Тема: підприємства та установи, як суб’єкти АП.

План

1. Поняття, види і правові засади діяльності підприємств і установ.

2. Правове становище адміністрацій підприємств і установ в системі ОВВ.

3. Порядок утворення та припинення діяльності підприємств та установ.

 

1.

   Підприємства і установи – організації, які виконують економічні, соціально – культурні, адміністративно – політичні та інші функції в державі з метою задоволення матеріальних, духовних, та інших потреб, громадян і суспільства.

Класифікаційний поділ юридичних осіб на підприємства та установи здійснюється в залежності від змісту, результату і мети основної діяльності.

Підприємство – самостійний господарський суб’єкт, який здійснює свою діяльність на статутній основі, має права юридичної особи, здійснює виробничу, науково – дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Ознаки підприємства – це його основні характерні риси, які відрізняють дану організаційну форму від інших суб’єктів АП. Таким ознаками є:

 

1. Підприємство має статут – основний документ на основі якого, воно функціонує;

2. Має статус юридичної особи;

3. Має відповідну адміністрацію, яка керує підприємством від свого імені та несе відповідальність за результати діяльності;

4. Має розрахункові рахунки в установах банку;

5. Має печатку;

6. Промислове підприємство, може мати зареєстрований товарний знак.

 

Установи – виконують в суспільстві соціально – культурні, або адміністративно – політичні функції. Мета їх створення отримання відповідного соціального ефекту, який не має матеріального виразу, або матеріальної сторони, є другорядною.

Основні джерела права, що регламентують діяльність підприємств та установ. Це поділ законодавчих актів за межами впливу на діяльність підприємств та установ:

1. Загальні законодавчі акти – регулюють діяльність підприємств і установ, визначають загальний статус юридичних осіб в суспільстві, встановлюють загальні межі на діяльність суб’єктів права (КУ, господарсько – цивільний кодекс, ЗУ „ Про власність”, статут – підзаконний нормативний акт що затверджується власником).

2. Спеціалізовані – регулюють діяльність або підприємств або установ, визначають їх статус в системі державного управління, функції, компетенції, відповідно: (ЗУ „ Про господарські товариства”, ЗУ „ Про освіту”, ЗУ „ Про наукову та науково технічну діяльність”, ЗУ „ Про бібліотеки”, ЗУ „ Про архіви та архівні установи” від 24.10.1994р.

 

Види підприємств та установ. Їх класифікаційний поділ в залежності від форми власності та власника:

 

1. Індивідуальні – засновані на особистій власності фізичної особи та на її праці.

2. Сімейні – засновані на особистій власності, але на праці громадян, що споріднені між собою.

3. Приватні – засновані на особистій власності, але з правом наймання особливих сил.

4. Колективні – засновані на власності трудового колективу, громадської чи релігійної організації.

5. Державно – комунальні – засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць.

6. Державні – засновані виключно на державній власності.

7. Спільні – засновані на участі декількох власників в тому числі й іноземних.

 

Загальні засади управління підприємством розділяють таке управління на 2 категорії:

 

- безпосереднє управління – здійснює власник підприємства, або уповноважений власником адміністратор;

- принцип колегіальності – здійснюється органом власника через укладання контракту в якому зазначаються сторони компетенції органу.

 

2.

 

Правове становище адміністрації встановлені законом функції та компетенції, а також відповідальність адміністрації, що встановлюють права і обов’язки, щодо здійснення своїх функцій.

Адміністрації підприємств мають на меті:

1. Створити безпечні умови праці для співробітників;

2. Забезпечити виконання, підприємствами, своїх завдань, та функцій;

3. Представляти інтереси юридичної особи в інших державних органах влади;

4. Задовольняти економічні, соціально-культурні, духовні та інші потреби співробітників підприємств;

 

Підприємства та установи вступають в АПВ з ОВВ, місцевого самоврядування, іншими суб’єктами права з приводу:

- оперативного і бухгалтерського обліку результатів своєї діяльності;

- статистичної звітності;

- податків;

- безпеки виробництва та праці;

- протипожежної і екологічної безпеки;

- санітарно-гігієнічних норм і вимог щодо захисту здоров'я працівників, населення;

- охорона навколишнього середовища від забруднення, та інших шкідливих впливів;

- відшкодування збитків, що завдані іншим суб’єктам;

- сплата штрафів та інших зборів;

- створення спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю;

- проведення непрофільних робіт у разі стихійного лиха;

- діяльність підприємств в обставинах, що спричинені надзвичайними ситуаціями (подіями).

 

Загальні принципи правового становища адміністрацій підприємств та установ:

1. Принцип законності – адміністрація має здійснювати свої завдання лише на основі законів.

2. Відповідальності – підприємство має відшкодовувати завдані збитки за власний рахунок.

3. Захищеності – підприємство має вимагати відшкодування збитків, від неправомірних дій інших суб’єктів.

4. Незалежності – вплив державних органів на діяльність установ може здійснюватись лише через прийняття НПА або в разі реакції на неправомірні порядки.

 

Особливою посадовою особою, що здійснює діяльність підприємств є керівник, який призначається власником, а також несе відповідальність за результати діяльності підприємства.

 

Повноваження керівника підприємства:

1. Представляє інтереси підприємства, або установи в інших органах виконавчої влади та в інших суб’єктах права;

2. Розпоряджається майном та коштами;

3. Комплектує та розставляє кадри;

4. Визначає склад і обсяг відомостей, що становлять таємницю;

5. Укладає господарські та трудові договори;

6. Відкриває в банках розрахункові та інші рахунки;

7. Призначає заступників та уповноважених осіб для вирішення компетентних питань.

 

3.

Порядок створення підприємства, припинення його діяльності – це процедура державної реєстрації, передбачена законом або іншими підзаконними актами.

1. Добровільності – передбачає створення підприємств лише за згоди власника.

2. Доцільності – в установчих документах вказується мета діяльності.

3. Статурності – передбачає наявність в установі, статуту, який визначає основні компетенції підприємства.

4. Обов’язкової державної реєстрації – після створення установа реєструється в ЄДРПОУ.

 

Ліквідація підприємств – зупинка діяльності та виключення через незадовільну діяльність або за рішенням власника, в інших випадках передбачених законом:

1. Пряма;

2. Реорганізація – шляхом злиття або відокремлення.

 

Лекція № 1 1