Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Катарсис негативних почуттів
Ви дивитесь трагедію. Вас охоплює страх. Страх збільшується через напруження, від непокоєння за життя людини. Страждає герой - страждаєте і ви. Страх збільшується - і вас охоплює жах. Ви здригаєтесь від переляку і втискуєтесь у крісло. Сидите ні живі, ні мертві: переживаєте, перевтілюєтесь у героя. Усі його почуття, думки переживаєте як свої; його муки і передсмертні страждання випробовуєте на собі, але без болю, однією душею. Страх напружує до межі пізнавальні, моральні та естетичні почуття і спалює енергію - синусоїда стикається з нижньою межею базової енергії - і вона спалюється, тане, щезає. Ви наближаєтесь до межі життя і смерті. Хоча страх і продукт уяви, продукт наслідування, переживання чужих страждань (трапляється смерть від страху смерті), але ви відчули її дихання. Далі - ще страшніші події: вас охоплює вже жах; ви сидите ні живі, ні мертві. Тут вас охоплює страх смерті. Ви - на межі життя і смерті. Це стан катарсису негативних почуттів. Енергію “спалили” через переживання загибелі героя. Оперативної енергії у вас залишилася мізерна кількість, вона на самому дні, вам майже немає задля чого жити. А душа через спалювання негативних домінант очистилася від афектів і відродилася з відновленими якостями. Ось чому переживання почуттів трагічного -це переживання буйності людської сили в боротьбі проти підступного начала в діях і вчинках, щоб гармонійне в житті, природі або у взаєминах з людьми, - було життєдайним і несло їм щастя. Люди з підступним началом намагаються руйнівними впливами, потворним, низьким прагненням перетворити все навколо до рівня свого стану - до дисгармонії. Але ви - за перемогу гармонії, і тому болісно переживаєте руйнування - плачете. Плач у трагедії благородний тим, що він теж значніший, ніж про нього думають. Негативні почуття виражаються зовні: людина плаче, ллє сльози зворушення, болісно переживає чужий біль, чужу смерть, як свою. Вона переживає в деталях те, що раніше не викликало почуттів. Вона журиться, сумує, втрачаючи бадьорість. Мучиться і втрачає свій душевний спокій - страждає, але без болю. У чому 1) смисл, 2) причина і 3) механізм енергетичного повороту - катарсису? Ось чому стан катарсису - процес руйнування стереотипів і афектів на крайніх точках енергетичної хвилі.
Зокрема, впливи комічного і трагічного руйнують уявлення людини про відоме і невідоме, моральне і аморальне, гармонію і дисгармонію в собі і в навколишньому світі. Чому це відбувається? У комедії і трагедії зображені люди і людські взаємини трьох типів: 1) люди кращі ніж звичайні, 2) гірші, ніж є насправді, 3) такі, якими вони є навколо. Через комедію і трагедію відбувається зіткнення в душі людини двох світів: внутрішнього і зовнішнього. Злитися внову цілісність - з двох створити один душевний стан людини - новий, кращий, ніж її власний, через синтез своїх і чужих змістів душі: 1) енергетики, яка спільномірна зі станом натхнення генія; 2) думок відточених і точних, які відображають сутність твору; 3) почуттів вищого рівня, на які здатні творці. Кожна людина змушена внаслідок впливу енергії та інформації твору цю роботу виконати самотужки, перебудувати себе на зразок генія. Людина, переживши пристрасті, доходить висновку: 1) усі минулі враження: а) позитивні - радість і щастя; б) негативні - страх і страждання - жалюгідні, незначні почуття за цінністю (і чого тоді було хвилюватися?); в) за глибиною - поверхневі, а за забарвленням - сіренькі, а на їхньому фоні відбувалися дрібненькі події; 2) минуле (приємне і неприємне), пережите із “сучасним” героїв комедії або трагедії, і переоцінене, очищаючи душу, спалює негативні моральні домінанти, афекти; 3) відсторонюється від свого минулого, стає вільною для діяльності, а нові почуття - моделі дій і поведінки набувають незалежності. У стані катарсису людина відчуває зміни в собі опосередковано - через сміх або плач, які очищають душу - повертають їй психічне здоров’я. При негативному катарсисі хвиля енергії прокочується над “дном” (верхівкою базового енергопотенціалу), і торкається його, а у декого - захоплює недоторканний запас енергії для життя. Спалена негативними почуттями енергія майже миттєво відновлюється - повертає людині бадьорість. Далі, набираючи потужності, хвиля енергії стрімко здіймається і переповнює енергетичні місткості. Сповнена відновленою енергією по вінця людина, як і при позитивному катарсисі, може користуватися нею 6 - 7 днів.
