Мирне врегулювання суперечок.

Невтручання у внутрішні справи. Відповідно до цього принципу країни— учасниці НБСЄ мають утримуватись від надання прямої чи непрямої допомоги терористичній, підривній або іншій діяльності, спрямованій на насильницьке повален­ня режиму іншої країни-учасниці.

Поважання прав людини та основних свободу включа­ючи свободу совісті, релігії та переконань. У відповідності з проголошеним принципом держави-учасниці зобовяза­лися визнавати загальне значення прав людини та основних свобод

Рівноправ'я та право народів розпоряджатися своєю долею. Виходячи з цього принципу всі народи світу мають невід'ємне право вільно визначати, коли і як вони того забажають, свій внутрішній та зовнішній політичний ста­тус без втручання ззовні та здійснювати на власний роз­суд свій політичний, економічний, соціальний та куль­турний розвиток.

Співробітництво між державами. Цей принцип передбачав зобов'язання держав—учасниць НБСЄ спів­працювати в усіх сферах у відповідності з цілями й принципами Статуту 00Н.

Сумлінне виконання зобов'язань за міжнародним пра­вом. Останній з «гельсінських принципів» передбачав, що держави-учасниці мають сумлінно виконувати свої зо­бов'язання, які випливають як із загальновизнаних прин­ципів і норм міжнародного права, так і тих міжнародних договорів та інших угод, учасниками яких вони є.

Перелічені принципи мали важливе значення для стабілізації обстановки на європейському континенті. Вони, зокрема, підтверджували відповідні положення вже укладених між провідними країнами світу — СРСР, США, ФРН, Францією, Великобританією, Канадою, Іта­лією — договорів та угод.

Досягнуті й закріплені у відповідних документах ре­зультати Наради створювали досить сприятливі переду­мови для розширення й активізації міждержавного спів­робітництва в економічній, науково-технічній, природо­охоронній галузях.

Останній розділ Заключного Акта «Подальші кроки після Наради» відображав намір учасників продовжувати розпочатий процес багатосторонніх дискусій і перего­ворів з актуальних проблем європейської безпеки, який згодом дістав назву «гельсінського». Було досягнуто до­мовленості про організацію після завершення Наради зустрічей між представниками 35 країн, починаючи із зустрічі на рівні повноважних представників міністрів за­кордонних справ, яка мала пройти в Белграді в 1977р.

 

27. Охарактеризувати дифузійні моделі поширення міжнародної інформації: криву Гомперсца, криву Перла, модель Айзенсона–Хартмана.

Модель Айзенсона-Хартмана описує зростання інформації у певній галузі в залежності від обсягу поточної інформації І, межі L, кількості осіб, зайнятих обробкою інформації N, коефіцієнта пропорційності k. 1) І = L/(1 + (l/І₀ - 1)*exp(-kN(t - t₀))) Інша модифікація моделі пов’язана з таким підходом до опису взаємодії фахівців з інформаційним ресурсом. Якщо в галузі працює N фахівців, то між ними можливо N*(N - 1)/2 взаємодій. Покладемо f - частка взаємодій за одиницю часу, m - середня продуктивність взаємодії. 2) І = L - (L - І₀)*exp(- kmfN²/2L) Область використання модифікацій моделі Айзенсона-Хартмана обмежується такими чинниками: - точністю даних; - не враховується співвідношення часу пошуку інформації та її оброблення; - в моделі відсутні обмеження на вироблення інформації кожним фахівцем; - в моделі не враховуються такі обмеження на потоки інформації як конфіденційність, виробничі секрети, державні таємниці тощо. Незважаючи на недоліки, модель може бути корисною у двох випадках, для дослідників та фахівців PR у малих групах, та у випадку значних обсягів інформації, коли є великий інформаційних ресурс і доступ до нової і старої інформації обмежується обсягом часу.

Рівняння кривої Перла має вигляд: І_А(t) = І⁰_А + L / [1 + а* еxp (k*(t - t₀)] В цьому рівнянні І⁰_А - початкове значення І_А(t) при t = t₀, L - межа значень І_А(t), a, k - параметри, при цьому а визначає місце кривої на часовій осі, k - крутизну кривої. На малюнку подана крива Перла при І⁰_А =0, t₀ = 0, L = 1, a = 1, k = 1.

 

Галузь застосування - моделі соціальних і політичних симетричних процесів з насиченням. Отримані американським біологом та демографом Раймондом Перлом (1870 - 1940 р.р.) при вивченні росту організмів і популяцій. Прогнозування з використанням кривої Перла полягає в тому, що визначивши на ранніх етапах розвитку певного процесу параметри a, k, можна оцінити межу L та можливий час її досягнення, а також точку перегину t = t₀ + (ln a)/k.

Рівняння кривої Гомперца має вигляд: І_А(t) = І⁰_А + L *exp(- а* еxp (- k*(t - t₀)))

В цьому рівнянні І⁰_А - початкове значення І_А(t) при t = t₀, L - межа значень І_А(t), a, k - параметри, при цьому а визначає місце кривої на часовій осі, k - крутизну кривої. На малюнку подана крива Гомперца при І⁰_А =0, t₀ = 0, L = 1, a = 1, k = 1.

