Сутність місцевого самоврядування .

Ознаки органів місцевого самоврядування.

Повноваження органів місцевого самоврядування.

4. Поняття і структура системи органів місцевого самоврядування.

 

Лекція №8

Тема: Суб'єкти АПУ.

Громадяни як суб’єкти АП.

План

1. Основи АП статусу громадян.

2. Права і обов’язки громадян в сфері адміністративної діяльності.

3. Поняття звернення громадян, їх види та класифікація.

4. Правовий статус в адміністративній діяльності.

                                                        1.

Громадяни України – це найбільша група суб’єктів АПВ, оскільки діяльність держави неможлива без їх участі, КУ надає перевагу інтересам, правам і свободам громадян перед іншими учасниками суспільно-правових відносин.

Особливості АП статусу громадян:

1. Конституційна визначеність пріоритету та переваг громадянина перед іншими суб’єктами АП;

2. Особа вступає в відносини з державою в сфері виконавчої влади, цим практично реалізуються надані конституцією права і свободи;

3. Обов’язковість наявності громадянства як важливого елементу зв’язку особи з державою;

 Громадянство виступає невід’ємним правом громадянина України. Ні за яких умов особа не може бути позбавлена громадянства.

Громадянство не поєднується з соціально-економічним статусом, трудовими чи службовими відносинами.

АП статус громадянина – це складова частина його загального статусу, що встановлений КУ та ЗУ «Про громадянство України» та іншими законодавчими актами України. Основою АП статусу громадян є їх рівність перед законом незалежно від походження соціальної забезпеченості, расової належності, статі, освіти, тощо. Рівноправність забезпечується в усіх галузях економічного, політичного та соціально-культурного життя. Ці положення є правовими, бо підтверджені актами України.

Склад правого статусу громадянина – це комплекс основних і додаткових прав і свобод людини і громадянина, що передбачено правовими документами. Включаючи:

1. Основні права людини і громадянина – до невід’ємних належать: право на життя, честь і гідність, здоров’я; основні: свобода слова, міграції, зборів, власності, користування соціальними благами та участь в державному житті.

2. Комплекс прав та обов’язків, що закріплені КУ і нормами різних прав, також АП: право на освіту, на землю, тощо.

3. Гарантія реалізації прав і обов’язків, механізм їх охорони державою, передбачені КУ та законодавчими актами;

 

Встановлення АП статусу громадянина: реалізується шляхом визначення обсягу і характеру його адміністративної правосуб’єктності, що складається з адміністративної правоздатності та дієздатності.

Адміністративна правоздатність – визнана законом за громадянином фактична можливість бути суб’єктом АП, мати права і обов’язки АП характеру.

Характеристика адміністративної правоздатності:

1. Виникає з моменту народження, припиняється смертю;

2. Обсяг її встановлюється за допомогою АПН;

3. Підтверджується офіційними документами свідоцтвом про народження або паспортом;

4. Правоздатність не може бути відновленою;

5. Утворює юридичне поняття особи і громадянина;

6. Правоздатність може бути обмежена не повністю, а лише частково, за судовим рішенням як захід кримінального або адміністративного примусу (право на пересування);

Адміністративна дієздатність – визнана законом спроможність громадян своїми діями набувати та здійснювати права та обов’язки адміністративно правового характеру.

Дієздатність буває двох видів:

1. Повна реалізація виконання обов’язків суб’єкта в повному обсязі (наступає з 18-ти років)

2. Неповна – наступає з 16-ти років в АП, може бути обмежена в судовому порядку.

                                                       2.

Обсяг конкретних прав і обов’язків громадянина пов'язаний з:

- перебігом часу;

- зміною життєвих обставин;

Права громадян за змістом можна розподілити на три групи:

1. На участь в державному управлінні та соціально політичну активність – право на державну службу, на участь в політичному житті суспільства, на отримання інформації;

2. На одержання допомоги від органів – право на медичну допомогу, санітарно-епідеміологічну допомогу, користування транспортом.

