Теорія міжнародної політики К. Уолта.

Психоаналіз З. Фрейда. Біхевіоризм.

3. Центроїдний метод визначення факторів. Основи розрахунку факторних навантажень у центроїдному методі.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

61. Теорія та практика аналізу та прогнозування зовнішньої політики: вітчизняний досвід.

62. Генеза методів аналізу зовнішньої політики: умови виникнення, етапи розвитку та визначення особливостей їх взаємозв’язку.

63. Уявлення про концепцію системного аналізу.

64. Поняття «система», «системність».

65. Структура, функція, процес як основні параметри системи.

66. Основні закони поведінки простих та складних систем.

67. Теорія систем Л. Берталанфі.

68. Концепція І. Пригожина.

69. Синергетична методологія: принципи та технологія.

70. Методологічні принципи синергетики.

71. Етапи синергетичного моделювання складних систем.

72. Аналітичні системи М. Каплана.

73. Теорія міжнародної політики К. Уолца.

74. Біхевіоризм та математичне моделювання міжнародних відносин: праці Д. Сингера та його послідовників.

75. Системний підхід у ліберальних теоріях: Д. Розенау.

76. Історико–системний підхід Б. Бузана та Р. Літтла.

77. Системний підхід у структуралізмі: А. Вендет.

78. Концепція complexity Р.Джервіса.

79. Системний підхід та традиція постмодерна.

80. Системний аналіз як методологія прийняття складних рішень у зовнішній політиці держави.

81. Методи ефективної оцінки існуючої ситуації та ресурсів.

82. Створення вірогідних сценаріїв та побудова дерева альтернатив: основні принципи.

83. Методологія вибору оптимальних альтернатив: розрахунок вірогідностей, використання теорії ігор.

84. Приклади використання системного аналізу у прийнятті складних політичних рішень.

85. Системний аналіз як засіб розвитку стратегічного мислення.

86. Загальна методологія прикладного аналізу.

87. Види аналізу як різновиду соціологічного дослідження.

88. Цільова сукупність та основа вибірки. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату.

89. Методи збору емпіричної інформації.

90. Аналіз даних. Групування та типологія.

91. Якісний та кількісний аналіз.

92. Анкетне опитування як інструмент діагностики політичних настроїв.

93. Анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації, його специфіка, цілі та різновиди.

94. Інтерв’юірування та його особливості.

95. Експертне опитування.

96. Формування групи експертів: процедура, алгоритм процедури.

97. Організація роботи експертів: процедура Дельфі, алгоритм процедури.

98. Основні етапи анкетного опитування.

99. Засоби обробки інформації.

100. Вибірковий метод та описова статистика, теорія статистичних висновків, оцінок та критеріїв.

101. Методи багатомірної статистики, шкалирування, таксономічні процедури, статистичні моделі.

102. Статистична перевірка гіпотез.

103. Регресійний аналіз: оцінка лінії регресії, дисперсія коефіцієнтів регресії, достовірність оцінки кривої регресії, вплив відхилень на визначення аргументу.

104. Оптимальне планування експерименту.

105. Значення статистичного методу для аналізу зовнішньої політики, його специфіка та проблема обмеженості.

106. Контент–аналіз зовнішньополітичних документів та преси.

107. Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів.

108. Соціально–психологічні методи дослідження діагностики як засіб дослідження суб’єктивних механізмів та мотивації колективної та індивідуальної поведінки.

109. Когнітивне картирування у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів.

110. Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу.

111. Використання факторного аналізу у зовнішньополітичному аналізі.

112. Кластерний аналіз як метод класифікації об’єктів спостереження.

113. Використання дискриминантного аналізу у політичних дослідженнях.

114. Поняття моделі та моделювання. Роль та функції моделювання у політичному житті суспільства.

115. Типологія моделей.Основні етапи моделювання.

116. Особливості математичних та комп’ютерних моделей.

117. Математичні моделі складних систем. Види. Системи, що описуються звичайними диференційованими рівняннями. Дискретні та агрегативні системи. Статистичні методи обробки спостережень.

118. Поняття «прогноз» та «прогнозування». Взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні.Методи, що використовуються у прогнозуванні.

119. Ситуаційний аналіз. Моніторинг. Види політичного прогнозу.

120. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

До теми 1:

1. Аналитические методы в исследовании международных отношений. – М., 1982.

2. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление. - М., 1981.

3. Блауберг Н.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. - М., 1973.

4. Гончаренко А. Н. Прогнозирование и политика. – К., 1993.

5. Дольникова Р. Н. Методология и методика прогнозирования внешней политики несоциалистических государств. – М., 1986.

6. Клир Дж. Систематология. Автоматизация решения системных задач. - М., 1990.

7. Леванский В.А. Моделирование в социально-правовых исследованиях. - М., 1986.

8. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. – М., 1977.

9. Митин А.И. Методика решения прикладных задач с использованием ЭВМ. - М., 1990.

10. Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов / В. И. Крутов, И. М. Грушко, В. В. Попов и др. – М.: Высш. шк., 1989. – 400 с.

11. Раскин Л.Г. Анализ сложных систем и элементы оптимизации управления. - М., 1976.

12. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем. - М., 1991.

13. Теория прогнозирования и принятия решений. – М., 1977.

14. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

15. Юдин Б. Г. Методологический анализ как направление изучения науки. - М., 1986.

До теми 2:

1. Безручко Б. П., Короновский А. А., Трубецков Д. И., Храмов А. Е. Путь в синергетику. Экскурс в десяти лекціях. – М.: URSS, 2005.

2. Богатуров А. Д., Косолапов Н. А., Хрусталев М. А. Очерки теории и методологии политического анализа международных отношений. – М., 2002.

3. Богатуров А.Д., Косолапов Н.А., Хрусталев М.А. Очерки теории и методологии политического анализа международных отношений. – М., 2002.

4. Боришполец К. П. Методы политических исследований. – М., 2005.

5. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и образовании. Изд. 2–е, испр. – М.: Издательство ЛКИ, 2008. – 232 с.

6. Гаджиев К. Миропорядок сквозь призму синэргетики \\ Международные процессы. - 2005. - Том 3. - № 3 (9).

7. Гуц А. К. и др. Математические модели социальных систем. – Омск, 2000.

8. Мангейм Д., Рич Р. Политология: методы исследования. – М., 1997.

9. Маныкин А. С. Системность в международных отношениях: содержание, причины формировании и этапы развития \\ Введение в теорию международных отношений. – М., 2001.  

10. Маныкин А.С. Системность в международных отношениях: содержание, причины формировании и этапы развития \\ Введение в теорию международных отношений. – М., 2001.  

11. Мировая политика: теория, методология, прикладной анализ. – М., 2005.

12. О’Коннор Дж., Макдермотт И. Искусство системного мышления: необходимые знания о системах и творческом подходе к решению проблем. – М., 2006.

13. Ожиганов Э.Н. Стратегический анализ политики: теоретические основания и методы. М., 2006.

14. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М.: Прогресс, 1986. – 431 с. 

15. Сапронов, М.В. Синергетический подход в исторических исследованиях: новые возможности и трудности применения \\ Общественные науки и современность. - 2002. - №4.

16. Системный анализ и принятие решений. Словарь-справочник. – М., 2004.

17. Системный подход: анализ и прогнозирование международных отношений (опыт прикладных исследований) \ Под. ред. И.Г.Тюлина. М., 1991.

18. Хрусталев М.А. Системное моделирование международных отношений. – М., 1992.

19. Хрусталев М.А. Системное моделирование международных отношений. – М., 1992.

20. Хрусталев М.А. Теория политики и политический анализ. – М., 1992.

21. Budd R. W. Content analysis of communication. — New York etc., 1967.

22. Buzan B., Little R. International Systems in World History. Remaking the Study of International Relations. N.Y., 2000 

23. Complexity, Global Politics and National Security \ Edited by Alberts D. and Czerwincki T. Washington, DC. 1997.

24. Great issues of international politics: The international system and national policy / Ed. M. A. Kaplan. Chicago, 1970.

25. Harrison E. Waltz, Kant and Systemic approaches to international relations \\ Review of International Studies. 2002. N.28.

26. Holsti O.R. Content analysis for the social sciences and humanities. — Reading, Mass. etc., 1969.

27. Jervis R. Complexity and the Analysis of Political and Social Life \\ Political Science Quarterly. Winter 1997-1998. Vol. 112, № 4.

