Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Слухання і розуміння прослуханого (аудіювання)
Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально у 1 класі на кінець року, в 2—4 класах — в кінці кожного семестру. Перевіряються вміння: сприймати на слух незнайомий текст і розуміти в 1 класі з одного-двох прослуховувань, а в 2—4 класах — з одного прослуховування:
У 1 класі для перевірки якості сформованості аудіативних умінь можна використовувати уривок казки або оповідання і кілька пронумерованих малюнків-ілюстрацій, прикріплених на дошці. Учні мають знайти той малюнок, який відповідає змісту сприйнятого на слух тексту, і записати на аркуші паперу його порядковий номер. У 2—4 класах учитель читає незнайомий учням текст, а потім пропонує тести, що складаються із запитань з варіантами відповідей. Учні вислуховують кожне запитання та варіанти відповідей до нього, обирають один із варіантів і записують номер запитання і поряд — номер відповіді (1.2). У 2 класі учням пропонують 4 запитання з двома варіантами відповідей, у 3—4 класах — 8 запитань з двома варіантами відповідей. Запитання мають стосуватися фактичного змісту, послідовності подій, головної думки. Матеріал для контрольного завдання: зв'язний текст художнього стилю відповідно до вимог програми для кожного класу. Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так:
Одиниця контролю: у 1 класі — рівень самостійності у виборі малюнка-ілюстрації до прочитаного тексту (уривка), в 2— 4 класах — правильність виконання тестових завдань. Оцінювання: якість розуміння сприйнятого на слух тексту (уривка) визначається за чотирма рівнями:
Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)
Перевірка сформованості діалогічного та монологічного (усного) мовлення здійснюється індивідуальне. Її проведення планується так, щоб кожен учень протягом семестру мав можливість виявити перед класом свої досягнення й одержав окремі бали за ці види мовленнєвої діяльності (у 1—2 класах визначаються тільки рівні сформованості відповідних умінь). На тому чи іншому уроці вчитель пропонує двом учням протягом 4—5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Бали (рівень) виставляються кожному учневі. Те саме стосується і монологічного висловлювання, з тією різницею, що завдання пропонується одному учневі. Бали (рівні) виставляються протягом семестру в окрему колонку, відведену в журналі. Вчитель стежить, щоб до кінця семестру вміння кожного учня були перевірені і зафіксовані в журналі. Діалогічне мовлення Рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється в 1 класі в другому семестрі, в 2—4 класах — у першому семестрі. Перевіряються вміння: складати діалог на задану тему, використовувати формули мовленнєвого етикету (ввічливі слова, українські форми звертання тощо), дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, зацікавлено й доброзичливо вислуховувати його тощо), додержуватись норм літературної мови.
Матеріал для контрольного завдання: у 1—2 класах — створити діалог за малюнком ситуативного характеру на побутові теми або теми з шкільного життя ("У магазині", "Вдома" тощо), у 3—4 класах — побудувати діалог за словесно описаною вчителем мовленнєвою ситуацією, наприклад: "Уявіть собі, що ви прийшли в бібліотеку. Там є дуже багато книжок. Подумайте, про що б ви запитали бібліотекаря чи попросили. Один з вас буде читачем, інший — бібліотекарем". Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями чи учнем і вчителем. Обсяг діалогу орієнтовно визначається так:
Оцінювання. Уміннявести діалог оцінюється за такими критеріями:
Монологічне мовлення Усний (письмовий) переказ, усний (письмовий) твір Уміння будувати усний переказ перевіряється в І класі в другому семестрі, в 2—4 класах — у першому семестрі. Перевірка рівня сформованості умінь складати усний твір розпочинається з 2 класу і здійснюється в другому семестрі. Перевірка умінь писати переказ розпочинається з 3 класу і проводиться в кожному семестрі. Уміння усно переказувати чи створювати текст перевіряються індивідуально: учитель пропонує учням певне завдання (переказати текст дослівно, стисле чи вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає час на підготовку. Перевірка вміння переказувати текст письмово здійснюється фронтально: учням пропонується написати переказ тексту, прочитаного вчителем. Перевіряються вміння: переказувати тексти розповідного й описового типу, прослухані або прочитані самостійно; будувати зв'язні висловлювання на задану тему; викладати матеріал логічно, послідовно; дотримуватись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови. Матеріал для контрольного завдання: а) Переказ. Матеріалом для переказу (усного чи письмового) може бути текст-розповідь, опис чи міркування. Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:
Примітка: обсяг письмових переказів для 2 класу подається як орієнтир для навчальних переказів. Письмові перекази в 3 класі учні пишуть за колективно складеним планом, а в 4— план переказів школярі складають самостійно. б) Т в і р. Для перевірки вміння складати усні твори у 2 класі можна пропонувати дітям будувати розповідь за картиною, опорними словами і зачином; описувати нескладні предмети (після їх розгляду та бесіди про істотні ознаки) за зразком; будувати найпростіші міркування за даним початком і зразком. Обсяг усного твору другокласників має становити 4— 5 речень. У 3 класі учні складають розповідь за малюнком, опорними словами, вводять елементи опису; описують найпростіші явища, предмети за зразком та за поданим планом; будують міркування за даним початком та опорними словосполученнями. Обсяг усних творів у 3 класі — 5—6 речень. У 4 класі школярі складають розповіді за опорними словами і картиною, за аналогією з прочитаним, за окремими епізодами кінофільму, сценами дитячого спектаклю, вводять елементи опису; будують порівняльні наукові та художні описи за опорними словами; складають міркування за даним початком. Обсяг творів — 7—8 речень. Письмові твори у початкових класах проводять тільки з навчальною метою. Одиниця контролю: усне (писемне) висловлювання учнів. Оцінювання: у монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення (орієнтовно спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, — зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні). За писемне висловлювання виставляється одна оцінка, яка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення (грамотність) роботи. Уміння будувати зв'язне висловлювання оцінюється за такими критеріями:
Читання Клас Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально в кінці кожного семестру. На кінець першого семестру — на матеріалі опрацьованих букв та типів складів. На кінець другого — на матеріалі, в якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів. Перевіряються вміння. Наприкінці першого семестру фіксується тільки спосіб читання, наприкінці другого — спосіб, правильність, виразність, швидкість читання. Матеріал для перевірка: на кінець першого семестру — групи слів, невеликі речення з опрацьованої частини букваря, на кінець року — текст з дитячих книжечок, що відповідає віковим особливостям школярів. Орієнтовна швидкість читання на кінець І класу — 20—30 слів за хвилину. Одиниця контролю: озвучений учнем текст (групи слів, речення). Оцінювання: сформованість уміння читати в І класі оцінюється за такими критеріями: Оцінювання. визначається за Рівень сформованості уміння читати такими критеріями:
2— 4 класи
У 2—4 класах перевірка читання як виду мовленнєвої діяльності на уроках рідної мови передбачає виявлення учнівських умінь щодо засвоєння школярами найважливіших нормативних вимог до читання із суто мовного погляду і здійснюється індивідуально в другому семестрі. Перевіряється: дотримування найважливіших орфоепічних норм української мови в системі голосних (ненаголошені [є], (й], чітка вимова звука [о]); чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слова та в кінці складу перед наступним глухим; нормативне вимовляння звуків [дж], [дз], [дз'], [г], Іф]; правильне вимовляння слів, передбачених програмою для кожного з класів; наголошування; інтонування речень, різних за метою висловлювання — розповідних, питальних, спонукальних; правильне відтворення інтонації прохання, побажання, вимоги, наказу, заклику тощо у спонукальних реченнях. Матеріал для перевірки: невеликий текст (30—60 слів), в якому є ті слова, особливості вимови яких розглядались на уроках, а також інтонування речень. Протягом кількох (2—3) хвилин учень готується, а потім читає текст перед класом. Одиниця контролю: озвучений учнем текст.
Письмо Перевірка письма як виду мовленнєвої діяльності передбачає виявлення учнівських умінь правильно висловити свою думку, користуючись графічною системою і додержуючись правил написання графічних знаків та правил правопису; уміння належним чином оформити письмову роботу. Уміння будувати писемне висловлювання, переказуючи твір, перевіряється фронтально один раз на семестр, починаючи з 3 класу. Письмові твори в початковій школі носять навчальний характер і контрольній перевірці не підлягають. Критерії оцінювання змісту учнівської письмової роботи ті самі, цю й для усного переказу. Обсяги текстів для письмового переказу подано у розділі "Монологічне мовлення" (Переказ). У процесі навчальної роботи перевірка писемного висловлювання передбачає виправлення вчителем усіх наявних у роботі помилок. А в його оцінюванні вчитель бере до уваги насамперед змістову сторону та помилки в словах за вивченими правилами. У підсумкових перевірних роботах з розвитку зв'язного писемного мовлення береться до уваги тільки змістова сторона учнівського твору.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 630; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.27.202 (0.023 с.) |