Протиепідемічні заходи в осередках окремих інфекці й

Холера

Протиепідемічні заходи в осередку холери проводять такими напрямками:

§ впровадження обмежувальних заходів і карантину;

§ виявлення та ізоляція осіб, які контактували з хворим або носіями;

§ лікування хворих на холеру та вібріоносіїв;

§ профілактичне лікування контактних осіб;

§ поточна і профілактична дезінфекція.

Карантин уводять за рішенням надзвичайної протиепідемічної комісії в разі виникнення загрози епідемії холери в населеному пункті. Карантинні заходи передбачають обмеження в’їзду в осередок, заборону на прямий транзит міжміського транспорту, 5-денну обсервацію (ізоляцію) осіб, які бажають виїхати з осередку, медичне спостереження за ними й одноразове бактеріологічне обстеження.

Госпіталізація хворих на холеру обов’язкова. Виписують реконвалесцентів зі стаціонару після повного клінічного видужання, закінчення курсу лікування та 3 негативних результатів бактеріологічного дослідження калу, що виконуються через 24-36 год. після курсу етіотропної терапії протягом 3 днів. Особи, які працюють у харчовій промисловості, перед випискою потребують 5-разового бактеріологічного обстеження калу та одноразового дослідження жовчі.

Реконвалесценти холери допускаються до роботи одразу після виписки зі стаціонару. Медичний нагляд за реконвалесцентами триває 3 міс. після виписки. У перший місяць бактеріологічне обстеження проводиться 1 раз за 10 днів, потім – 1 раз за місяць.

З метою виявлення вібріоносіїв обстежують контактних осіб та осіб, які ведуть невпорядкований спосіб життя, хворих психіатричних і наркологічних закладів, працівників водоканалу та харчової промисловості.

Особи, які були в тісному контакті з хворим або носієм і мають дисфункцію кишечнику, підлягають провізорній госпіталізації. Їх виписують після 5- денного медичного нагляду, курсу екстреної профілактики антибіотиками і 3-разового негативного бактеріологічного обстеження. Якщо за деяких умов контактну особу неможливо ізолювати в провізорне відділення, за нею встановлюють медичний нагляд протягом 5 днів і в 1-й день триразово проводять бактеріологічне дослідження випорожнень. Екстрену профілактику проводять у осередках холери, обумовленої токсигенними холерними вібріонами серогруп О1 і О139, доксицикліном, ципрофлоксацином та іншими антибіотиками з урахуванням чутливості.

Громадяни України та іноземці, які захворіли на гострі кишкові інфекції, протягом 5 діб після повернення з країн, де зареєстровані захворювання на холеру, підлягають трикратному бактеріологічному дослідженню. Хворі з тяжкими формами гострих кишкових інфекцій підлягають одноразовому бактеріологічному дослідженню на територіях 2 типу та трикратно - на територіях 1 типу.

 Вірусний гепатит А

Хворих на вірусний гепатит А (ВГА) госпіталізують за клінічними та епідеміологічними показаннями. Виписка хворих зі стаціонару проводиться після нормалізації клінічних і біохімічних показників. Реконвалесцентів ВГА оглядає лікар стаціонару через 1 міс. після виписки, за наявності залишкових явищ спостереження проводиться в поліклінічних умовах протягом 3-х місяців.

В осередку ВГА встановлюють медичне спостереження протягом 35 днів від дня госпіталізації хворого (не рідше 1 разу за тиждень), яке охоплює опитування, термометрію, лікарський огляд із визначенням розмірів печінки і селезінки, оцінкою кольору шкіри і сечі; досліджують концентрацію АЛТ і АСТ, рівень білірубіну (відразу після виявлення першого хворого і через 15-20 днів), за можливості обстежують кров на маркери ВГ та жовчні пігменти в сечі. За появи повторних випадків ВГА в осередку термін спостереження продовжується ще на 35 днів, відрахунок проводять від останнього випадку. В дитячих дошкільних закладах протягом терміну спостереження забороняється переведення дітей і персоналу в інші групи, прийом нових дітей можливий тільки з дозволу епідеміолога.

В осередку виконують поточну й завершальну дезінфекцію з використанням дезінфікуючих розчинів та камерну дезінфекцію для особистих речей і постільної білизни хворого.

