Тема №3: Українська література пізнього Бароко


1. Літературна творчість І.Мазепи.

2. Київський період життя і творчості Ф.Прокоповича.

3. Російський період життя і діяльності Ф.Прокоповича.

4. Реформаторська діяльність Ф.Прокоповича.

5. Поезія Ф.Прокоповича, її характерні ознаки.

6. Феофан Прокопович як теоретик давньої драми.

7. Новаторство Ф.Прокоповича-драматурга.

8. Жанрова природа п’єси Ф.Прокоповича «Володимир».

9. Літописна основа та оригінальна інтерпретація історії хрещення Київської Русі у трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир».

10. Панегіричний елемент трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир».

11. Образна система трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир». Образи жерців.

12. Засоби творення образу князя Володимира як мудрого правителя і просвітника у однойменній трагедокомедії Ф.Прокоповича.

13. Класицистичні елементи у трагедокомедії Ф.Прокоповича «Володимир».

14. Драма «Милість Божа» як перша драма про Богдана Хмельницького.

15. Бароковий характер драми «Милість Божа».

16. Алегоричні образи у драмі «Милість Божа».

17. Драма-мораліте Г.Кониського «Воскресіння мертвих»: особливості сюжету, композиція, система образів.

18. Поетична інтерпретація історії козацтва у «Розмові Великоросії з Малоросією» С.Дівовича.

19. Проблематика «Розмови Великоросії з Малоросією» С.Дівовича.

20. Образ Малоросії у «Розмові Великоросії з Малоросією» С.Дівовича.

21. Ідейно-тематичний зміст інтермедій до драм М.Довгалевського «Комічне дійство» і «Властотворний образ».

22. Образ козака-запорожця у інтермедіях до драм М.Довгалевського.

23. Використання біблійних мотивів у інтермедіях до драм М.Довгалевського.

24. Образ українського селянина у інтермедіях до драми Г.Кониського «Воскресіння мертвих».

25. І.Франко про значення інтермедій для розвитку української літератури.

26. Синтез літературної та фольклорної традиції у вертепній драмі.

27. Біблійна основа вертепної драми.

28. Світський елемент вертепної драми.

29. Будова вертепу та його театральна техніка.

30. Образна система вертепної драми.

31. Запорожець як центральна фігура вертепної вистави.

32. Образ Ірода, його інтерпретація у вертепній драмі.

33. Етнографізм інтермедійної частини вертепу.

34. Музичний елемент у структурі вертепної драми.

35. І.Франко як дослідник української вертепної драми.

36. Мандрівні дяки і західноєвропейські ваганти.

37. Бурлеск і травестія у творах мандрівних дяків.

38. Тема шкільної науки і методики у творах мандрівних дяків.

39. Вакхічна тема у творах мандрівних дяків.

40. Вірші-травестії на релігійні відправи як переклад традиційних сюжетів мовою народної культури.

41. Різдвяний та великодній тематичні цикли у творчості мандрівних дяків.

42. Відображення народних соціальних ідеалів у творчості мандрівних дяків.

43. Натуралістичні елементи у творах мандрівних дяків, їх естетичні функції.

44. Соціально-політичні обставини виникнення української сатири ХVІІІ ст. як окремого жанру.

45. Антиклерикальна сатира («Сатирична коляда», «Плач київських монахів»), утвердження в ній просвітницьких ідеалів і цінностей.

46. Прийом самовикриття персонажів у сатирі «Плач київських монахів».

47. Показ монастирського життя у сатирі «Плач київських монахів».

48. Соціальна сатира («Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні»), відображення в ній політичних обставин часу.

49. Діалогічна форма та інтермедійний сюжет «Ярмарку» І.Некрашевича.

50. Образ ідеального священика, його стосунки з віруючими у віршах І.Некрашевича «Сповідь» та «Замисл на попа».

 

Тема №4: Григорій Сковорода – філософ та письменник

1. Найважливі етапи життя та становлення особистості Г.Сковороди.

2. Педагогічні погляди Г.Сковороди та їх реалізація у практичній діяльності.

3. Ідея самопізнання у літературній творчості Г.Сковороди.

4. Вчення Г.Сковороди про три світи та дві натури.

