Тема 9. Урок музики – основна форма музичного виховання у сучасній загальноосвітній школі.

 

                              Стислий зміст лекції

                                                План

1. Урок музики - основна форма музичного виховання в школі, урок музики як навчальний предмет.

2. Характеристика основних видів діяльності на уроці музики та їх взаємозв'язок.

3. Типи та види уроку музики.

4. Сучасні вимоги до уроку музики в загальноосвітній школі.

5. Комплексний підхід до уроку музики.

6. Обладнання кабінету музики, технічна та наочна оснащеність.

 

Тісний зв'язок, який існує між різними видами мистецтва, визначає, що кожен з них, своїми специфічними засобами, розкриває внутрішній світ особистості.

У сучасній загальноосвітній школі, коли музика має статус шкільного предмету, її слід розглядати як важливий засіб виховання моральних почуттів та естетичних ідеалів школярів.

Мета уроків музики у школі - виховання музичної культури школярів. Поняття „музичної культури" - об'ємне поняття. Це - моральио-естетичні почуття і впевненість, музичний смак і потреби; знання, вміння та навички, без яких неможливо засвоєння музичного мистецтва (сприйняття, виконання); музичні творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.

На уроках музики вчитель знайомить дітей з кращими зразками народної музики, творами російської та зарубіжної класики, сучасною музикою. Засвоєння класичної спадщини є основою виховання музичної культури школярів.

Різнобічна музична діяльність (слухання музики, спів, гра на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічні рухи) є одним з умов всебічного розвитку музичних здібностей дітей.

Важливим завданням музичного виховання у школі - формування слухацької музичної культури залежить розвиток внутрішнього світу особистості при спілкуванні з мистецтвом.

Урок музики у школі як урок мистецтва має свої особливості, але як шкільний предмет має подібність з іншими уроками.

Перше, всі предмети, які входять в учбовий план, об'єднуються загальною метою: формування всебічно розвинутої особистості.

Друге, в основі побудови шкільного уроку лежать психолого-педагогічні закономірності.

Третє, все викладання будується на основі загально дидактичних принципів. У музиці свої два закономірних принципи: єдність емоційного й свідомого, художнього й технічного.

Четверте, об'єднує музику з іншими предметами і форма організації уроку: клас має один і той же склад визначеної вікової групи.

П'яте, при наявності різних форм роботи урок повинен бути цілісним. Включення різних видів діяльності повинно здійснюватися цілісністю уроку.

Шосте, загальними є основні методи навчання: показ, бесіда, відтворення проблемних ситуацій для виконання яких використовуються творчі завдання.

Урок музики - основна форма організації музичного виховання в школі, хоча існують ще й музичні гуртки, ведуться факультативні заняття, але урок музики, захоплюючий всіх дітей, ніколи не втрачає свого значення.

Урок вимагає використовувати різні види музичної діяльності: співи, музично-ритмічні рухи, гру на дитячих музичних інструментах, слухання музики. Для розучування пісні, танцю чи слухання музичного твору потрібно декілька уроків, тому на одному і тому ж занятті відбувається знайомство з новими музичними творами (наприклад, на уроці у 1 класі учні виконують російську народну пісню „Кукушка", продовжують розучування пісні А.Филипенко „Бравше солдати", слухають вже знайомі за минуле заняття вступ до опери Н.Римського-Корсакова, „Океан - море синєє", приймають участь у дидактичній грі „Відгадай, хто співає", розучують гру „Плетень"). Кожний наступний урок, який розв'язує частини задач, продовжує попередній.

Для уроків музики характерна особлива емоційна атмосфера. Вона хвилює, викликає у дітей визначаючий настрій і хвилювання. Отримані враження посилюються під впливом вчителя, який передає свої почуття не тільки у виразному виконанні твору, але і в міміці, жестах. Вчитель допомагає дітям увійти в світ музичних образів, яскраво відчути виразність. Кожен урок відрізняється своєрідністю і неповторністю. В уроці все повинно бути продумано - мета і завдання, зміст і структура, засоби і методи. Підготовка до уроку залежить від педагогічної майстерності, вміння вчителя. Для посиленого розв'язання задач музичного виховання необхідне глибоке вивчення творів, їх відбір у відповідності з віковими особливостями учнів, їх музичною підготовкою.