У дитячих колективах проводять профілактичне введення імуноглобуліну відповідно до віку такими дозами: 1-6 років – 0,75 мл; 7-10 років – 1,5 мл; дітям старшого віку та дорослим залежно від ваги – до 3,0 мл, вагітним – 1 мл. Згідно з наказом МОЗ України №48 від 03.02.06 в осередку інфекції рекомендовано щеплення контактних осіб вакциною проти гепатиту А за епідемічними показаннями протягом першого тижня після контакту.

Черевний тиф

Госпіталізація хворих на черевний тиф обов’язкова. Після клінічного одужання виписка хворих зі стаціонару проводиться не раніше 21 дня нормальної температури тіла за умов трьох негативних результатів бактеріологічного дослідження калу й одноразового - сечі.

Усі реконвалесценти підлягають медичному нагляду та щотижневому вимірюванню температури тіла протягом 2 місяців, потім 1 раз за 2 тижні – 1 міс. Через 10 днів після виписки в реконвалесцентів проводять 5-разове бактеріологічне дослідження калу і сечі, потім протягом 3 міс. – однократно щомісяця, на четвертому місяці – бактеріологічне дослідження жовчі та РПГА. При негативних результатах усіх досліджень реконвалесцентів знімають із диспансерного нагляду. Реконвалесценти, які належать до декретованої групи населення («харчовики», працівники дитячих закладів), не допускаються до роботи 1 міс. після виписки, в цей час їх обстежують бактеріологічно 5-разово. При негативних результатах реконвалесценти допускаються до роботи, але спостереження триває протягом усієї трудової діяльності (перші 2 роки обстеження проводиться 1 раз за квартал, далі – щорічно дворазово (досліджуються кал і сеча). Якщо в будь-якому обстеженні через 3 міс. виділена Salmonella typhi, пацієнта переводять до категорії хронічних носіїв і відсторонюють від роботи, пов’язаної з харчовими продуктами та дитячими контингентами. Хронічних носіїв навчають виконувати в побутових умовах поточну дезінфекцію, вмінню використовувати дезінфікуючі розчини та правилам гігієнічної поведінки. 

  У епідемічному осередку черевного тифу проводиться медичний нагляд протягом 21 доби (огляд осіб, які контактували з хворим, щоденна термометрія, одноразове бактеріологічне дослідження калу, сечі та дуоденального вмісту). Контактних осіб, які належать до „харчовиків”, або прирівняні до них, відсторонюють від роботи до отримання однократного негативного результату бактеріологічного дослідження калу.

Специфічна профілактика контактним особам проводиться черевнотифозним бактеріофагом триразово з 3-денним інтервалом. Першу дозу бактеріофага вводять після взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження. Профілактичні щеплення проводять за епідемічними показаннями дітям віком після 7 років та дорослим хімічною вакциною, збагаченою Vi-антигеном.

Ураховуючи стійкість сальмонел у навколишньому середовищі, в осередках проводять дезінфекцію. Поточну дезінфекцію виконують рідні хворого або бактеріоносія протягом усього часу перебування в осередку інфекції, завершальну – співробітники дезінфекційної служби після госпіталізації хворого.

Шигельоз

Госпіталізація хворих проводиться за клінічними та епідеміологічними показаннями. У разі ізоляції в домашніх умовах хворому призначають лікування, обстеження, проводять поточну дезінфекцію в квартирі.

Виписування реконвалесцентів зі стаціонару проводиться не раніше 3-го дня після нормалізації випорожнень і температури тіла за негативного результату контрольного бактеріологічного дослідження калу (проводиться через 2 дні після закінчення курсу лікування). Працівників декретованих груп виписують після 2-кратного негативного бактеріологічного дослідження калу.

Спостереження в КІЗі проводиться лише за реконвалесцентами, які належать до декретованих груп протягом 1 місяця (двократне бактеріологічне обстеження і клінічний огляд у кінці місяця).

Тривалість медичного нагляду за контактними особами при шигельозі (дизентерії) і гострих кишкових інфекціях невстановленої етіології становить 7 днів; здійснюються щоденне опитування, огляд, спостереження за характером випорожнень, термометрія.

У квартирних осередках однократному бактеріологічному обстеженню підлягають працівники харчових закладів та діти, які відвідують дитячі дошкільні заклади або перебувають у школах-інтернатах, літніх оздоровчих таборах а також неорганізовані діти до 2-х років. За позитивного результату бактеріологічного дослідження вищеназвані особи відсторонюються від роботи і відвідування організованих колективів.

