Управління залишками (запасами).

Залишки (запаси) – це певна кількість матеріалу чи товару, яка використовується підприємством для задоволення попиту споживачів. Спеціалісти з логістики за даними щодо потреби споживачів (вид товару, розмір його партії, періодичності поставок, бажаного часу поставки тощо) розробляють оптимальний графік розподілу та доставки товару, схему його проміжного зберігання.

У логістиці досягається оптимального співвідношення в задовленні суперечливих вимог окремих підрозділів підприємства (відділу маркетингу, відділу продаж, виробництва, складу, доставки тощо).

Наприклад, принципи принципи відділу продаж передбачають високу ритмічність, надійність та регулярність постачання мінімально необхідної кількості товару в розрізі SKU кожному із споживачів.

Оперативно-виробниче планування грунтується на принципі зниження затрат при збільшення розмірів партій товарів, що виготовляються, зменшенні кількості переналаштувань у тезнологічному процесі.

Управління таранспортом вимагає якомога більшого обсягу разових поставок товару, що неминуче тягне за собою зниження ритмічності постачань, збільшення складських запасів і в постачальників, і в їх споживачів.

Мінімізація витрат на складування товару пов’язана із зменшенням запасів (водночас знижується ступінь надійності функціонування усієї мережі збуту підприємства, виникають великі втрати, погіршуються конкурентні позиції підприєммтва).

В логістиці товари розглядаються в наступних станах:

· Стаціонарний стан – на складі, в резерві або іншому місці зберігання;

· Рухомий стан – переміщення з одного місця в інше при допомозі транспорту.

Останнім часом ососбливу увагу приділяють створенню практичних прийомів, котрі зменшують або ліквідовують залишки, в більшості випадків шляхом зменшення або ліквідації невизначеностей, котрі роблять їх необхідними.

Запитання до аудиторії: Чому, на Вашу думку, приділяється така особлива увага?

Покращення комунікацій та координації діяльності всіх підрозділів підприємства, а також координація діяльності підприємства з її постачальниками та споживачами може значно знизити невизначеність. Характерні заходи включають наступне:

Покращення точності прогнозів шляхом розробки більш вдосконалених моделей для прогнозування і шляхом покращення комунікацій між менеджерами ланцюга постачань та персоналом відділу маркетингу та відділу продаж.

2. Обмін інформацією про ланцюг постачань з продавцями, третіми особами, що забезпечують транспортні послуги, та іншими постачальниками;

3. Об’єднання багатьох місць зберігання товару та зменшення різновиду товару;

Відкладання виробництва товару по індивідуальному замовленню на нижчі ланки ланцюга постачань.

Протягом останнього часу логістичне мислення з приводу переміщення товару зазнало важливих змін, і логістика звернулась до неперервних потоків: рух комплектуючих або товарів описують як неперервне переміщення через систему каналів (труб різних діаметрів) із змінною швидкістю, що дозволяє пристосуватися до коливання попиту.

Слід зазначити, що коливання попиту – це реальність, до якої більшість підприємств повинні пристосуватись в процесі управління своєю логістикою. Добре сплановані та виконувані процеси логістики можуть зменшити, але не ліквідувати повністю невизначеності часу на виконання нового замовлення. Аналогічні невизначеності, пов’язані з якістю продукції, комплектацією замовлень, пошкодженням товару тощо, можуть бути в значній мірі зменшені ефективним управлінням.

Логістичні канали створюються таким чином, щоб товари могли безперешкодно переходити від виробника до кінцевого споживача. Проте, в де-яких випадках необхідно створити умови для їх руху, хоча й значно меншого, в протилежному напрямку.

Запитання для аудиторії: Якщо покупець не задоволений купівлею бракованого товару, то:

· Чи в праві магазин не прийняти (прийняти) його?

· Чи може роздрібна торгова точка повернути цей товар гуртовій торговій точці?

· Чи може гуртова торгова точка повернути цей товар виробнику?

· Хто несе відповідальність за виправлення браку?

· Якщо дефект не вартий того, щоб товар повертали, то який і де потрібен контроль, щоб уникнути необгрунтованих скарг?

Система складування передбачає оптимальне розміщення товару на складі та раціональне управління його залишками. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (вхідні та вихідні) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками.

Управління залишками – головний елемент логістики, який повинен бути об’єднаний в єдину систему для досягнення певного рівня в обслуговуванні споживачів. Цей процес полягає у вирішенні наступних задач:

1. Визначення розміру необхідних залишків, тобто норми залишків (оптимізація залишків).