Заходи щодо захисту від шуму, вібрації і надлишкових тепловиділень.

Відповідно до ГОСТ 12.1.029-80 захист від шуму, що створюється на робочих місцях, здійснюється наступними методами: зменшенням шуму в джерелі; вживанням засобів колективного і індивідуального захисту; раціональним плануванням і акустичною обробкою робочих приміщень.

Найбільш раціональним є зменшення шуму в джерелі або ж зміною спрямованості випромінювання. У тих випадках, коли джерело шуму або приміщення можуть бути виділені конструкціями, що захищають, слід застосовувати звукоізоляцію. Цей метод заснований на віддзеркаленні звукової хвилі, падаючої на обгороджування. В деяких випадках зменшення рівня шуму досягається вживанням акустичних екранів, що забезпечують зниження інтенсивності прямого звуку джерела. Якщо неможливе зменшення шуму в самому джерелі, приймають заходи до зменшення інтенсивності відбитих від поверхонь приміщень хвиль, що досягається звукопоглинанням.

Для виключення дій на засоби АСУТП вібрації від роботи технологічного устаткування, приміщення ділянки АСУТП повинні мати незалежний від робочої площі фундамент і їх конструкції не мають бути пов'язані з конструкціями цеху.

Для захисту від надлишкового тепловиділення передбачається система кондиціонування і вентиляції. У приміщення ділянки АСУТП застосовують загальнообмінну штучну вентиляцію у поєднанні з місцевою як з штучною, так і природною. Загальнообмінна вентиляція використовується для забезпечення в приміщеннях ділянки АСУТП відповідних мікрокліматичних параметрів; місцева - для охолоджування власне ЕОМ і допоміжних пристроїв.

Основним завданням кондиціонування повітря є підтримка параметрів повітряного середовища в допустимих межах, що забезпечують надійну роботу ЕОМ і комфортні умови для обслуговуючого персоналу.

 

3.2.2 Розрахунок захисного заземлення

 

На ділянці АСУТП одним з головних небезпечних чинників є поразка людини електричним струмом. До основних технічних способів і засобів захисту від поразки електричним струмом відносяться: захисне заземлення, занулення, захисне відключення і так далі.

Захисним заземленням називається навмисне електричне з'єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою. Призначення захисного заземлення – усунення небезпеки поразки людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електроустаткування, тобто при замиканні на корпус. За відсутності заземлення на корпусі електроустаткування в разі замикання з'являється напруга, відповідна фазному. Дотик до корпусу в цьому випадку також небезпечно, як і до струмоведучих частин.

Вживання захисного заземлення на ділянці АСУТП дуже важливо, оскільки на ділянці міститься велика кількість електричних установок. Заземлення електричних установок обов'язкове:

- при напрузі 550В і вище змінного і постійний струму у всіх випадках;

- при номінальній напрузі вище 36В змінного струму і 110В постійного струму у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також зовнішніх установок.

На ділянці АСУТП заземляють наступні частини електричних установок: корпуса електричних машин, трансформаторів, світильників, каркаси розподільних щитів, щитів управління, шаф і т.д.

Використовуємо як захисне заземлення контур, що складається із заглиблених в землю 20 круглих стрижнів завдовжки по 2м., діаметром по 5см., і сполучної смуги перетином 40´3мм., створюючий замкнутий контур у вигляді прямокутника розмірами 15´25м. Верхні краї стрижнів приварені до смуги. Глибина залягання смуги у грунт Н₀= 0.8м.

а) Визначаємо опір розтіканню струму одиночного заземлення по формулі:

 

;             (3.1)

 

где Rcm – опір розтіканню струму одиночного стрижня, Ом;

r – питомий опір грунту, Ом·см;

l – довжина стрижня, см;

d – діаметр стрижня, см;

H – відстань від поверхні грунту до середини стрижня, см.

Для наших умов: грунт змішаний

 

                    (3.2)

 

l=200 см;  d= 5см;  Н=80+200/2=180 см.       (3.3)

 

     Підставивши ці значення у формулу (3.1), отримаємо

 

.  (3.4)

 

б) Визначаємо довжину контуру (сполучної смуги)

 

L_п=2(15+25)=80м.                (3.5)

в) Визначаємо відстань L між сусідніми стрижнями (за умови рівномірного розподілу їх по довжині контуру)

 

;                     (3.6)

де m – число стрижнів.

 

 

Тоді

.

г) Визначаємо відношення відстані між стрижнями до довжини стрижнів

.                    (3.7)

 

д) Визначаємо коефіцієнт використання вертикальних стрижнів h_ст. Для наших умов h_ст = 0,64.

е) Визначаємо опір сполучної смуги R_п по формулі

 

;                (3.8)

 

де b – ширина смуги, см; із умови b = 4см.

Тоді

 

.

 

 

ж) Визначаємо коефіцієнт використання сполучної смуги h_п=0,32.

     з) Визначаємо опір системи заземлення R_u по формулі

 

.       (3.9)

Оскільки в мережах з напругою менше 1000 В опір захисного заземлення повинен бути не більше 4 Ом (ПУЕ), то, отже, контур, що володіє опором 2,05 Ом може бути використаний як захисне заземлення.

 

Охорона навколишньої середи

За інформацією Державної служби статистики України1, викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за 2018 рік становлять 790,2 тис. т (31,5 % від загальних викидів по Україні) та на 0,7 % більше, ніж в 2017 рік. Крім того, обсяги викидів діоксиду вуглецю склали 25143,4 тис. т.

 

Зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2005-2006 роках та зменшення викидів в 2007-2009 роках пов’язано з відповідним зростанням та спадом обсягів виробництва (рис. 2.1). Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне у 2010-2011 роках по відношенню до 2009 року є наслідком підйому виробництва.

 

Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 14,5 тис. т в 2012 році по відношенню до 2011 року є наслідком виконання підприємствами області природоохоронних заходів, передбачених в дозволах 12 на викиди забруднюючих речовин та програмами, а також скорочення викидів від автотранспорту. *- дані отримані згідно нової методології розрахунків викидів від пересувних джерел (з 2007 року) **- інформація наведена без врахування викидів від пересувних джерел Рисунок 2.1 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітряЗ 2016 року спостерігається незначне зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (на 6,5 % по відношенню до попереднього року) внаслідок збільшення потужності та обсягів виробництв промислових підприємств. У 2018 році спостерігається незначне збільшення викидів по відношенню до 2017 року, що пов’язане з нарощуванням потужності промислових підприємств та переходом з газу на альтернативні види палива (зокрема на вугілля різних марок). 13 Щільність викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний кілометр області у 2018 році склала 29,8 т проти 29,6 т за 2017 рік, а на одну особу – 188,9 кг проти 185,9 кг. Основними забруднювачами атмосферного повітря в області1 залишаються підприємства вугільної промисловості, металургії та підприємства-виробники електроенергії. Отже, найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігається саме в тих містах та районах, де розташовані підприємства цих видів діяльності.

 

ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