Визначення ефективності природоохоронних заходів

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом зіставлення економічних результатів (Р) із витратами (В) на їх реалізацію за допомогою показників загальної та порівняльної економічної ефективності і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект (Е) являє собою перевищення середньорічного народногосподарського результату над приведеними
річними витратами:

Е = Р – В.                                          (5.1)

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) для одноцільових заходів виражається величиною відверненого ними річного збитку від забруднення середовища (З_в)

Р = З_в = З_ф – З_м ,                                    (5.2)

де З_ф – фактичні збитки, що виникли від забруднення навколишнього середовища, оцінені у звітному періоді, грн.;

   З_м – можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення (мають умовно-теоретичний характер), грн.;

Для багатоцільових заходів:

Р = З_в + DД,                                      (5.3)

де DД – річний приріст додаткового доходу від покращення виробничих результатів діяльності підприємства.

Витрати на реалізацію природоохоронних заходів визначаються за формулою:

В = С + Е_н×К,                                        (5.4)

де С – річні експлуатаційні (поточні) витрати;

   К – капітальні вкладення в будівництво природоохоронного об’єкта;

   Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень природоохоронного призначення, величина обернено пропорційна терміну окупності:

,                                          (5.5)

де Т_н – термін окупності.

Завдання 5.1

Промислове підприємство з обсягом основних промислово-ви­робничих фондів 200 млн. грн. є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком – 0,8 мг/м³; населеним пунктом з кількістю жителів 400 тис. осіб – 0,55 мг/м³ та над 300 га сільськогосподарських угідь – 0,6 мг/м³.

Зниження викидів можна досягти з допомогою сіркопоглинаючої установки (вартість будівництва – 20 млн. грн., експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.) – до 0,5 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м³ – над сільськогосподарськими угіддями та 0,1 мг/м³ – над населеним пунктом, термін окупності витрат – 8 років.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Таблиця 5.1

Умова задачі

Вихідні дані	Концентрація SO3 (до впровадження заходів)	Концентрація SO3 (після впровадження заходів)
Ф – 200 млн. грн.	0,8 мг/м^3	0,5 мг/м^3
R – 400 000 осіб	0,55 мг/м^3	0,1 мг/м^3
S – 300 га	0,6 мг/м^3	0,3 мг/м^3
К – 20 000 000 грн.
С – 5 000 000 грн.
Er –?

 

Вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин. Обсяг економічних збитків (З_а) визначаємо за формулою 4.6 і табл. 4.5-4.6:

З_ф =∑ З_з.н · R + ∑З_к.г · R + ∑З_с.г · S + ∑З_пр · Ф,

де З_з.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення у грн. на 1 особу, знаходимо у табл. 4.5, у стовпчику SO₃, у рядку 0,55 мг/м³. Вони дорівнюють 55 грн.;

   З_к.г – питомі збитки комунальному господарству знаходимо в тому ж самому рядку. Вони становлять 53 грн.;

   R – кількість населення в зоні впливу підприємства становить 400 тис. осіб;

   З_с.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству у грн. на 1 га сільськогосподарських угідь, над якими підвищена концентрація сірчаного ангідриду, знаходимо в табл. 4.6, у стовпчику концентрація SO₃, у рядку 0,6 мг/м³. Вони дорівнюють 135 грн. на 1 га;

   S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, де підвищена концентрація SO₃ становить 300 га;

   З_пр – питомі збитки промисловості в грн. на 1 млн. грн. основних промислово-виробничих фондів знаходимо в табл. 4.6 у стовпчику концентрація SO₃, у рядку 0,8 мг/м³. Вони становлять 1000 грн.;

   Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів становить 200 млн. грн.

Розраховуємо фактичні збитки:

З_ф = 55 · 400000 + 53 · 400000 + 135 · 300 + 1000 · 200 =
= 43,440 млн. грн.

Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, але використавши концентрацію, яка буде після впровадження сіркопоглинаючої установки:

З_м = 20 · 400000 + 5 · 400000 + 90 · 300 + 600 · 200 = 10,147 млн. грн.

Розраховуємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:

Р = З_ф – З_м = 43,440 – 10,147 = 33,293 млн. грн.

Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розрахуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:

Е_н = 1/ Т_н = 1/ 8 = 0,12.

Використовуючи формулу 5.4, визначаємо витрати:

В = С + Е_н×К = 5000000 + 0,12 × 20000000 = 7,4 млн. грн.

Визначаємо ефективність від впровадження природоохоронного заходу за формулою 5.1:

Е = Р – В = 33,293 – 7,4 = 25,893 млн. грн.

Висновки

Упровадження сіркопоглинаючої установки буде економічно
вигідним.

Завдання 5.2

Завод з виробництва хімічного волокна, який знаходиться в обласному центрі з кількістю населення 300 тис. осіб, викидає в атмосферу на висоту 300 м щороку 7 тис. т ацетону, 5 тис. т фенолу та 8 тис. т формальдегіду. Зниження викидів можна досягти спорудженням очисних пристроїв: до 2 тис. т ацетону, 1 тис. т фенолу та 3 тис. т формальдегіду. Визначити економічну ефективність природоохоронних заходів, якщо вартість впровадження очисного пристрою 1,5 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн., термін окупності витрат – 7 років (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Таблиця 5.2

Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин
стаціонарними джерелами