РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контент-аналізу

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контент-аналізу

1.1 Суть контент-аналізу

Характеристика контент-аналізу як методу

Цілі, завдання, принципи та умови контент-аналізу

Основні типи і види контент-аналізу

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика процесу контент-аналізу

2.1 Об’єкт контент-аналітичного дослідження

Предмет контент-аналізу

Розробка і практичне застосування контент-аналізу

Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу

Проблема вибірки

РОЗДІЛ 3. Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців, щодо боротьби з тероризмом

3.1 Аналіз виступу заступника держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона в 1996 році

3.2 Контент-аналіз на статтю Джозефа С. Най (молодшого), професора Гарвардського університету в часописі «Тайм»

Контент-аналіз виступу народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів тероризму

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Насильство є невід'ємною складовою суспільно-політичних відносин. Воно існує як у відносинах між окремими особами, так і у стосунках між народами та державами. Поділ Європи на ворогуючі блоки, "холодна війна", низка арабо-ізраїльських конфліктів, пауперизація країн "третього світу" у 70-ті роки обумовили сплеск терористичних акцій, який фактично спростував ідею про імунітет розвинених країн до терористичних проявів.

У біполярній міжнародній системі проблематика міжнародного тероризму розглядалася, здебільшого, крізь призму державного тероризму, крізь призму суперництва капіталістичного та соціалістичного суспільних устроїв. Іншими словами, міжнародний тероризм виявлявся складовою частиною зовнішньої політики супердержав та їх. сателітів, інструментом ідеологічної експансії і, зрештою, дестабілізатором системи міжнародної безпеки. При цьому країни-конкуренти завжди виховувалися у дусі розподілу сили на "справедливу" та "несправедливу", що у свою чергу обумовлювало "подвійний стандарт" у політичній, юридичній та оперативній оцінці актів міжнародного тероризму.

Необхідність звернути увагу на проблеми тероризму сьогодні викликана зміною парадигми розвитку міжнародного тероризму з огляду на завершення конфронтації між Сходом та Заходом, розвій світових інтеграційних процесів, появу потужних транснаціональних кримінальних організацій та інших факторів, що радикально змінили оточення, в якому функціонують терористичні угруповання. З іншого боку, поглиблення дисбалансу у розвитку між Північчю та Півднем створили міжнародну ситуацію, вивчення якої дає підстави стверджувати, що світ стоїть на порозі якісної трансформації міжнародного тероризму та появи його новітніх технологій.

Однією з головних особливостей нашого часу є постійне зростання темпів виробництва інформації. Цей процес об'єктивний і в цілому, безумовно, позитивний. Проте на сьогоднішній день людство зустрілося з парадоксальною, на перший погляд, ситуацією: прогрес в області виробництва інформації веде до зниження загального рівня інформованості.

Окрім збільшення об'ємів інформації до масштабів, які роблять неможливою її безпосередню обробку, виникли цілий ряд специфічних проблем, пов'язаних з швидким розвитком інформаційних технологій.

Традиційні інформаційно-пошукові системи поступово стали втрачати свою актуальність. Причина цього криється не стільки у фізичних об'ємах інформаційних потоків, скільки в їх динаміці, тобто в постійному систематичному оновленні інформації, яка далеко не завжди має очевидну регулярність. Обхват і узагальнення великих динамічних інформаційних потоків, які безперервно генеруються в засобах масової інформації (ЗМІ), вимагає якісно нових підходів.

Вихід може бути знайдений тільки в засобах автоматизації виявлення найбільш важливих складових в інформаційних потоках. Саме тому останніми роками все частіше стали використовувати системи моніторингу ресурсів, тісно пов'язані з контент-аналізом.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: “Контент-аналіз публічних виступів провідних політиків та науковців щодо тероризму”.

У даній курсовій роботі висвітлюються теоретичні аспекти контент-аналізу. В роботі у стислій та доступній для сприймання формі дано аналіз виступу та статті в газеті «Тайм» щодо боротьби з тероризмом.

Об’єкт дослідження - боротьба з міжнародним тероризмом.

Предмет дослідження - аналіз публічних виступів провідних політиків та науковців щодо боротьби з тероризмом.