28. Jervis R. System Effects: Complexity in Political and Social Life. N.Y., 1997.

29. Kaplan M. Balance of Power, Bipolarity and Other Models of International Systems \\ The American Political Science Review. Sep., 1957. Vol.51, № 3.

30. Quantitative International Politics: Insights and Evidence. Ed. by D.Singer. N.Y., 1968

31. Rosenau, J. Turbulence in world politics: a theory of change and continuity. Princeton, 1990. 

32. Singer J.D. Inter-nation Influence: A Formal Model \\ American Political Science Review. Vol.57, № 2. June 1963.

33. Waltz K. Theory of International Politics. 1979. Р.76-77

34. Wendt A. Anarchy is What States Make of It: the Social Construction of Power Politics \\ International Organization. Spring, 1992. № 46, Vol.2.

До теми 3:

 

9. Аналитические методы в исследовании международных отношений. Сборник научных трудов. Под ред. Тюлина И.Г., Кожемякова А.С., Хрусталева М.А. М., 1982.

10. Берка К. Измерения: понятия, теории, проблемы. – М., 1987.

11. Бешелев С. Д., Гурвич Ф. Г. Математико-систематические методы экспертных оценок. – М., 1974.

12. Богатуров А. Д., Косолапов Н. А., Хрусталев М. А. Очерки теории и методологии политического анализа международных отношений. – М., 2002.

13. Боришполец К. П. Методы политических исследований. М., 2005

14. Боровиков В.П.. Боровиков И.П. STATISTIKA. Статистический анализ и обработка данных в среде WINDOWS. М., 1997.

15. Браунли К. А. Статистическая теория и методология в науке и технике. – М.: «Наука», 1977.

16. Гольцман Ф. М. Статистические модели интерпретации. – М.: «Наука», 1971.

17. Гуц А. К. и др. Математические модели социальных систем. – Омск, 2000.

18. Иудин А. А. Применение методов количественного анализа в социально-политических исследованиях и прогнозировании. – М., 1984.

19. Кимбл Г. Как правильно пользоваться статистикой. - М., 1982.

20. Кокрен У. Методы выборочного исследования. – М.: Статистика, 1976.

21. Компьютерное моделирование социально-политических процессов / Шабров О. Ф., Анохин М. Г., Дзлиев М. И. и др. – М., 1994.

22. Макаренко Г. Л., Макаренко А. Г. Автоматизированные информационные системы по внешнеполитическим вопросам и дипломатической деятельности государств. – М., 2000.

23. Мангейм Д., Рич Р. Политология: методы исследования. – М., 1997.

24. Матвиенко В.Я. Социологический анализ в политике. - Киев, 1995.

25. Мировая политика: теория, методология, прикладной анализ. – М., 2005.

26. Ожиганов Э.Н. Стратегический анализ политики: теоретические основания и методы. М., 2006.

27. Окунь Ян. Факторный анализ. – М.: Статистика, 1974.

28. Паниотто В. И., Максименко В. С. Количественные методы в социологических исследованиях. – Киев, 1982.

29. Пфанцагель И. Теория изменений. - М., 1976.

30. Тюрин Ю. Н., Макаров А. А. Анализ данных на компьютере. – М., 1995.

31. Факторный, дискриминантный и кластерный анализ. - М., 1989.

32. Хрусталев М.А. Системное моделирование международных отношений. – М., 1992.

33. Шалак В. И. Современный контент-анализ. Приложения в области политологии, рекламы, социологии, экономики, психологии, культурологии. – М., 2006.

34. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987.

35. Яковлев И.Г. Информационно-аналитические технологии и политическое консультирование // Полис. 1998. № 2. С.122—133.

 

До теми 4:

1. Акчурин И. А., Веденов М. Ф., Сачков Ю. В. Методологические проблемы математического моделирования в естествознании. // Вопросы философии, 1966, №4.

2. Акчурин И. А., Веденов М. Ф., Сачков Ю. В. Познавательная роль математического моделирования. – М.: 1968.

3. Андрющенко М. Н., Советов Б. Я., Яковлев А. С. и др. Философские основы моделирования сложных систем управления // Системный подход в технологических науках (Методологические основы): Сборник научных трудов – Л.: Изд. АН СССР, 1989.