Почуття трагічного і комічного протилежні за впливами на душу. У трагедії герой - гине, а глядач плаче; в комедії - герой сумний і плаче, а глядач - вмирає від сміху. І там, і тут стверджується велич людини: 1) через загибель гармонійної людини; 2) через викриття прихованих за маскою досконалості способів облагороджування зла і дій людини з дисгармонійною душею. Звідки бере енергію людина? У творця, який вклав свою енергію у твір, а катарсис її перетворив у нашу оперативну енергію. Ось де ми беремо енергію - здатність до дії. Енергія - пальне механізму творчості, а комедія і трагедія її нам дають і тренують наші почуття почуттями геніїв. Енергія зовнішня – це джерела, з яких ми можемо черпати її в необмежених кількостях. Ми черпаємо енергію (хоча не завжди ми усвідомлюємо - скажімо, нам часто невтямки, чому нас тягне до лісу, на луки, до річки, картинної галереї, театру тощо) із природи, творів мистецтва, спілкування з людьми. Енергія, як і інформація, сприймається нами не завжди усвідомлено. Залежно від кількості і насиченості, зовнішня енергія усуває дефіцит нашої оперативної енергії або нагромаджує його з прибутком. Уміле користування зовнішньою енергією означає, що людина отримує прибуток, приріст енергії, таку її кількість, яка перевищує її витрати. Людина - збирач і акумулятор енергій; чим енергії більше, тим більш удатно, тривало й продуктивніше вона працюватиме, не втомлюючись і не перевтомлюючись. Розглянемо на прикладі цю таємничу силу енергопотенціалу. Ось два спортсмени. Вони разюче відрізняються за своїми психомоторними даними, але мають однаковий рівень результатів: тести це стверджують - сили їхні неоднакові. У чому ж секрет “слабшого”, який став переможцем? Справді, енергопотенціал (сила, яку так люблять “накачувати” спортсмени) - це не найголовніше. Значно важливіше - розвинути здатність гармонійно розподіляти власну енергію. Але ще важливіше - здатність економічно, надійно, вигідно використовувати енергію. Однаковий результат на тренуванні двох наших спортсменів і перемога нібито слабшого на змаганнях переконують, що переможець опанував себе, його енергія працювала відповідно до законів гармонії психомоторної дії, вона побудована згідно з наміром, метою. Він приборкав коня - і той йому вірно служить. Другого носив незагнузданий кінь (і скидав частенько!) - його некерована енергія. Для приборкання енергії ми маємо прекрасний механізм перетворення - почуття гармонії. Почуття - своєрідний фільтр, який добирає ту інформацію, яка організовує дії в гармонійну цілісність і живить необхідною для досягнення мети енергією. Можна мати постійне джерело енергії, можна вміти витрачати її поступово або всю відразу. Насправді - і це не ідеал. Вища здатність - уміння працювати за рахунок інформаційно-енергетичного потенціалу. Ось чому приріст енергії - умова творчості, на це повинна працювати будь-яка навчально-виховна технологія. Кількість енергії безпосередньо пов'язана з психічним станом людини. Розрізняють: 1) перманентні і 2) оперативні стани. Перманентні стани і рівні здоров’я людини. Ці стани - довгострокові. Вони пов’язані зі станом здоров'я душі і тіла. Але сучасної класифікації ще не існує.
