Небанківські фінансово-кредитні установи

Незважаючи на те, що пропозиція грошей здійснюється банківською системою, яка має два рівні: центральний банк та система комерційних банків, з комерційними банками конкурують небанківські фінансові та кредитні посередники, до яких належать:

- депозитні, які приймають кошти на депозитні рахунки. Це кредитно-ощадні асоціації та кредитні спілки;

- недипозитні, які здійснюють залучення грошових засобів шляхом продажу страхових полісів, прийому пенсійних внесків, продажу цінних паперів. До них належать фінансові компанії, інвестиційні компанії, страхові компанії, пенсійні фонди (державні та недержавні), взаємні фонди.

Небанківські фінансово-кредитні установи здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи – цінні папери та кредити.

Небанківські установи (страхові компанії, пенсійні фонди) на відміну від банків можуть акумулювати грошові заощадження на довготривалі строки, а значить здійснювати довгострокові інвестиції.

Страхові компанії здійснюють страхування життя, майна або відповідальності.

Пенсійні фонди створюються фірмами для виплати пенсій працівникам і службовцям. Кошти цих фондів утворюються за рахунок внесків робітників, службовців, підприємств, а також прибутків від інвестицій самих пенсійних фондів.

Каса взаємної допомоги – громадська кредитна установа, яка об'єднує на добровільних засадах громадян для надання взаємної матеріальної допомоги. Вони створюються при профспілкових організаціях для робітників та службовців – членів профспілки. Кошти каси взаємної допомоги формуються за рахунок вступних і членських внесків, пені за несвоєчасне повернення довгострокових позик, дотації профспілкових органів та інших грошових надходжень.

Ломбарди – це кредитні установи, які надають грошові позики під заставу рухомого майна. У нашій країні вони виникли на початку 20-х років. Ломбарди створені з метою надання можливості населенню зберігати предмети особистого користування і домашнього вжитку, а також брати позику під заставу цих речей.

Інвестиційні компанії здійснюють кредитування малих та середніх фірм. Їх інвестиційні програми розраховані, як правило, на недовготривалий період і здійснюються у невеликих масштабах.

Фінансові компанії здійснюють кредитування клієнтів шляхом купівлі їх боргових зобов'язань.

Особливо багаточисельною групою є ощадні установи.

Ощадні каси – це державні установи, які належать місцевим органам влади або створені при державних поштових установах. Вони залучають вклади дрібних вкладників, купуючи на них облігації державних позик.

Ощадно-збережні асоціації продають сертифікати своїм клієнтам. Вони приймають на свої рахунки ощадні вклади та інші чекові депозити і видають позики під заставу нерухомості.

Кредитні спілки є різновидом кооперативів, створюваних окремими групами населення з метою об'єднання коштів для вирішення практичних проблем. Кредитні спілки утворюються на паях для короткострокового кредитування їх учасників (для будівництва або ремонту будинку, купівлі автомобіля тощо).

Ключові поняття та терміни

 

Гроші. Грошовий оборот. Структура грошового обороту. Функція грошей як міри вартості. Ціна товару. Масштаб цін. Функція грошей як засобу обігу. Функція грошей як засобу платежу. Функція грошей як засобу нагромадження. Світові гроші. Суть грошей. Роль грошей. Грошова маса. Грошовий агрегат. Ліквідність грошей. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу. Грошовий ринок. Попит на гроші. Пропозиція грошей. Емісія. Монетарна політика. Інструменти монетарної політики. Політика „дешевих“ грошей. Політика „дорогих“ грошей. Кредитна система. Банківська система. Банки. Центральний банк. Комерційні банки. Пасивні операції комерційних банків. Активні операції комерційних банків. Комісійні операції комерційних банків. Загальні резерви комерційного банку. Часткове банківське резервування. Норма обов'язкового резервування. Депозитний мультиплікатор. Грошова база. Грошовий мультиплікатор. Спеціалізовані небанківські кредитні установи. Страхові компанії. Пенсійні фонди. Каси взаємної допомоги. Ломбарди. Інвестиційні компанії. Фінансові компанії. Ощадні каси. Ощадно-збережні асоціації.

