Тести для перевірки вихідного рівня знань

 

1. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Перелом стегнової кістки

Б. Вивих стегна

В. Тромбоз магістральної артерії (+)

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит

 

2. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Вивих стегна

Б. Перелом стегнової кістки

В. Емболія магістральної артерії (+)

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит

 

3. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Перелом стегнової кістки

Б. Вивих стегна

В. Травма магістральної артерії (+)

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит

 

4. Суха гангрена характеризується:

А. Розвитком гнильної інфекції, наявністю демаркаційної лінії

Б. Наявністю демаркаційної лінії, інтоксикацією

В. Розвитком гнильної інфекції, інтоксикацією, муміфікацією

Г. Розвитком гнильної інфекції, відсутністю інтоксикації

Д. Наявністю демаркаційної лінії, відсутністю інтоксикації, муміфікацією (+)

 

5. Причини вологої гангрени нижньої кінцівки:

А. Швидкий розвиток розладів регіонарноного кровообігу (+)

Б. Ожиріння

В. Гнильна інфекція

Г. Облітеруючий атеросклероз

Д. Поступовий розвиток розладів регіонального кровообігу

 

6. Клініка вологої гангрени включае:

А. Набряк тканин, зміна забарвлення шкіри, відсутність демаркаційної лінії

Б. Інтоксикація, набряк тканин, зміна забарвлення шкіри, відсутність демаркаційної лінії, гнилісний запах (+)

В. Чітка демаркаційна лінія, гнилісний запах, інтоксикація, набряк тканин

Г. Гнилісний запах, відсутність демаркаційної лінії, муміфіковані уражені тканини

Д. Гнилісний запах, муміфіковані уражені тканини, відсутність інтоксикації, відсутність чутливості в зоні ураження

 

7. Причини виникнення трофічних виразок:

А. опікове ураження

Б. порушення іннервації (+)

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки

 

8. Причини виникнення трофічних виразок:

А. опікове ураження

Б. порушення артеріальної геодинаміки (+)

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки

 

9. Причини виникнення трофічних виразок:

А. опікове ураження

Б. порушення венозної геодинаміки (+)

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки

 

10. Основні принципи лікування трофічних виразок:

А. Виссічення виразки, некректомія, стимуляція регенерації,

Б. Виссічення виразки, некректомія, стимуляція регенерації, патогенетичне лікування

В. Виссічення виразки, стимуляція регенерації, некректомія, пластика виразкового дефекту

Г. Стимуляція регенерації, патогенетичне лікування, некректомія, пластика виразкового дефекту (+)

Д. Застосування санаторно-курортного лікування

 

11. Метод лікування губоподібних товстокишкових нориць

А. консервативний

Б. пломбування

В. діатермокоагуляція нориці

Г. резекція кишкової петлі, що несе норицю (+)

Д. накладання лігатури на хід нориці

 

12. При якій хірургічній обробці некректомія проводиться на підставі прямих ознак:

А. Первинній

Б. Вторинній (+)

В. Ранній

Г. Пізній

Д. Відстроченій

 

13. На підставі яких ознак проводять некректомію при первинній хірургічній обробці рани:

А. Прямих

Б. Пізніх

В. Непрямих (+)

Г. Зворотних

Д. Лабораторних

 

14. На підставі яких ознак проводять некректомію при вторинній хірургічній обробці:

А. Прямих (+)

Б. Пізніх

В. Непрямих

Г. Зворотних

Д. Лабораторних

 

15. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Флегмона (+)

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік

 

16. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Гангрена пальців (+)

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік

 

17. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Невропатична виразка (+)

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік

 

18. Чим зумовлена небезпека сторонніх тіл:

А. Розвиток лімфостазу

Б. Інкапсуляція

В. Малігнізація

Г. Розвиток запалення і інфекції (+)

Д. Розвиток кровотечі

 

19. Найбільш інформативний метод для дослідження нориць:

А. фістулографія (+)

Б. барвникова проба

В. ендоскопія

Г. зондування нориці

Д. оглядова рентгенографія

 

20. До заходів щодо профілактики пролежнів можна віднести:

А. протирання “небезпечних” ділянок тіла хворого 5% спиртовим розчином йоду

Б. протирання “небезпечних” ділянок тіла хворого 10% розчином камфорного спирту (+)

В. прикладання до місць можливого ураження спиртового компресу

Г. забезпечення хворому постійного положення на спині

Д. прикладання до "небезпечної" ділянки грілки

 

 

IV. Зміст навчання