Мета дослідження - проаналізувати і дослідити особливості контент-аналізу, а також дати аналіз публічних виступів щодо боротьби з тероризмом.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

) розглянути теоретичні аспекти контент-аналізу;

) визначення типів та побудови контент-аналізу;

3) проаналізувати публічні виступи провідних політиків та науковців щодо боротьби з тероризмом.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, порівняння, картографічний, статистичний, прогнозування.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, літератури та додатків.

 

Суть контент-аналізу

 

Ученим, що займаються контент-аналітичними дослідженнями, протягом тривалого часу цілком правильним здавалося класичне визначення, яке дав контент-аналізу Б.Берельсон: "Контент-аналіз - це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту інформації, яка відповідає цілям її дослідника". Але зараз багатьом зрозуміло, що таке визначення застаріло. Контент-аналіз розвинувся у соціологічний метод вивчення документів, він може розкривати не тільки експліцитний, але імпліцитний зміст інформації, а об'єктивність, системність та кількісність не вичерпують усіх принципів й умов контент-аналізу.

Контент-аналіз (від англ. contens зміст) - метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення або вимірювання різних фактів і тенденцій, відображених в цих документах. Особливість контент-аналізу полягає в тому, що він вивчає документи в їх соціальному контексті. Може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні політичної спрямованості газети), паралельний, тобто у поєднанні з іншими методами (напр., в дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (напр., при класифікації відповідей на відкриті питання анкет).

Контент-аналіз вчені визначають як специфічну техніку дослідження, спрямовану на об'єктивне, систематичне та кількісне описання змісту повідомлення, яке відповідає цілям дослідника. У цьому разі під об'єктивністю розуміють аналіз, підпорядкований чітким правилам, які різним дослідникам, що працюють з одними й тими самими текстами, дають змогу отримувати однакові результати. Систематичність передбачає впорядкування та розподіл змісту документа за відповідними категоріями (рубриками). Що стосується кількісного описання, то тут мають на увазі вимірюваність значущих елементів тексту, підраховування їхньої частоти.

Зараз уже багатьом дослідникам зрозуміло, що контент-аналіз можна здійснювати не лише на текстових, а й на будь-яких інших документальних джерелах, що, до речі, з успіхом роблять археологи. Предметом дослідження може бути будь-яка проблема, яку висвітлює чи навпаки оминає увагою документ, і через те з допомогою контент-аналізу можна досліджувати соціальну дійсність. Але це не вичерпує можливостей контент-аналізу. З його допомогою також можна з успіхом вивчати внутрішню структуру самого документа, вирішувати проблему його авторства, досліджувати закономірності його побудови.

Деякі дослідники у своїх визначеннях роблять наголос на кількісному боці контент-аналізу. Вони вважають, що контент-аналіз - це переклад у кількісні показники масової текстової (чи записаної на плівку) інформації. А його сутність полягає в підрахунку того, як репрезентовані у певному інформаційному масиві смислові одиниці, котрі цікавлять дослідника.

У цих визначеннях ми бачимо погляд на контент-аналіз як на суто розрахункову техніку чи другорядний метод, заснований тільки на підрахункових операціях. Але у наш час контент-аналіз став самостійним якісно-кількісним методом, з допомогою якого ми можемо здійснювати весь цикл дослідження документа від вибору одиниць дослідження до інтерпретації результатів [20, 331].

Якщо не розглядати проблему так детально, то можна сказати, що контент-аналіз - це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Суть методу контент-аналізу полягає у фіксації певних одиниць змісту, який вивчається, а також в квантифікації отриманих даних.

Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.

Об'єктом контент-аналізу може бути зміст різних друкарських видань, радіо- і телепередач, кінофільмів, рекламних повідомлень, документів, публічних виступів, матеріалів анкет.

 

Предмет контент-аналізу

 

При розгляді предмета контент-аналізу слід пам'ятати про визначення комунікаційного ланцюжка Г.Лассуелла. Усі ланки його можна вивчати з допомогою контент-аналітичних досліджень. Цей загальний висновок був відомий і радянським ученим, однак вони робили наголос на соціальні функції преси та її вплив на аудиторію.