Людство в своєму розвитку нагромадило величезну кількість критеріїв здоров`я: а) здоровий дух у здоровому тілі (Ювенал); б) душевне здоров`я забезпечує духовний стан, в) єдність тіла і духу - критерій здоров’я; г) здоров`я - певна цінність людини, д) здоров’я - умова творчості тощо. Звідси випливає завдання створення класифікації станів здоров`я людини. Спільні ознаки станів розподіляються так, що утворюють систему класів кожної сукупності, споріднених між собою. З цього погляду цінною є класифікація станів здоров`я Авіценни, що не втратила своєї актуальності протягом майже тисячоліття. В основу розподілу станів покладено принцип дихотомії - поділу на дві частини, що визначаються протилежними властивостями: 1. Тіло гранично здорове. 2. Тіло здорове, але не до межі. 3. Тіло і не здорове, і не хворе. 4. Тіло хворе, але швидко набирає сили. 5. Тіло хворе, але не до межі. 6. Тіло гранично хворе. Що з цього випливає? Останніх два стани здоров`я -компетенція закладів охорони здоров`я. А перших чотири стани здоров’я ніяку науку і практику не цікавлять, залишені напризволяще: відтак мають стати предметом психогігієнічного дослідження і практики розвитку таланту здорової людини. Зрозуміло, у людини з гранично можливим станом здоров`я існує особливий стан людської душі і духу. Здоровий дух - неодмінна умова благополучного існування тіла. Хвороба для людини - зло, обмеження її можливостей, спричинене захворюванням, що підсилює первинну недугу відповідним розладом психічного оптимуму. Ці істини були відомі дуже давно. Наприклад, нідерландський філософ XVІІ століття Бенедикт Спіноза, розглядаючи проблему душевного здоров`я, стверджував: ті, хто керується розумом, завжди перебувають під впливом доброго настрою. Враховуючи це, придивімося уважніше до класифікації станів здоров`я за Авіценною і спробуймо його метафоричні визначення перекласти на мову сучасної психологічної науки. Що ж ми дістанемо? Нові назви психічних станів і їх предметне визначення. А якщо предметне, то воно відкриває можливість для психодіагностики тих або тих елементів структури цих предметів, які в свою чергу, складаючи цілісність єдності, мають між собою певні розбіжності. Отож, визначення розбіжностей у станах і буде критерієм якості здоров`я людини. Наші дослідження дають підстави розглядати рівень енергії як критерій здоров'я людини. Ми розрізняємо п'ять станів енергопотенціалу і відповідно рівнів здоров'я: 1) оптимальний, 2) стан норми, 3) стан стомленості, 4) втоми, 5) перевтоми.
Тобто перші три перманентні стани здоров'я розрізняються точно методами психодіагностики. А далі йдуть стани на межі норми і патології. Кількість енергії в її загальному розумінні визначає життєдіяльність і здоров'я людини. Оптимальний енергопотенціал - умова, яка дає змогу виявити потенційні, приховані можливості мислення, почуттів, уяви та психомоторики і наявність достатніх сил для творчої роботи. Малюк або дорослий, які перебувають у стані “свіжості”, уранці вистрибують з ліжка, завжди перевиконують завдання і мають нестримне прагнення до перетворення невідомого на відоме. Люди з оптимальним оперативним потенціалом трапляються рідкою Більшість людей живуть у стані перевитрат енергії, живуть з енергетичним боргом. У них пасив оперативного енергопотенціалу - дефіцит енергетичного балансу: відновлення витраченої енергії відбувається повільно, оскільки здатність її “заробляти” власними розумовими або психомоторними діями втрачена внаслідок перевтоми або хвороби. Людина боїться розв’язувати задачі і долати труднощі. Працює за формулою: скільки б’єш, стільки і їдеш. Оперативний стан відображає: а) витрачення енергії, б) відновлення і в) нагромадження енергії понад витрачену на роботу її кількість. За наявності оптимально побудованої навчально-виховної технології три стани існують у неподільній єдності, і людина може, працюючи, відновлювати і нагромаджувати свою енергію, тобто виконувати роботу невтомно: наприкінці роботи можна мати більше енергії, ніж на початку робочого дня. Вона здатна за цих умов, працюючи, отримувати додаткову енергію, збагачувати свій потенціал для творчої дії.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 36; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.97.157 (0.018 с.) |