Ранній залізний вік на українських землях. Світ кочовиків

Особливості розвитку суспільства

• Люди навчилися виплавляти залізо, що спричинило появу значно міцніших і гостріших знарядь, порівняно з тими, які раніше виготовлялися з каменю, міді чи бронзи.

• Використання заліза зумовило різке зростання продуктивності праці; людина стала виробляти більше, ніж споживала.

• Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробства.

• Виникло виробництво товарів безпосередньо для обміну, а також для продажу. Торгівля вийшла за межі окремих племен.

• Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі сприяв поглибленню майнового розшарування, став передумовою виникнення нових суспільних відносин.

 

Період перебування кочових племен на українських землях

Назва	Мовна група	Період
Кіммерійці	Індоіранська	IX—VII ст. до н. е.
Скіфи	Індоіранська	VII—III ст. до н. е.
Сармати	Індоіранська	III ст. до н. е. — III ст. н. е.
Готи	Германська	III—IV ст. н. е.
Гуни	Тюркська	IV—V ст. н. е.
Авари	Тюркська	VI—VII ст. н. е.

Кіммерійський період на території України

Питання для характеристики	Степ	Лісостеп
Населення	Кіммерійці — кочові скотарі іраномовного походження	Носії чорноліської культури — осілі землероби, предки слов'ян (праслов'яни)
Спосіб життя	Кочовий. Пересувалися разом зі своїми стадами на великі відстані. Чоловіки їхали верхи на конях, люди похилого віку, жінки і діти — у кибитках	Осілий. Поселення із 6—10 великих дерев'яних жител (землянки і напівземлянки). Городища, збудовані на мисах річок, були оточені валами з дерев'яним муром, що слугували сховищами під час нападів кочовиків
Основа господарства	Кочове скотарство. Провідну роль відігравало конярство. Коні були основним засобом пересування і забезпечували продуктами харчування	Орне землеробство і присадибне скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, жито, просо; розводили кіз, вівців, коней, свиней
Пам'ятки матеріальної культури	Поховання в курганах попередніх епох. Знайдено понад 200 поховань кіммерійських вождів і воїнів	Поселення і городища. На межі зі степом була створена лінія з 12 укріплених городищ для захисту від нападів кіммерійців

Скіфи
Скіфи — назва об'єднання племен, які заселяли територію степової і лісостепової зон України в ранньому залізному віці від VII до III ст. до н. е.
Походження скіфів (за Геродотом)
Скіфська легенда			Грецька легенда
Папай + (бог неба)	Апі (богиня Землі)	Геракл	+	Діва-Змія
Таргітай (перша людина)	Агафіс	Скіф	Гелон
Ліпоксай (цар Землі)	Колоксай (цар Неба)	Арпоксай (цар Води)	Молодший син Геракла, який став першим скіфським царем
Від нього ведуть свій родовід царські скіфи
Інша версія
Прабатьківщина скіфів знаходилася на схід від кіммерійських земель. Але під тиском кочового народу — массагетів (ймовірно, мешкали між Каспійським і Аральським морями) скіфи залишили рідні місця і рушили на захід

Сармати