5. Поняття «макро-» і «мікрокосм» у філософській інтерпретації Г.Сковороди.

6. Потрактування Г.Сковородою Біблії як «світу ідей».

7. Концепція сродної праці та її реалізація у літературній творчості Г.Сковороди.

8. Проблема соціальної рівності у філософії та творчості Г.Сковороди.

9. Ідея нерівної рівності у філософській системі Г.Сковороди.

10. Особливості літературної постаті Г.Сковороди.

11. Г.Сковорода – теоретик і практик поезії.

12. Автобіографічний елемент у поетичній творчості Г.Сковороди.

13. Структура збірки «Сад божественних пісень».

14. Античність у збірці «Сад божественних пісень».

15. Жанрова система збірки «Сад божественних пісень».

16. Жанр панегірика у збірці «Сад божественних пісень».

17. Пейзажна лірика Г.Сковороди.

18. Ідейно-художній аналіз поезії Г.Сковороди «Ой ти, пташко…».

19. Ідейно-художній аналіз поезії Г.Сковороди «Ой поля, поля зелені…».

20. Ідейно-художній аналіз 10-ї пісні збірки «Сад божественних пісень».

21. Ліричний герой збірки «Сад божественних пісень».

22. Ідея «чистої совісті» у поетичних творах збірки «Сад божественних пісень».

23. Біблійні мотиви та образи збірки «Сад божественних пісень».

24. Роль епіграфів у авторській концепції збірки «Сад божественних пісень».

25. Соціально-етична проблематика 10-ї та 20-ї пісень збірки «Сад божественних пісень».

26. Ритмомелодика і строфіка віршів збірки «Сад божественних пісень».

27. Народнопоетичні образи і художні засоби збірки «Сад божественних пісень».

28. Ідейно-художній аналіз поезії Г.Сковороди «De libertate».

29. Поетична творчість Г.Сковороди: традиції і новаторство.

30. Жанр байки у творчості Г.Сковороди: традиції і новаторство.

31. Причини звернення Г.Сковороди до жанру байки.

32. Джерела сюжетів збірки «Байки Харківські».

33. Езопівські сюжети у байкарській творчості Г.Сковороди.

34. Тематичні цикли збірки «Байки Харківські».

35. Байки Г.Сковороди про сродну працю: зміст, образність.

36. Байки Г.Сковороди про справжню цінність людини: зміст, образність.

37. Байки Г.Сковороди про «славолюбіє» і «сластолюбіє»: зміст, образність.

38. Українські суспільно-політичні та побутові реалії у байках Г.Сковороди.

39. Сюжетні конструкції та композиція байок Г.Сковороди.

40. Фольклорні елементи у байках Г.Сковороди.

41. Ідейно-художній аналіз байки Г.Сковороди «Бджола і Шершень».

42. Ідейно-художній аналіз байки Г.Сковороди «Оселка і Ніж».

43. Ідейно-художній аналіз байки Г.Сковорода «Олениця і Кабан».

44. Ідейно-художній аналіз байки Г.Сковороди «Два коштовних камінця…».

45. Ідейно-художній аналіз байки Г.Сковороди «Чиж і Щиглик».

46. Жанрова своєрідність діалогів Г.Сковороди.

47. Тематично-ідейний зміст притчі «Вдячний Еродій».

48. Тематично-ідейний зміст притчі «Убогий Жайворонок».

49. Образна система діалогів-притч «Вдячний Еродій» та «Убогий Жайворонок».

50. Тематично-ідейний зміст діалога «Наркіс».


Контрольні роботи

з курсу «Давня українська

література»

Контрольні роботи виконуються студентами на семінарських заняттях у письмовій формі за індивідуальними картками.

Виконання контрольних робіт є обов’язковою умовою для допуску до складання екзамену з курсу.

Контрольна робота № 1

«Слово про Ігорів похід» – пам’ятка

давньоукраїнської літератури ХІІ століття

 

1. Історична основа «Слова про ігорів похід».

2. Історія походу князя Ігоря проти половців у літописному оповіданні.

3. Зображення загарбницьких набігів кочовиків у «Слові про Ігорів похід».

4. Залишки поганських уявлень у «Слові...». Їх художньо-ідейна функція.