Менінгококова інфекція

Усі хворі на менінгококові назофарингіти та генералізовані форми інфекції підлягають госпіталізації. Виписування реконвалесцентів зі стаціонару відбувається після клінічного одужання й негативного бактеріологічного дослідження слизу з носоглотки, яке проводиться не раніше 3 днів після закінчення курсу лікування. За особами, які перенесли генералізовані форми менінгококової інфекції, спостерігає невролог протягом 2 років.

У осередку менінгококової інфекції проводиться клінічний нагляд за контактними протягом 10 днів (огляд рото- й носоглотки, шкірних покривів, щоденна термометрія, огляд оториноларинголога).

Бактеріологічне обстеження (досліджується слиз із рото- й носоглотки) проводиться серед таких контингентів для виявлення носіїв менінгококів у осередку: а) в дитячих дошкільних закладах – дітей, які спілкувалися з хворими (двічі), та обслуговуючий персонал закладу (одноразово); б) у школах – учнів та викладачів класу, в якому виявлено хворого; в) у школах-інтернатах – учнів та викладачів класу, а також учнів, викладачів та вихователів, які спілкувалися з хворим у спальній кімнаті; г) у сім’ях, квартирах – усіх осіб, які спілкувалися з хворим; д) у вищих, середніх навчальних закладах – викладачів і студентів усього курсу; на старших курсах – тільки тих, хто спілкувався з хворим у навчальній групі та кімнаті гуртожитку. При виявленні носіїв або хворих на назофарингіт проводиться їх госпіталізація для санації й лікування.

Особам, які спілкувалися з хворим на генералізовану форму менінгококової інфекції, з профілактичною метою вводять нормальний імуноглобулін дозами: дітям до 1 року – 1,5 мл; 2-7 років – 3,0 мл.

Завершальна дезінфекція в осередку не проводиться, що зумовлено низькою стійкістю збудника в навколишньому середовищі. У приміщеннях проводять щоденне вологе прибирання, провітрювання й опромінення бактерицидними лампами.

З метою екстреної профілактики в осередках інфекції в перші 5 днів після виявлення випадку захворювання на генералізовану форму менінгококової інфекції проводиться щеплення менінгококовою вакциною. Щепленню підлягають особи, які перебували з хворим у дитячому закладі, сім’ї, класі, квартирі, гуртожитку, в дружніх контактах.

Дифтерія

Хворі на дифтерію, а також виявлені бактеріоносії підлягають обов’язковій госпіталізації.

Виписування хворих зі стаціонару проводиться після клінічного одужання й отримання 3-кратного негативного результату бактеріологічного обстеження мазків зі слизової рото- та носоглотки на наявність Corynebacterium diphtheriae, які проводяться з інтервалом 2 дні, не раніше 3-го дня після закінчення курсу лікування. Виписку носіїв токсигенних штамів збудників дифтерії проводять також після отримання 2-кратного негативного бактеріологічного обстеження. Реконвалесценти дифтерії підлягають диспансерному нагляду в КІЗі поліклініки протягом 3 місяців після виписки зі стаціонару.

 В епідемічному осередку виявляють, ізолюють та госпіталізують хворих і бактеріоносіїв. Госпіталізувати слід не лише хворих із клінічними ознаками дифтерії, а й підозрілих на цю хворобу. За контактними особами здійснюють медичний нагляд протягом 7 днів, який передбачає щоденний огляд, термометрію, огляд оториноларинголога та однократне бактеріологічне дослідження слизу носа і ротоглотки. До одержання результатів особи, які належать до декретованих груп, відсторонюються від роботи. Виявлених носіїв токсигенних та нетоксигенних дифтерійних бактерій ізолюють у інфекційні стаціонари, де проводять санацію.

У осередках дифтерії, враховуючи стійкість збудника в навколишньому середовищі й можливість його передачі через посуд, дитячі іграшки та інші предмети, проводиться завершальна дезінфекція силами дезінфекційної служби. Для знезараження посуду його кип’ятять у 2% розчині соди протягом 15 хв. або занурюють у розчин дезактину на 30 хв. Білизну та рушники дезінфікують також кип’ятінням або шляхом занурення в дезінфікуючий розчин. Для знезараження речей також використовують камерну дезінфекцію.

