Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 5. Залучення учасників громади до соціально-педагогічної роботи з підлітками
Соціальне становлення особистості відбувається за умови її участі в діяльності різних соціальних інститутів і спільнот, у тому числі такому соціальному утворенні, як громада. Варто зазначити, що термін «громада» походить із соціологічного тезаурусу і використовується з метою опису соціальних взаємин у межах груп населення або територіальних одиниць. У соціології громада, переважно, розглядається як спільнота — об'єднання людей з метою соціальної взаємодії. При цьому зазначається, що в основу утворення й функціонування соціальних спільнот покладені різноманітні чинники, особливості та ознаки: - суспільний поділ праці; - сфера й характер діяльності; - стабільність інтересів, потреб, цілей, завдань; - походження, культура, менталітет. Термін «спільність» підкреслює асоціативний, сумісний, спільний характер життєдіяльності людей, які об'єднані на основі певних спільних рис і ознак, зв'язків, що обумовлює багатоманіття форм соціальних спільностей. В науці існує кілька підходів до класифікації громад. Згідно з однією з них виокремлюють резидентні (географічні), ідентифікаційні (професійні, молодіжні, жіночі, релігійні тощо) громади та громади за інтересами. У резидентній громаді люди взаємодіють одне з одним почасти випадково. Основною спільною ознакою цих громад є те, що вони утворені за місцем проживання. В ідентифікаційних громадах, на відміну від резидентних, формується певна система взаємозв'язків між людьми, яка ґрунтується на значимих для них спільних цінностях чи характеристиках, а проживання людей на різних територіях може не відігравати суттєвої ролі для функціонування таких громад. Громади за інтересами найчастіше складаються з груп людей, які виявляють стурбованість через певну проблему. Такими громадами може бути об'єднання батьків дітей-інвалідів, молодих матерів, група самодопомоги людей з ВІЛ-позитивним статусом тощо. Треба зауважити, що люди завжди є членами одночасно і резидентних, і ідентифікаційних громад, а іноді й громад за інтересами. Громаду в значенні спільноти, як і багато інших категорій в суспільних науках, неможливо визначити однозначно. Громада — це завжди своєрідна соціологічна конструкція, яка має різні форми, розміри, місце знаходження, а також, як правило, особливим чином структурована.
Існують соціологічні підходи, при яких громада розглядається як локальна соціальна система, що складається із сукупності елементів, які, знаходячись у певних зв'язках і взаємовідносинах, утворюють єдине ціле та здатні міняти свою структуру. Розглядаючи громаду саме з таких позицій, Маргарет Стейсі зазначає, що однією із суттєвих характеристик громади є наявність в її складі взаємопов'язаних соціальних установ, що охоплюють всі аспекти соціального життя (сімейного, релігійного, правового тощо), які існують у певній географічній місцевості. Викладачі канадського Центру навчання з питань розвитку громади подружжя Джуді та Майкл Боп, розглядаючи діяльність певних груп людей, спрямовану на покращання здоров'я і добробуту окремих осіб і сімей, а отже, і громад, в яких вони мешкають, пропонують терміном «громада» називати будь-яку групу людей, які встановлюють сталі взаємини між собою з метою вдосконалення самих себе та середовища, в якому вони живуть. Свою концепцію та модель громади ці автори представляють у вигляді сегментарного кола. В їх розумінні життя окремої особистості охоплює чотири сфери її життєдіяльності: —Духовну сферу — цінності, переконання, погляди, прагнення, ідеали; —Фізичну сферу — самопочуття, стан здоров'я на фізіологічному рівні; —Емоційну (психологічну) сферу — почуття, емоції, симпатії, захоплення тощо; —Розумову сферу — мислення, стереотипи, ерудиція, освіта тощо. Всі ці сфери тісно взаємопов'язані, отже, можуть