Теорія ефективності та управління елементами логістичних витрат

Логістична система підприємства має забезпечувати потріб­ний набір послуг за умови мінімальних витрат, зумовлених ви­конанням логістичних операцій. Тому логістична політика розробляється з урахуванням двох факторів:

1) бажаного рівня логістичного сервісу;

2) мінімальної величини логістичних витрат.

Ефективність логістичної системи — це показник (або система показників), який характеризує якість роботи логістичної системи за заданого рівня логістичних витрат.

Мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балансу між рівнем витрат та рівнем логістичного сервісу, вигідного як споживачу, так і генератору матеріального потоку.

Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюжка висуває підвищені вимоги і до систе­ми оціночних показників, яка у даному випадку має забезпе­чувати інтегральну оцінку логістичних процесів.

Слід зазначити, що в літературі немає єдиної думки щодо ви­значення ефективності функціонування логістичної системи.

Найчастіше основним критерієм ефективності функціону­вання логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Внаслідок цього, більш придатними для застосування є рекомендації з оцінювання результатів логістичної діяльності американських спеціалістів, які пропонують багатокритеріальну оцінку функціонування логістичної системи, що складається з внутрішніх і зовнішніх показників.

Умовно внутрішні показники, які характеризують переміщення матеріального потоку, об'єднують у такі групи:

1. Витрати. Фактична величина витрат, пов'язаних із виконанням певних логістичних операцій, найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності.

Величину витрат виражають:

— загальною грошовою сумою витрат;

— грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати);                                                                      

— часткою в обсязі продажів;

— за кордоном: у відсотковому відношенні до ВНП (для країни в цілому) або у відсотковому відношенні обсягу продажів готової продукції фірми.

2. Обслуговування споживачів (якість). Ці показники характеризують відносну здатність фірми задовольняти запити і потреби споживачів.

До таких сервісних показників належать:

— ймовірність та величина дефіциту;

— частота пошкоджень продуктів;

— вартість пошкоджених продуктів;

— кількість претензій від споживачів;

— час реакції на претензії споживачів;

— час задоволення претензій споживачів;

— відношення кількості повернень до кількості замовлень;

— вартість повернутих товарів;

— рівень недопоставок;

— рівень браку в постачаннях;

— частку некомплектних постачань;

 — частку постачань із запізненням;

— частку передчасних постачань;

— частку постачань у зазначений строк;

— час реакції ланцюга постачань (час, необхідний на вне­сення відповідних коригувань в оперативні плани при зміні ринкового попиту).

3. Концепція досконалого замовлення. Досконале замов­лення — це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки "досконале замовлення" виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх ета­пах і чи не виникають у ньому збої.

Досконале замовлення — це організація роботи, яка відпо­відає таким нормативам:

— повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товар­ними позиціями;

— доставка в необхідний споживачам строк із допустимим відхиленням 1 день;

— повне й акуратне ведення документації щодо замовлення;

— бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до ви­користання і відсутність пошкоджень).

Сьогодні найкращі логістичні організації демонструють рі­вень досконалого замовлення в 55—60 % усіх своїх операцій, тоді більшості інших не вдається досягнути і 20 %х.

4. Продуктивність. З погляду логістики продуктивність ви­мірюється відношенням між кінцевим результатом роботи сис­теми "на виході" (тобто обсягом виготовлених продуктів або послуг) і обсягом ресурсів "на вході", які використовує система для отримання цього результату.

Показники продуктивності:

— кількість відвантажень на одного працівника;

— відношення обсягу продажів до фонду оплати праці;

— кількість замовлень на одного торгового працівника і т. ін.

При цьому показники продуктивності потрібно розглядам в системі з іншими логістичними показниками. Так, приймальники замовлень можуть показати високу продуктивній при виконанні операцій, але через брак часу для уважного вислуховування побажань кожного клієнта це може призвести до низького ступеня вдоволення споживачів.

5. Активи. Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного у споруди та устаткування, а також обігового капіталу. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають укладені в них інвестиції.

Типові показники ефективності управління логістичними активами:

— тривалість операційного циклу;

— обертання запасів (в обертах і днях);

— витрати на підтримку запасів;

— рівень застарілих запасів;

— рентабельність сукупних активів;

— рентабельність обігового капіталу;

— рентабельність основного капіталу;

— рентабельність інвестицій і т. ін.

Крім внутрішніх, важливе значення мають і зовнішні показники оцінки логістичних систем.