Приклад розв’язання (1 варіант). Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах

Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах, економічні збитки визначаємо за формулою 4.7:

З_а =∑ f₁ · f₂ · З_d^а · М_в , 

де f ₁– коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому завдано збитків знаходимо в табл. 4.7. При кількості населення від 250,1 до 500 тис. осіб (300 тис. осіб) даний коефіцієнт становить 1,35;

   f ₂– коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, знаходимо в табл. 4.8. Враховуючи наявність хімічного комбінату, тип населеного пункту визначаємо як багатофункціональний центр. Відповідно коефіцієнт становить 1,25;

   З _d ^а – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, знаходимо в табл. 5.2. Вони становлять для ацетону 53 грн. за 1 т; фенолу – 242 грн. за 1 т; формальдегіду – 132 грн. за 1 т;

   М_в – маса викиду в атмосферу, т/рік.

Розраховуємо фактичні збитки:

З_ф = 1,35 · 1,25 (7000 · 53 + 5000 · 242 + 8000 · 132) = 4456530грн.

Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, використовуючи концентрацію, яка буде після спорудження очисних пристроїв:

З_м = 1,35 · 1,25 (2000 · 53 + 1000 · 242 + 3000 · 132) = 1257360грн.

Визначаємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:

Р = З_ф – З_м = 4456530 – 1257360 = 3199170грн.

Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розраховуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:

Е_н = 1/ Т_н = 1/ 7 = 0,14.

Витрати визначаємо за формулою 5.4:

В = С + Е_н×К = 500000 + 0,14 × 1500000 = 710000 грн.

Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:

Е = Р – В = 3199170 – 710000 = 2489170 грн.

Висновки

Впровадження очисного пристрою для підприємства є економічно вигідним.

Завдання 5.3

Завод з виробництва азотних добрив скидає в р. Сіверський Донець 6 тис. т амонійного азоту, 3 тис. т нітратів, 2 тис. т нітритів. Зниження викидів можна досягти завдяки впровадженню нової технологічної лінії (вартість впровадженн – 2 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн. на рік) – до 2 тис. т амонійного азоту, 0,5 тис. т нітратів, 0,2 тис. т нітритів.

Підрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії, якщо відомо, що витрати на її впровадження та експлуатацію окупляться за 10 років (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Для розрахунку економічної ефективності необхідно використовувати дані регіонів, в яких здійснюються природоохоронні заходи:

§ варіанти 1, 3, 9 – Сіверський Донець;

§ варіанти 2, 4, 6, 8 – Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного
моря);

§ варіант 7, 5, 10 – Південний Буг.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Визначимо фактичні і можливі економічні збитки від забруднення води (З_в) за формулою 4.10:

З_в =∑ l ·З_d^в · М_с ,

де l   – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону, знаходимо в табл. 4.9. Для Сіверського Донця він становить 2,2;

   З _d ^в – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду знаходимо в табл. 4.10. Вони становлять для амонійного азоту 35 грн. за 1 т, нітратів 3 грн. за 1 т, нітритів 172 грн. за 1 т;

   М_с – маса викиду у воду, т/рік.

Розраховуємо фактичні збитки:

З_ф = 2,2(6000 · 35 + 3000 ·3 + 2000 ·172) = 2,2(210000 + 9000 + 344000) =
= 1238600 грн.

Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, використовуючи концентрацію, яка буде після впровадження нової технологічної лінії:

З_м = 2,2(2000 ·35 + 500 ·3 + 200 ·172) = 2,2(70000 + 1500 + 34400) =
= 232980 грн.

Визначаємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:

Р = З_ф – З_м = 1238600 – 232980 = 1005620 тис. грн.

Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розрахуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:

Е_н = 1/ Т_н = 1/ 10 = 0,1.

Витрати визначаємо за формулою 5.4:

В = С + Е_н× К = 500000 + 0,1 × 2000000 = 700000грн.

Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:

Е = Р – В = 1005620 – 700000 = 305620 грн.

Висновки

Впровадження нової технологічної лінії для підприємства є економічно ефективним.

Завдання 5.4

На підставі вихідних даних оцінити економічну ефективність запланованого будівництва водоочисної споруди на підприємстві.

