Організація державного регулювання економіки.

Відповідно до Конституції державна влада в Україні поділяється на три гілки: законодавчу, виконавчу й судову. Функції, права та обв’язки державних органів України окреслені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Інтегруючу функцію щодо гілок влади надано Президенту – голові держави. Він повинен сприяти узгодженості у діяльності органів державної влади, їх взаємодії з органами місцевого самоврядування. Він має безперечне відношення як до виконавчої так і до законодавчої влади.

Законодавча влада представлена Верховною Радою, що розробляє й приймає закони та законодавчі акти щодо регулювання економіки в цілому та окремих її сфер.

Відповідно до Конституції України на Верховну Раду покладено виконання таких функцій щодо регулювання економіки:

- прийняття законів,

- затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього,

- контроль за виконанням Державного бюджету,

- затвердження державних програм економічного, соціального, науково-технічного розвитку,

- здійснення контроль за діяльністю КМУ,

- затвердження переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

Виконавча влада в умовах України має багаторівневий характер і включає:

1. Вищий рівень – уряд (КМУ).

2. Центральний рівень – міністерства, комітети, центральні органи виконавчої влади, наділені спеціальним статусом.

3. Місцевий рівень – обласні, районні держадміністрації, органи галузевої і функціональної компетенції.

Вищий орган виконавчої влади – КМУ, якому підпорядковуються міністерства, комітети, центральні органи наділені спеціальним статусом. Основна роль в управлінні економікою, забезпеченні реалізації законів, постанов та інших законодавчих актів належить КМУ.

Серед завдань уряду є такі, що мають на меті підтримати й полегшувати функціонування ринкової системи. До їх числа можна віднести:

- забезпечення правової бази й суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової економіки;

- захист конкуренції;

- перерозподіл доходів і багатства;

- корегування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту;

- стабілізація економіки, контроль за рівнем зайнятості й інфляції, стимулювання економічного росту.

Завдання з забезпечення правової бази ринкової економіки виконується шляхом введення правил поведінки, якими повинні керуватися виробники у своїх відносинах зі споживачами. Законодавчі акти уряду стосуються визначення прав власності, відносин між підприємствами, заборони на продаж фальсифікованих продуктів і ліків, установлення стандартів якості, маркування продукції, відповідальності за дотриманням умов контрактів і т.д.

Судова влада покликана стежити за суворим дотриманням законів, прийнятих законодавчими органами влади.

У основі організації державного регулювання економіки лежать принципи ринкової економіки і централізації окремих функцій державного керівництва. Держава, спираючись на державні плани і прогнози, здійснює розробку і реалізацію основних напрямків науково-технічного прогресу, формування єдиної політики в області ціноутворення, і системи оплати праці в державному секторі народного господарства, обґрунтування обсягів і структури державних капітальних вкладень, проведення фінансової і кредитної політики, забезпечення гарантій виробникам свободи вибору і здійснення різноманітних видів і форм економічної діяльності, а також розробку основних напрямків територіального розміщення продуктивних сил. Державне регулювання економіки повинно забезпечувати:

- поступовий перехід до ринкової економіки;

- розвиток народного господарства на основі прогресивної системи податків, кредитів, квот, ліцензій, санкцій, дотацій без безпосереднього втручання в господарську діяльність суб'єктів ринкових відносин, раціональні економічні пропорції;

- використання національного доходу, що забезпечує ефективний соціальний і економічний розвиток України;

- захист економічних інтересів України.

Для здійснення керівництва над економікою країни створюються відповідні органи. Система органів управління національним господарством України включає підрозділи загальної і спеціальної компетенції. Органи загальної компетенції керують всіма сферами життя суспільства. Це Верховна Рада, кабінет Міністрів, місцеві Ради. Органи спеціальної компетенції створюються для керівництва економікою і ведення господарства і діляться на галузеві і функціональні міністерства, комітети, відомства. Первинними органами державного управління є підприємства.

Головним методологічним центром державного регулювання виступає Міністерство економіки.

Суб'єкти і форми державного регулювання, а також засоби його реалізації подані в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1.