взаємодіяти, справляючи чи то позитивний чи негативний вплив, залежно від рівня благополуччя людини в кожній із них. На їх думку, дуже важливо, аби людина рухалась шляхом гармонійного розвитку своєї особистості, тобто працювала над покращанням стану кожної з цих сфер. Кожна окрема людина, особистість належить до своєї родини (або групи людей, яку вона вважає своєю родиною). Розглядаючи окремо кожну родину, також можна визначити чотири сфери її існування: —Культурне та духовне життя — життєві цінності, погляди, традиції тощо; —Фізичне середовище та економіка — умови проживання, матеріальне забезпечення;
—Взаємини (емоційний рівень) — задоволення потреб у любові, повазі, приналежності до громади тощо; —світоглядні позиції — установки, стереотипи, традиції тощо. Джуді та Майкл Бон зазначають, що фахівцям, які працюють у громаді, необхідно пам'ятати, що громади складаються із сімей, а в сім'ях також існують певні взаємини, які можна трансформувати, аби створити здорові громади. Кожна родина також має соціальні зв'язки. Члени родини можуть відчувати підтримку, повагу й любов або навпаки — лише критику та неадекватну оцінку. Родини можуть ухвалювати рішення, поважаючи думку кожного з її членів, але може статися й так, що один із членів родини використовує свій вплив для того, щоб контролювати інших. Родина може забезпечувати здорове середовище, в якому задовольняються основні потреби всіх її членів і в якому вони почуваються у безпеці. Або ж навпаки, родин не середовище може бути небезпечним, а людина позбавлена елементарних речей, зокрема, їжі, а також права на відпочинок. І нарешті, в родинах сформовані певні цінності та переконання, які впливають на їх поведінку та стосунки і взаємодію з іншими членами громади. Життя окремих сімей проходить у громадах, тому сім'ї відчувають на собі вплив громадської діяльності, яку Джуді та Майкл Боп також розглядають за чотирма аспектами: —Культурний — цінності людей певної громади, їх переконання, ідеали, цілі, пріоритети, мораль тощо, а не лише належність до певного етносу; —Економічний — стан і способи задоволення базових потреб членів громади; —Соціальний — взаємини між людьми, їх соціальна захищеність, впевненість у завтрашньому дні, участь людей в житті громади, відкритість новим ідеям, іншим громадам і т.д.; —Політичний — розподіл влади, система управління своїми справами та ресурсами. Щоб створити повноцінну громаду, необхідно працювати за всіма зазначеними напрямами. Громади складаються із значної кількості взаємозв'язків різних видів, що є частиною розвитку громади. Ці взаємозв'язки характеризують соціальний аспект життя у громаді й свідчать про те, наскільки люди у громаді відчувають, що про них турбуються, підтримують і цінують; як члени громади навчаються спілкуватися одне з одним, розв'язувати конфліктні ситуації, побажати старших і лідерів, доглядати дітей і надавати молоді можливість робити власний внесок у життя громади. Створення повноцінної громади залежить від того, наскільки вона є відкритою для нових ідей, для взаємодії з тими, хто має відмінні погляди, а також до сприйняття нових методів роботи у випадку, коли старі вже не спрацьовують. Особливо важливим є економічний аспект життя громади. Він є визначальним і впливає на те, як саме люди у громаді взаємодіють одне з одним, зі світом природи та з іншими громадами для задоволення своїх основних потреб. Саме економічні взаємозв'язки можуть забезпечити членам громади процвітання, впевненість у власних силах, дати відчуття власної гідності або, навпаки, призвести до злиднів, залежності від інших і руйнування довкілля. Діяльність кожної громади має й політичний аспект. Йдеться про те, як громада ухвалює рішення, хто користується владою, а хто ні. Кожна громада має власну систему управління своїми справами та ресурсами, які необхідно використовувати на благо людей.