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Таблиця 5.3

Параметри будівництва

Басейн річки	Сумська область (північ), 1,75
Капітальні витрати, млн. грн.	8,4
Експлуатаційні витрати, млн. грн.	0,7
Річний об’єм стічних вод, млн. м^3	24
Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, Ен	0,15

Таблиця 5.4

Концентрація шкідливих речовин у стічних водах

Забруднююча речовина	Аі, умов. т/т	Концентрація шкідливих речовин в стічних водах, г/м^3
		до вжиття заходів	після вжиття заходів
БПК	0,33	380	51
Зважені речовини	0,05	560	32
Аміак	20	0,25	0,04
Стирол	10	1,2	0,03
Скипидар	5	0,8	0,08

Оцінку ефективності водоохоронного заходу проводимо шляхом зіставлення еколого-економічного результату і витрат.

Збитки визначаємо за формулою:

З = З_пит× М_q = γ·δ_к М_q ,                             (5.6)

де γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці, значення якого дорівнює 400 грн./умов. т);

   σ – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 4.4);

   M_q – приведена маса (приведений об’єм) забруднюючих речовин, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів, умов. т/рік.

 

Приведена маса річного скиду є умовною величиною, що дозволяє в порівняльному вигляді, використовуючи нормативи ГДК, відобразити шкідливість забруднюючих речовин, що містяться у стічних водах. Приведена маса визначається за формулою:

,             (5.7)

де С ^' _і, С_і – концентрація і -ої забруднюючої речовини в стічних водах відповідно до і після здійснення водоохоронного заходу, г/м³;

   ГДК_і – граничнодопустима концентрація і -ої забруднюючої речовини у водоймі, г/м³;

   V_q    – об’єм стічних вод, що очищуються, млн. м³/рік;

   n     – кількість забруднюючих речовин (i = 1, 2, 3,..., n).

   m_i   – маса і -ої забруднюючої речовини, усунутої в результаті проведення водоохоронних заходів, т/рік, визначається за формулою:

m₁ = (С ^'_і – С_і)× V_q ,                                   (5.8)

де А_і    – показник відносної небезпечності і -ої забруднюючої речовини у водоймі, умов. т/т (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин

№ пор.	Забруднююча речовина	ГДК, г/м^3	Аі, умов. т/т
1	БПК	3,0	0,33
2	Зважені речовини	2,0	0,05
3	Сульфати	500	0,002
4	Хлориди	350	0,003
5	Азот загальний	10	0,1
6	СПАР	0,5	2
7	Нафта та нафтопродукти	0,05	20
8	Мідь	0,01	100
9	Цинк	0,01	100
10	Аміак	0,05	20
11	Миш’як	0,05	20
12	Ціаніди	0,05	20
13	Скипидар	0,2	5
14	Стирол	0,1	10
15	Формальдегід	0,1	10
16	Фенол	0,001	1000

 

Розраховуємо масу забруднюючих речовин m_i, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів т/рік, за формулою 5.8:

§ БПК                        m ₁ = (380 – 51)×24 = 7896;

§ зважені речовини   m ₂ = (560 – 32)×24 = 12672;

§ аміак                       m ₃ = (0,25 – 0,04)×24 = 5,04;

§ стирол                    m ₄ = (1,2 – 0,03)×24 = 28,08;

§ скипидар                m ₅ = (0,8 – 0,08)×24 = 17,28.

Розраховуємо приведену масу забруднюючих речовин, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів, за формулою 5.7:

M_q = 0,33×7896 + 0,05×12672 + 20×5,04 + 10×28,08 + 5×17,28 =
= 3707,28 умов. т/рік.

Оскільки регіонами проведення водоохоронних заходів є Дніпро, північна частина Сумської області, де σ = 1,75(табл.4.4), відвернені збитки та еколого-економічний результат становлять:

Р = З_відв = З_пит× М_q = γ·δ_к М_q = 400·1,75·3707,28 = 2595096 грн.

Витрати на реалізацію водоохоронних заходів розраховуємо за формулою 5.4:

В = С + Е_н×К = 700000 + 0,15× 8400000 = 1960000 грн.

Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:

Е = Р – В = 2595096 – 1960000 = 635096 грн.

Висновки

Витрати на будівництво й експлуатацію водоочисних споруд на підприємстві склали 1,96 млн. грн., еколого-економічний результат – 2,595 млн. грн. Отже, загальний економічний ефект від водоохоронних заходів становить 0,635 млн. грн. Це свідчить про те, що даний проект не збитковий для народного господарства і вказує на доцільність подальшого інвестування коштів в природоохоронні заходи.

Завдання 5.5

Обґрунтувати доцільність будівництва та експлуатації озонаторної установки для доочищення стічних вод трикотажної фабрики від синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) і барвників.

Вихідні дані для розрахунку ефективності будівництва установки наведені в додатку Е.