Валютно-фінансові ризики. Умови їх виникнення. Заходи по уникненню.

 

Ризик затримки платежу - це ризик для експортера того, що зарубiжний клiєнт затримує оплату, тобто порушує терміни оплати товару, збільшуючи ймовірність ризику неоплати.

Вiн може:

1. вiдмовитися прийняти товари, вiдвантаженi йому, вiдмовитись акцептувати перевiдний вексель i т.п. В цьому випадку експортер матиме товари в зарубiжнiй країнi, якими буде змушений розпорядитися по-iншому. Якщо товар був доставлений за кордон, а потiм виникла проблема безнадiйного боргу, то експортер повинен вирiшити, що робити з товаром, який зараз знаходиться в iншiй країнi. Для цього є рiзнi способи, але всi вони непривабливi та пов'язанi зi збитками. Вiн може вiдмовитися вiд товару, пройти митний клiринг-очистку товару вiд мита, - сплатити мито i здати товар на митний склад, сплатити мито i здати на товарний склад або вiдправити товар у вiтчизняний порт. У випадку, коли експортер вирiшує шукати iншого покупця, товар, швидше за все, буде проданий по цiнi, недостатнiй для покриття розумної долi понесених витрат.

2.  прийняти товари у своє володiння i потiм вiдмовитися заплатити за них пiзнiше - наприклад, вiдмовитись платити в кiнцi дозволеного йому перiоду кредиту, коли угода здiйснюється по вiдкритому рахунку, або вiдмовитись вiд своїх зобов’язань по перевiдному векселi, який вiн перед цим акцептував, вiдмовившись оплачувати його при настаннi строку погашення. В цьому випадку експортер не матиме нi товару, нi грошей. Вiн може розпочати судовий процес проти покупця, звернувшись до мiжнародного арбiтражу. Але при цьому не слiд недооцiнювати витрати i труднощi, пов'язанi iз здiйсненням юридичних процедур в iноземному судi.

3.  вiдмiнити контракт до того, як товари будуть вiдвантаженi iз країни експортера. В цьому випадку продавець матиме товари в своїй країнi, якими вiн повинен розпорядитися iншим чином. Для уникнення такої ситуацiї слiд передбачити великі штрафи за невиконання сторонами умов контракту, для того, щоб це стало невигiдним для обох партнерiв.

                МЕТОДИ УНИКНЕННЯ РИЗИКУ ЗАТРИМКИ (НЕ) ПЛАТЕЖУ:

n страхування експортних кредитiв;

n документарний акредитив;

n документарне iнкасо;

n заключення спеціальних угод з банком;

n використання певних методів платежу та розрахунку;

n розробка системи штрафних санкцій, пені та неустойок чи введення в умови контракту умов, які дають додаткові гарантії оплати поставленого товару.

 

Страхування експортних кредитiв.

Страхування експортних кредитiв виступає могутнiм засобом реалiзацiї експортної полiтики кожної країни. Маючи страхове забезпечення, експортери рiшуче входять у всi сектори ринку, котрi характеризуються пiдвищеним ризиком. З другого боку, експортери, маючи конверт страхових товариств, отримують бiльше можливостей для отримання кредитiв.

Документарний акредитив.

Документарний акредитив - це метод платежу в мiжнароднiй торгiвлi, який є цiлком безпечним для експортера, при умовi, що вiн буде дотримуватись деяких строкiв та умов. Це найбiльша перевага документарного акредитива. В той же час, документарний акредитив є методом отримання в банку короткострокового фiнансування для робочого капiталу, оскiльки банк може погодитись зарахувати або купити перевiдний вексель. Отже, документарний акредитив вигiдний як для експортера, так i для iмпортера по тiй причинi що:

а) експортер негайно отримує суму, призначену йому, замiсть очiкування закiнчення кредитного перiоду, дозволеного покупцевi;

б) покупець може отримати тимчасовий кредит до того, як йому необхiдно буде заплатити за товар.

Таким чином, документарний акредитив має подвiйну функцiю: метод платежу з одного боку та метод фiнансування робочого капiталу - з iншого боку.

Визначимо переваги для експортера та переваги i недолiки акредитиву для iмпортера:

Переваги для експортера:

а) існує лише незначний ризик неплатежу або його взагалi не має;

б) якщо акредитив пiдтверджений, то добавляється гарантiя платежу вiд другого банку;

в) платiж може бути виконаний через банк в країнi експортера;

г) існує строгий комплекс мiжнародних правил для документарних акредитивів.

Переваги для iмпортера:

а)імпортер може отримати допомогу i пораду банку-емiтента при визначеннi комплексу документiв, якi повиннi бути представленi по умовах акредитиву;

б)експортер не отримає оплати до тих пiр,поки не представить документiв, вказаних в акредитивi;

в) імпортер може отримати тривалiший перiод кредиту у випадку акредитиву, нiж при менш безпечному методi платежу для експортера;

г)імпортер може наполягати на вiдвантаженнi товарiв протягом розумного перiоду часу, вказуючи перiоди часу в акредитивi банковi.

Недолiки для iмпортера.

а)банки мають справу з документами, а не з товарами. Платiж буде виконано при умовi, що експортер представить документи, незалежно вiд стану самого товару;

б)банк-емiтент зобов'язується виконати платiж, не залежно вiд стану товарiв;

в)якщо банк-емiтент виставляє акредитив, вiн бере на себе обов'язок вiд іменi клiєнта i може позбавити його iнших можливостей отримати позики;

г)частосаме iмпортеру доводиться оплачувати витрати та комiсiю на акредитив, хоча вiн може вимагати вiд експортера, щоб вiн взяв на себе частину витрат, або всi витрати.

 

Документарне iнкасо

Послуга по iнкасуванню, що пропонується банком, представляє собою засiб, завдяки якому експортер в однiй країнi може отримати платiж в iншiй країнi. Iншими словами, iнкасо - це отримання, передача i пред'явлення для оплати векселя, тратти, чека або iншого документу iнкасуючим банкiром для клiєнта i направлення грошових засобiв за рахунок цього клієнта.

Будучи компромiсним, документарне iнкасо не є iдеальним нi для експортера, нi для імпортера, але його можна застосувати до основних вимог в багатьох випадках.

               Переваги iнкасування для експортера:

     а) представляючий банк може мати великий вплив на покупця, а це дає бiльшу гарантiю в отриманнi платежу;

  б) експортер може мати можливiсть отримати негайне фiнансування, використовуючи перевiдний вексель, шляхом його облiку або отримавши банкiвський аванс пiд забезпечення у вигляді цього векселя;

     в) iнкасування дешевше, нiж акредитив;

    г) при документарному iнкасо експортер може контролювати товар, поки покупець не акцептує вексель Д/П;

     д) перевiдний вексель пiсля акцепту i простий вексель пiсля випуску i доставки є обов'язковими для трассата. Термiновi перевiднi i простi векселi тому є певною формою гарантiї для експортера.

              Переваги для iмпортера:

     а) при чистому iнкасо покупець може отримати товари до того, як вiн за них заплатить;

     б) при документарному інкасо товари перед вiдвантаженням мають бути перевiренi незацiкавленою особою, тому перед акцептом або оплатою векселя в інкасуванні повинен бути вказаний сертифiкат перевiрки третьої сторони.(Однак при інкасо Д/П покупець може отримати вимогу оплатити товари до того, як вони будуть доставленi в його країну).

     в) при інкасо Д/А покупцевi вiд експортера надається кредит по термiнових векселях.

               Недолiки інкасування для експортера:

     а) покупець може вiдмовитись оплатити або акцептувати вексель, тодi продавець вимушений або вiдмовитись вiд партiї, або складувати товари, або вiдправити їх назад;

     б) пересилка документiв є тривалою i експортер може довго очiкувати платiж. Додаткова затримка може бути викликана тим, що в деяких країнах прийняти затримувати представлення документiв до платежу чи акцепту, поки товари не будуть доставленi в країну;

     в) при виникненнi затримок i труднощiв (наприклад, при складуваннi товарiв в порту призначення, поки покупець прийме доставку) витрати несе експортер;

     г) експортер надає кредит по термiнових векселях i тому повинен фiнансувати робочий капiтал, тобто дебiторiв;

                 Недолiк iнкасування для iмпортера:

- проти iмпортера можуть початись юридичнi дiї у випадку вiдмови вiд акцептованого векселя (незалежно вiд стану товарiв), а це може серйозно зашкодити його фiнансовiй репутацiї.

 

     Заключення спеціальних угод з банком

дозволяє останньому від імені клієнта слідкувати за своєчасністю здійснення платежів та розрахунків і у випадку їх затримки вимагати від боржника оплати поставленого товару чи надання інших пільг клієнтові.

 

       Використання певних методів платежу та розрахунку дозволяє значно знизити ризик неоплати чи затримки платежу. Зокрема: крім перелічених вище, авансовий платіж, оплата після відвантаження чи розрахунки чеками, акцептованими векселями і т.п.

 

            РИЗИК БРАКУ ФIНАНСУВАННЯ

Експортер може мати труднощi, пов’язанi з нестачею готiвки, якщо вiн захоче розширити свою зарубiжну торгiвлю, вiн буде зобов’язаний представити тривалий кредит покупцевi. Перiод часу мiж витратами i грошовими надходженнями в мiжнароднiй торгiвлi довший, нiж у внутрiшнiй, тому експортеровi буде потрiбне додаткове фiнансування для покриття своїх потреб в оборотному капiталi. Аналогічна проблема може виникати і для імпортера у випадку браку коштів для придбання потрібного товару.

Ризик неплатiжездатностi iноземних дебiторiв в мiжнароднiй практицi може також виникати в результатi:

Юридично пiдтверджену неплатiжеспроможнiсть, коли: оголощено банкрутство дебiтора або вiдмовлено в оголошеннi банкрутства через вiдсутнiсть у нього майна; дебiтор затримав оплату i звернувся до всiх або бiльшостi кредиторiв про пiльгу, а пiсля цього вже через суд чи без нього погасив усю заборгованiсть; в результатi дiй страхувальника-кредитора не вдалося задовольнити його вимог через вiдсутнiсть майна у дебiтора.

Фактичну неплатоспроможнiсть дебiтора,коли судовий позов до боржника безсенсовний з причин вiдсутностi у нього майна i коштiв.

Припущальну, котра полягає в ухиленнi боржника вiд оплати. Боржник лише створює видимiсть платоспроможностi, але уже перевищив передбачений договором термiн каренцiї, котрий може тривати вiд 6 до 12 мiсяцiв.

Спецiалiсти вiдмiчають такi причини обвального банкрутства пiдприємцiв i настання неплатоспроможностi:

· невигiдна конюктурна ситуацiя: усi фази економiчного спаду починаються з реформ валют, що сприяє зростанню неплатiжеспроможностi;

· брак власних обiгових коштiв;

· спадаюча процентна ставка;

· помилки в управлiннi, що пояснюється складнiстю сучасного менеджменту;

· зростаюча внутрiгалузева i мiжгалузева конкуренцiя конкуренцiя, стагнацiя потреб, споживання i зменшення доходiв споживачiв.

У практицi нiмецького господарювання бiльше 70% усiх пiдприємцiв змушенi брати збитки на себе. При цьому, щоб перекрити збитки, наприклад у розмiрi 20 тис. марок пiдприємцю необхiдно забезпечити додатковий виробничий обiг в обсязi до 500 тис. марок.

Порявнiльний аналiз банкрутств свiдчить, що ризик неплатоспроможностi початково, iз зростанням пiдприємства, збiльшується, однак вже при 200 працюючих, легко зменшується i тiльки при бiльш як 500 працюючих - знову зростає.

Причини настання неплатоспроможностi клiєнта можуть бути торгового i неторгового характеру. У звязку з цим, загальний ризик неплатiжеспроможностi розглядається як синтез торгових i неторгових ризикiв. Сферу неторгових ризикiв складають: ризики полiтичнi; ризики природничi (катастрофи); ризики економiчнi. Причини виникнення полiтичних ризикiв неплатiжеспроможностi складають такi ситуацiї: вiйни, повстання, революцiї; страйки, розрухи, злiсне хулiганське пошкодження предмету страхування третiми особами; конфiскацiя, нацiоналiзацiя, перейняття права власностi; введення iмпортних чи експортних обмежень; лiквiдацiя ранiше виданих дозволiв чи лiцензiй; введення загального мораторiю на платежi; введення валютних обмежень, котрi утруднюють отримання належних кредитору сум. До виникнення економiчних ризикiв спричиняютья також непередбаченi пiдвищення цiн, волокита з погашенням кредиту, а також знецiнення валюти i коливання їх курсiв. Зростання ризику, пов'язаного з загальною нестабiльнiстю горошового оббiгу, фрахтового ринку, митно-тарифної полiтики країн i т.п., спричинив рiст облiкового проценту (перевищує офiцiйну облiкову ставку на 1 процент). Крiм цього появилась нова величина - вартiсть страхування вiд зростаючого ризику. Рiст вартостi позичкового капiталу привiв до зростання цiн на iмпортнi та експортнi товари (оскiльки експортер прагне перенести додатковi витрати на iмпортера).

 

       МЕТОДИ ФIНАНСУВАННЯ ЕКСПОРТУ\IМПОРТУ

 

Може бути:

- короткостроковим;

- середньостроковим;

- довгостроковим.

 

1. Короткострокове (оборотний капiтал)

а)традицiйнi методи банкiвського фiнансування:

  - незабезпечений стерлiнговий овердрафт

  - незабезпечений овердрафт у iноземнiй валютi

  - аванси пiд iнкасо

  - облiк та покупка векселiв\чекiв банком

  - послуга по документарному акредитиву

б)нетрадицiйнi методи банкiвського фiнансування:

  - експортний факторинг

  - експортнi торгівцi\доми

  - фінансування через конфiрмацiйнi доми

2. Середньострокове

а) - фiнансування кредиту постачальнику, гарантоване урядом

   - позика у фунтах стерлiнгiв

   - позика у валютi

б) - форфейтинг

   - лізинг чи покупка в розстрочку

   - мiжнароднi кредитнi союзи

   - зустрiчна торгівля

3. Довгострокове

а) - випуски єврооблiгацiй

   - фiнансування кредиту покупцю, гарантоване урядом

б) - випуск акцiй.

 

Овердрафт.

Овердрафт - короткотермiновий кредит, до 10 днiв, який надається банком надiйному клiєнтовi понад залишок на поточному рахунку в межах ранiше обумовленої суми. Але, якщо експортер вже досягнув лiмiту овердрафту i бiльше не має забезпечення, щоб запропонувати пiд позику, то банк може вiдмовити йому у фiнансуваннi.