Розраховується оперативна та конструктивні площі.

На планування та структуру приміщень складського комплексу істотно впливає сам зміст технологічного процесу.

Для виконання технологічних операцій з приймання, зберігання та відправки товару на складах виділяють наступні основні зони:

Зона розвантаження транспортних засобів.

Зона приймання товару за кількістю та якістю.

Зона документального оформлення.товару, що приймається.

Зона основного зберігання товару.

Зона комплектування товару у відповідності із замовленнями.

Зона підготовки товару до фізичного відвантаження.

Зона документального оформлення.товару, що відвантажується.

Зона завантаження транспортних засобів

Слід зазначити, що всі вищеперелічені операційні зони складу повинні бути пов’язані між собою проходами та проїздами.

Загальна площа складського комплексу визначається за формулою:

Пзаг = Пдоп + Прозв + Пдокрозв + Пкорисн + Пкомпл + Пвідв + Пдоквідв + +Пзавант

, де Пдоп – допоміжна площа, що відводиться для проходів та проїздів

Прозв – площа складу, що відведена для розвантаження транспортних засобів

Пдокрозв – площа складу, що відводиться для робочих місць (комп’ютери) працівників складу

Пкорисн – корисна площа, що безпосередньо відведена для зберігання товару

Пкомпл – площа складу, що відведена для комплектування замовлень

Пвідв – площа складу, що відведена для підготовки товару для візичного відвантаження

Пдоквідв – площа для робочих місць працівників складу щодо документального оформлення відвантаження товару

Пзавант – площа для завантаження товару в транспортні засоби.

Слід зазначити, що для розрахунку корисної площі, що буде відведена під основне зберігання товару можна використати наступну формулу:

Трічн * Дзабезп * Кнерівн

Пкорисн = ----------------------------------------------------------------------

Дроб * Воб * Кввос * Вуклад

, де Трічн – прогноз річного товарообігу

Дзабезп – прогноз величини запасів товару (забезпеченість)

Кнерівн – коефіцієнт нерівномірності завантаження складу (зазвичай його беруть від 1,1 до 1,5)

Дроб – кількість робочих днів на рік (зазвичай 254)

Воб – приблизна вартість обєму (1м3) упаковоного товару

Кввос – коефіцієнт використання вантажного обсягу складу, що характеризує щільність та висоту укладання товару (практика показує, якщо: товар на піддонах Кввос = 0,64, якщо товар без піддонів Кввос = 0,67)

Вуклад – висота укладання товару

В загальному випадку, коефіцієнт використання вантажного обсягу складу можна порахувати при допомозі формули:

Тупак

Кввос = -------------------------------

Поблад

, де Тупак – обсяг товару в упаковках, який може бути укладений на даному обладнанні по всій його висоті

Поблад – площа, яку займає проекція зовнішніх контурів несучого обладнання на горизонтальну площину

Необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт (довжина автомобільної чи залізничної рамп) розраховують при допомозі наступної формули:

Дфронт = ТРк * ДВтр + (ТРк – 1) * ІНТ

, де ТРк – кількість транспортних засобів, що одночасно подаються до складу

ДВтр – довжина транспортної одиниці

ІНТ – інтервал між транспортними засобами

Площа зони розвантаження товарів визначається за формулою:

Трічн * Кнерівн * ЧТрозв * Дрозв

Прозв = ---------------------------------------------------------------------

365 * Кнвнт *100 + Псорт

, де Тріч – річне надходження товару

ЧТрозв – частка товару, що проходить через ділянку зони розвантаження

Дрозв – кількість днів перебування товару в зоні розвантаження

Кнвнт – коефіцієнт розрахункового навантаження на 1м2 площі (для розрахунків приймають: 0,25)

Псорт – площа, що необхідна для зважування, сортування тощо.

Площа зони комплектування замолень визначається за формулою:

Трічн * Кнерівн * ЧТкомпл * Дкомпл

Пкомпл = -------------------------------------------------------------------------------

Дроб * Кнвнт * 100

, де ЧТкомпл – частка товару, що підлягає комплектуванню на складі