Висвітлення інформації про власну діяльніст.

Як свідчать цифри, кількість організацій, що видають свої річні звіти, неперевищує 50 %. Подана цифра є відображенням стану публічної звітності операційних та корпоративних фондів, фондів громад і приватних фондів.

Цей факт яскраво свідчить про те, що українським благодійним інституціям ще треба докласти чимало зусиль, аби зробити свою діяльність прозорою та підзвітною.

Факти, що свідчать про п озитивну динаміку розвитку благодійництва у країні, а також основні надбання українських благодійників:

- Надають інформацію в Довідники;

- Видають річні звіти;

- Участь у конференціях;

- Проводять презентації;

- За допомогою веб-сторінки;

- Поширюють буклети, листівки;

- Видають власний бюллетень;

- Подають інформацію в пресу.

Найбільші досягнення у розвитку благодійного руху в Україні:

- Збільшення кількості та розширення спектру діяльності благодійних організацій в Україні. Цей факт характеризується появою в Україні благодійних інституцій нових типів (наприклад, фондів громад, що з'явилися в Україні лише на початку 2000-х років) та сприяє диверсифікації їхніх програмних напрямків і видів діяльності.

- Налагодження співпраці між благодійними інституціями. За останні роки значно пожвавився обмін досвідом між благодійними організаціями, дедалі частіше проводяться локальні, регіональні та національні круглі столи, семінари й конференції, присвячені питанням запровадження успішних практик благодійництва в усіх його виявах. Крім того, в Україні вже з'явилися перші формальні та неформальні об'єднання благодійників, що спрямовують свою діяльність саме на консолідацію зусиль і розвиток партнерських відносин між вітчизняними благодійними інституціями.

- Налагодження контактів із зарубіжними благодійними організаціями, донорами та меценатами. Українські благодійні інституції беруть активну участь у міжнародних заходах, присвячених проблемам розвитку доброчинності та професіоналізації діяльності благодійних фондів (зокрема, у конференціях та зустрічах Європейського центру фундацій, Американської ради благодійних фондів та ін.), а також ініціюють проведення спільних заходів на теренах України.

- Професіоналізація і систематизація благодійної діяльності. В останній період відбувається перехід від хаотичної доброчинності до системності у підготовці та впровадженні благодійних ініціатив, проектів і програм. Вітчизняні організації розпочали активно застосовувати у своїй практиці сучасний інструментарій розробки доброчинних програм, впроваджувати інноваційні технології у здійсненні благодійності (наприклад, запровадження підходу соціального інвестування замість «традиційних» форм благодійності), приділяти увагу виміру ефективності і результативності своєї діяльності.

- Поширення принципів соціальної відповідальності у діяльності вітчизняних установ та організацій. Приєднання України у 2005 році до Глобального договору ООН та активна популяризація принципів соціальної відповідальності, визначених цим документом, сприяли виникненню пожвавленого інтересу з боку українських комерційних структур, фінансових установ, ЗМІ, організацій громадянського суспільства до ідеї впровадження цих принципів у повсякденну практику. Одним із результатів такого кроку є | ініціювання українськими організаціями нових благодійних програм та ініціатив.

- Зростання поінформованості суспільства про розвиток благодійництва в Україні та у світі. Вітчизняні засоби масової інформації дедалі більше приділяють уваги висвітленню позитивних прикладів благодійності, спонсорства і меценатства в українському та міжнародному контекстах, а також безпосередньо долучаються до проведення різноманітних благодійних акцій та ініціатив.

- Стимулювання благодійництва з боку перших осіб держави. Особиста ініціатива перших осіб держави, запровадження ними низки доброчинних акцій є суттєвим прикладом для наслідування і підтримки подальшого розвитку благодійного руху в Україні. Більш детальну інформацію про основні досягнення благодійних інституцій окремих видів подано у наступних частинах звіту. Реалії сучасного розвитку та становлення громадянського суспільства свідчать про те, що за умов соціально-економічних трансформацій в Україні благодійні організації стикаються з багатьма проблемами та труднощами. Саме тому варто визначити найбільш характерні труднощі, які перешкоджають розвитку благодійництва та, зокрема, діяльності благодійних організацій.

Труднощі, які найбільше перешкоджають розвитку благодійності в Україні:

- проблемне законодавство;

- брак у країні стандартів для здійснення доброчинної діяльності;

- брак економічних стимулів для заохочення благодійників;

- обмежені матеріальні ресурси для підтримки повсякденної діяльності організацій;

- низький рівень поінформованості громадськості про сутність і мету благодійництва;

- низький рівень довіри громадськості до благодійництва;

- відсутність кваліфікованих співробітників у благодійних;

- організаціях;

- брак потенційних благодійників;

- перешкоди з боку влади при здійсненні благодійної діяльності;

- складна процедура реєстрації організацій;

- перешкоди з боку громадськості при здійсненні благодійної діяльності.

 

Контрольні питання

1. Коли в Україні дістали розвитку благодійні організації, фонди і служби?

2. Який нормативно-правовий акт є регулятором благодійної діяльності в Україні?

3. Назвіть відомі вам види благодійних фондів? Розкрийте їх особливості.

4. Назвіть основні напрямки благодійної допомоги, що здійснюють благодійні фонди і служби в Україні?

5. Наведіть приклади покращення діяльності благодійних організацій, фондів і служб.

6. Які складнощі перешкоджають діяльності благодійних організацій, фондів і служб в Україні.