5. Батальні сцени у «Слові про Ігорів похід».

6. Зображення другого бою Ігоря з половцями: художній аналіз.

7. «Золоте» слово Святослава: зміст, ідейна функція у творів, художні засоби.

8. Виписати з тексту цитати, що характеризують Ігоря як відважного воїна; прокоментувати їх.

9. Визначити авторське ставлення до князя Ігоря. Довести свою думку, посилаючись на текст.

10. Засоби творення образу князя Ігоря.

11. Прийом метаморфози при творенні образу князя Ігоря. Його ідейно-художня функція.

12. Засоби творення образу Руської землі.

13. Засоби творення образу князя Святослава.

14. Засоби творення образу князя Всеслава.

15. Засоби творення образу Олега Гориславовича.

16. Образ Ярослава Осмомисла.

17. Засоби творення образу Ярославни.

18. Засоби творення образу співця Бояна.

19. Образи руських воїнів.

20. Образи руських ратаїв.

21. Образи половецьких ханів.

22. Образ Дикого Поля у «Слові…».

23. Позитивні образи князів у «Слові про Ігорів похід».

24. Визначити художні засоби, використані автором «Слова...» для зображення пейзажів.

25. Визначити художні засоби, використані автором «Слова...» для зображення княжих міжусобиць.

26. Визначити художні засоби, використані автором для зображення військових подвигів князя Святослава.

27. Визначити тропи та розкрити їх зміст і функції у такому уривку: «Донець гойдав князя на хвилях, слав йому зелену траву на своїх срібних берегах».

28. Визначити художні засоби у такому уривку: «Тут кривавого вина не вистачило; тут банкет закінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руську». Прокоментувати ці рядки.

29. Засіб персоніфікації у «Слові про Ігорів похід».

30. Назвати руські міста, які автор «Слова...» згадує у тексті. Визначити їх художньо-ідейну функцію.

31. Де у «Слові...» і з якою метою згадується місто Путивль?

32. Образи тварин у «Слові про Ігорів похід». Їх художня функція у творі.

33. Прокоментувати рядки тексту:

Всеслав удень судив і напучав,

Уділи роздавав княжатам,

А ніччю бігав вовком по Русі,

Допоки півень тричі прокричить.

Як ця авторська характеристика розкриває образ князя Всеслава?

34. Прокоментувати рядки:

Помчали з кличем вбивства і грабіж,

Линули пломінь з огняного рогу.

35. Прокоментувати розмову князя Ігоря з Дінцем. Визначити її художньо-ідейну функцію у творі.

36. Хто з героїв «Слова...» і про кого виголошує слова: «...Під трубами сповиті, із шоломів напоєні й згодовані із списа; Дороги і яруги їм відомі...»?

37. Про кого з героїв «Слова...» автор говорить: «...в січі він забув про тиху славу, отчий княжий стіл і Глібівну...»? Як ці рядки характеризують героя?

38. Прокоментувати рядки:

Це він (Олег. – І.С.) вступив в стремено золоте,

У городі своїм Тмуторокані,

І дзвін той Всеволод у Києві почув,

А Володимир чув його в Чернігові....

39. Прокоментувати рядки:

Бажаю, – мовив, – списа поламати

Край поля Половецького із вами,

Хоробрі, мужні русичі! Загину

Або шоломом Дону зачерпну.

Розкрити метафоричність уривка.

40. У якому значенні автор «Слова...» використовує вираз «вступити в золоте стремено»? Стосовно яких князів?

Контрольна робота № 2

Українська полемічна література

кінця XVI – початку XVII ст.

 

1. Берестейська унія: характер, причини, наслідки.

2. Меценатська та культурно-освітня діяльність українських братств і її вплив на розвиток української полемічної літератури.

3. Назвати найбільш відомих католицьких та уніатських полемістів, схарактеризувати їх літературну діяльність.

4. Поняття про полемічну літературу: жанри, проблематика, образність.

5. Пояснити суть тези: «Українська полемічна література – засіб захисту національних прав українців».

6. Публіцистичний характер української полемічної літератури.

7. Історико-політичні передумови активізації жанру полемічної літератури кінця XVI – початку XVII ст.