Обмислюючи емоціональний малюнок уроку, перехід від одного твору до іншого, вчитель намагається підтримати необхідний емоційний настрій, знайти прийоми переключення уваги учнів. При побудові уроку важливо враховувати також об'єм фізичного, розумового і емоційного навантаження дітей, особливості кожного класу (психолого-педагогічні особливості). Отже, щоб структура майбутнього уроку була гнучкою, необхідний творчий підхід вчителя - це і робить кожний урок неповторним (1 раз на тиждень потрібно, щоб у дітей залишилось цілісне враження й інтерес до уроків). В загалі, урок повинен проходити по заздалегідь продуманому плану. В результаті мета уроку досягається завдяки варіативності наміченої структури.

Досвідчені педагоги володіють особливою майстерністю настрою цілісного уроку, вони проводять його на одному диханні так, щоб різноманітні елементи уроку були переключені і тісно пов'язані між собою. Використовуючи різні методи, вони проводять учнів через лабіринт творчих завдань, виконання яких активізує дітей і дозволяє досягти бажаних результатів. Якість сучасного уроку, в значній мірі, визначається активністю учнів. Проблема активності розв'язується не тільки завдяки цікавій побудові уроку і застосування методів, які викликають у дітей живий інтерес, багато залежить від індивідуального підходу вчителя до кожного учня (в слуханні музики, творча діяльність учнів, в вокально-хоровій роботі, музично-ритмічних рухах і т.д.). Сучасний урок музики важко уявити без спеціального обладнання, технічних засобів навчання, різноманітних наочних засобів (ілюстрації, репродукції, картини).

Музичні інструменти, грамзапис в різних виконаннях (оркестр, хор, ансамбль), хрестоматія допомагає вчителю зробити більш цікавим розучування пісень. Наочні посібники, які сприяють розвитку музичного слуху учнів (нотні таблиці: спів по нотах, плакати, положення роту при вимові різноманітних голосних, музично-дидактичні ігри в спеціальних творчих завданнях (наприклад, діти викладають на фланеграфі -дошка, обтягнута фланеллю, на якій легко тримаються будь-які умовні картки, також підклеєні фланеллю - направлення руху мелодії, визначаючи звучання дитячих музичних інструментів, показують картки з їх зображенням.) Застосування на уроці технічних і наочних засобів навчання повинно бути глибоко продуманим, розумно використаним, необхідне відповідне дозування.

Таким чином, підготовка і проведення уроку завжди вимагає від учителя творчого підходу, активного прояву знань, умінь, професійного досвіду. Урок музики володіє великою силою ідейно-емоційного впливу на внутрішній світ учнів, пробуджує інтерес до музики, необхідність спілкування з нею.

Кожна професія має свої особливості. Є секрети і в учителя музики: любов до музики, бажання віддати себе дітям. „Складність цієї професії" -пише педагог О.О.Апраксіна - визначається необхідністю взаємозв'язку елементів, що входять в поняття „учитель" і „музикант", учитель веде учбово-виховну роботу, формує погляди, переконання, смаки, ідеали, він являється робітником ідеологічного фронту. Ця професія вимагає постійного самовдосконалення своєї особистості, розвитку музичних інтересів, творчих здібностей. Учитель музики повинен бути прекрасним музикантом. Відмінне володіння музичним інструментом, голосом, музичний слух, вміння читати з листа ноти музичних творів.

Вчитель: моральність, обаяние, многогранність особистості, здатність до самооцінки і до самовиховання. Тому - особистість учителя визначає долю музики як учбового предмету.

1) Урок - це напружена робота (вольові зусилля вчителя, концентрування уваги, гнучкість мислення і швидка реакція у всіх педагогічних ситуаціях.

2) Урок - основна форма організації музичного виховання в школі - це саме велике значення.

3) Виділяють на на уроці: співи, слухання, вокально-хорова робота, гра на дитячих музичних інструментах.

4) Урок музики - це характерний емоційний настрій - викликає почуття і переживання.

5) Кожний урок відрізняється своєрідністю і неповторністю. Посилено розв'язання завдань на уроці - це ґрунтовна підготовка до уроку: мета і задачі, зміст і структура, відбір творів у зв'язку з віковими особливостями.

6) Послідовність різних видів робіт на уроці.

7) Прийоми переключення з одного виду діяльності на інший та продуманий перехід. Особливість і індивідуальність як цілого класу, так і кожного учня окремо.

8) Щоб урок був гнучким по структурі - потрібен творчий підхід учителя, щоб в учнів залишилось цілісне враження.

9) Урок повинен проходити по заздалегідь продуманому плану.

10) Спільна діяльність вчителя і учня - це завжди живий процес.

11) Професійний звіт учителя.

12) Мета уроку досягається завдяки варіантності наміченої структури.

13) Якість уроку визначається активністю учнів.

14) Індивідуальний підхід до учнів.

15) Безпосереднє спілкування з класом: наводящі питання, підказки напівголоса, підтримуючий кивок.

16) Спеціальне обладнання на уроці музики, естетичне оформлення кабінету (фотохрестоматії допомагають учителю зробити урок більш цікавим, розучування пісень діапроектори - показ діапозитивів -допомагає посилити емоційний вплив музики).

17) Наочні засоби навчання.

                                ТИПИ УРОКІВ МУЗИКИ

1) Організаційний (дуже різноманітний, знайомить дітей з
програмним матеріалом на рік, організаційні питання, повторення матеріалу
за минулий рік, перевірка голосових та слухових даних, розподіл по хорових
партіях, тощо).

2) Комбінований, об'єднує всі форми роботи на уроці (вокально-хорове виховання, сприйняття музики, музична грамота, музично-ритмічні рухи)

3) Простий (нотна грамота, хоровий спів або музична література, сольфеджіо і т.д.)

4) Заключний урок (раз у чверті, в кінці року, семестру, контрольна робота - музичний диктант, музична вікторина, тестування тощо)

5) Узагальнюючий (в кінці чверті, семестру, в кінці року).

Опрацювання вчителем емоційної драматургії уроку є необхідною умовою засвоєння учнями теми та матеріалу уроку, зацікавленного ставлення до уроку музики та різних видів музичної діяльності.

До особливостей драматургії уроку музики слід віднести нетрадиційну структуру поєднання традиційних видів діяльності та музичних творів: різноманітні ігрові форми, казкова й концертна форми, форми наукової конференції чи диспуту, лекції чи пісенно-танцювального практикуму.

Подібні форми спонукають продумувати нові літературно-музичні чи лекційні епізоди і послідовність етапів уроку, що позначається на кінцевому результаті й типі уроку музики.

Різномаїття уроків музики викликає різномаїття їх типів. Від типології у свою чергу залежить його планування, структура. Здавна до уроку музики застосовувався термін «комбінований», або в залежності від переваги виду діяльності визнавали типи – урок сприйняття, урок-тренування, урок-формування умінь та навичок.

Сьогодні, за умови тематичного планування уроків музики в загальноосвітній школі, в залежності від ступеня розкриття теми семестру (чверті) визначають наступні типи уроків музики: вступний, урок-поглибленння теми, урок-узагальнення теми.

Е.Печерська запропонувала нестандартну типологію уроків музики: урок-вікторина, урок-конкурс, урок-концерт, урок-інтев’ю, урок-подорож, картинна галерея, урок-КВК. Такі типи уроків у своїй структурі містять ті ж самі форми роботи (водт діяльності), що й стандартні уроки. Але нестандартність ситуаціїї, що вони створюють, підвищують зацікавленість і активність учнів.