Надвечір Палажка привела прочан у Лавру.

— Чи тут той лев, що з рота в його тече вода? — спитала Мелашка.

— Де там тобі тут! — гордовито сказала Палажка. — Покажу тобі й лева, а це, бач, велика дзвіниця, а оце Лавра; тут лежать мощі святого Феодосія...

 

 

Мелашка гл`янула на дзвін`ицю і тр`охи зляк`алась (Мелашка взглянула на колокольню и немного испугалась). Для н`еї чог`ось здав`алось, що дзвін`иця впад`е на н`еї й розч`авить ї`ї (ей почему-то казалось, что колокольня упадёт на неё и раздавит её).

Проч`ани пішл`и в ц`еркву (паломники пошли в церковь). В вел`икій л`аврській ц`еркві йшла одпр`ава (в большой лаврской церкви шла служба). То бул`о с`аме на Стр`асть в Ч`истий четв`ер (это было как раз на страсть в Чистый четверг). Вся вел`ика ц`ерква н`іби пал`ала свічк`ами і бул`а наб`ита нар`одом (вся большая церковь словно пылала свечками и была набита народом). По ц`еркві нен`аче розлив`алось огн`яне море (по церкви будто разливалось огненное море), залив`ало закутк`и (заливало закутки), йшло п`оза стовп`ами, перех`одило на ст`іни (шло за столбами, переходило на стены), спалахн`уло на вис`окому іконост`асі до с`амої б`ані (полыхнуло по высокому иконостасу до самого купола; “б ` аня ” — выпуклая крыша в форме полушария, купол церкви, храма, собора), розтоп`ило на щ`ире з`олото іконост`ас і пов`исло під б`анями огн`яними кр`аплями на панікад`илах (растопило на чистое золото иконостас и повисло под куполами огненными каплями на паникадилах). П`ісля к`ожної Єванг`елії дзвон`или в дзв`они (после каждого Евангелия звонили в колокола). С`еред ц`еркви вих`одили ченц`і (в середину церкви выходили монахи), став`али півкр`угом і спів`али страсн`і пісн`і (вставали полукругом и пели страстные песни).

 

Мелашка глянула на дзвіницю і трохи злякалась. Для неї чогось здавалось, що дзвіниця впаде на неї й розчавить її.

Прочани пішли в церкву. В великій лаврській церкві йшла одправа. То було саме на Страсть в Чистий четвер. Вся велика церква ніби палала свічками і була набита народом. По церкві неначе розливалось огняне море, заливало закутки, йшло поза стовпами, переходило на стіни, спалахнуло на високому іконостасі до самої бані, розтопило на щире золото іконостас і повисло під банями огняними краплями на панікадилах. Після кожної Євангелії дзвонили в дзвони. Серед церкви виходили ченці, ставали півкругом і співали страсні пісні.

 

 

Палажка й Мелашка посвіт`или сво`ї свічк`и й вп`али навк`олішки (Палашка и Мелашка зажгли свои свечки и упали на колени). С`орок душ ченц`ів у ч`орних клобук`ах спів`али с`еред ц`еркви так`і ж`алібні пісн`і (сорок человек монахов в чёрных клобуках пели посреди церкви такие скорбные песни), нен`аче хот`іли в`иплакати в пісн`ях всесв`ітнє г`оре (будто хотели выплакать в песнях всемирное горе). То був не жаль, не плач г`оря, а як`ийсь сл`ізний крик (то была не скорбь, не плач горя, а какой-то слёзный крик), як`есь м`оре сліз (некое море слёз), що злив`алось т`исячі літ (что сливалось тысячи лет), і злил`ось док`упи (и слилось вместе), і полил`ось пісн`ями з гр`удей (и полилось песнями из грудей). Зда`ється, в т`ому м`орі сліз текл`и р`іки нар`одного г`оря од с`амого поч`атку св`іту (кажется, в том море слёз текои реки народного горя с самого начала мира), г`оря од х`олоду й г`олоду (горя от голода и холода), од меч`а, од огн`ю (от меча, от огня), од тат`ар, од цар`ів (от татар, от царей), од пан`ів, од жид`ів (от господ, от евреев), од д`ужого й баг`атого (от сильного и богатого), од д`икого зв`іра (от дикого зверя)...