На відміну від кривої Перла крива Гомперца несиметрична, точка перегину t = t₀ + (ln a)/k. Крива Гомперца може бути використана для прогнозування розвитку інфраструктури інформатизації: кількості мобільних телефонів, кількості користувачів мережі Інтернет тощо.

Як крива Перла, так і крива Гомперца можуть бути віднесені до класу так званих S-образних кривих. Для таких кривих характерний експонентний або близький до експонентного ріст на початковій стадії, а потім при наближенні до точки насичення вони приймають більш пологий вигляд. Криві Перла і Гомперца використовувалися при прогнозі таких параметрів, як зростання коефіцієнта корисної дії парових двигунів, ріст ефективності радіостанцій, ріст тоннажу судів торговельного флоту і т.д. Пізніше з'ясувалося, що S-образні криві добре описують процеси заміщення однієї техніки іншою, зміну технологій, еволюційні процеси в екологічній і соціокультурних сферах.

28. Охарактеризувати діяльність департаменту Ради Європи з інформаційної політики СДМС. Проаналізувати стратегії і програми 2009-2011рр.

CDMC: Спостережний комітет Ради Європи з ЗМІ та нових послуг зв'язку Робота, проведена для Ради Європи в рамках Керівного комітету Ради з ЗМІ та нових комунікативних служб (CDMC) охоплює широке коло питань загальноєвропейського значення: свобода вираження поглядів та інформації, концентрації засобів масової інформації та плюралізму, незалежності радіо і телебачення регулюючих органів, заохочення терпимості і боротьби з підбурюванням до ненависті, наслідки нових комунікаційних технологій і т.д.

CDMC має чотири робочі групи:

· групи фахівців з нових медіа (MC-NM)

· консультативної групи з питань управління державними ЗМІ (MC-S-PG)

· консультативної групи з питань транскордонного Інтернету (MC-S-CI)

· групи фахівців з охорони суміжних прав організацій мовлення (MC-S-NR)

Структура і діяльність CDMC в рамках Ради Європи

Діяльність Ради Європи в галузі засобів масової інформації спрямовані на сприяння:

свободи слова та інформації, гарантоване статтею 10 Європейської конвенції з прав людини

вільного розповсюдження інформації на загальноєвропейському рівні через існування безлічі незалежних і автономних засобів масової інформації.

Керівний комітет з ЗМІ та нових комунікативних служб (CDMC) об'єднує експертів, які представляють різні держави-члени Ради Європи спільно з спостерігачами від декількох зацікавлених неурядових організацій, держав-членів, міжурядових і неурядових організацій. Його робота охоплює широке коло питань, що стосуються свободи слова та інформації, якими користуються засоби масової інформації, і її межі.

CDMC публікує законодавчі тексти та інформації керівництва. Він також організовує конференції та семінари, які дозволяють державам-членам обмінюватися інформацією та досвідом.

29. Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій у системі міжнародних інформаційних відносин, визначити класифікацію, напрями інформаційної політики та програмної діяльності міжнародних організацій.

Міжнародні організації (МО) – союзи або альянси, які передбачають членство держав, наявність засновницького договору, постійні органи, повагу до суверенітету держав-учасниць. Як правило, такі організації називають міжнародними міжурядовими.

1)Всесвітній телеграфний союз-1865р.(сучасний Міжнародний Союз Електрозв’язку)

2)Всесвітня поштова спілка-1874(суч.-Спеціалізована установа ООН)

В світі налічується 7000 МО різного характеру, крім того близько 10000 організацій неурядового характеру і їх кількість продовжує зростати,оскільки більшість має віртуальне представництво в мережі Інтернет.

Діяльність МО регулюється і встановлена двома конвенціями

1)Віденською конвенцією про право міжн. договорів 1986рік

2)...за участю МО 1989 рік

Міжнародні міжурядові організації

І рівень: ООН та її спеціалізовані установи, Рада Безпеки ООН, ЕКОСОР, Генеральна Асамблея.

Рада Безпеки. Розглядає та приймає документи з інформаційної безпеки, інформаційної злочинності та боротьби з інформаційним тероризмом.

ЕКОСОР. Опікується створенням та підтримкою інформаційної економіки, впровадженням електронної торгівлі, особливо в країнах третього світу.

Генеральна Асамблея. Видає резолюції, що є обов’язковими для виконання лише для тих держав, що їх підписали.

ПРООН (програма розвитку ООН).

ІІ рівень:ЮНЕСКО

Стратегії ЮНЕСКО в сфері інформації та комунікації

1. «Новий міжнародний інформаційний та комунікаційний порядок» (1980)

2. «Нова комунікаційна стратегія» (1985-2000). Принципи, викладені у

3. «Інформаційне суспільство для всіх» (з 2000р).

Міжнародний Союз електрозв’язку (МСЕЗ)

Розробляє технічні стандарти, тарифні сітки, координує фінансову допомогу іншим країнам, опікується розвитком телекомунікаційних мереж.

Всесвітня Поштова Спілка (ВПС)

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)

ІІІ рівень:

ЮНКТАД, ЮНЕП - (охорона навк середовища), ІКАО, Всесв метеорологічна організація, Всесвітня морська організація, МАГАТЕ

ІV рівень:

Банк реконструкцій та розвитку, МВФ, Світовий Банк