Взагалі, вивчення аудиторії з допомогою контент-аналізу - це дуже складна і серйозна справа. Вона ґрунтується на основі одного із базових положень теорії інформації і кібернетики: кількість інформації - це міра тієї кількості невизначеності, яка знищується після отримання повідомлення. Таким чином, треба вивчати зміни, які відбувалися чи мають відбуватися з аудиторією після отримання певної інформації. Але тут не можна впадати у крайнощі.

Ми можемо дізнатися про пристрасті і політичні погляди реципієнтів, вивчивши напрямок тих видань, яким вони віддають перевагу. Крім того, можна досліджувати те, як слід будувати тексти для найкращого їх сприйняття аудиторією. Взагалі, вивчення аудиторії без ретельного дослідження текстів навряд чи можливе. Тільки вивчивши тексти і реакцію на них аудиторії можна зрозуміти, які зміни відбуваються в ній і що треба зробити, щоб відповідним чином зреагувати на ці зміни. Для успіху дослідження аудиторії того чи іншого видання слід чітко визнати коло аудиторії, тобто не тільки наявних, але й прихованих адресатів. Крім того, потрібно усвідомити, що є завданням даного дослідження: вивчення індивідуального сприйняття інформації, групового чи всіма читачами взагалі (маються на увазі не тільки читачі, а й ті, хто сприймає звукову, аудіовізуальну інформацію і т. ін.). Ще раз повторюємо, що цінним джерелом може стати пристрасть досліджуваних реципієнтів до тих чи інших джерел інформації.

Не менш важливе значення має контент-аналіз у дослідженні комунікатора. Деякі дослідники навіть вважають, що за самим текстом ми з більшою долею впевненості можемо судити про виробника тексту, ніж про його споживача, тому що ймовірність появи у тексті характеристик автора набагато більше. При дослідженні комунікатора можливі дві ситуації. Перша, рідкіша, коли дослідник має безпосередній вихід на комунікатора, і друга, коли дослідження ведеться тільки з допомогою вивчення текстів.

Завдання більшості досліджень комунікатора - це вивчення його ставлення до дійсності - як його позиції, так і зони підвищеної уваги.

Ще один важливий аспект дослідження документів - вивчення самого змісту документа. Це може бути аналіз однієї тільки сукупності текстів чи у порівнянні з іншими сукупностями [22, 386].

Допомагає контент-аналіз і у вирішенні питань вивчення засобів, з допомогою яких інформація потрапляє до споживача і впливає на нього.

Ще більш цікаві дослідження ефективності впливу змісту документа на респондента. Одна з найбільш відомих з такого роду досліджень - робота Х.Кентріла, у які автор дослідив паніку, котра виникла після повідомлення однією з ведучих радіостанцій Сполучених Штатів про висадку інопланетян. Радіостанція здійснила інсценування роману Г.Уеллса "Війна світів", причому наблизила дію до реальності. Спочатку репортер, перервавши звичайні передачі, повідомив про металеві кулі, які впали на землю неподалік від Нью-Йорка. Потім були повідомлення про те, як з тих куль виповзають марсіани і знищують землян. Більшість слухачів прийняли все це за реальність, не звернувши уваги на те, що диктор декілька разів попереджував: це - інсценування. Виникла паніка. Ця подія дала привід деяким ученим зробити висновок, що мас-медіа дуже сильно впливають на аудиторію і з допомогою вмілої пропаганди можна добитися якої завгодно реакції. Це, звичайно, не зовсім так, однак, застосовуючи контент-аналіз, можна вивчити не тільки вже існуючий ефект, але і передбачити, як впливатимуть на аудиторію ті чи інші повідомлення. Особливо це важливо у передвиборній боротьбі, а також у галузі реклами.

Цікаву методику у цьому напрямку запропонували Р.Мертон, М.Фишке і П.Кендалл. У роки другої світової війни вони розробили процедуру "фокусованого інтерв'ю" для вивчення й виміряння ефекту пропагандистського впливу. За цією методикою текст (фотографії, газети, сценарії радіопередач) спочатку оброблявся з допомогою контент-аналізу, потім з ним ознайомлювалась експериментальна група, після чого дослідники проводили з реципієнтами інтерв'ю. Ефективність впливу підраховувалась в залежно від того, скільки разів в інтерв'ю реципієнти наводили аргументи, які раніше були отриманні з допомогою контент-аналізу [27, 342].