 

Палажка й Мелашка посвітили свої свічки й впали навколішки. Сорок душ ченців у чорних клобуках співали серед церкви такі жалібні пісні, неначе хотіли виплакати в піснях всесвітнє горе. То був не жаль, не плач горя, а якийсь слізний крик, якесь море сліз, що зливалось тисячі літ, і злилось докупи, і полилось піснями з грудей. Здається, в тому морі сліз текли ріки народного горя од самого початку світу, горя од холоду й голоду, од меча, од огню, од татар, од царів, од панів, од жидів, од дужого й багатого, од дикого звіра...

 

 

Як`ась надзвич`айна т`уга лил`ася слізьм`и з тих д`авніх л`аврських піс`ень, скл`адених с`отні літ (какая-то необычайная тоска лилась слезами из тех давних лаврских песен, сложенных сотни лет / назад /)... І Палажку, і Мелашку здав`ило за с`ерце (и у Палашки, и у Мелашкт сдавило сердце). В тих сльоз`ах сп`іву н`іби текл`и р`іки їх вл`асних сліз од їх б`ідності (в тех слезах пения будто текли реки их собственных слёз от их бедности), од п`анщини (от крепостничества), од моск`овських та п`ольських зак`уцій (от московских и польских экзекуций / телесных наказаний /), од д`авнього п`ольського ярм`а (от прошлого польского ярма), од жид`івського зд`ирства (от еврейской обдираловки)... Пал`ажка пл`акала, аж рид`ала (Палашка плакала, даже рыдала), Мел`ашка н`іби поч`ула в тих пісн`ях, впізн`ала сво`є г`оре в свекр`ушиній х`аті і залил`ась слізьм`и (Мелашка будто услышала в тех песнях, узнала своё горе в свекровьей хате и залилась слезами).

— Рят`уй мен`е, Б`оже (спасай меня, Боже)! Рят`уй, бо я, молод`а, заг`ину (спасай, а то я, молодая, погибну)! — мол`илася Мелашка (молилась Мелашка), ст`оячи навк`олішки к`оло Палажки й залив`аючись слізьм`и (стоя на коленях возле Палашки и заливаясь слезами).

 

Якась надзвичайна туга лилася слізьми з тих давніх лаврських пісень, складених сотні літ... І Палажку, і Мелашку здавило за серце. В тих сльозах співу ніби текли ріки їх власних сліз од їх бідності, од панщини, од московських та польських закуцій, од давнього польського ярма, од жидівського здирства... Палажка плакала, аж ридала, Мелашка ніби почула в тих піснях, впізнала своє горе в свекрушиній хаті і залилась слізьми.

— Рятуй мене, боже! Рятуй, бо я, молода, загину! — молилася Мелашка, стоячи навколішки коло Палажки й заливаючись слізьми.

 

 

Вон`и в`ийшли з ц`еркви (они вышли из церкви). Надв`орі бул`а п`івніч (на улице была полночь). З ц`еркви в`исипала с`ила нар`оду (из церкви высыпало множество народа). К`оло Л`аври бул`а гост`иниця т`ільки для пан`ів (возле Лавры была гостиница только для господ). Весь нар`од п`окотом ліг круг`ом ц`еркви на кам'ян`их пл`итах (весь народ подряд лёг вокруг церкви на каменных плитах). Баг`ата Л`авра не спромогл`ася пост`авити гост`иницю для нар`оду (богатая Лавра не нашла возможности поставить гостиницу для народа), хоч забагат`іла нар`одними гр`ішми (хоть обогатилась за счёт народных денег).