У осередку інфекції профілактичним щепленням підлягають особи, які не були щеплені, також діти й підлітки, в яких підійшов строк планової ревакцинації. Для профілактики дифтерії використовують такі препарати: адсорбовану кашлюково-дифтерійно-правцеву вакцину (АКДП), адсорбований дифтерійно-правцевий анатоксин (АДП), адсорбовані дифтерійно-правцевий та дифтерійний анатоксини зі зниженим умістом антигенів (АДП-М та АД-М).

Кір

Хворого госпіталізують за клінічними або епідеміологічними показаннями. Ізоляція триває до 4-го дня з моменту появи висипань, а в ускладнених випадках – до 10 днів.

Спостереженню протягом 17 днів (а при введенні з профілактичною метою імуноглобуліну – 21 день) підлягають особи, які не хворіли на кір. В осередку щоденно проводять профілактичний огляд і термометрію, всіх виявлених хворих терміново ізолюють. Відокремлюються від дитячих колективів діти, які не були щеплені й не хворіли на кір з 8 по 17 день після контакту (після введення імуноглобуліну з 8 по 21 день).

Зважаючи на низьку стійкість збудника в навколишньому седовищі, завершальна дезінфекція в осередку кору не проводиться. У приміщеннях виконують вологе прибирання, провітрювання й опромінення бактерицидними лампами.

З метою екстреної профілактики проводять щеплення коровою вакциною особам, які не хворіли на кір і не були щеплені. За наявності протипоказань для вакцинації проводять пасивну імунізацію контактних шляхом одноразового введення імуноглобуліну в перші 5 днів після контакту з хворим. Оптимальні дози введення імуноглобуліну дітям: з 3 міс. до 1 року – 3 мл, з 1 до 1,5 року – 1,5 мл. Постконтактне введення імуноглобуліну показано дітям до 3 років, вагітним і особам з явищами імунодефіциту.

Краснуха

Госпіталізація хворого проводиться за клінічними та епідеміологічними показаннями. Хворий підлягає ізоляції до 5 дня з моменту появи висипань, коли припиняється виділення збудника.

Спостереження протягом 21-го дня за контактними проводиться тільки в дитячих закладах. Відокремлюються від колективу (з 11 по 21 день після контакту) діти, які не були щеплені проти краснухи і не хворіли. З метою екстреної специфічної профілактики в осередку краснухи проводять вакцинацію в перші 3 дні від моменту контакту особам від 1 до 30 років, які не хворіли на краснуху й не були щеплені. За наявності протипоказань до вакцинації а також вагітним рекомендується введення імуноглобуліну. Особливого спостереження потребують вагітні жінки, які були в контакті з хворим на краснуху, що обумовлено тератогенною дією вірусу. Вагітних, які знаходяться в І триместрі вагітності, обов’язково ізолюють від хворого і проводять щоденний огляд, термометрію та серологічне обстеження в динаміці (перша проба – в перші 10 днів після контакту, друга – через 2 тижні після встановлення контакту). При наростанні титру антитіл або при захворюванні рекомендується переривання вагітності. Діти з уродженою краснухою підлягають диспансерному нагляду.

Завершальна дезінфекція в осередку краснухи не проводиться.

Вірусна паротитна хвороба

Госпіталізують хворого за умов тяжкого перебігу захворювання та за епідеміологічними показаннями. Ізоляція хворого вдома здійснюється до 9 дня з початку хвороби. Діти віком до 10 років, які мали контакт із хворим, відокремлюються від колективу з 11 по 21 день від моменту контакту за умов, що вони не хворіли на епідемічний паротит і не були щеплені. На цей період за ними встановлюється медичний нагляд, за відсутності протипоказань проводять екстрену імунізацію живою паротитною вакциною, але не пізніше 3 днів від моменту контакту. Вакцинація за екстреними показаннями проводиться особам віком від 1 до 30 років. За наявності протипоказань до вакцинації а також вагітним і дітям до 1 року рекомендується введення імуноглобуліну.

Оскільки вірус виділяється зі слиною, завершальній дезінфекції підлягають дитячі іграшки, посуд тощо. У приміщеннях, де перебуває хворий, проводять провітрювання й вологе прибирання.

Вітряна віспа

Госпіталізація хворого на вітряну віспу проводиться за клінічними або епідеміологічними показаннями. Хворих ізолюють до 5 дня з моменту появи останнього елементу екзантеми.

Діти віком до 7 років, які мали контакт із хворим, відокремлюються від колективу з 11 по 21 день від моменту контакту за умов, що вони не хворіли на вітряну віспу. В цей час проводять медичне спостереження, огляд шкірних покривів і термометрію. Хворих на оперізувальний герпес необхідно ізолювати від дітей, які не хворіли на вітряну віспу, що зумовлено спільним збудником цих хвороб.

Завершальна дезінфекція в осередку інфекції не проводиться, зважаючи на низьку стійкість збудника в навколишньому середовищі. Приміщення, в якому перебуває хворий, потребує провітрювання та щоденного вологого прибирання.

Скарлатина

Госпіталізація хворого на скарлатину проводиться за умов тяжкого перебігу хвороби або за епідеміологічними показаннями (працівники дитячих дошкільних закладів, хірургічних, дитячих і пологових відділень, молочних кухонь; особи, які проживають у школі-інтернаті, дитячому будинку, гуртожитку; за наявності в сім’ї інших дітей віком від 3 міс. до 7 років, які не хворіли на скарлатину, тощо). Виписування хворого зі стаціонару проводиться за умов клінічного одужання але не раніше 10 дня від початку захворювання.

Реконвалесцентів скарлатини, які відвідують дитячі дошкільні заклади й перші 2 класи школи, допускають у колективи через 22 дні від початку захворювання, що зумовлено тривалим виділенням збудника від хворого. Дорослих осіб, які працюють у дитячих закладах і молочних кухнях, переводять на 12 днів після клінічного одужання на іншу роботу.

Медичний нагляд протягом 7 днів встановлюється за контактними дітьми, які не хворіли на скарлатину і відвідують дитячі дошкільні заклади або 1 і 2 класи школи (на цей період діти відокремлюються від колективів), а також за дорослими, які належать до декретованої групи (без усунення від роботи). Проводяться щоденний огляд, термометрія. У випадку, якщо хворий на скарлатину ізолюється вдома, термін спостереження за контактними, які проживають із ним у одній квартирі, продовжується до 17 днів.

При виявленні хворих на ангіни в осередку скарлатини протягом 7 днів із моменту реєстрації останнього випадку інфекції їх не допускають до відвідування дитячих дошкільних закладів, а дорослих - до роботи в дитячих та медичних закладах, на молочних кухнях протягом 22 днів від початку захворювання.

В осередку проводиться поточна й завершальна дезінфекція.

Грип та інші ГРВІ

Ізоляцію хворих найчастіше виконують у домашніх умовах, але за тяжкого перебігу або за епідеміологічними показаннями проводять госпіталізацію. В осередку інфекції виконують поточну дезінфекцію – вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів, опромінення повітря бактерицидними лампами, кип’ятіння рушників, постільної білизни, носовичків хворого у 2% розчині соди. Особи, які доглядають хворого, повинні користуватися масками з 4-6 шарів марлі, змінюючи їх кожні 3-4 год. і застосовувати інтраназально 0,25% оксолінову мазь.

Під час підвищення захворюваності на грип та ГРВІ забороняється проведення масових заходів, особливо серед дитячих контингентів населення. Працівники лікувальних, торгових і дитячих закладів, будинків для самотніх старих людей і транспорту повинні носити марлеві маски.

Для екстреної профілактики грипу застосовують противірусні хіміопрепарати: ремантадин по 0,05 г за добу протягом 3-5 днів, арбідол по 0,2 г за добу курсом 10-14 днів (під час епідемії грипу – по 0,1 г 1 раз за добу через 3-4 дні протягом 3 тижнів), 0,25% оксолінову мазь інтраназально. Людський лейкоцитарний інтерферон використовують переважно для екстреної профілактики грипу в дитячих колективах (по 5 крапель у носові ходи 2-3 рази за добу). Протигрипозний імуноглобулін із метою екстреної профілактики вводять дітям до 3 років, вагітним та особам з імуносупресивним станом (2 ін’єкції з інтервалом 2-3 тижні). Також застосовуються індуктори ендогенного інтерфероноутворення (амізон, аміксин, гропринозин), гомеопатичні засоби (афлубін, інфлюцид) та ін.

 

Питання для самоконтролю

1. Визначення епідемічного осередку.

2. Визначення меж епідемічного осередку.

3. Алгоритм протиепідемічних заходів у епідемічному осередку.

4. Заходи, спрямовані на розрив механізму передачі.

5. Заходи, спрямовані на підвищення несприйнятливості населення.

6. Протиепідемічні заходи в осередку гепатиту А, шигельозу, кору, краснухи та інших інфекційних хвороб.

Тести для самоконтролю

1. Епідемічний осередок включає в себе:

a) кімнату в помешканні, де знаходиться хворий;

b) територію, в межах якої можливе розповсюдження збудника інфекції в даних умовах;

c) палату, де знаходиться хворий;

d) місце роботи хворого;

e) квартиру хворого.

2. Межі епідемічного осередку визначає:

a) лікар, який першим установив діагноз інфекційної хвороби;

b) дільничний лікар;

c) лікар-інфекціоніст;

d) санітарний лікар;

e) лікар-епідеміолог.

3. Як довго зберігається епідемічний осередок?

a)  до госпіталізації хворого;

b) до проведення завершальної дезінфекції в осередку;

c) протягом максимального інкубаційного періоду в контактних осіб;

d) до виписки хворого зі стаціонару;

e) до повного вилікування хворого при амбулаторному лікуванні.

4. Роботу в епідемічному осередку не проводить:

a) терапевт поліклініки;

b) персонал дезінфекційної служби;

c) лікар-епідеміолог;

d)  санітарний лікар;

e) лікар кабінету інфекційних захворювань (КІЗ).

5. “Екстрене повідомлення” необхідно відправляти:

a) тільки після бактеріологічного підтвердження діагнозу;

b) після консультації з лікарем-інфекціоністом;

c) не пізніше 12 год. із моменту виявлення інфекційного хворого;

d) після одужання хворого;

e) після госпіталізації хворого.

6. Коли закінчується термін спостереження в епідемічному осередку?

a) одразу після госпіталізації хворого;

b) після закінчення максимального строку інкубації в контактних осіб;

c) одразу після завершальної дезінфекції;

d) після одужання хворого;

e) після введення контактним особам імуноглобулінів, вакцин, фагів.

7. До завдань епідеміологічного обстеження осередку не належить:

a) уточнення діагнозу хворого;

b) виявлення осіб, які контактували з хворим;

c) визначення чинників і шляхів передачі збудника інфекції;

d) виявлення джерела збудника інфекції;

e) визначення меж епідемічного осередку.

8. Госпіталізація інфекційних хворих проводиться:

a) у всіх випадках установлення діагнозу інфекційної хвороби;

b) за клінічними показаннями;

c) за епідеміологічними показаннями;

d) обов’язково при екзотичних і конвекційних хворобах;

e) усі відповіді правильні.

9. Виберіть заходи, що проводяться в осередку відносно джерел інфекції:

a) госпіталізація хворого;

b) вакцинація дітей;

c) знищення членистоногих;

d) кип’ятіння питної води;

e) стерилізація стоматологічного інструментарію.

10. Виберіть заходи, що не проводяться в осередку щодо шляхів передачі збудників інфекції:

a) пастеризація і стерилізація молочних продуктів;

b) дезінфекція в квартирі хворого;

c) знищення гризунів;

d) знищення мух;

e) стерилізація медичного інструментарію.

Рекомендована література

Основна

· Беляков В.Д. Эпидемиология / В.Д. Беляков, Р.Х. Яфаев. – М.:Медицина, 1989. – 416 с.

· Епідеміологія; за ред. Синяка К.М. – К.:Здоров’я, 1993. – 464 с.

· Ющук Н.Д. Эпидемиология /Н.Д. Ющук. – М.:Медицина, 1993.–336 с.

· Инфекционные болезни и эпидемиология: [учебник] / В.И.Покровский, С.Г.Пак, Н.И.Брико, Б.К.Данилкин. – 2-е изд. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 816 с.

Додаткова

· Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб; за ред. Андрейчина М.А., Возіанової Ж.І. [та ін. ]. – К., 2002.

· Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней; под ред. Покровского В.Н. – М.: Медицина, 1993.

·  Руководство к практическим занятиям по эпидемиологии инфекционных болезней: [учебн. пособ.]; под ред. В.И.Покровского, Н.И.Брико. – 2-е изд. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2007. – 768 с.