Тема 6 «особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади»

Лекція «Специфічні особливості стилю написання аналітичних документів»

Аналітична  записка  є     індивідуальною   роботою  і  спрямована  на  вирішення   конкретної   суспільної проблеми,  ґрунтується  на  процесі  і  містить  всі  етапи  аналізу  політики.   Проблема,  придатна  для  аналізу державної  політики,  це  ситуація,  що  викликає  занепокоєння  в  суспільстві  і  потребує  реаґування відповідного органу влади.

Для аналізу може обиратися одна проблема, що є предметом дослідження у маґістерській роботі з державного управління.

Обсяг аналітичної  записки  — 8-10 тис. знаків без урахування  пробілів  (це відповідає  4-5 стор. тексту

формату А4 - один інтервал, шрифт Times new Roman 12, поля по 2 см). При необхідності можливі додатки до основного тексту, обсяг яких може перевищувати рекомендований ліміт у знаках.

У список використаних джерел включаються тільки ті друковані та Інтернет-ресурси,  на які є послання в текст; на всі використані  факти і дані обов’язково  наводяться  посилання.   Не допускається   використання  без посилань аналітичних записок інших авторів. Окрема титульна сторінка не потрібна.

 

Орієнтовна структура Аналітичної записки:

 

Аналітична записка

Формулювання проблеми (як назва роботи)

 

1. Визначення проблеми для аналізу:

 симптоми проблемної ситуації;

 законодавча  й  інституційна  база  у  сферах,  де  спостерігаються  вказані  симптоми  (включаючи  чинну політику);

 масштаб проблеми (територія, час, сфера, соціальні групи, відсоток населення);

 новизна (нова, передбачена чи повторна);

 коротка історія питання (як вирішувалася раніше і сучасний стан справ);

 опис інструментів і механізмів здійснення чинної політики;

 оцінювання результативності та ефективності дії політики.

 нагальність вирішення;

 замовник (клієнт) аналізу.

 

2. Підстави для державного втручання

(аналіз  неспроможностей  ринку:  вказати,  які  саме  ситуації  неспроможності  ринку  потребують  державного втручання – з огляду на економічні, соціальні та політичні чинники ).

 

3. Консультації (аналіз стейкхолдерів):

 Організовані  зацікавлені  групи  (групи  інтересів  поза  державним  сектором);  погляди  і  ставлення зацікавлених  груп,  лідерів,  ЗМІ тощо  до проблеми  (кого  стосуються,  зачіпає  проблема  і хто  має важелі впливу на можливі варіанти вирішення/ поглиблення проблеми);

 Зацікавлені органи влади (структури державного сектору)

 

4. Моделювання проблеми

      Мета (цілі) розв’язання проблеми (при необхідності можна також вказати відповідні завдання політики як конкретизації цілей);

      Показники   (індикатори)   результативності   (кожній  цілі  (завданню)  має  відповідати  свій  індикатор результативності  або система індикаторів  – якщо один індикатор не розкриває всі суттєві аспекти цілі; напр.: для завдання підвищити зайнятість населення показником результативності може бути рівень безробіття);

 

      Критерії  досягнення  цілей   (критерій  визначає  конкретне  значення  індикатора  результативності,  яке вважається  достатнім  для  визнання  проблеми  розв’язаною;  кожному  індикатору  має  відповідає  свій

критерій; напр., збільшити зайнятість населення на 10% або: скоротити рівень безробіття на 10%);

      Обмеження   (список   обмежень  має охоплювати  будь-які  ресурси,  необхідні  для реалізації  альтернатив політики).

 

5. Альтернативні варіанти розв’язання проблеми

  Альтернатив має бути 2-4 (серед них обов’язковий варіант “нічого не змінювати”).

  Кожна альтернатива – це конкретні переліки дій (заходів) та інструментів політики.

  Аналіз альтернатив має включати:

  а) Альтернатива №.... Назву варіанту

  б) Основні заходи політики по реалізації варіанту (якщо це не випливає із назви)

  в) Потенційні переваги варіанту політики; оцінка результатів проведення політики (або вигід – грошова оцінка результатів)

  г) Потенційні  недоліки варіанту політики; оцінка затрат ресурсів на проведення  політики (чи витрат  –

грошова оцінка затрат)

 

6. Рекомендації та впровадження

  порівняльний аналіз альтернатив за п’ятьма універсальними критеріями: результативність,  ефективність, справедливість,  політична  здійсненність,  адміністративна  здійсненність  Треба  пояснити,  як  визначались значення критеріїв (увага: обов’язково слід вказати, як визначались ефективність і результативність).

  Результати аналізу вміщуються у табл. 1 (зразок наведено нижче).

  (результати звести у таблицю, рядки – критерії, стовпчики – альтернативи; критерій можна оцінювати за

3-бальною шкалою: 3 – високе значення, 2 – середнє, 1 – низьке.)

  б) порада клієнту щодо вибору кращої, за результатами аналізу, альтернативи

  в) заходи щодо впровадження рекомендованого варіанту

 

Таблиця 1. Порівняльний аналіз альтернатив політики

 

Критерії