Розрахунок собівартості продукції, що випускається

 

Витрати на матеріали розраховуються за кожним видом матеріалів за формулою 6.1.

 

, (6.1)

 

де Ні – витрати матеріалу і-го найменування, кг,

Ці – вартість матеріалу і-го найменування, грн./кг,

Кі – коефіцієнт транспортних витрат, Кі =1,14,

Ві – маса відходів і-го найменування, кг,

Цв – вартість відходів і-го найменування, грн./кг,

N – кількість видів матеріалів.

Проведені розрахунки зводимо до Таблиці 4.

 

Таблиця 4 – Витрати на матеріали

Найменування матеріалу, марка, тип, сорт	Ціна за 1 кг, грн.	Витраче-но, кг	Величина відходів, кг	Ціна відходів, грн./кг	Відходи, що повторно використо-вують, грн.	Вартість витраченого матеріалу, грн.
СТ.3	0,986	1,2	0,1	0,074	0,0074	1,34
	0,986	1,3	0,1	0,074	0,0074	1,45
	0,986	1,4	0,1	0,074	0,0074	1,56
Всього на один виріб						4,35
Всього на річну програму						439393,5

 

Електрична енергія на дільниці витрачається на живлення електродвигунів, електронагрівальних приладів, апаратури та на освітлення приміщення.

Витрати на силову електроенергію розраховується за формулою 6.2.

 

, (6.2)

 

де W – встановлена потужність обладнання та транспортних засобів, кВт;

Це – вартість електроенергії, грн. (Це=0,4);

Kвч – коефіцієнт, що враховує використання двигунів за часом;

Kвп – коефіцієнт, що враховує використання двигунів за потужністю;

Kз – середній коефіцієнт завантаження обладнання (Kз= 0,96; Kз=0,79);

J – коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі;

h - ККД обладнання.

Витрати на основну заробітну плату робітників (Зр) визначається за формулою 6.3.

 

, (6.3)

 

де Чрі – чисельність робітників за окремими видами робіт;

n – число робіт за видами та розрядами;

Кс – коефіцієнт співвідношень, який установлений в даний час (Кс =3);

Сі – погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, який виконує відповідну роботу, грн./год.

Сі визначається за формулою 6.4.

 

, (6.4)

 

де Мм – мінімальна місячна оплата праці, грн. (Мм = грн.);

Кі – тарифний коефіцієнт робітника відповідного розряду та професії;

Тр – число робочих днів в місяці (Тр =22);

Тзм – тривалість зміни, (Тзм =8 год.)

Тарифний коефіцієнт Кі допоміжних робітників можна визначити як середній тарифний коефіцієнт за формулою 6.5.

 

 (6.5)

 

Розрахунки заносимо до таблиць 5.

Таблиця 5 – Величина витрат на основну заробітну плату робітників за базовим варіантом

Найменування робіт	Чисельність робітників, чол.	Розряд роботи	Тарифний коефіцієнт	Погодинна тарифна ставка, грн.	Величина оплати на робітника, грн.	Фонд оплати праці, грн.
Токарна 1	16	5	1,0	3,097	22476,96	134861,8
Токарна 2	16	5	1,11	3,43	24952,62	174668,3
Токарна 3	16	5	1,33	4,11	29838,6	208870,2
Фрезерна	34	5	1,55	4,8	34775,4	347754
Шліфувальна	30	5	1,78	5,51	40002,6	440028,6
Налагоджувальні	1	5	2,0	6,19	44939,4	44939,4
Інструментальні	4	5	2,0	6,19	44939,4	179757,6
Складальні	11	5	2,0	6,19	44939,4	314575,8
Транспортні	11	5	2,0	6,19	44939,4	1258303,2
Всього						3496234,8

 

Додаткова заробітна плата робітників розраховується за формулою 6.6.

 

, (6.6)

 

де Ндод – норма нарахування додаткової заробітної плати (Ндод =10…12%)

Визначимо нарахування на заробітну плату робітників.

Збори на обов’язкове державне пенсійне страхування визначаються за формулою 6.7.

 

, (6.7)

 

де Нпс – норма нарахування (33,2%).

Збори на обов’язкове соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначаються за формулою 6.8.

 

, (6.8)

 

де Нссвп – норма нарахування (1,5%).

Збори на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття визначаються за формулою 6.9.

 

, (6.9)

 

де Нссб – норма нарахування (1,3%).

Збори на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань визначаються за формулою 6.10.

 

, (6.10)

 

де Нсснв – норма нарахування (1,%).

Загальна величина нарахувань визначається за формулою 6.11.

 

 (6.11)

 

Розрахуємо витрати на амортизацію основних фондів.

В спрощеному вигляді амортизаційні відрахування по кожному виду обладнання можуть бути розраховані за формулою 6.12.

 

, (6.12)

 

де Ц – балансова вартість обладнання, грн.;

На – норма амортизації, % за рік;

Т – термін використання обладнання, цілі місяці.

Законодавство України визначає такі норми амортизації: електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, конторське обладнання і т. д. –10% на квартал або 40% на рік. Все інше обладнання – 6% на квартал або 24% на рік, інше (будівлі, споруди тощо)- 8% на рік.

Всі проведені розрахунки амортизаційних відрахувань зводимо до Таблиці 6.

 

Таблиця 6 – Величина амортизаційних відрахувань

Найменування обладнання	Вартість, грн.		Норма амортизації, (кварт.) %	Термін використання обладнання, міс.	Амортизаційні відрахування, грн.
	б	п			б	п
Транспортні засоби	1580,8	5390	40	12	1375,9	4691,456
Технологічне обладнання	44480	32890	24	12	29640,5	21917,2
Енергетичне обладнання	6017,5	9521	24	12	4009,9	6344,6
Матеріальний склад	3210	15679	8	12	910,4	4446,7
Виробничий та господарський інвентар	1750	1580	40	12	1523,2	1375,2
Будівля, яку займає дільниця	54380	69459	8	12	15422,6	19699,1
Програми управління	1105	2000	60	12	1076,7	1948,8
Всього					53959,2	60423,0

 

Загальновиробничі витрати охоплюють: витрати на управління організацією, оплата службових відряджень, витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання тощо. Загальновиробничі витрати розраховуються за нормативами, що їх встановлено відповідно до інших статей, які утворюють собівартість виробу.

Так, змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт пропорційно встановленій базі розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт пропорційно встановленій базі розподілу, виходячи з нормальної потужності підприємcтва. Постійні нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу реалізованої продукції в період їх виникнення.

В загальному вигляді величину загальновиробничих витрат можна спрогнозувати за нормативами по відношенню до основної заробітної плати робітників, які виготовляють цю продукцію.

Витрати на утримання обладнання розраховуємо за формулою 6.13.

 

, (6.13)

 

де Но – норма нарахування (110-120)

Цехові витрати за формулою 6.14

 

, (6.14)

де Нц – норма нарахування (60-70)

Величину загальновиробничих витрат розраховуємо за формулою 6.15.

 

, (6.15)

 

де Нзв – норма нарахування (0,9)

Сума всіх статей витрат утворює виробничу собівартість виробів.

Результати розрахунків всіх видів витрат зводимо до таблиці 7.

 

Таблиця 7 – Собівартість обробки деталей річного випуску