4. Аникин В.А., Шаруненко Н.М., Аникин С.В. Основные направления, методы прогнозирования и моделирования во внешнеполитической деятельности. – М., 2000.

5. Батороев К. Б. Кибернетика и метод аналогий - М.: Высшая школа, 1974.

6. Бублик Н. Д., Секерин А. Б., Попенов С. В. Новейшие компьютерные технологии прогнозирования финансовых показателей и рисков. – Уфа: 1998.

7. Иванов В. Т. Математическое моделирование. Модели прогнозирования. (Методические указания для самостоятельной работы по курсу ЦИПС) – Уфа, 1988.

8. Каракозова Э. Моделирование в общественных науках. - М., 1986.

9. Клаус Г. Кибернетика и философия - М.: Наука, 1963.

10. Компьютерное моделирование социально-политических процессов / Под общ. ред. О. Ф.Шаброва. - М., 1994.

11. Леванский В. А. Моделирование в социально-правовых исследованиях. - М., 1986.

12. Лотов А. В. Введение в экономико-математическое моделирование М.: Наука, 1984.

13. Моисеев Н. Н. Алгоритмы развития – М.: Наука, 1987.

14. Орлов А. И. Теория принятия решений. – Учебное пособие. - М.: Издательство «Март», 2004.

15. Саати Т. Математические модели конфликтных ситуаций. М., 1977.

16. Саати Т., Керне К. Аналитическое планирование. Организация систем. М., 1991.

17. Советов Б. Я., Яковлев С. А. Моделирование систем. – М.: Высшая школа, 1998.

18. Шабров О. Ф. Системный подход и компьютерное моделирование в политологическом исследовании // Общественные науки и современность. 1996. № 2.

До теми 5:

1. Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей. - М., 1987.

2. Бухарин С. Н., Цыганов В. В. Методы и технологии информационных войн. – М.: Академический Проект, 2007 – 382 с.

3. Гончаренко А. Н. Прогнозирование и политика. Генезис и эволюция прогнозирования в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. – Киев, 1993.

4. Горелова В., Мельникова Е. Основы прогнозирования систем. М., 1986.

5. Григорьев В. Прогноз в управлении. – М., 1985.

6. Игнатьева О. Основы прогнозирования. – М., 1982.

7. Лисичкин В. Теория и практика прогностики: методологические аспекты. – М., 1972.

8. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. – М., 1977.

9. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление / Под ред. Ш.З.Султанова. - М., 1992.

10. Социальное прогнозирование и моделирование. – М., 1995.

11. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М.М.Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

12. Храленко В. Философско-методологические проблемы прогнозирования. – М., 1980.

До теми 6:

1. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987.

2. Яковлев И.Г. Информационно-аналитические технологии и политическое консультирование // Полис. 1998. № 2. С.122—133.

 

Підсумкова модульна контрольна робота з дисципліни “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”

Варіант 1

1. Охарактеризувати поняття “аналіз” та “прогнозування” як центральні категорії дисципліни.
2. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.

 

Варіант 2

1. Сутність аналізу зовнішньої політики.
2. Визначення ризиків та загроз за допомогою використання прогностичних методів. Використання математичних моделей для визначення рівня ризику. Масштаб ризику: методика визначення.

 

Варіант 3

1. Загальна характеристика методів аналізу зовнішньої політики.
2. Планування та прийняття зовнішньополітичних рішень. Використання системного аналізу та технологічного прогнозування.

Варіант 4

1. Сутність концепції системного аналізу. Поняття «система», «системність». Основні закони поведінки простих та складних систем.
2. Нормативні методи прогнозування. Дерево цілей. Морфологічні моделі. Блок–схеми послідовності виконання завдань.

 

Варіант 5

1. Визначити роль системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави на виклики та загрози інтересам її національної безпеки.
2. Прогнозування за аналогією: умови, необхідні для проведення формальної аналогії, історична аналогія, відхилення від формальної аналогії.

 

Варіант 6

1. Становлення синергетичної парадигми.
2. Проведення досліджень за методом Дельфі.

 

Варіант 7

1. Синергетична методологія: принципи та технологія.
2. Вплив розроблених сценаріїв на механізм прийняття зовнішньополітичних рішень.

 

Варіант 8

1. Методологічні принципи синергетики.
2. Види політичного прогнозу. Пошукове, цільове та нормативне прогнозування.

 

Варіант 9

1. Етапи синергетичного моделювання складних систем.
2. Інформаційно-аналітичний моніторинг.

 

Варіант 10

1. Аналітичні системи М. Каплана.
2. Особливості коротко–, середньо– та довгострокового прогнозу.

 

Варіант 11

1. Біхевіоризм та математичне моделювання міжнародних відносин.
2. Етапи ситуаційного аналізу.

 

Варіант 12

1. Системний підхід у ліберальних теоріях: Д. Розенау. Теорія турбулентності.
2. Виявлення небезпек: порівняльний метод, причинно–наслідковий аналіз. Аналіз подій, прогноз наслідків та оцінка вірогідності. Оцінка ризиків.

 

Варіант 13

1. Історико–системний підхід Б. Бузана та Р. Літтла.
2. Взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні.

 

Варіант 14

1. Основні етапи політологічного дослідження.
2. Поняття «прогноз» та «прогнозування».

 

Варіант 15

1. Цільова сукупність та основа вибірки.
2. Види математичних моделей складних систем: системи, що описуються звичайними диференційованими рівняннями, дискретні та агрегативні системи.

 

Варіант 16

1. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату. Оцінка достовірності та засоби збільшення надійності отримання інформації.
2. Значення коефіцієнтів кореляції при здійсненні моделювання міжнародних ситуацій.

Варіант 17

1. Розуміння якісного та кількісного аналізу.
2. Основні етапи моделювання. Принципи моделювання.

 

Варіант 18

1. Анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації, його специфіка, цілі та різновиди.
2. Асоціативне та логічне, ретроспективне та пошукове моделювання.

 

Варіант 19

1. Інтерв’юірування та його особливості.
2. Типологія моделей. Матеріальні та ідеальні, евристичні, прогностичні та нормативні, імітаційні моделі. Моделі–гіпотези та моделі–інтерпретації.

 

Варіант 20

1. Експертне опитування. Процедури експертних оцінок.
2. Поняття моделі та моделювання.

 

Варіант 21

1. Формування групи експертів. Організація роботи експертів: процедура Дельфі, алгоритм процедури.
2. Використання дискриминантного аналізу у політологічних дослідженнях.

 

Варіант 22

1. Вибірковий метод та описова статистика, теорія статистичних висновків, оцінок та критеріїв.
2. Кластерний аналіз як метод класифікації об’єктів спостереження.

Варіант 23

1. Регресійний аналіз.
2. Контент–аналіз зовнішньополітичних документів.

 

Варіант 24

1. Значення статистичного методу для аналізу зовнішньої політики, його специфіка та проблема обмеженості.
2. Використання факторного аналізу у зовнішньополітичному аналізі.

Варіант 25

1. Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів. Спрямований та неспрямований івент–аналіз.
2. Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу. Правило «Двох сигм». Перевірка гіпотез.

 

Варіант 25

1. Когнітивне картирування: процедура використання, змістовна інтерпретація результатів когнітивного картирування у рамках підготовки політико–психологічних портретів суб’єктів міжнародних відносин.
2. Особливості інформаційної роботи: джерела інформації, пошук, відбір, обробка та структурування інформації.

 

Варіант 26

1. Формування інформаційних баз даних.
2. Дослідження психічних процесів, мотивації та їх впливу на політичну поведінку людини.

 

Варіант 27

1. Вимоги до отриманої інформації.
2. Соціометрія.

 

Варіант 28

1. Аналітична інформація та дезінформація.
2. Методологія вибору оптимальних альтернатив: розрахунок вірогідностей, використання теорії ігор.

Варіант 29

1. Прийоми маніпуляції масовою свідомістю.
2. Теорія систем Л. Берталанфі.

 

Варіант 30

1. Психоаналіз З. Фрейда.
2. Етапи прогнозування міжнародних подій.

 

 

 

 

[1] Політологія: Підручник / І.С. Дзюбко, К.М. Левківський, В.П. Андрущенко та ін.; За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К.: Вища шк, 1998. – 304 с.

 

[2] Політологія: підручник / Ред. О. В. Бабкіна, В. П. Горбатенко. - К.: ВЦ "Академія", 2003. - 528 с. - (Альма-матер).

 

[3] Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. М., 1993. С. 252.