Питання для дискусії

1. Висвітліть історію виникнення грошей.

2. Які функції грошей Ви знаєте?

3. Назвіть всі елементи грошової маси.

4. Від чого залежить величина грошового агрегату?

5. Що таке масштаб цін?

6. Охарактеризуйте основні елементи грошової системи.

7. Дайте визначення вартості та ліквідності грошей.

8. Розкрийте закон грошового обігу, напишіть його формулу.

9. Які грошові агрегати використовують в Україні?

10. Що являє собою попит та пропозиція на гроші, зобразіть схематично.

11. Дайте графічну характеристику ситуації досягнення рівноваги на грошовому ринку.

12. Назвіть цілі та інструменти монетарної політики.

13. Розкрийте дію політики „дешевих“ та „дорогих“ грошей.

14. Які основні складові кредитної системи?

15. Що таке банківська система?

16. Що таке банки та яка їх класифікація?

17. Охарактеризуйте функції центрального банку.

18. Які функції виконують комерційні банки?

19. Охарактеризуйте комерційні банки.

20. Що відносять до пасивних операцій комерційних банків?

21. Що відносять до активних операцій комерційних банків?

22. Чи існує кредитування комерційних банків централь­ним банком?

23. Що таке депозитний мультиплікатор?

24. Як розраховується норма обов'язкового резервування?

25. Що таке грошовий мультиплікатор?

26. Які небанківські фінансово-кредитні установи Ви знаєте?

27. Яка роль небанківських кредитно-фінансових установ?

Тести для самоперевірки

1. Яке з наведених нижче визначень найбільш повно і точно виражає сутність грошей?

а) гроші – це речова форма суспільних відносин;

б) гроші – це знаряддя обміну;

в) гроші – це міра вартості;

г) абсолютно-ліквідний актив;

д) гроші – це загальний еквівалент.

2. Яке з наведених тверджень правильне?

а) гроші – це економічна та історична категорія;

б) гроші – це продукт змови між людьми;

в) гроші – це загальний товароеквівалент;

г) усе вище перераховане.

3. Гроші виконують функцію:

а) світових грошей;

б) міри вартості;

в) засобу нагромадження;

г) усе вище перераховане.

4. Що можна віднести до функцій грошей?

а) засіб обігу;

б) розподіл вартості;

в) утворення фінансових фондів;

г) усе вище перераховане.

5. Масштабом цін для України є:

а) ціна товару;

б) гривня;

в) міра вартості;

г) $ США.

6. Грошова маса складається з:

а) ліквідних грошей;

б) вартості грошей;

в) грошових агрегатів;

г) готівкових грошей;

д) усі відповіді невірні.

7. Грошова система складається з:

а) грошової одиниці та масштабу цін;

б) банківської системи;

в) курсу валют;

г) грошових знаків та їх забезпечення;

д) усього вище перерахованого.

8. Готівкові гроші, депозити до запитання та строкові депозити містить у собі грошовий агрегат:

а) Мо;

б) М₁;

в) М₂;

г) М₃.

9. Ціною на грошовому ринку виступає:

а) ціна;

б) маса грошей в обігу;

в) відсоткова ставка;

г) емісія грошей.

10. Якщо в економіці країни відбудеться емісія грошей, то тоді це вплине на пересування:

а) кривої попиту на гроші праворуч;

б) кривої попиту на гроші ліворуч;

в) кривої пропозиції грошей праворуч;

г) кривої пропозиції грошей ліворуч.

11. Норма обов'язкових резервів:

а) вводиться як засіб, що застерігає від вилучення вкладів;

б) складає середню величину маси грошей, необхідну для задоволення потреб населення;

в) зараз не використовується;

г) вводять як засіб регулювання обсягу грошової маси;

д) усі попередні відповіді правильні.

