Тема6. Матеріально - технічне забезпечення

План

1. 
   Планування матеріально- технічного забезпечення та послідовність його розробки.
2. 
   Планування споживи в матеріальних ресурсах.
3. 
   Планування запасів та їх регулювання.

 

Неодмінною умовою здійснення будь-якого процесу виробництва є регулярне забезпечення його коштами праці, сировиною, матеріалами.

Матеріально-технічне постачання - це процес забезпечення підпри­ємства всіма необхідними видами матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін та відповідних обсягах для нормальної роботи. Від організації своєчасного надходження матеріальних ресурсів у по­трібній кількості, якості та асортименті, значною мірою залежить рів­номірний та ритмічний випуск готової продукції, її конкурентоспро­можність, а також ефективність роботи підприємства в цілому.

Від матеріально - технічного забезпечення залежить: підвищення продуктивності праці, рентабельність виробництва, якість продукції, раціональне використання матеріальних ресурсів. МТЗ ділиться на дві групи:

 

1. 
   Забезпечення виробничого процесу шляхом подання необхідних товарів і послуг необхідної якості.
2. 
   Закупівля, складування й розподіл товарів, необхідних для господарської діяльності.

Основним завданням підприємства по плануванню й управлінню матеріально-технічним постачанням с своєчасність, безперебійне та комплексне забезпечення ресурсами відповідно до встановлених пла­нових завдань. У практиці, роботи підприємства застосовують дві фор­ми постачання: транзитну і складську. При транзитній формі постачан­ня підприємства одержують сировину й матеріали безпосередньо від підприємств-виробників. Застосування цієї форми виправдано у тих випадках, коли потреба в матеріалах і сировині на цей час дорівнює транзитній нормі або більша за неї.

Зміст і завдання системи матеріально- технічного забезпечення підприємства укладається в наступному:

 

• 
  комплексне, своєчасне забезпечення якісними матеріалами, устаткуванням, паливом, енергією, згідно норм і витрат;
• 
  раціональна організація по формуванню запасів всіх товарно- матеріальних цінностей;
• 
  облік, контроль й аналіз забезпечення;
• 
  поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів.

Розрахунки по визначенню планової потреби в матеріальних ресурсах складаються у вигляді таблиць, классифицируемых по призначенню матеріалів і характеру їхнього застосування.

Обов'язковою умовою визначення потреби в матеріальних ресурсах є наявність даних по обсязі производственно - господарської діяльності й нормативної бази.

До складу нормативної бази включається:

 

1. 
   норми витрати матеріальних ресурсів;
2. 
   норми запасів сировини й матеріалів;
3. 
   норми використання інструментів, устаткування й т.д.;
4. 
   норми незавершеного виробництва;
5. 
   зміна цін;
6. 
   норми природних втрат сировини й матеріалів у процесі транспортування й зберігання.

Особливе значення для планування МТЗ мають норми виробничих запасів сировини й матеріальних ресурсів. Нормативи плану МТЗ є складовою частиною загальної системи виробничих нормативів.

Склад нормативної бази:

 

1. 
   норми витрати матеріальної бази;
2. 
   норми виробничих запасів сировини й матеріалів;
3. 
   норми використання інструмента, техоснастки, устаткування, машин;
4. 
   норми незавершеного виробництва;
5. 
   транзитні норми, визначення відвантаження матеріальних ресурсів постачальниками.

Матеріально-технічне забезпечення виконує дві основні функції; зовнішню і внутрішню.

Зовнішні функції визначають взаємовідносини підприємства з по­стачальниками, постачальницько-збутовими організаціями, органами державного управління.

Внутрішні функції характеризують взаємодію служби забезпечен­ня з виробничими цехами, підрозділами апарату управління виробниц­твом.

Визначення потреби в матеріально-технічних та енергетичних ре­сурсах проводиться як в натуральному, так і у вартісному виразах з метою узгодження цього розділу плану з планами собівартості, прибу­тку, рентабельності, фінансовим планом.

Розрахунки планової потреби матеріальних ресурсів проводяться, в основному, методом прямого розрахунку, тобто множенням норми витрат на відповідний обсяг виробництва чи роботи у плановому пері­оді.

Норми витрат повинні передбачати найбільш економічне викорис­тання ресурсів в конкретних умовах виробництва - тобто бути прогре­сивними.

Планові нормативи визначають питомі витрати матеріалів на оди­ницю продукції чи обсяг виробництва. Прикладом такого нормативу може бути коефіцієнт використання матеріалів (Квм), який визнача­ється співвідношенням чистої маси виробу та норми витрат матеріалу за формулою:

(6.1)

Залежно від специфіки виробництва та прийнятих норм, застосо­вують такі методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах: поде-тальний, по виробах, по типових представниках та по аналогії.

За виробами з тривалим виробничим циклом розраховується по­треба в матеріалах на збільшення незавершеного виробництва

ПМнв= (6.2)

де N кі, Nпі - кількість виробів /-го виду в незавершеному виробни­цтві відповідно на кінець і початок планового періоду;

НВм - норма витрат матеріалу на виріб /-го виду;

п - кількість найменувань виробів, на які витрачається даний мате­ріал.
^

Запаси та їх регулювання

Складовою частиною річного плану підприємства в матеріальних ресурсах є їх потреба на створення виробничих запасів. Резерв необ­хідних запасів повинен забезпечувати безперервну роботу підприємст­ва та прискорення обороту обігових засобів.

Залежно від призначення, виробничі запаси поділяються на поточні (перехідні), підготовчі, страхові і сезонні.

Поточний запас призначений для безперервного забезпечення ви­робництва в період між двома поставками матеріалів.

Підготовчий запас необхідний на час підготовки отриманих матері­алів для виробничого споживання.

Страховий запас гарантує безперервність виробництва у випадках відхилень від прийнятих інтервалів поставок.

Сезонний запас створюється, як правило, на зимовий період або у випадках, якщо поставки залежать від сезону року.

Для вирішення завдань щодо підтримки оптимальних запасів ма­теріалів на складах підприємства використовуються методи теорії управління запасами. Управління запасами - це встановлення момен­тів подачі замовлень на закупівлю чи виробництво товарів для попов­нення запасів і прийняття рішень про і'х кількість чи обсяг.

Вибір найбільш оптимальної стратегії щодо управління матеріаль­но-технічними запасами залежить від попиту на ту чи іншу статтю запасів. Попит на матеріали може бути залежним чи незалежним. Коли попит безпосередньо пов'язаний з випуском продукції, він називається залежним. Оскільки плани виробництва розробляють завчасно, то за­лежний попит можна прогнозувати з великою ймовірністю. Якщо по­пит не зумовлений планами випуску продукції, то він вважається неза­лежним.

Надзвичайно важливе джерело забезпечення підприємства матері­алами - мобілізація внутрішніх ресурсів, яка здійснюється за такими напрямами: економія матеріалів за рахунок впровадження організацій-но-технічних заходів, прогресивних технологій, використання вторин­них ресурсів, понаднормативних залишків тощо.

Література

1. 
   Економіка підприємства:Підручник.за ред.. акад.. С,Ф,По кропивного.- Вид.2-ге, перероб. Та доп. К:КНЕУ,2001.
2. 
   Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: В 2-х /Под. Общ. Ред А.И.Ильина,- МН.:ООО»Новое знание»,2000.
3. 
   Осипова Л.В., Синява И.М. основы комерческой деятельности. Ученик.-М.:Банки и биржи., ЮНИТИ.-1997.
4. 
   Управління виробничою інфраструктурою.навч. посібник./За ред. Бєлова М.А.-К.:КНЕУ,1997.

 

Тема7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю
^

План