І нарешті, громади відрізняються між собою культурними аспектами. Культура громади може зазнавати впливу етнічних груп, які живуть в її межах. Однак самого лише розуміння того, що дана громада належить, наприклад, до татарської культури, недостатньо. Коли ми говоримо про культурні аспекти, мова має йти про переконання, цінності, мораль і цілі, якими керуються люди. Культурна основа громади, часом, здається невидимою, однак її роль схожа на роль програмного забезпечення у комп'ютері. Ми не можемо «побачити» комп'ютерну програму, однак саме вона визначає, яким чином працюватиме комп'ютер. Подібним «програмним забезпеченням» для громади є цінності та переконання, які впливають на формування всіх аспектів громадського життя. В багатьох громадах далеко не всі люди керуються однаковими цінностями, переконаннями та цілями. Тому, коли соціальні працівники розвивають мережу соціальних послуг у громаді, вони мають враховувати ці багатокультурні реалії. Аналіз конкретних проблем (людей, сімей, громад) у різних секторах і на різних рівнях, а також їх розв'язання передбачають одержання підтримки та допомоги з боку конкретних осіб та організацій на цих рівнях, що дозволяє досягати більшої результативності та надійності у вирішенні цих проблем і подоланні їх наслідків. На відміну від канадських науковців англійський дослідник Д.Кларк у своїх дослідженнях не приділяє належної уваги структурному підходу як методу, що забезпечує всебічний аналіз причин і шляхів вирішення проблем громади. Він вважає, що головними у громаді є психологічні зв'язки між її членами, що ґрунтуються на психологічній ідентифікації людей між собою. Загалом, у зарубіжній літературі підходи до визначення громади розподіляються по групах, виходячи з трьох ознак громади: — Громада як група людей у певній географічній місцевості; — Громада як сукупність відносин і взаємозв'язків; — Громада як спільнота, що здатна до колективних дій. У вітчизняній історії термін «громада» має досить давнє коріння. За часів Київської Русі її синонімами були поняття «верв», «мир», «село». У західних землях функціонували як своєрідні громади православні братства. Але найбільш активно в українських письмових джерелах ХУ-ХІХ ст. Згадується селянська громада з її звичаєвим правом і своєрідними традиціями щодо соціальної підтримки бідних і знедолених.
Існуюче законодавче визначення територіальної громади багатьма вітчизняними соціологами, політиками та правознавцями вважається дещо формальним, виходячи з того, що проста сукупність мешканців населеного пункту, не поєднаних жодними іншими інтересами, не може становити ефективну громаду. Мешканці населеного пункту, формально отримавши визначення «територіальної громади» за формою, навряд чи одразу ж зможуть стати нею за суттю. Громада повинна мати, крім спільного простору проживання, ще й цілу низ ку інших спільних ознак і потреб: інфраструктуру, потребу в послугах певної якості та їх задоволення, відчувати свою визначальну роль у виробленні місцевої політики тощо. А все це набуває обрисів і починає працювати не відразу. Для цього потрібно, аби члени громади відчували свою організованість, тобто щоб у громаді існували певні інститути громадянського суспільства, такі як осередки політичних і громадських організацій, формальні чи неформальні об'єднання громадян за різними ознаками: соціальними, віковими, територіальними тощо. Коли мова йде про територіальну громаду, завжди постає питання про її межі. Згідно з існуючим у нашій державі адміністративно-територіальним устроєм більшість дослідників із проблем місцевого самоврядування як різновид територіальної громади виокремлюють село, селище, район, місто, мікрорайон у місті. Зараз в Україні активно почали вживати поняття «місцева громада». Це зумовлено тим, що у межах адміністративних границь окремих населених пунктів перебувають інші населені пункти, територіальні громади яких виступають, згідно з Конституцією України, самостійними суб'єктами місцевого самоврядування. У зв'язку з цим виникає проблема розмежування самоврядних прав різних територіальних громад, що співіснують у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Виходячи з цього, місцеві громади наразі розглядаються як «спільнота людей, що проживають на визначеній території й об'єднані певними економічними, соціальними, культур ними зв'язками та самоусвідомлюють себе як цілісність й окремішність». Всебічне уявлення про особливості тієї чи іншої територіальної громади можна отримати на основі її соціального паспорта, до якого вносять такі показники: —Географічний (площа, природні особливості, екологічний стан); —Демографічний (чисельність населення, його віковий та тендерний склад); —Соціальний (соціальні групи, їх ознаки та спрямування); —Економічний (особливості ринку праці, зайнятість населення, рівень безробіття, кількість людей, що проживають за межею бідності); —Політичний (політична структура, недержавні організації, наявність лідерів, особливості протестних форм поведінки людей); —Освітньо-культурний (загальноосвітні заклади, вищі навчальні заклади, позанавчальні заклади, особливості організації сфери дозвілля); —Ризики (проблеми, небезпеки, що існують у попередніх сферах).
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 53; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.200.211 (0.017 с.) |