Класифікація промислових технологічних процесів

У всіх галузях промислового виробництва, в тому числі і в машинобудуванні діють єдині засади, за якими можна класифікувати технологічні процеси.

1. За видами, тобто, за методами перетворення предметів праці в готовий продукт. Такий поділ є основою для визначення переліку основного устаткування, планування дільниць і цехів та методів їх обслуговування.

2. За місцем у виробничому процесі, або за стадією виготовлення готової продукції:

заготівельні, які здійснюються на стадії створення заготовок деталей машин - поковок, виливок, розкрій та розділення матеріалу: ливарні, ковальські і пресові операції; (на швейній фабриці — декатирування і розкрій тканини; на хімічному комбінаті — очищення сировини, доведення її до потрібної концентрації). Продукція заготівельних процесів використовується в різних обробних підрозділах;

обробні – на етапі перетворення заготовки або матеріалу в готові деталі з використанням механічних, термічних, електричних, фізико-хімічних чи інших методів;

складальні, які характеризують отримання складальних одиниць, машин, комплектів і комплексів, та які включають також процеси регулювання, доведення, припрацювання.

3. За характером впливу на предмет праці виробничі процеси поділяються на:

штучні – під час яких відбувається зміна форми, структури, якості предметів праці під впливом безпосередньої праці людини і знарядь впливу на них;

природні, які змінюють фізичний стан предмета праці під впливом сил природи (старіння виробів, сушіння, охолодження та ін.). З метою інтенсифікації виробництва природні процеси послідовно переводяться в технологічні процеси зі штучними умовами здійснення в спеціальних апаратних системах.

4. За часовою дією на предмет праці технологічні процеси ділять на дискретні (переривчасті або періодичні), неперервні та комбіновані.

Дискретний технологічний процес характеризується чергуванням робочих і допоміжних ходів із чітким розмежуванням часу їх виконання. Наприклад, процес токарної обробки здійснюється в такій послідовності: установлення заготовки в патрон верстата (допоміжний хід), підведення різального інструмента та виставлення різця на заданий розмір (допоміжний хід), оброблення заготовки різальним інструментом (робочий хід), контроль точності поверхні (допоміжний хід), зняття деталі з верстата (допоміжний хід), установлення в патрон верстата нової заготовки та повторенням робочого циклу.

Недоліком дискретних технологічних процесів є зайва праця людини та втрати робочого часу на виконання непродуктивних дій. Зменшення рівня дискретності в машинобудуванні можливе впровадженням багатопозиційного і багатоінструментального оброблення за одночасної участі в роботі декількох інструментів та паралельною обробкою декількох поверхонь; суміщенням основних і допоміжних операцій і переходів.

Неперервним процесам властиве неперервне виконання робочої дії протягом певного часу. Такі процеси характерні для хімічної промисловості, металургії, енергетиці, до них належать термічні та термохімічні процеси.

5. За рівнем автоматизації:

ручні процеси, що виконуються робітником за допомогою ручного інструменту, без застосування машин, механізмів і механізованих інструментів;

- машинно-ручні, які виконуються робітником за допомогою машин і механізмів (наприклад, обробка деталі на універсальних металорізальних верстатах);

- машинні, що здійснюються на машинах, верстатах і механізмах за обмеженої участі робітника але під його контролем;

- автоматизовані, які здійснюються при участі персоналу лише в налагоджуванні та в запуску обладнання;

- автоматичні – без участі людини, проте за її оперативним керуванням.

6. За обсягами виробництва:

- масові — великі обсяги випуску однорідної продукції протягом тривалого часу;

серійні — обмежена номенклатура продукції, яка періодично поновлюється та середні обсяги її випуску; повторювальність технологічних процесів;

одиничні (індивідуальні) — номенклатура виробів, що постійно змінюється, дуже малі (одиничні) обсяги випуску, відсутність повторюваності операцій.

7. За джерелом силової енергії технологічні процеси поділяють на пасивні та активні. Перші здійснюються як природні процеси (наприклад, сушіння в звичайних умовах). Активні технологічні процеси є наслідком або безпосереднього впливу людини на предмет праці, або впливів засобів праці, що приводяться в дію енергією.

Наведений поділ є найширшим і стосується усіх видів технологічних процесів. Окрім загальних класифікаційних ознак (рівень автоматизації,характер впливу, перебіг у часі, види енергії та ін.) процеси в машинобудуванні мають свою специфіку та особливості.