Таким чином, ми бачимо, що аналіз змісту документів відіграє дуже велику роль. Він характеризує тією чи іншою мірою складові комунікаційного процесу, й усі вони можуть бути предметом контент-аналітичного дослідження.

Проблема вибірки

 

Як ми вже писали, вибірка відіграє велику роль у процесі контентного аналізу. Справа у тому, що в багатьох випадках досліджувана сукупність документів є настільки великою, що не можна вивчати її усю. І тут постає проблема вибору з цієї сукупності представників, аналіз яких дав би уявлення про всю сукупність документів.

Перший етап усякої вибірки - це обрання джерела інформації. Учений, залежно від цілей дослідження, обирає ті джерела, які допоможуть вирішити поставлені питання. Вибірка може бути репрезентативною чи типологічною. Репрезентативна вибірка претендує на те, щоб представляти усю сукупність, що досліджується, типологічна вказує, що для сукупності характерні певні риси, але не вичерпує усіх характеристик тих документів, що вивчаються. Репрезентативна вибірка поділяється на квотну і випадкову. З допомогою квотної вибірки ми беремо від кожної досліджуваної сукупності частку документів відповідно до розміру тієї сукупності та її ролі у досліджуваній проблемі. Як бачимо, цей тип вибірки вимагає певних даних, які дослідник не завжди має. Тому більшість учених застосовує так звану випадкову вибірку. За цією вибіркою можливість потрапити у склад обраних документів рівна для усіх елементів сукупності, тому ця вибірка також вважається репрезентативною.

Але тут стає у повний ріст інше питання: скільки же потрібно відібрати документів, щоб з одного боку їх опрацювання було у рамках тих сил і часу, які виділені для дослідження, а з іншого, щоб ці документи достатньо повно представляли усю сукупність. Цікавий досвід випадкової вибірки накопичений Інститутом по вивченню суспільної думки Геллапа. Вчені цього інституту склали таблицю, яка показує у відсотках розмір помилки при випадковій вибірці [24, 323]:

 

% думок.. 3000.. 1500... 1000.. 600.. 400.. 200

%.. 1…. 2…… 2…… 4…… 4…… 5

%.. 2…. 2…… 3…… 4…… 5…… 7

%.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 8

%.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 9

%.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 9

%.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 9

%.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6……. 8

%.. 2….. 2…… 3…… 4…… 5…… 7

%.. 1…. 2…… 2…… 4…… 4…… 5

Як ми пам'ятаємо, ступінь надійності, якої потребує соціологічне дослідження, складає 95%. Виходячи з цього, можна підбирати вибіркову сукупність. Як бачимо на таблиці, найбільш підходить сукупність із 1500 елементів. Загальна помилка при такій сукупності складає всього 2-3%. Брати сукупність із 3000 елементів немає сенсу, бо це збільшує працю дослідника у два рази, а помилку зменшує тільки на 1%.

При проведені вибірки треба ретельно стежити за тим, щоб вона була справді випадкова. Якщо, наприклад, при дослідженні матеріалів районних газет взяти до уваги тільки ті номери, які виходять по середах, то це не дасть повного уявлення про всі номери газети, оскільки номери, які виходять у певні дні, мають свої особливості. Отже, у вибірку повинні потрапити і номери, які виходять в інші дні тижня.

Як приклад можна привести вибірку, яку здійснили М.Пайян і Д.Оуен. Із 27 газет з тиражем понад 300 тис. екземплярів з допомогою випадкової вибірки вони обрали 8. Потім з кожного номеру цих газет за березень 1975 р. взяли по 6 статей і таким чином вибіркову сукупність склали 6638 матеріалів.

Ще один тип вибірки, який широко застосовується дослідниками, але не дає надійних гарантій точності, це - вибірка з допомогою експертного опитування [22, 385].

Для забезпечення високої якості дослідження треба при проведені вибірки користуватися науковими методиками. Відбір документів тільки за власним бажанням дослідника знижує достовірність і вносить зайвий елемент суб'єктивізму.

