Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Російська мова та мови інших національних меншин
(мова навчання)
Оцінювання навчальних досягнень здійснюється згідно з основними цілями навчання мови, які передбачають розвиток в учнів уміння досконало користуватись мовою в усній та писемній формах та формування певного кола знань про мову. У початковому навчанні мови пріоритетним є розвиток в учнів навичок мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання), говоріння, читання, письма; тому оцінювання результатів навчання стосується, передусім, сформованості цих навичок. Окрім того, школярам пропонують завдання на розпізнавання, групування мовних одиниць, утворення форм слова, побудову сполучень слів, речень тощо (отже, перевіряють знання з мови та мовні вміння). Оцінюванню підлягають: • мовленнєві навички: аудіювання, діалогічне та монологічне усне мовлення, читання вголос та побудова письмового висловлювання (переказ); • мовні вміння та навички, практичне застосування знань з мови; • навички правопису (у визначених програмами межах); техніка письма та культура оформлення письмових робіт. На основі даних критеріїв розробляються більш конкретизовані матеріали для кожної мови, що вивчається як окремий предмет у 2—4 класах школи. У 1 та 2 класах оцінювання здійснюється словесно — з огляду на 4 рівні навчальних досягнень; у З, 4 класах застосовується 12-бальна шкала оцінювання. 1. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)
Перевіряється вміння прослухати незнайомий текст і зрозуміти його (зміст, основну думку, образний вислів та ін.). Перевірка здійснюється раз на семестр, починаючи з II семестру 1 класу. Для слухання пропонують художній або художньо-науковий текст (тексти, що належать до інших стилів, для перевірних робіт не рекомендуються). Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому читанні (зі швидкістю 80—120 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:
Робота здійснюється фронтально. Учитель читає текст: у 1 та 2 класах — двічі; у 3 та 4 класах — один раз. Текст має бути незнайомим для дітей, але складатися переважно з відомих учням слів і не містити граматичних ознак, які можуть спричинити нерозуміння тексту. Слуханню передує вступне слово вчителя, тлумачення окремих слів, реалій побуту тощо. У 1 та 2 класах рекомендується пропонувати учням декілька запитань та завдань, щоб спрямувати їхню увагу під час слухання.
Після того як учні прослухають текст, учитель, не вдаючись до жодного обговорення, пропонує серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1 класу пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами "так" — "ні". Учням 2 класу — 4 запитання альтернативного типу ("Першим прибіг зайчик чи вовк?" і т. ін.). Для учнів 3 і 4 класів складають 6 запитань: 4 запитання — щодо змісту (хто? що? у якій послідовності? чим закінчилося? тощо); одне — про головну думку твору; одне — про значення образного слова, виразу, про побудову тексту та ін. Кожне із запитань супроводжується З варіантами відповідей. Школярам треба мовчки вислухати кожне запитання та варіанти відповідей на них (у 1 та 2 класах їх повторюють двічі), вибрати один із варіантів і записати номер обраної відповіді поряд із номером запитання. Наприклад: 1.2 (цифра "І"— це номер запитання, цифра "2" — номер обраної відповіді). У разі запитань з відповідями типу "так" — "ні" першим варіантом вважається "так", другим — "ні". У разі альтернативного запитання першим варіантом вважається той, що у запитанні йде першим (у нашому прикладі: "зайчик" позначається цифрою 1, "вовк" — цифрою 2). Правильна відповідь на кожне із запитань у 1, 2 класах дає 3 бали, однак оцінка роботи здійснюється описово. У 3,4 класах — 2 бали. У 3 та 4 класах учень може отримати за роботу від 1-го бала (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12-ти байтів (за бездоганно виконану роботу).
II. Говоріння (діалогічне та монологічне висловлювання) Перевіряються вміння: — складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації; використовувати формули мовленнєвою етикету, репліки для стимулювання, підтримання діалогу; вміння дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою думку, доброзичливо слухати); говорити змістовно, аргументувати свою думку, розуміючи можливість різних поглядів на ту саму проблему;
— будувати переказ, а починаючи з 3 класу — і твір, викладаючи матеріал зв'язно і послідовно, розрізняючи основну та другорядну інформацію, висловлюючи основну думку, вдало добираючи слова, враховуючи при цьому певне комунікативне завдання, особливості тієї чи іншої аудиторії слухачів. Учням пропонують переказувати прослуханий чи прочитаний текст, розповіді інших людей, а також розказувати про певну подію, прочитану книжку тощо без безпосередньої опори на текст (складати твір). Предмет висловлювання визначається переважно на основі тем, які обговорювались, опрацьовувались у класі. При перевірці навички говоріння враховуються ступінь самостійності роботи учнів, міра допомоги вчителя. Учням, які досягли початкового та середнього рівнів, пропонують різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, сполучення слів, окремі речення, фрагменти діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли високого рівня розвитку усного мовлення, виконують відповідні завдання самостійно. Перевірка сформованості діалогічного та монологічного мовлення планується так, щоб кожен учень протягом року мав можливість показати класові свої досягнення і одержав одну оцінку за діалогічне, одну — за монологічне мовлення. Оцінки накопичуються в окремих колонках журналу, не позначених датою. На тому чи іншому уроці вчитель, перевіряючи діалогічне мовлення, пропонує двом учням протягом 4—5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному учневі. Те саме стосується і монологічного висловлювання з тією різницею, що завдання пропонують окремому учневі. Діалогічне мовлення Орієнтовний обсяг складеного учнями діалогу (кількість реплік на кожного із співрозмовників).
З—4 репліки (враховуючи етикетні формули початку та кінця розмови) 3—-4 репліки (без урахування етикетних формул) 4—5 реплік (без урахування етикетних формул) 5—6 реплік (без урахування етикетних формул) 2 клас 3 клас 4 клас Діалогічне мовлення оцінюється за такими критеріями:
Усне монологічне мовлення Перевіряється вміння переказати прослуханий чи прочитаний твір, а, починаючи з 3 класу, — побудувати усне висловлювання (твір) без безпосередньої опори на текст.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 284; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.33.153 (0.012 с.) |