3. На права, які захищаються в адміністративному порядку, адміністративна скарга, адміністративне юрисдикційне впровадження, в судовому порядку (скарга або позов) громадян особиста (необхідна оборона).

Обов’язки громадян в сфері державного управління поділяються на дві групи:

Абсолютні обов’язки – належать від конкретних обставин і випливають із діючих документів, до них належать:

1. Дотримання КУ;

2. Дотримання державної дисципліни;

3. Охороняти інтереси держави та сприяти могутності її авторитету;

4. Захищати Батьківщину;

5. Оберігати природу, охороняти її багатства;

6. Сплачувати податки;

7. Сприяти охороні державного порядку;

8. Оберігати історичні пам’ятки та інші культурні цінності;

Відносні обов’язки, які виникають із правомірних дій і спрямовані на придбання деяких прав чи їх збереження;

Такі обов’язки не є постійними і можуть змінюватись:

1. Права осіб, що навчаються;

2. Права власника автотранспорту;

3. Права читача бібліотеки;

Обов’язки з неправомірних дій – сплачувати штрафи, відшкодовувати збитки.

                                                      3.

Питання реалізації прав громадян на звернення регламентується законом України «Про звернення громадян», існує 3 види звернення:

1. Пропозиції (зауваження);

2. Заява (клопотання);

3. Скарга;

Пропозиція – звернення громадян, де висловлюються поради та рекомендації, щодо діяльності ОВВ, висловлюються думки, щодо вдосконалення державного життя.

Заява – звернення громадян з проханням по сприянню реалізації закріплених прав і обов’язків.

Скарга – звернення з вимогою поновлення прав і захисту інтересів громадян, що порушені дією чи бездіяльністю, рішеннями ОВВ або делегованих суб’єктів.

4.

Згідно з чинним законодавством, іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином іншої держави або держав.

Особа без громадянства – це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Іноземці та особи без громадянства користуються національним режимом, тобто мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов’язки, що і громадяни України, за виключенням певних обмежень, визначених Конституцією.

Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, расової та національної належності, статі, мови, тощо.

Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, КМУ може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України.

Права іноземців та осіб без громадянства:

1. Право на інвестиційну, та інший вид підприємницької діяльності, передбачену законодавством України.

2. Право на трудову діяльність. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки в трудових відносинах.

3. Право на відпочинок. Іноземці та особи без громадянства мають право на відпочинок нарівні з громадянами України.

4. Право на охорону здоров’я.

5. Право на соціальний захист. Іноземці та особи без громадянства мають право на соціальний захист, в тому числі одержання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до законодавства України.

6. Право на житло. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах і в порядку встановленому для громадян України, одержати житлове приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України.

7. Майнові та особисті немайнові права. Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно.

8. Право на освіту.

9. Право на користування досягненнями культури. Іноземці та особи без громадянства мають право на користування культурними досягненнями нарівні з громадянами України.

10. Право на участь в об’єднаннях громадян. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право вступати до об’єднань громадян. Іноземці та особи без громадянства,

11. 11.. Право на участь в об’єднаннях громадян. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні постійно, мають право вступати в об’єднання громадян. Іноземці та особи без громадянства не можуть бути членами політичних партій України.

12. Право на свободу совісті. Іноземцям та особам без громадянства гарантується право на свободу совісті на рівні з громадянами України.

13.  Гарантії особистих прав. Законодавством України іноземцям та особам без громадянства гарантується недоторканість особи, житла, тощо.

14. Пересування на території України і вибір місця проживання. Можуть вільно пересуватися по території України і обирати місце проживання.

15.  Право на судовий захист своїх прав. Вони мають право на звернення до суду та до державних органів для захисту їх особистих, майнових прав.

16. Обов’язки іноземців та осіб без громадянства:

17. Зобов'язані поважати та дотримуватися ЗУ та КУ.

18. Обкладатися податками і зборами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

 

Лекція №9