Основні терміни, поняття та визначення

Процесом прийнято вважати послідовність видів діяльності, які здійснюються над початковими матеріалами, що призводять до визначеного результату. У реалізації процесу збільшується цінність початкового матеріалу за рахунок матеріалізації у виробі кваліфікованої праці, знань, повного або часткового перенесення на виріб вартості предметів праці і засобів виробництва.

Виробничий процес – цесукупність усіх дій людей, засобів праці та знарядь виробництва, виконуваних на підприємстві для виготовлення (або ремонту) виробів. У виробничому процесі початкова сировина, матеріали і напівфабрикати перетворюються на готову продукцію.

Виробничий процес включає етапи: підготовку засобів виробництва і обслуговування робочих місць; усі стадії виготовлення виробів; одержання і зберігання предметів праці та спорядження; транспортування матеріалів, заготовок, деталей, складових частин і готових виробів; складання частин і виробів; технічний контроль, випробування і атестацію продукції на всіх стадіях виробництва; розбирання складальних одиниць (при потребі, наприклад - для транспортування замовнику); виготовлення тари, упаковування готової продукції. Отже, виробничий процес здійснюється в просторі і часі при взаємодії об’єктів і засобів виробництва за допомогою живої праці людини.

Взаємозв’язок технології з виробничим процесом, їх структурні складові свідчать про необхідність забезпечення системної єдності основних елементів виробничого процесу, робочої сили, предметів праці і засобів праці для досягнення найкращих техніко-економічних результатів діяльності підприємства, покращення його фінансового стану та забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Територія, необхідна для здійснення виробничого процесу, називається виробничою площею. Календарний час, необхідний для виробничого процесу, від початку його виконання над предметом праці до отримання кінцевого продукту, має назву виробничого циклу.

В основу виробничого процесу покладено його базову складову – виробничу операцію.

Виробничою операцією називається завершена частина виробничого процесу, що виконується безперервно над одним або кількома виробами одним робітником або групою робітників (бригадою) на одному робочому місці без переналагодження обладнання і устаткування.

Робоче місце є частиною виробничої площі, оснащеної необхідним устаткуванням, інструментами, пристроями, приладами, для виконання робітником операції у виробничому процесі.

Усі етапи і складові виробництва можна віднести до таких види процесів:

§ основні (технологічні),

§ допоміжні

§ обслуговуючі,

§ процеси управління.

Основний (технологічний) процес – це завершена частина виробничого процесу, під час якоївідбувається послідовна зміна форми, розмірів, стану, властивостей заготовки, матеріалу чи напівфабрикату з метою надання їм властивостей готового продукту (виробу), який відповідає заданим технічним вимогам.

Технологічний процес має свою структуру і здійснюється на робочих місцях. Частина виробничої площі, на якій розміщено одного або кількох виконавців роботи разом з одиницею обладнання або частиною дільниці, яку вони обслуговують з оснащенням і предметами виробництва називається робочим місцем.

У найширшому його значенні технологічний процес – це сукупність операцій добування, перероблення сировини і матеріалів чи напівфабрикатів, або виготовлення певним способом готової продукції. Кожен технологічний процес може бути розчленований на певну кількість типових технологічних ланцюгів або операцій та представлений у виді певної технологічної схеми. У технологічній схемі спосіб виробництва або виготовлення відображається послідовним описом операцій, що протікають у відповідних апаратах, чи які виконують на робочих машинах або іншому устаткуванні.

Технологічне обладнання — це знаряддя виробництва, в яких для виконання певної частини технологічного процесу розміщують матеріали або заготовки, засоби впливу на них і джерела енергії. Приклади технологічного обладнання – металорізальні верстати, ливарні машини, термічні печі, випробувальні стенди тощо.

Технологічне спорядження – це знаряддя виробництва, які використовуються з технологічним обладнанням і додаються до нього для виконання певної частини технологічного процесу (різальний і вимірювальний інструмент, верстатні пристрої, штампи, прес-форми, моделі, ливарні форми та ін.).

Допоміжні процеси прямо не зв’язані з виготовленням продукції, проте вони створюють умови для нормального перебігу основних процесів виробництва.

До допоміжних процесів відносять процеси виготовлення допоміжного спорядження та інструментів, енергетичного забезпечення виробництва усіма видами енергії (для виробничих і невиробничих цілей - опалення, обігріву, освітлення тощо); ремонту усього устаткування і оснащення, які використовуються на даному підприємстві.

До цих процесів належать також виготовлення або відтворення виробів, що використовуються в основному процесі, але не входять до складу готового продукту, а саме: виготовлення і ремонт інструментів, технологічного спорядження та різноманітного устаткування і обладнання для власних потреб, виробництво запасних частин до них.

Завершена частина допоміжного процесу, яка виконується одним виконавцем на одному робочому місці, називається допоміжною виробничою операцією. Структура і складність допоміжних процесів і операцій залежать від особливостей основних процесів та складу матеріально-технічної бази підприємства. Збільшення номенклатури і різноманітності продукції, її ускладнення, підвищення технічної оснащеності виробництва викликають необхідність розширення складу і збільшення обсягів допоміжних процесів. Деякі допоміжні процеси (наприклад, виготовлення технологічного оснащення), як і основні, також можуть складатися з заготівельної, обробної та складальної стадій.