 

Стиль документа

Це офіційний заклик США щодо припинення підтримувати тероризм, його негативний вплив на майбутнє цивілізації. Текст побудований з експресивно забарвлених речень (“у США дуже занепокоєні”, “викликає надмірне здивування”, “людство вважає абсолютно неприпустимим”), що налаштовують адресата(тів) на активні дії, викликають обурення щодо підтримки терористів деякими країнами.

Стиль документа

Це офіційна стаття професора Гарвардського університету про боротьбу із сучасним тероризмом. Текст побудований з експресивно забарвлених речень (“викликає надмірне здивування”, “людство вважає абсолютно неприпустимим”, “критики доводять”), що налаштовують адресата(тів) на активні дії, викликають обурення щодо терактів в Америці у вересні 2001 року.

ВИСНОВКИ

 

На основі результатів проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки:

Контент-аналізомназивають метод збору кількісних даних про явище, який вивчається, або процес, що містяться в документах. Під документом при цьому розуміється не тільки офіційний текст (типу інструкції або правового закону), але все написане або вимовлене, все, що стало комунікацією. Контент-аналізу піддаються книги, газетні або журнальні статті, оголошення, телевізійні виступи, кіно- і відеозаписи, фотографії, гасла, етикетки, малюнки, інші витвори мистецтва, а також, зрозуміло, і офіційні документи.

Контент-аналіз дає можливість дослідження документів на різноманітні теми. Уперше можливості контент-аналізу теоретично обґрунтував Г.Д.Лассуелл. Зокрема, він писав про можливість з допомогою контент-аналізу досліджувати характер і зміст соціальних змін.

З допомогою контент-аналізу можна проводити дослідження будь-якого документа чи сукупність документів з метою вивчення як закономірностей внутрішньої побудови документа, так і того, що його породило і для чого він призначений. З високими можливостями контент-аналізу пов'язана і необхідність його застосування. В цілому можна зазначити, що у наш час вже жодне дослідження документа не можна здійснити без застосування методу контент-аналізу. Цей метод продовжує свій розвиток і поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованого аналізу.

Контент-аналіз відрізняється від всіх інших способів вивчення документів, тим, що він дозволяє «вписати» зміст документа в соціальний контекст, осмислити його одночасно і як прояв, і як оцінку соціального життя. «Вписування» документа в проблему, що вивчається, припускає виявлення того, що:

а) існувало до нього і отримало в ньому віддзеркалення,

б) наявний тільки в ньому,

в) буде після нього, тобто з'явиться підсумком його сприйняття адресатом.

Дослідники висувають на перший план такі принципи контент-аналізу, як об'єктивність і квантифікація. Ці дві ознаки міцно зв'язані між собою, бо саме квантифікація забезпечує об'єктивний підхід до об'єкта дослідження. Об'єктивність аналізу, в свою чергу, являє собою найбільше досягнення цього методу, саме те, через що все більше вчених як у нас, так і за кордоном застосовують цей трудомісткий спосіб дослідження документів.

У процесі контент-аналітичного дослідження може вивчати не тільки якісь аспекти поведінки учасників комунікації, але і соціальне середовище, епоху, в яку створювався документ, закономірності побудови внутрішньої структури самого документа. Особливість контент-аналізу полягає не тільки у незалежній від кодувальника інструкції, але і у системі вибору категорій та одиниць дослідження, які охоплюють весь зміст документа. Хоча строгий інструментарій, безперечно, є однією з найважливіших, основних особливостей контент-аналізу.

