Методи інтерактивної роботи з текстом

Зважаючи на те, що учні часто роблять вигляд, що працюють над текстом, видаючи несвідоме споглядання за процес зосередженого вивчення, необхідно добирати цікаві способи його опрацювання. Пропоновані нижче методи й форми роботи, виокремлені на основі аналізу науково-методичного посібника «Технології розвитку кри­тичного мислення учнів», виданого за науковою редакцією О. По­метун, дають змогу залучити учнів до активної взаємодії під час роботи над текстом, як на уроках читання, так і на інших. Описані авторами посібника методи адаптовано до роботи з молодшими школярами. Окремі з поданих нижче методів лише за назвою та клю­човим спрямуванням збігаються з охарактеризованими у посібнику, все інші — результат власного досвіду, набутого автором під час роботи у школі.

Структурований огляд

Застосовується для повідомлення невеликого обсягу нової інформації, яку подає вчитель, користуючись наочними посібниками. Ця нова інформація має бути лише передмовою до того, що вивчати­меться на уроці, і має подаватися з метою попереднього зацікавлення. Алгоритм «структурованого огляду» можна представити як почергове подання інформації та наочних прикладів до неї:

Інформація —> наочний приклад (вислів, таблиця).

Структурований огляд обов’язково має бути стислим, складатися із 2—3 коротких фрагментів. Закінчуватись він має стимулюванням інтересу та очікувань, словом «Подивимось», щоб спонукати школярів до подальшого вивчення матеріалу. В усіх випадках необхідно розпочинати роботу вже з назви тексту чи теми уроку, спонукаючи розвиток в учнів асоціативного мислення.

Знаємо — хочемо дізнатися —дізналися

Можна використовувати:

як таблицю для роботи лише над фрагментом тексту;

для роботи над цілим текстом;

як заголовки для етапів уроку (прикріпивши відповідні заголовки над частинами дошки і поповнюючи дошку записами протягом уроку).

 

Читання в парах — узагальнення в парах

Цей метод доречно використовувати на етапі вторинного (після вчи­теля) ознайомлення учнів із твором (мовчазного читання). Один учень уголос читає іншому абзац чи виділену вчителем частину тексту, а потім узагальнює (коротко переказує) зміст прочитаного, починаючи словом «отже». Потім другий учень ставить першому запитання щодо цього фрагмента і вислуховує відповідь. Далі вони читають твір самостійно, на кожен абзац (фрагмент) міняючись ролями. Наприкінці вчитель пропонує учням поставити запитання для всіх. Алгоритм роботи за цим методом такий:

Читання — узагальнення (короткий переказ) — запитання — відповідь.

Примітка. Можна організувати таке читання «ланцюжком» для всіх учнів класу, а не у парах.

 

Твір-п’ятихвилинка

Це стисле письмове міркування (рефлексія) на задану тему. Мета — зафіксувати ідеї учнів, не переймаючись їхнім стилем. Твір треба писати, не зупиняючись, протягом встановленого часу. Вчитель за­бирає роботи для аналізу уроку або (після озвучування кількох творів за бажанням дітей) залишає їх учням. В основі цього методу лежить загальновідомий метод «Незакінчені речення». Найдоречніше вигото­вити стандартні картки-опори з незакінченими реченнями, які роздати учням для індивідуального користування.

Зразки речень

Я сьогодні зрозумів, що...

Я сьогодні вивчив...

Тепер я знатиму, що...

До цього уроку я думав, що...

Я дізнався про те, що...

Я замислився над тим, що...

 

«Мозковий штурм» у парах

Цей метод — варіант загальновідомого «мозкового штурму». Відмінність, цілком очевидно, полягає у тому, що робота виконується в нарах. Для цього спершу вчитель дає дітям завдання записати свої ідеї (відповіді на запитання з теми) на окремих аркушах індивідуально. Потім учні об’єднуються в пари і діляться ідеями один з одним, запи­суючи їх. Останній етап -— презентація результатів парної роботи, які вчитель, узагальнюючи, записує на дошці.

Дошка запитань

З метою застосування цього методу масштабно як системи роботи на частині дошки або на прикріпленому аркуші створюються певні розділи, які поступово наповнюються змістом. Це можуть бути й окремі частини або цілі стенди у класі. Доречно зробити окрему скриньку (власноруч виготовлену коробку у вигляді поштової скриньки або взяти традиційну скриньку), до якої учні систематично складали б записки з різноманітними запитаннями. Відповіді на запитання вчитель може надавати шляхом:

- записів у загальнокласному «Зошиті відповідей»;

- записів на стенді «Ерудиція»;

- проведення «Хвилинки ерудиції» на різних уроках чи після уроків;

- надання рекомендацій звернутися до певних джерел із «Куточка класної довідкової літератури».

Ефективним є використання цього методу також на уроках чи­тання як різновиду словникової роботи. Із цією метою на частині дошки треба зробити напис «Дошка запитань» або ж використати прикріплене відповідне табло. Далі, у процесі мовчазного читан­ня учнями твору, запропонувати почергово (без підняття руки) підходити до дошки й записувати там слова з невідомим для них значенням. Треба просити учнів дотримуватись організаційних умов: підходити до дошки тільки по черзі; уважно слідкувати за написами на дошці, щоб не повторювати їх. Після закінчення цього фрагменту роботи учні колективно обговорюють та пояснюють значення слів.

Пошук запитань

Зазначений метод застосовується для розвитку мислення (після уроків або як хвилинка розминки на уроці). Спершу дається набір різних речей, навіть уламки конструктора, деталі іграшок тощо. Кожна група дітей обирає предмет, записує його назву або придумує її. Далі учні опису­ють предмет і малюють його. Записують у два стовпчики запитання та варіанти відповіді на них.

Опорні запитання

• Чи зможемо ми...?

• Наскільки великими є...?

• Що станеться, коли...?

• Як ми зможемо...?

• Звідки...?

• Скільки...?

• Де...?

• Чи можна...?

• Для чого...?

Після проведення роботи кожна група презентує результати свого дослідження.

Примітка. Варто створювати для дітей «нестандартні» ситуації, наприклад, разом із конструктором запропонувати деформовану пласт­масову деталь.

Семантична карта

Оголошується загальна тема. Наприклад, читається казка М.Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку». Потім учи­тель креслить у центрі дошки овал, в якому записує слово «рибка». Учні висловлюють (на основі застосування методу «Мозковий штурм») свої думки, знання, ідеї щодо цього поняття, а вчитель записує їх на дошці в окремих овалах довкола слова «рибка». Процес осмислення вчитель спрямовує навідними запитаннями, як-от, наприклад: якого кольору бувають рибки?

Примітка. Після застосування цього методу доречно використати метод «Припущення на основі запропонованих слів».