Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 3. Процес соціально-педагогічної роботи. Рівні та моделі реалізації соціальної діяльності
Соціально-педагогічна діяльність - це процес активізації внутрішніх ресурсів клієнта, пошук та залучення зовнішніх ресурсів соціальним педагогом, що може відбуватися при підтримці сім’ї з метою задоволення потреб чи вирішення проблем особистості або соціальної групи. Соціально-педагогічна діяльність спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її культурних і духовних потреб чи відновлення соціальне схвалених способів життєдіяльності людини. Соціально-педагогічна діяльність є різновидом багаточисленних видів професійної діяльності. Кожна професійна діяльність характеризується наявністю специфічних, притаманних лише їй компонентів, має свою певну структуру. Спираючись на надбання психологічних та педагогічних наук, в системі соціально-педагогічної діяльності в першу чергу виділяють її суб'єкт та об'єкт. Професійна діяльність не є спонтанною чи фрагментарною. Вона спрямована на досягнення певних цілей та результатів, які обумовлюються метою конкретної діяльності. Теорія і практика соціально-педагогічної діяльності, переважно, пов'язані з такими поняттями, як «соціально-педагогічна робота» та «соціальний педагог» і становлять своєрідну галузь соціального життя, спрямовану на допомогу та підтримку людей різного віку, різних соціальних верств, різного віросповідання в різних соціальних середовищах і в різних життєвих ситуаціях, її особливість полягає у тривалості й комплексності, а не у фрагментарності. Діяльність соціального педагога має багатоплановий і різновекторний характер. Вона передбачає не тільки спеціальні знання, а й багату ерудицію, що сприятиме здійсненню соціально-педагогічних досліджень, організації комплексної соціальної, медичної, педагогічної, психологічної та правової допомоги людям. Адже основне при значення соціального педагога — бути посередником між особистістю і мікросередовищем, різними соціальними інститутами у розв'язанні її нагальних проблем і задоволенні назрілих потреб. Однак безпосередньо соціально-педагогічна діяльність спрямовується на дітей і молодь, які потребують допомоги у процесі соціалізації. До таких відносяться, насамперед, ті, хто має особливі потреби, пов'язані з особливостями розвитку чи обставин сімейного і особистого життя,
В цілому соціально-педагогічна діяльність являє собою складну систему взаємопов'язаних компонентів: мети, принципів, напрямів, етапів, сфери, змісту, форм, методів і прийомів, професійних якостей, а також тих зв'язків, які об'єднують їх у єдине ціле. Мета соціально-педагогічної діяльності полягає у сприянні в адаптації та позитивній соціалізації особистості шляхом допомоги їй у засвоєнні соціальних норм і цінностей; створенні умов для психологічного комфорту і безпеки, як дорослої, так і дитини; задоволенні потреб і забезпеченні прав особистості; попередженні негативних явищ у сім'ї, школі, іншому найближчому соціальному оточенні. Провідними принципами соціально-педагогічної діяльності виступають гуманізм, демократизм, компетентність. Основними функціями діяльності соціального педагога є: діагностично-прогностична, посередницька, корекційно-реабілітаційна, охоронно-захисна, упереджувально-профілактична, евристична [7, с. 25]. Вони наповнюються конкретним змістом діяльності, а саме: —Діагностично-прогностична функція передбачає вивчення дитини, її становища і станів у різних виховних середовищах і ситуаціях, відносин у сім'ї, школі, з дітьми в різних групах, індивідуальних можливостей і потенцій виховного середовища; —Посередницька полягає у координації та об'єднанні зусиль різних спеціалістів і організацій, які здатні захистити права дитини, встановити її статус, допомогти у вирішенні актуальних проблем; —Корекційно-реабілітаційна спрямована на пошук шляхів і варі антів виходу з життєвої кризи, соціально-педагогічну підтримку і супровід; —Охоронно-захисна полягає у захисті прав та інтересів дитини, соціально-педагогічній роботі з сім'єю; —Упереджувально-профілактична розрахована на спрямування діяльності дитини на вивчення і дотримання соціальних норм, проведення змістовного дозвілля, самоаналіз і самовиховання; вивчення і поширення кращого досвіду соціального виховання; —Евристична функція націлена на допомогу в створенні умов для розвитку здібностей і талантів дитини.
У своїй сукупності дані функції передбачають: —З'ясування потреб і проблем особистості (зокрема, дитини); —Соціально-правову турботу про дітей та їх правовий захист; —Соціально-реабілітаційну допомогу обдарованим, фізично і психічно неповносправним особам у спеціалізованих закладах і за спеціальними методиками. Зміст соціально-педагогічної діяльності розкривається у процесі соціальної адаптації, профілактики, реабілітації, ресоціалізації та соціально-культурної анімації в певних вікових та соціальних групах. З урахуванням різноманітності потреб і проблем людей соціально-педагогічна діяльність здійснюється за наступними напрямами: — Профілактика відхилень у соціальному розвитку особистості від соціальних норм, девіантної і делінквентної поведінки, яка виявляється у попередженні правопорушень шляхом превентивного виховання; — Реабілітація дітей, в розвитку яких встановлені ті чи інші відхилення, шляхом встановлення індивідуальних проблем і потреб й застосування адекватних методик допомоги і самодопомоги у корекції чи компенсації вад розвитку; створення сприятливого психологічного мікроклімату і формування у кожної дитини позитивної «Я-концепції»; — Ресоціалізація осіб, які втратили стабільні соціальні зв'язки і позитивні соціальні орієнтири, зокрема тих, хто відбуває по карання у пенітенціарних установах або переніс тяжкі фізичні та психічні травми, шляхом психокорекції і соціально-педагогічної допомоги у подоланні життєвої кризи, правового виховання, розвитку комунікативної культури, здобутті освіти і професії, підготовки до життя на волі, відновленні втрачених соціальних зв'язків, працевлаштування; — Захист прав та інтересів дітей шляхом підтримки, супроводу і соціально-педагогічного патронату сім'ї, інституалізації чи деінституалізації дитини, розвитку сімейних форм виховання, відстоювання прав дитини у різних соціальних інститутах. Сфери і зміст професійної діяльності соціального педагога: • Загальноосвітні заклади — дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії. Діяльність спрямовується на організацію позанавчальної діяльності школярів, їх дозвілля; первинну профілактику шкідливих звичок і асоціального способу життя; індивідуальну, групову та консультаційну роботу з дітьми та їх батька ми; координацію виховних зусиль учителів, батьків, різних соціальних інститутів у ході вирішення соціальних проблем учнів та їх сімей. • Спеціальні навчально-виховні заклади — школи-інтернати, будинки дитини, дитячі будинки, дитячі будинки змішаного типу. Діяльність спрямовується на адаптацію дітей до змінених умов життя і вимог закладу; організацію навчальної та позанавчальної діяльності вихованців, їх дозвілля і оздоровлення; індивідуальну роботу по стимулюванню розвитку і його корекції; соціально-педагогічне консультування батьків; координацію зусиль різних фахівців у визначенні статусу дитини, наданні їй необхідної медичної, юридичної, психологічної і матеріальної допомоги; інтеграцію вихованців спеціалізованих освітніх закладів у суспільство. • Реабілітаційні заклади — центри соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, кризові центри соціально-психологічної допомоги. Діяльність спрямовується на адаптацію клієнтів до змінених умов життя; організацію навчальної і позанавчальної діяльності вихованців, їх дозвілля; забезпечення соціально-психологічної реабілітації клієнтів указаних закладів, допомоги їм у подоланні проблем і виході зі складних життєвих обставин і станів залежності (третинна профілактика), стимулювання їх індивідуально-корекційного розвитку; інтеграцію у суспільство.
• Спеціалізовані служби центрів ССМ — служби соціальної підтримки сімей, служби психологічної допомоги «Телефон довіри», консультаційні пункти для ін'єкційних споживачів наркотиків, служби вторинної зайнятості молоді та ін. Діяльність спрямовується на соціальний захист і соціально-педагогічну роботу з сім'ями «групи ризику», «дітьми вулиці», з наркотично залежними; з тими, хто пере буває у стані життєвої кризи і потребує негайної допомоги з метою захисту прав, підтримки і забезпечення соціально-психологічного супроводу; інституалізацію дітей, покинутих, вилучених із неблагополучних сімей чи з вулиці; влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання у сім’ї або дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ); створення оптимальних умов перебування і організацію фахової допомоги у спеціалізованих службах і закладах; організацію дозвілля дітей і молоді за місцем проживання та залучення волонтерів; допомогу у працевлаштуванні молоді через центри зайнятості. • Пенітенціарні установи — виправно-виховні колонії для неповнолітніх. Діяльність спрямовується на подолання життєвої кризи і зниження агресивності у засуджених, їх правову просвіту, залучення до суспільного життя виправно-виховної колонії, виховання навичок і умінь щодо несилового розв'язання конфліктів, підготовку відбувших покарання до життя на волі, обговорення можливих варі антів життєзабезпечення, ресоціалізацію, загальноосвітню підготов ку і отримання професії. • За місцем проживання — соціально-педагогічна робота у мікрорайоні. Діяльність спрямовується на організацію змістовного дозвілля шляхом залучення до такої діяльності волонтерів, створення єдиного виховуючого середовища, організацію взаємодії державних і недержавних організацій у вирішенні соціальних проблем дітей і молоді, підвищення ролі та контролю громадськості за процесом соціалізації підростаючих поколінь. Отже, змістовно соціально-педагогічну діяльність можна визначити як допомогу в позитивній соціалізації особистості, зокрема в інтеграції дитини у суспільство, допомогу в її розвитку, вихованні, освіті, професійному самовизначенні. Завдання соціально-педагогічної діяльності: - збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального здоров'я особистості; - створення сприятливих умов в мікросоціумі для розвитку здібностей та реалізації можливостей особистості; - надання комплексної соціально-психолого-педагогічної допомоги та підтримки; - попередження та локалізація негативних впливів соціального середовища на особистість.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 103; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.4.239 (0.012 с.) |