Контент-аналіз - важливий інструмент лінгвістично-статистичного аналізу. За умов фронтальної комп'ютеризації наукових досліджень та розробок контент-аналіз має бути не просто адаптований до комп'ютерних програм, а сполучений з відповідними інформаційно-пошуковими системами, однією з яких є тезаурус, пов'язаний з поняттями "семантичне поле", "концептуальне поле" та з методом компонентного аналізу. Таке сполучення передбачає істотне збагачення пізнавальних можливостей контентного аналізу.століття вимагає оптимального вирівнювання становища у міжнародних відносинах та використання можливостей елементів національного та міжнародного життя. Збалансованість взаємовідносин між головними елементами людської цивілізації потрібна для вирішення проблем, що стоять перед людством, включаючи й проблему міжнародного тероризму, яка справляє серйозний дестабілізуючий вплив на міжнародні законність, правопорядок та безпеку. Існування міжнародного тероризму об'єктивно сприяє консолідації здорових сил у суспільстві та міжнародній системі, що відбивається в удосконаленні договірно-правової теорії та практики, створенні різного типу міжнародних норм і стандартів, які регулюють діяльність органів національної та міжнародної юстиції. Україна як один з ключових елементів європейської, а внаслідок цього й міжнародної безпеки, не може залишатися осторонь цих процесів. Її участь у них має стати запорукою стабільних систем національної та регіональної безпеки у майбутньому тисячолітті.

Зробивши контент-аналіз виступу заступника Держеекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона, можна сказати, що основним тенденціям розвитку міжнародного тероризму відведено більше місця ніж заклику до боротьби проти нього світової спільноти, хоча ця категорія складає 38%, що теж не мало. Тобто яскраво представлена позиція США, яка не бажає терпіти міжнародних терористичних актів на своїй території.

Щодо контент-аналізу статті Джозефа С. Най-молодшого, професора Гарвардського університету в часописі «Тайм», то тут можна вказати, щоосновним характеристикам, а також мотивам та організації тероризму відведено більше місця, ніж заклику до боротьби проти нього світової спільноти, хоча ця категорія складає 41%, що теж не мало. Тобто яскраво представлена позиція що країни повинні співпрацювати на догоду власним інтересам, бо на ступінь співпраці впливає не лише військова міць країни, а й її «м'яка сила», привабливість. Вона призвела до марної витрати «м'якої сили» Америки, відвернула увагу від Афганістану й «Аль-Каїди» і породила небезпеку того, що Ірак може стати притулком для терористів. Але критики Буша у країні та за кордоном мусять також зрозуміти, що попри колишні помилки, зараз життєво важливо дотримуватися єдиної стратегії, оскільки тероризм нікуди не зник.

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Алексеев А.Н., Дудченко В.С. О специфике контент-анализа как социологического метода // Социологические проблемы семьи и молодежи: Сб.ст. / Под ред. И.И.Леймана. Л.: Наука, 1972.

. Алексеев А.Н. Контент-анализ в социологии и точки соприкосновения с другими отраслями знания // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970.

. Алексеев А.Н. Контент-анализ: техника или методология? (к постановке проблемы) // Методологические и методические проблемы контент-анализа: (Тезисы докладов рабочего совещания социологов) / АН СССР. Институт социологических исследований; Отв. ред. А.Г.Здравомыслов. - М.-Л., 1973. Вып. 1. - С. 56-63.

. Баранов А.В. Опыт текстового анализа газеты // Количественные методы в социальных исследованиях: Материалы совещания, прошедшего в г.Сухуми 17-20 апреля 1967 г. Информ. бюлл. Научного совета АН СССР по проблемам конкретных социальных исследований, ССА, Отд-ния конкр. соц. иссл. Института философии АН СССР. - М., 1968. - N 9.

. Баришполец А.Т. Методические рекомендации к изучению темы "Социологические исследования в области журналистики". - Чернигов: Б.И., 1987.

6. Белл Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы: Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1980. - 318 с.

. Виступу народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів тероризму // Персонал. - 2006. - № 3. - С. 22-23.

. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.:. Наука, 1981. - 138 с.

9. Грушин Б.А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения. - М.: Знание, 1979. - 64 с.

10. Джозеф С. Най (молодший) Боротьба за тероризмом // Урядовий кур’єр - 2003. - № 124. - С. 4.

11. Жарикова Т.А. Контент-анализ социологический метод: Препринт / Институт истории, археологии и этнографии народов Дальнего Востока ДВО АН СССР. Владивосток, 1990. - 26 с.

12. Зборовский В., Орлов Г. Введение в социологию. - М., 1991. - С. 231-239.

. Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 307 с.

14. Капитонов 3. В. Социология XX века: история и технология.- Ростов-на-Дону, 1996. - С. 135-142.

