Організаційно-економічна та матеріальна підготовка виробництва

Організаційна підготовка виробництва – це комплекс робіт, пов’язаних з перебудовою організації виробництва і праці, що здійснюються при переході на виробництво нових видів продукції, впровадженні нових технологій виробництва, модернізації чи переоснащенні матеріально-технічної бази виробництва. Організаційна підготовка націлена на вирішення низки важливих питань, зокрема щодо розрахунку нормативів організації виробництва, проектування нових чи удосконалення діючих виробничих структур, удосконалення спеціалізації виробничих підрозділів, організації трудового режиму тощо.

Економічна підготовка виробництва охоплює комплекс робіт із планування та стимулювання процесу виробництва. Типовими складовими економічної підготовки є:

- розробка виробничих програм для підприємства в цілому та окремих підрозділів;

- розрахунок виробничої потужності;

- розробка систем стимулювання виробництва;

- визначення економічного ефекту від впровадження нової техніки, технології, організації виробництва і праці, управління виробництвом.

Важливим етапом економічної підготовки є прогнозування розвитку виробництва. Найчастіше об’єктами прогнозування виробничої системи, що розвивається, є основні економічні параметри системи, що визначають ефективність її функціонування з урахуванням динаміки оновлення об’єктів виробництва та функціонально-технічні параметри, що визначають гнучкість системи та здатність її адаптації до технічних нововведень.

Матеріальна підготовка виробництва включає комплекс заходів щодо забезпечення потреб виробництва матеріальними та паливно-енергетичними ресурсами. У складі матеріальної підготовки виробництва можна виділити такі основні елементи:

- організація підготовки зовнішньої кооперації та поставок;

- підготовка комплекту постачальницької документації;

- розрахунок потреби у різних видах ресурсів;

- безпосередня заготовка необхідних ресурсів.

Матеріальна підготовка проявляється безпосередньо в тому, якою мірою і наскільки ритмічно забезпечується виробництво матеріально-технічними ресурсами. Для оцінки рівня матеріальної підготовки виробництва доцільно застосовувати таку систему показників [17, с.165-166].

1. Забезпеченість матеріальними ресурсами найчастіше характеризується коефіцієнтом забезпеченості, загальним та поточним запасами матеріальних ресурсів:

а) коефіцієнт забезпеченості ресурсами визначається за кожним видом ресурсів

,                             (3.10)

де ,  - загальний виробничий нормативний та відповідно фактичний запас певного виду ресурсу у прийнятих натуральних одиницях вимірювання;

       б) загальний запас матеріальних ресурсів у днях запасу

,                            (3.11)

де - інтенсивність добового споживання ресурсу;

в) поточний запас матеріальних ресурсів у днях запасу

,                            (3.12)

де - середній поточний запас в натуральних одиницях.

2. Для характеристики якості матеріальної підготовки виробництва доцільно застосовувати такі показники:

- частота або періодичність поставок;

- нормативні запаси (поточні і гарантійні) за окремими видами ресурсів;

- оптимальні розміри однієї партії ресурсів, що постачаються.

3. Ефективність матеріальної підготовки виробництва можна оцінювати величиною запасів (загальних або поточних), що припадають на одиницю продукції, робіт чи послуг.

Процес підготовки виробництва завершується етапом психологічної підготовки, мета якої полягає у створенні сприятливого середовища для адаптації працівників до роботи в нових умовах. Зазвичай у ході психологічної підготовки виконуються такі роботи:

- роз’яснення специфіки нової продукції та умов її виготовлення;

- інформування колективу стосовно особливостей та доцільності застосування нових технологій та обладнання;

- роз’яснення нових професійних, кваліфікаційних та ергономічних особливостей діяльності при виготовленні нової продукції, використанні нових технологій та обладнання;

- інформування колективу про нові економічні наслідки від реалізації нововведень на підприємстві.

Важливим наслідком проведення робіт з психологічної підготовки виробництва є збереження кадрового потенціалу, можливість своєчасно організувати необхідну перепідготовку кадрів та підвищення їх кваліфікації.