Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 3. Надійність оптичних приладів
Лекція № 9. Поняття надійності приладів. Характеристики надійності. Засобі підвищення надійності приладів
Надійність – це властивість приладу зберігати в часі у встановлений час значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати деякі функції в заданих режимах і умовах експлуатації при правильному технічному обслуговуванні, ремонті, умові зберігання і транспортування. Надійність приладу залежить від кількості і якості елементів, що до нього входять, від умов роботи (температура, тиск), технології виготовлення і інших чинників. Властивості, що характеризують надійність: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність та інші. Безвідмовність – це властивість приладів безперервно зберігати працездатний стан в перебігу деякого часу або деякого напрацювання. Довговічність – це властивість приладу зберігати працездатний стан до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. Ремонтопридатність – це властивість приладу, що полягає в пристосованості до попередження і виявлення причин виникнення відмови, до підтримки і відновлення працездатності приладу шляхом проведення технічного обслуговування (ТО) і ремонту. Відмови бувають раптові (пробій конденсатора) і поступові (зміна чутливості приймача випромінювання). Розрахунок надійності приладу можливий, якщо відомі кількісні показники надійності: термін служби приладу, напрацювання, технічний ресурс, середнє напрацювання, вірогідність безвідмовної роботи приладу і інтенсивність відмови. Термін служби (ТС) – календарна тривалість від початку експлуатації приладу до переходу його в граничний стан, що відповідає технічній неможливості його подальшої експлуатації (з врахуванням простою приладу). Напрацювання – тривалість або об'єм роботи приладу. Технічний ресурс – напрацювання приладу від початку його експлуатації з врахуванням її відновлення після ремонту до переходу в граничний стан. Такі характеристики як середній час напрацювання (Тср), вірогідність безвідмовної роботи (), інтенсивність відмови ( ) визначають на підставі статистичних даних при випробуванні партії приладів. Середній час напрацювання дорівнює:
, (3.1) де – число приладів, поставлених на випробування; – відрізок часу роботи до відмови – того приладу. Вірогідність безвідмовної роботи – це вірогідність того, що в межах заданого інтервалу часу за певних умов експлуатації приладу відмови приладу не настає. Якщо відома вірогідність безвідмовної роботи елементів що входять в прилад, то всього приладу визначається як добуток складових: , (3.2) де n – кількість елементів приладу. Якщо , то тоді замість співвідношення (3.2) можна скористатися наступним співвідношенням: , (3.3) де Qi(t) – вірогідність відмови приладу. Вірогідність відмови це вірогідність того, що за певних умов експлуатації в межах заданого інтервалу часу станеться хоч би одна відмова. Зв'язок між P(t) і Q(t) наступний: . (3.4) Середній час напрацювання на відмову пов'язаний з вірогідністю безвідмовної роботи відношенням: . (3.5) Для набуття значення P(t) за результатами випробувань приладу користуються наступним співвідношенням: , (3.6) де – число приладів, поставлене на випробування; – число приладів, що відмовили на момент часу t. Інтенсивність відмови, показує, яка доля справних в початковий момент даного проміжку часу приладів вибірки відмовляє в кінці цього проміжку: , (3.7) де – кількість приладів, що відмовили за інтервал часу на момент часу t. За результатами випробувань будують лямбда характеристику приладів, яка може мати наступний вигляд:
Рис. 3.1. Лямбда характеристика I – область прироблення приладу, яка характеризується високою інтенсивністю відмови із-за наявності прихованих дефектів виробництва, які не вдалося виявити при контролі технологічного процесу; II – область робочого стану приладу; III – область старіння (зносу) приладу.Для зменшення відмови при експлуатації приладу на підприємстві проводять тренування приладу в перебігу часу .
Якщо відома інтенсивність відмов окремих елементів приладів , то інтенсивність відмови всього приладу рівна: . (3.8) Величина є довідковою величиною і як правило вказується для номінальних умов експлуатації. Якщо умови експлуатації приладів відрізняються від номінальних, то необхідно вводити поправочні коефіцієнти: , (3.9) де – коефіцієнт характеризує відмінність умов експлуатації приладу від номінальних при зміні температури. Оскільки відмови приладів носять випадковий характер, а випадкові величини підкоряються різним законам розподілу, то розрахунок надійності проводять з врахуванням цих законів. В більшості випадків вірогідність безвідмовної роботи підкоряється експоненціальному закону або закону Релея. Для цих законів основні характеристики надійності приладів визначаються співвідношеннями приведеними в таблиці 3.1. Табл.3.1
– середнє квадратичне відхилення закону розподілу. Для підвищення надійності приладу конструктор застосовує ряд методів.Один з них це резервування, тобто вживання додаткових елементів в приладі в цілях збереження його працездатності при відмові якого-небудь елементу. Розрізняють постійне, динамічне, навантажене, ненавантажене і полегшене резервування. З врахуванням резервування, коли основний і резервний елементи мають однакову надійність вірогідність безвідмовної роботи рівна: , (3.10) де – кратність резервування; – вірогідність безвідмовної роботи нерезервованого елементу. Окрім цього для підвищення надійності приладу застосовуються: – полегшення режимів роботи; – вдосконалення технологій; – заміна аналогової обробки на цифрову; – спрощення конструкції приладів.
|
||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 107; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.106.232 (0.01 с.) |