. Коробейников В.С. Анализ содержания материалов пропаганды // Проблемы социальной психологии и пропаганды. М.: Политиздат, 1971. - С. 70-92.

. Лауристин М. О возможностях контент-анализа в социологическом исследовании массовой коммуникации // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970. - C. 22-27.

. Лизанчук В.В., Кузнецова О.Д. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці: Навч. посібник. - К.: НМК ВО при Мінвузі УРСР, 1991. - С. 44.

. Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Под общ. ред. Б.А.Грушина, Л.А.Оникова. - М.: Политиздат, 1980. - С. 360.

. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук / Пер. с франц.; Под ред. В.А.Туманова и В.П.Казимирчука. - М.: Прогресс, 1972.

20. Погорілий О. В. Соціологічна думка XX ст.- К., 1996. - С. 331-337.

. Ручка А. О., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. - К., 1995. - С. 367-376.

. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч. посіб. - К.: Атіка, 2004. - 480 с.

23. Соковнин В.М. Об объективности исследования в контент-анализе // Методологические и методические проблемы контент-анализа: (Тезисы докладов рабочего совещания социологов) / АН СССР. Институт социологических исследований; Отв. ред. А.Г.Здравомыслов. - М.-Л., 1973. - Вып. 1. - С. 59.

. Сорока М., Танатар Н. Використання методу контент-аналiзу при створеннi автоматизованих iнформацiйних систем // Наук. пр. НБУВ. - 1998. - Вып. 1. - С. 318-323.

. Танатар Н. В. Информационно-аналитическое обслуживание высших органов государственной власти с использованием автоматизированных систем ключевых фрагменов публикаций // Б-ки нац. акад. наук: проблемы функционирования, тенденции развития: Науч.-практ. и теорет. сб. - 2003. - Вып. 2. - С. 91-100.

. Танатар Н. В. Бібліотеки України - у дзеркалі преси (Контент-аналіз газетних публікацій, липень-вересень 2002 року) // Бібл. планета. - 2003. - № 2. - С. 11-14.

. Танатар Н., Федорчук А. Сучаснi iнформацiйнi технологiї прес-монiторингу передвиборних кампанiй // Українська періодика: Iсторiя i сучаснiсть: Доп. та повiд. шостої Всеукр. наук. - теорет. конф., 11-13 трав., 2000 р. - Л., 2000. - С. 342-344.

. Федорчук А. Г., Танатар Н. В. Теоретико-методичні засади аналізу інформаційного потоку соціально-політичного спрямування // Бібліотекознавство, документознавство, інформологія. - 2004. - № 2. - С. 33-38.

. Федорчук А., Танатар Н. Президентськi вибори 1999 року: контент-аналiз матерiалiв преси // Українська періодика: Iсторiя i сучаснiсть: доп. та повiд. шостої Всеукр. наук. - теорет. конф., 11-13 трав., 2000 р. - Л., 2000. - С. 351- 354.

30. Федорчук А. Г. <http://www.nbuv.gov.ua/people/fag.html> Контент-мониторинг информационных потоков[Электронный ресурс] // Б-ки нац. акад. наук: пробл. функционирования, тенденции развития. - Электрон. дан. (1 файл). - К., 2005. - Вып. 3. - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2005/05fagmip.html. - Загол. с экрана.

31. Berelson B. Content Analysіs іn Communіcatіon Research. - Glencoe: Free Press, 1952. - P. 16.

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контент-аналізу

1.1 Суть контент-аналізу

Характеристика контент-аналізу як методу

Цілі, завдання, принципи та умови контент-аналізу

Основні типи і види контент-аналізу

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика процесу контент-аналізу

2.1 Об’єкт контент-аналітичного дослідження

Предмет контент-аналізу

Розробка і практичне застосування контент-аналізу

Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу

Проблема вибірки

РОЗДІЛ 3. Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців, щодо боротьби з тероризмом

3.1 Аналіз виступу заступника держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона в 1996 році

3.2 Контент-аналіз на статтю Джозефа С. Най (молодшого), професора Гарвардського університету в часописі «Тайм»

Контент-аналіз виступу народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів тероризму

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Насильство є невід'ємною складовою суспільно-політичних відносин. Воно існує як у відносинах між окремими особами, так і у стосунках між народами та державами. Поділ Європи на ворогуючі блоки, "холодна війна", низка арабо-ізраїльських конфліктів, пауперизація країн "третього світу" у 70-ті роки обумовили сплеск терористичних акцій, який фактично спростував ідею про імунітет розвинених країн до терористичних проявів.