В`исипали з`орі на н`ебі (высыпали звёзды на небе). Мелашка не могл`а засн`ути (Мелашка не могла заснуть). В н`еї над голов`ою н`іби в`исіла дзвін`иця (у неё над головой будто висела колокольня), а в в`ікна вигляд`али здор`ові дзв`они (а в окна выглядывали здоровые колокола). Вон`а й дивув`алась (она и удивлялась), і бо`ялась тих дзв`онів (и боялась тех колоколов) та все розп`итувала в Палажки про печ`ери (да всё распрашивала у Палашки о пещерах), про свят`их в печ`ерах (про святых в пещерах), за л`ева та про п`ір'я з арх`ангела Гаври`їла (про льва и про оперение с архангела Гавриила). Для н`еї так хот`ілось поб`ачити всі див`а (ей так так хотелось увидеть все чудеса), що вон`а не почув`ала, як у н`еї бол`іли н`оги, н`или кол`іна (что она не чувствовала, как у неё болели ноги, ныли колени).

 

Вони вийшли з церкви. Надворі була північ. З церкви висипала сила народу. Коло Лаври була гостиниця тільки для панів. Весь народ покотом ліг кругом церкви на кам'яних плитах. Багата Лавра не спромоглася поставити гостиницю для народу, хоч забагатіла народними грішми.

Висипали зорі на небі. Мелашка не могла заснути. В неї над головою ніби висіла дзвіниця, а в вікна виглядали здорові дзвони. Вона й дивувалась, і боялась тих дзвонів та все розпитувала в Палажки про печери, про святих в печерах, за лева та про пір'я з архангела Гавриїла. Для неї так хотілось побачити всі дива, що вона не почувала, як у неї боліли ноги, нили коліна.

 

 

На др`угий день баба Палажка повел`а молод`иць по церкв`ах (на следующий день баба Палашка повела молодиц по церквям). До н`еї прист`ало ще з п'ятдес`ят молод`иць (к ней пристало ещё с пятьдесят молодиц). Всі вон`и йшли за н`ею (все они шли за ней), н`аче сліпц`і за поводатар`ем (как слепцы за поводырём). Палажка вод`ила їх од одн`ої ц`еркви до др`угої (Палашка водила их от одной церкви к другой), так що проч`ани погуб`или лік церкв`ам (так что паломники потеряли счёт церквям). Проч`ани прийшл`и в Соф`ію (паломники пришли в святую Софию). С`еред ц`еркви на амв`оні сто`яв митрополіт`анський стіл`ець з черв`оною под`ушкою (посреди церкви на амвоне стоял митрополитский стул с красной подушкой). Один дзвон`ар покл`ав на ту под`ушку образ`ок (один звонарь положил на ту подушку иконку), пост`авив олив'`яну тар`ілку (поставил свинцовую тарелку), вд`арив покл`она й покл`ав на тар`ілку ш`ага (отбил поклон и положил на тарелку грош). Баба Палажка й соб`і вд`арила п`еред стільц`ем три покл`они (баба Палашка в свою очередь отбила перед стулом три поклона), поцілув`ала образ`ок й к`инула на тар`ілку ш`ага (поцеловала иконку и бросила на тарелку грош). За н`ею пос`ипались молод`иці (за ней посыпались молодицы). Пос`ипались п'ятак`и на тар`ілку (посыпались пятаки на тарелку). Дзвон`ар зібр`ав з тар`ілки гр`оші й схов`ав соб`і в киш`еню (звонарь собрал из тарелки деньги и спрятал себе в карман).

