У 1918 року відкрилися державні українські університети у

a. Полтаві та Києві

b. Києві та Кам’янці-Подільському

c. Одесі та Києві

d. Києві та Катеринославі

 

Першим президентом Української Академії Наук став

a. М.Грушевський

b. А.Кримський

c. В.Вернадський

d. Д.Багалій

 

Роботою Молодого театру, заснованого у Києві в 1918 році, керував

a. О.Загаров

b. Б.Кривецький

c. П.Саксаганський

d. Л.Курбас

 

Курс на «коренізацію» («українізацію») було проголошено

a. 1923 року

b. 1925 року

c. 1933 року

d. 1917 року

 

На Всесвітній виставці в Брюсселі включено до почесного списку двадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів фільм О.Довженка

a. «Звенигора»

b. «Арсенал»

c. «Земля»

d. «Аероград»

 

Перший фестиваль «Червона рута» був проведений в Україні у

a. Києві, 1991 р.

b. Чернівцях, 1989 р.

c. Чернігові, 1989 р.

d. Львові, 1982 рік

 

Верховна Рада прийняла «Закон про мови в Українській РСР», яким українська мова оголошувалася державною, у

a. 1991 р.

b. 1989 р.

c. 1990 р.

d. 1979 р.

 

Державна незалежність України була проголошена

a. 19 лютого 1992 р.

b. 28 червня 1991 р.

c. 24 серпня 1991 р.

d. 26 серпня 1992 р.

ДОДАТКИ

Періодизація історії України

Стародавня		Доба		Нова		Новітня
доба		Середньовіччя		доба		доба
Близько 1 млн.		V—XV ст.		XV ст. —1914 р.		1914 р.—
років тому — V ст.						до сьогодення

 

Археологічна періодизація історії України

Період	Хронологічні межі
Кам'яний вік Палеоліт, або давній кам'яний вік Виділяють три етапи палеоліту ранній, або нижній середній, або мустьє пізній, або верхній Мезоліт, або середній кам'яний вік   Неоліт, або новий кам'яний вік	Близько 80—11 тис. років тому   Закінчився 150 тис. років тому 150—35 тис. років тому 35—11 тис. років тому   10—8 тис. років тому   5—4 тис. років тому
Енеоліт, або мідно-кам'яний вік	4—3 тис. років до н. е.
Бронзовий вік	2 тис. років до н. е.— VIII ст. до н. е.
Ранній залізний вік	VIII ст. до н. е.— IV ст. н. е.

Палеоліт на українських землях

Риси	Період
Ранній палеоліт	Середній палеоліт	Пізній палеоліт
Вид людини	Архантроп	Палеоантроп	Неоантроп
Основні заняття	Збирання рослинної їжі, слимаків, пташиних яєць. Полювання на дрібних тварин	Збиральництво. Полювання на мамонтів, диких коней,зубрів	Збиральництво. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленей. Застосування різних способів полювання (засідки, облави, пастки тощо)
Знаряддя праці	Чопери, ручні рубила	Гостроконечники, скребла	Різці, скребла, ножі, сокири, наконечники списів
Форма об'єднання людей	Первісне людське стадо	Материнський рід	Материнський рід
Відомі стоянки	Усього близько 30 стоянок. Найвідоміші: Королево, Лука- Врублівецька, Деркул, Амв- росіївка, Кіїк- Коба	Усього близько 200 стоянок. Найвідоміші: Молодове, Житомирська, Антонівка, Кіїк-Коба	Усього близько 500 стоянок. Найвідоміші: Мізин, Межиріч, Кирилівська, Амвросіївка, Молодове, Пушкарі

Мезоліт на українських землях

Риси	Загальна характеристика
Основні заняття	• Полювання на невеликих тварин та птахів, риболовля, річкове збиральництво (ловля раків і птахів)
Здобутки і досягнення	• Поява луку і стріл — одного з перших механічних пристроїв, винайдених людиною • Приручення людиною першої тварини — собаки
Здобутки і досягнення	Поширення вкладишевих (набірних) знарядь: мікролітів (дрібних відщепів, які закріплювалися в пазах дерев'яних або кістяних знарядь) та макролітів (кам'яних знарядь великих розмірів для обробки дерева) •Винайдення човнів і плотів — найдавнішого водного засобу пересування
Колективи людей	• Провідним осередком залишалася родова громада. Громади, пов'язані спорідненістю, шлюбними та дружніми стосунками або сусідством, об'єднувалися в племена
Найвідоміші стоянки	• Волоське, Василівка, Мурзак-Коба, Фатьма-Коба, Кудлаївка, Гребеники, Кодак та ін. (усього відкрито понад 300 пам'яток: стоянки, культові місця, поховання)

 

Неолітична революція

 

 

Доба енеоліту

Основні особливості

· Перехідний етап від кам'яного піку до доби металів, період остаточного утвердження домінуючої ролі відтворюючого господарства.

· Мідні знаряддя праці поступово витісняють кам'яні, відбувається перехід від мотичного до орного землеробства з використанням тяглової сили (бика).

· Відбувається перший великий суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. Землероби вели осілий спосіб життя, будували укріплені поселення, винайшли рало; скотарі винайшли колісний транспорт, удосконалили зброю, приручили коня.

· Поширення у лісостеповій зоні України трипільської культури землеробів, у степовій — середньостогівської культури скотарських племен.

 

Трипільська культура

(кінець V тис. до н. е. — середина III тис. до н. е.)

Загальні риси
Назва походить від с. Трипілля під Києвом, відкритого в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою			Поширена в лісостеповій смузі від Румунського Прикарпаття на заході до Середнього Подніпров'я на сході. На пізньому етапі обіймала територію у 200 тис. км^2 і сягала Північного Причорномор'я на півдні
Етнічна належність не встановлена. Відомо понад 3 тисяч поселень та 200 поховальних пам'яток
На ранніх етапах поселення були невеликими, складалися із 7—14 жителів на площі в 1—2 гектари. Розташовані на берегах річок, схилах долин
Основу господарства складало орне землеробство і скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, горох. Землеробство було екстенсивним, переложним: один раз на 50 70 років ділянки і поселення переносилися па нові місця. Основу стада складала велика рогата худоба. Дрібну рогату худобу і свиней розводили на м'ясо
Наприкінці V — у першій половині IV тис. до н. е. у межиріччі Південного Бугу та Дніпра виникають прото- міста. Усього відомо близько 20 поселень площею понад 100 гектарів. Найбільше — Таллянки, де на площі в 450 гектарів знаходилося 2800 будівель, у яких мешкало до 14 тис. осіб
	Унаслідок екологічної та господарської кризи першої половини III тис. до н. е. трипільська культура розпадається на окремі локальні групи

Доба бронзи

Основні особливості

• Поява бронзи (сплав міді та олова) - першого штучного металу, створеного людиною.

• Набуває значного розвитку бронзоливарне виробництво, посилюється обмін між племенами.

• Триває поглиблення першого суспільного поділу праці. У Лісостепу розвивається орне землеробство, у Степу — пастуше скотарство.

• На зміну родовій громаді приходить сусідська, з'являється майнова нерівність.

• Посилення ролі батьківського права в роді спричиняє встановлення патріархальних відносин. Відбувається подальше виділення з роду парної сім'ї (усе частіше будуються невеликі житла для однієї родини).

• Зростає рухливість населення завдяки удосконаленню способів пересування водою і суходолом.

• Виникають великі етнокультурні утворення. (Український Лісостеп входив до ареалу поширення тшинецько-комарівської культури праслов'ян.)