У біполярній міжнародній системі проблематика міжнародного тероризму розглядалася, здебільшого, крізь призму державного тероризму, крізь призму суперництва капіталістичного та соціалістичного суспільних устроїв. Іншими словами, міжнародний тероризм виявлявся складовою частиною зовнішньої політики супердержав та їх. сателітів, інструментом ідеологічної експансії і, зрештою, дестабілізатором системи міжнародної безпеки. При цьому країни-конкуренти завжди виховувалися у дусі розподілу сили на "справедливу" та "несправедливу", що у свою чергу обумовлювало "подвійний стандарт" у політичній, юридичній та оперативній оцінці актів міжнародного тероризму.

Необхідність звернути увагу на проблеми тероризму сьогодні викликана зміною парадигми розвитку міжнародного тероризму з огляду на завершення конфронтації між Сходом та Заходом, розвій світових інтеграційних процесів, появу потужних транснаціональних кримінальних організацій та інших факторів, що радикально змінили оточення, в якому функціонують терористичні угруповання. З іншого боку, поглиблення дисбалансу у розвитку між Північчю та Півднем створили міжнародну ситуацію, вивчення якої дає підстави стверджувати, що світ стоїть на порозі якісної трансформації міжнародного тероризму та появи його новітніх технологій.

Однією з головних особливостей нашого часу є постійне зростання темпів виробництва інформації. Цей процес об'єктивний і в цілому, безумовно, позитивний. Проте на сьогоднішній день людство зустрілося з парадоксальною, на перший погляд, ситуацією: прогрес в області виробництва інформації веде до зниження загального рівня інформованості.

Окрім збільшення об'ємів інформації до масштабів, які роблять неможливою її безпосередню обробку, виникли цілий ряд специфічних проблем, пов'язаних з швидким розвитком інформаційних технологій.

Традиційні інформаційно-пошукові системи поступово стали втрачати свою актуальність. Причина цього криється не стільки у фізичних об'ємах інформаційних потоків, скільки в їх динаміці, тобто в постійному систематичному оновленні інформації, яка далеко не завжди має очевидну регулярність. Обхват і узагальнення великих динамічних інформаційних потоків, які безперервно генеруються в засобах масової інформації (ЗМІ), вимагає якісно нових підходів.

Вихід може бути знайдений тільки в засобах автоматизації виявлення найбільш важливих складових в інформаційних потоках. Саме тому останніми роками все частіше стали використовувати системи моніторингу ресурсів, тісно пов'язані з контент-аналізом.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: “Контент-аналіз публічних виступів провідних політиків та науковців щодо тероризму”.

У даній курсовій роботі висвітлюються теоретичні аспекти контент-аналізу. В роботі у стислій та доступній для сприймання формі дано аналіз виступу та статті в газеті «Тайм» щодо боротьби з тероризмом.

Об’єкт дослідження - боротьба з міжнародним тероризмом.

Предмет дослідження - аналіз публічних виступів провідних політиків та науковців щодо боротьби з тероризмом.

Мета дослідження - проаналізувати і дослідити особливості контент-аналізу, а також дати аналіз публічних виступів щодо боротьби з тероризмом.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

) розглянути теоретичні аспекти контент-аналізу;

) визначення типів та побудови контент-аналізу;

3) проаналізувати публічні виступи провідних політиків та науковців щодо боротьби з тероризмом.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, порівняння, картографічний, статистичний, прогнозування.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, літератури та додатків.

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контент-аналізу

 

Суть контент-аналізу

 

Ученим, що займаються контент-аналітичними дослідженнями, протягом тривалого часу цілком правильним здавалося класичне визначення, яке дав контент-аналізу Б.Берельсон: "Контент-аналіз - це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількіс