Елементарні логічні методи конструювання

Існують елементарні логічні методи конструювання. До таких методів відносяться абстрагування і класифікація.

Абстрагування полягає в здобутті абстрактних понять і ідеальних уявлень про предмет конструювання. Застосовується цей метод для спрощення взаємозв'язків при конструюванні.

Класифікація призначена для однозначного знаходження місця приладу в системі впорядковування приладів різних типів.

При вирішенні конструкторських завдань, як правило, використовується наступна послідовність дій:

1. Аналіз процесу конструкторської підготовки виробництва. При цьому корисними можуть бути питання представлені на рис. 1.1.

2. Аналіз технічної проблеми. На цьому етапі конструктор аналізує можливості приладу в очікуваних умовах його експлуатації.

3. Аналіз технологічного процесу.

4. Формулювання часних завдань. Розбиття завдань на часні проводиться з наступних точок зору:

­ технічна точка зору (облік структури, технології виробництва);

­ методологічна точка зору (облік етапів виробництва);

­ організаційна точка зору (облік кооперації, підготовка дослідного виробництва);

­ виходячи з часу на розробку.

 

 

Конструкторське рішення · У чому полягає результат розробки? · Що має бути розроблене (прилад, вузол) · Для чого це може бути необхідно: · Де буде використано?

Процес конструкторською підготовки виробництва · Які етапи конструкторської підготовки мають бути реалізовані? · Які методи можуть бути використані?

Постановка завдання · Що є? · Які дані відсутні? · Який сучасний стан техніки? · Чи досить попереднього дослідження для реалізації завдання?

Інші цілі · Який новий метод або досвід буде зібраний? · Чи будуть заявки, патенти, ліцензії? · Чи слід чекати здобуття результатів інших робіт? · Чи передбачено підвищення кваліфікації співробітника?

Умови розробки · Які допоміжні засоби є? · Які фахівці є? · Який час передбачений на розробку? · Які можливості кооперації? · Які матеріали є?

 

 

Рис.1. 1. Аналіз процесу конструкторської підготовки виробництва

5. Визначення порядку дій при рішенні задачі.

6. Виконання ескізного проекту.

    Відомо декілька методів синтезу функціональної структури приладу:

1. Метод «Чорного ящика». Заснований на побудові структури приладу, представленого у вигляді «чорного ящика» починаючи з вхідних і вихідних величин. При цьому аналізується відмінність між вхідними і вихідними величинами. Структура приладу будується із залученням відомих функціональних елементів з врахуванням відомих границь системи, що б виявлена відмінність була здолана. Використовується метод заміни складних окремих функцій простими, поки не будуть визначені основні конструктивні елементи приладу.

2. Метод заснований на вживанні комбінаційних таблиць. Полягає у виборі відомих варіантів елементів приладу і об'єднанні цих елементів для створення нової структури приладу. Для комбінацій доцільно мати комбінаторні таблиці, які містять наочний перелік можливих варіантів конструкторських рішень.

    Для ухвалення остаточних рішень при конструюванні, якщо конструкторське завдання є надзвичайно складним і багатофакторним, використовуються наступні методи.

3. «Мозковий штурм». Полягає в зборі фахівців з даного напряму, спільному обговоренні даної проблеми і ухваленні раціонального рішення.

4. «Метод 635». Цей метод є модифікованою формою «мозкового штурму», при якому пропозиції по рішенню проблеми подаються письмово. Кожен з шести учасників подає по кругу три пропозиції, а наступні п'ять їх доопрацьовують, доповнюють і змінюють для здобуття оптимального варіанту.

5. Метод Дельфійський. Використовує принцип опиту експертів, які дають відповіді незалежно один від одного.

6. Синектіка. Це метод заміни і об'єднання різних і незначних на перший погляд понять що знаходяться за межами даної області, але що дають у результаті найбільш раціональний варіант вирішення проблеми. Такі аналоги можуть бути узяті з природи.

 

Лекція № 2. Нормативно-технічна документація та основні вимоги при конструюванні оптичних приладів