 

На другий день баба Палажка повела молодиць по церквах. До неї пристало ще з п'ятдесят молодиць. Всі вони йшли за нею, наче сліпці за поводатарем. Палажка водила їх од одної церкви до другої, так що прочани погубили лік церквам. Прочани прийшли в Софію. Серед церкви на амвоні стояв митрополітанський стілець з червоною подушкою. Один дзвонар поклав на ту подушку образок, поставив олив'яну тарілку, вдарив поклона й поклав на тарілку шага. Баба Палажка й собі вдарила перед стільцем три поклони, поцілувала образок й кинула на тарілку шага. За нею посипались молодиці. Посипались п'ятаки на тарілку. Дзвонар зібрав з тарілки гроші й сховав собі в кишеню.

 

 

— Свят`ий сид`ів на ць`ому стільц`і (святой сидел на этом стуле)! Йдіть ціл`уйте `образ та клад`іть по ш`агу (идите целуйте икону и кладите по грошу), — говор`ила баба Палажка до молод`иць (говорила баба Палашка молодицам).

З Соф`ії Палажка повел`а проч`ан до Мих`айлівського монастир`я й найн`яла мол`ебень свят`ій Варв`арі (из Софии Палашка повела паломников к Михайловскому монастырю и заказала молебен святой Варваре). За нею слідк`ом і др`угі молод`иці кл`али гр`оші на мол`ебень (за ней следом и прочие молодицы положили деньги на молебен). Од Варв`ари Пал`ажка повел`а їх до свят`ого Андр`ія (от Варвары Палашка повела их к святому Андрею), а звідт`іль на Под`іл у пан`янський Фр`оловський монаст`ир (а оттуда на Подол в девичий Фроловский монастырь).

— Найм`айте мол`ебень свят`ому Фр`олу й Л`авру (заказывайте молебен святому Фролу и Лавру)! — шепт`ала черн`иця молод`ицям (шептала монашка молодицам). — Ж`ертвуйте на свят`і м`ощі (жертвуйте на святые мощи), а гр`оші дав`айте мен`і до рук (а деньги давайте мне в руки).

 

— Святий сидів на цьому стільці! Йдіть цілуйте образ та кладіть по шагу, — говорила баба Палажка до молодиць.

З Софії Палажка повела прочан до Михайлівського монастиря й найняла молебень святій Варварі. За нею слідком і другі молодиці клали гроші на молебень. Од Варвари Палажка повела їх до святого Андрія, а звідтіль на Поділ у панянський Фроловський монастир.

— Наймайте молебень святому Фролу й Лавру! — шептала черниця молодицям. — Жертвуйте на святі мощі, а гроші давайте мені до рук.

 

 

Д`еякі молод`иці одд`али гр`оші черн`иці в р`уки (некоторые молодицы отдали деньги монашке в руки). Черн`иця схов`ала їх десь під сво`ю ч`орну р`ясу (она спрятала их где-то под свою чёрную рясу).

— Чи пок`азують р`изу Госп`одню та п`ір'я з арх`ангела Гаври`їла (а показывают ли ризу Господню и оперение архангела Гавриила)? — спит`ала баба Палажка (спросила баба Палашка).

— Од п`ір'я ключ`і у м`атушки іг`уменії (от оперения ключи у матушки игуменьи). Ви не сподоб`итесь йог`о сьог`одні б`ачити (вам не позволено будет его сегодня увидеть), а р`изу Госп`одню я вам покаж`у (а ризу Господню я вам покажу).

Черн`иця повел`а баб`ів за кол`они (монашка повела баб за колонны), знял`а з одні`єї ср`ібної домов`ини з мощ`ами черв`оне покрив`ало (сняла с одного серебряного гроба с мощами красное покрывало). Під ним бул`о др`уге — дорог`е (под ним было другое — дорогое), все золот`е, з золот`ими к`итицями (всё залотое, с золотыми кистями).

— Спас`айтеся (спасайтесь)! Приклад`айтесь до Госп`одньої р`изи (приложитесь к Господней ризе)! — говор`ила черн`иця плакс`ивим г`олосом (говорила монашка плаксивым голосом). — В цій р`изі Христ`а жид`и м`учили (в этой ризе Христа евреи мучили).