8. У яких українських полемічних творах засуджується календарна реформа папи Григорія ХІІІ? Дати коротку характеристику авторської позиції цих творів.

9. Прокоментувати думку Д.Чижевського: «…полемічна література має велике значення в розвитку української літератури: помалу готувалися нові літературні форми та нові літературні вартост»”.

10. Значення Острогу як культурно-наукового центру кінця XVI ст. для становлення і розвитку полемічної літератури.

11. Кому і з якої причини Герасим Смотрицький присвячує твір «Ключ царства небесного»?

12. Як у «Ключі царства небесного» проявляються демократичні настрої Герасима Смотрицького?

13. Прокоментувати міркування І.Франка, який про твір Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» писав: “Це не сухий теологічний трактат, а жива картина стану української суспільності в ІІ половині XVI ст.”.

14. З якою метою Герасим Смотрицький у творі «Ключ царства небесного» вдається до викриття папи римського і католицької церкви?

15. Жанрова природа твору Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» як трактату.

16. Визначити і схарактеризувати художню форму, якою скористався Мелетія Смотрицький для написання «Треносу».

17. Історична основа «Треносу» Мелетія Смотрицького.

18. Образ Церкви-Матері у «Треносі» Мелетія Смотрицького.

19. Чому Мелетій Смотрицький для аргументації власної антипапської позиції у «Треносі» вдається до використання антиватиканських творів західноєвропейських авторів?

20. Як перекладається назва твору Христофора Філалета? Як вона узгоджується із змістом?

21. Визначити основні проблеми, порушені у «Апокрисисі» Христофора Філалета.

22. Кого з уніатських владик викриває автор «Апокрисиса»? У чому він вбачає їх найстрашніший злочин?

23. Довести, що анонімна «Пересторога» є зразком памфлету.

24. Прокоментувати слова І.Франка про «Пересторогу» «Це – політично-релігійний памфлет, написаний з немалим талантом».

25. Які ідейно-художні ознаки «Палінодії» змусили І.Франка називати її автора «більше істориком, ніж письменником-полемістом»?

26. З якою метою Захарія Копистенський у «Палінодії» звертається до «Повісті врем'яних літ»?

27. Що є свідченням великої ерудиції Захарії Копистенського і як це відображено у «Палінодії»?

28. Як у «Палінодії» Захарія Копистенський висловлює власне ставлення до козацтва? У чому він вбачає головну заслугу козаків перед рідною землею?

29. У чому Захарія Копистенський бачить мету своєї праці?

30. Чому у більшості українських полемічних творів згадуються імена Кирила Терлецького та Іпатія Потія? Назвати ці твори.

31. Засоби творення образу єпископа-уніата Кирила Терлецького у творах українських письменників-полемістів.

32. Якими причинами українські письменники-полемісти пояснюють факт відступництва Іпатія Потія та Кирила Терлецького?

33. З якого приводу Герасим Смотрицький у «Ключі царства небесного» пише: «Чоловік бідний, убогий, которий од праці рук своїх і в поті лиця мусить їсти хліб свій і з тої ж праці і поту мусить досить чинити і давати пану, що йому розкажуть, звик од предків своїх оддавати, що належало Богу і що належало пану. Тепер же те жодним способом гаразд потрафити не може»?

34. Прокоментувати рядки із анонімної «Перестороги»: «І так много посполитих розширити й оних не фундовано, бо коли би били науку міли, тогди би за невідомостями і глупством своїм не прийшли до такої погибелі». Яку «погибель» має на увазі автор?

35. Прокоментувати рядки із анонімної «Перестороги»:«Папеж, всіх ведучи до послушенства свого, проклинаєт, мучит, забиваєт, войска посилаєт, панства і церкві забиваєт, вольності всякіє отимаєт, грозит, кричит, трубит, уставичне войну точит, малих и великих соблазняючи, церков соборную католическую у своєм дворі у себе в Римі биті повідаєт, новини по світу розсилаєт, времіна і літа ізміняєт и лічбу от створеня світа замєшал и скоротил...».

36. Прокоментувати рядки із «Треносу» Мелетія Смотрицького: «Біда вам, Пастирі, котрі розпорошили і розігнали стадо овець моїх і недбальства хворобою їх заразили! Бо суворішого суду і більшої кари зазнаєте». Хто є адресатом автора?

37. Прокоментувати рядки з «Треносу» Мелетія Смотрицького: «Нещасна ж я мати! Що такого вчинила? За що незносні переслідування од власних своїх синів терплю. Одні мені недбальством шкодять. Інші тяжкого глуму завдають. Ті переслідують незносно, а ті зрікаються вороже. У глибокому злі погрязнувши і його природі скорившись, мене занедбали».

38. Про кого і з якого приводу йдеться у рядках Захарії Копистенського: «Весь світ і правоє лицарство відає свідоцтво, як вони там мужнє, преважне і лицарськи поступали, як найсильнішим і найгвалтовнішим турецьким штурмам отпор валечний давали, і витримували…».


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

з курсу «Давня українська

література»

 

Реферат (від лат. — доповідати, повідомляти) — стислий виклад змісту книги (книг) або статті (статей); огляд відповідних джерел в усній або письмовій формі.

Реферат має бути виконаний на аркушах формату А4 обсягом 4-8 сторінок тексту (комп’ютерного набору: кегль 14 pt, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25, поля – 2 см, шрифт – Times New Roman, вирівнювання по ширині). Обов’язковими є план, список використаної літератури та посилання на наукові джерела чи художні тексти.

 

Український культурницький рух

кінця ХVІ – ХVІІ ст.ст.

 

1. Суспільно-політичні передумови формування українського братського руху.

2. Ідеологія та специфіка діяльності українських братств.

3. Українське козацтво як учасник національного культурницького руху кін. ХVІ- ХVІІ ст.

4. Князі Острозькі як організатори національного культурницького руху.

5. Острозький науково-освітній гурток.

6. Діяльність Острозької друкарні.

7. Острозька академія: історія створення, діяльність, персоналії.

8. Історія створення та діяльність Львівського Успенського братства.

9. Львівська братська школа: історія створення, діяльність, персоналії.

10. Видавнича діяльність І.Федорова.

11. Діяльність Львівської братської друкарні.

12. Віленська академія: історія створення, діяльність, персоналії.

13. Історія створення та діяльність Київського Богоявленського братства.

14. Меценатство в Україні кінця ХVІ- ХVІІ ст.

15. Єлизавета (Галшка) Гулевичівна як співорганізаторка Київського Богоявленського братства.

16. Участь Петра Конашевича-Сагайдачного у діяльності Київського Богоявленського братства.

17. Мелетій Смотрицький і Київська братська школа.

18. Історія створення та діяльність Луцького Хрестовоздвиженського братства.

19. Єлисей Плетенецький як організатор культурницького руху в Україні.

20. Видавнича діяльність Памво Беринди.

21. Митрополит Петро Могила як один із організаторів національного культурницького руху.

22. «Требник» та «Катехізис» Петра Могили.

23. Київська Лаврська школа Петра Могили: історія створення, діяльність, персоналії.

24. Діяльність друкарні Києво-Печерської Лаври.

25. Києво-Печерська Лавра і національний культурницький рух.

26. Київська братська школа: історія створення, діяльність, персоналії.

27. Освітня реформа Петра Могили.

28. Києво-Могилянська академія: історія створення, адміністративна структура, діяльність, персоналії.

29. Організація навчального процесу у Києво-Могилянській академії.

30. Філософія у Києво-Могилянській академії.

31. Музична та художня освіта у Києво-Могилянській академії.

32. Бібліотека Києво-Могилянської академії.

33. Києво-Могилянська академія як центр розвитку шкільного театру.

34. Києво-Могилянська академія і поширення освіти в Україні.

35. Вихованці Києво-Могилянської академії і розвиток шкільної освіти в Росії.

36. Йоаникій Галятовський як культурно-освітній та церковний діяч.

37. Інокентій Гізель як культурно-освітній та церковний діяч.

38. Лазар Баранович як організатор культурницького руху в Україні.

39. Чернігівський науково-освітній гурток.

40. Діяльність Новгород-Сіверської та Чернігівської друкарень: історія створення, персоналії.

 


Зразок оформлення титульної сторінки реферату









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь