Соціально-економічна необхідність реформування пенсійної системи.

Пенсійне забезпечення - базова і одна з найважливіших соціальних гарантій стабільного розвитку суспільства, оскільки безпосередньо зачіпає інтереси непрацездатного населення (понад 25-30% населення будь-якої країни, а побічно практично все працездатне населення. Виплата пенсій проводиться Пенсійним фондом України. Пенсійний фонд створений в 1992 році. Кошти фонду не включаються до Державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

 В даний час в Україні виплачуються різні види пенсій. Розглянемо основні складові системи пенсійного забезпечення.

 Соціальна пенсія. Вид пенсії, який надається державою незалежно від наявності і величини трудового вкладу громадян країни в разі настання пенсійного віку, т. Е. Надається тим громадянам, які потребують поточного доході або не змогли придбати права на трудову пенсію (інваліди, сироти та ін.).

 Трудова пенсія. Вид пенсії, які призначають і виплачують громадянам виходячи з розміру страхового внеску та трудового стажу (незалежно від принципу, за яким вони враховуються - солідарно-розподільного або накопичувального).

 Додаткова пенсія. Вид пенсії, який забезпечується або за рахунок самофінансування громадянином власної майбутньої пенсії з поточного доходу, або за рахунок внесків роботодавця в недержавний пенсійний фонд на іменні рахунки своїх працівників, або за комбінованою програмою.

В даний час пенсії в Україні виплачуються за принципом солідарності поколінь з Пенсійного фонду в розмірі, що не задовольняє нікого.

 Сьогодні 2,8 млн громадян отримують виплати менше 800 грн, а 4,1 млн-от800 до900 грн. Загалом 65% пенсіонерів отримують пенсію менше 1 тисячі грн. Очевидно, що розмір пенсії, що виплачується Пенсійним фондом, є недостатнім для життя людини похилого віку. При цьому, чисельність пенсіонерів в Україні становить понад 14 млн осіб, що серйозно впливає на бюджет і інвестиційний потенціал країни.

 Найбільший ризик сьогоднішнього дня - катастрофічне зменшення числа людей, що платять внески до Пенсійного фонду.

Типи пенсійних систем.

При всьому різноманітті існуючих у світі пенсійних систем їх можна звести до двох великих груп: з фіксованими виплатами і з фіксованими відрахуваннями.

 У першому випадку кожному учаснику пенсійної системи після досягнення пенсійного віку нараховується пенсія певного розміру, що залежить від заробітної плати в останні роки трудової діяльності і сукупного стажу роботи. Виплата пенсії здійснюється у вигляді довічного ануїтету з повною або частковою індексацією відповідно до національного законодавства.

 У другому випадку розмір майбутніх виплат залежить від суми сукупних відрахувань і доходів від інвестування, які можуть бути як позитивними, так і негативними (що збільшує або зменшує розмір виплат). Причому відсутні які б то не було гарантії отримання певного розміру пенсійних виплат: все залежить від обсягу накопичених коштів. При виході на пенсію можлива і одноразова виплата всієї суми без конверсії її в ануїтет.

 Згідно законодавства в Україні передбачається трирівнева система пенсійного забезпечення.

 Перший рівень -солідарная система пенсійних виплат (пенсії з поточних надходжень), яка є обов'язковою і передбачає встановлення розмірів пенсій залежно від трудового стажу і розміру заробітної плати, з якої сплачено внески, облік останніх здійснюється персоніфіковано в Пенсійному фонді України.

 Другий рівень-система накопичувального пенсійного забезпечення в рамках загальнообов'язкового пенсійного страхування. Впровадження цієї системи передбачає акумулювання тієї частини внесків, які знаходяться на персональних рахунках громадян, є персоніфікованими, що враховуються на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, накопичення їх в єдиному Накопичувальному фонді, подальше інвестування цих коштів з метою отримання інвестиційного доходу. Виплати з накопичувального пенсійного фонду разом з пенсією, яка буде виплачуватися із солідарної пенсійної системи з поточних надходжень (пенсія 1уровня), в загальній сумі забезпечать розмір пенсії на рівні більше ніж 50% заробітної плати працівника, яку він отримував до виходу на пенсію. Кошти в розмірах, які обліковуються на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку, будуть належати застрахованій особі і передаватися спадкоємцям у встановленому законом порядку.

 Активи Накопичувального пенсійного фонду будуть використовуватися для внутрішніх інвестицій в національну економіку, що, в свою чергу, буде сприяти збільшенню надходження коштів до Пенсійного фонду та виплати пенсій з поточних надходжень.

 Перший і другий рівні системи пенсійного забезпечення складають систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачається розподіляти між Пенсійним і Накопичувальний фондами. За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі можуть призначатися пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, а також надаватися соціальні послуги. За рахунок накопичувального фонду можуть здійснюватися: довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена ​​пенсія, довічна пенсія подружжя, одноразова виплата.

 Третій рівень-система недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбаченому законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Недержавне пенсійне страхування з 1 січня 2004 року регулюється Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

 Перший і другий рівні щодо зрозумілі населенню і приймаються населенням. Третій же рівень є абсолютно новим напрямком соціальної і фінансової захисту населення. Основою цієї системи стануть недержавні пенсійні фонди, в тому числі створені за кооперативним і професійними ознаками. Недержавне пенсійне страхування регулюється Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».