12. Регулювання обсягів коштів в обігу здійснює:

а) фіскальна політика;

б) податкова політика;

в) політика Центрального банку;

г) політика комерційних банків;

д) усі відповіді невірні.

13. До інструментів монетарної політики не належать:

а) операції на відкритому ринку;

б) зміна норми обов'язкових резервів;

в) зміна облікової ставки;

г) регулювання валютної політики;

д) правильної відповіді немає.

14. Метою політики „дешевих грошей“ є:

а) емісія грошей;

б) боротьба з інфляцією;

в) подолання спаду та безробіття;

г) усе вище перераховане.

15. Коли національний банк продає цінні папери, збільшує норму обов'язкових резервів, збільшує облікову ставку, це означає, що уряд проводить:

а) політику „дешевих“ грошей;

б) політику „дорогих“ грошей;

в) стабілізаційну політику;

г) політику зайнятості.

16. Відсоток, під який національний банк надає кредити комерційним банкам – це:

а) податкова ставка;

б) відсоткова ставка;

в) облікова ставка;

г) комерційна ставка;

д) державна ставка.

17. Установи, що акумулюють грошові кошти і нагромадження та здійснюють кредитно-розрахункові та інші види операцій, - це:

а) пенсійні фонди;

б) каси взаємної допомоги;

в) банки;

г) ощадні каси;

д) усе вище перераховане.

18. Центральний банк виконує функцію:

а) є емісійним центром держави;

б) є банком банків;

в) є банком уряду;

г) регулює економіку за допомогою грошово-кредитної політики;

д) усе вище перераховане.

19. До комісійних операцій комерційних банків належать:

а) позика капіталу під заставу нерухомості;

б) позика капіталу під цінні папери;

в) грошові перекази;

г) усе вище перераховане,

20. До пасивних операцій комерційних банків належать:

а) внески до запитання;

б) ощадні внески;

в) термінові депозити;

г) усе вище перераховане.

21. До пасивних операцій комерційних банків не відносять:

а) грошові перекази;

б) довірчі операції;

в) надання кредиту;

г) усе вище перераховане.

22. Сума коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не видані як кредити, - це:

а) пасиви комерційних банків;

б) обов'язкові резерви комерційних банків;

в) загальні резерви комерційних банків;

г) активи комерційних банків.

23. Визначається як відношення суми обов'язкових резервів до суми залучених депозитів та встановлюється у зако нодавчому порядку – це:

а) грошовий мультиплікатор;

б) загальні резерви комерційного банку;

в) норма обов'язкового резервування;

г) депозитний мультиплікатор.

24. Визначає максимальну кількість нових депозитних грошей, що створюється однією грошовою одиницею надлиш кових резервів при заданому рівні норми обов'язкового резервування, - це:

а) грошовий агрегат;

б) мультиплікатор інвестицій;

в) депозитний мультиплікатор;

г) грошовий мультиплікатор.

25. До небанківських фінансово-кредитних установ відносять:

а) ломбарди;

б) ощадні каси;

в) каси взаємної допомоги;

г) страхові компанії;

д) усе вище перераховане.

26. В Україні банківська система складається з:

а) центрального банку і комерційних банків;

б) державного, будівельного, зовнішньоторговельного та сукупності ощадних банків;

в) резервних банків та комерційних банків;

г) державного банку, комерційних банків та небанківських фінансово-кредитних установ.

Задачі

Задача 1. Грошова маса країни А характеризується такими показниками (млрд. євро): готівкові гроші становлять 3,3, строкові депозити – 2,2, поточні рахунки – 2,1, розрахункові рахунки підприємств – 1,2, кошти клієнтів за трастовими операціями банків – 0,9, кошти Держстраху – 0,75.

Чому дорівнює агрегат М₂?

 

Задача 2. Грошовий агрегат М₁ дорівнює 10,7 млрд. євро, поточні рахунки – 2,9, розрахункові рахунки підприємств – 2,5, строкові депозити – 25,1, кошти Держстраху – 1,8, кошти клієнтів за трастовими операціями – 1,3.

Чому дорівнює агрегат М₀?

 

Задача 3. Національний дохід країни Б у базовому році становив 200 млрд. євро, а грошовий попит – 45 млрд. євро. В аналізованому періоді національний дохід збільшився на 6 %, а швидкість обертання грошей і рівень цін не змінилися.

Чому дорівнює попит на гроші в аналізований період?

 

Задача 4. Попит на гроші визначається функцією

де Y - реальний ВВП (національний дохід), r – реальна відсоткова ставка.

Що станеться з кривою попиту на гроші, якщо національний дохід збільшиться на 180 000 євро, а реальна ставка відсотку зросте на 20%?

 

Задача 5. Сума цін товарів та послуг, що реалізуються, дорівнює 4500 млрд. грн., сума цін товарів та послуг, проданих у кредит, - 42 млрд. грн., сума платежів по довгострокових зобов'язаннях, строк оплати яких настав, - 172 млрд. грн., сума взаємопогашуваних платежів 400 млрд. грн. Середня кількість оборотів грошей у рік 10 разів. Знайдіть необхідну масу грошей в якості засобу обігу? Як зміниться маса грошей в якості засобу обігу, якщо сума цін товарів та послуг, що реалізуються, зменшиться на 1000 млрд. грн., а гроші обертатимуться в два рази швидше?

 

Задача 6. Національний банк вирішив збільшити пропозицію грошей на 330 млрд. грн. На скільки треба збільшити грошову базу за умови, що коефіцієнт готівки дорівнює 0,3, а резервна норма становить 15%.

 

Задача 7. Банківські депозити збільшилися на 200 млн. грн. Норма банківських резервів на цей період становила 20%. На скільки може зрости пропозиція грошей?

 

Задача 8. До комерційного банку на депозитний рахунок надійшло 50 млн. грн. Норма банківських резервів дорівнює 10%, а коефіцієнт готівки – 0,18. Скільки грошей створить банківська система?

 

Задача 9. Депозитні гроші комерційного банку 1 збільшилися на 100 млн. грн, резервна норма становить 20%. На яку суму може видати кредит банк 3?

 

Задача 10. Загальні резерви комерційного банку становлять 580 млн. грн., депозити – 2550 млн. грн. Норма обов'язкових банківських резервів – 20%. Як може змінитися пропозиція кредитних грошей, якщо банк вирішить використати свої надлишкові резерви для видачі кредитів?

 

Задача 11. Депозитні гроші комерційного банку становлять 20 млн. грн. Норма обов'язкових банківських резервів дорівнює 20%. Крім цього, комерційний банк зберігає 10% надлишкових резервів від суми депозитів. Яку максимальну суму грошей комерційний банк може використати для видачі кредитів?

 

Задача 12. Загальні резерви комерційних банків становлять 2 млрд. грн. Депозити цих банків становлять 2 млрд. грн. Норма обов'язкових банківських резервів – 20%. Якщо національний банк зменшить норму обов’язкових банківських резервів до 18%, то на скільки може збільшитись пропозиція кредитних грошей за умови використання надлишкових резервів для видачі кредитів?

 

Задача 13. Національний банк України купив у комерційних банків державні облігації на суму 500 млн. грн. Як може змінитись пропозиція грошей, якщо комерційні банки повністю використають свої кредитні гроші за умови, що норма банківських резервів дорівнює 20%?

 

Задача 14. Обсяг депозитів комерційного банку становить 1 млн. євро. Норма банківських резервів дорівнює 15%. Крім того, банк зберігає ще 5% надлишкових резервів від суми депозитів. Яку максимальну суму комерційний банк може використати для видачі кредитів?

 

Задача 15. Національний банк продав комерційним банкам державні облігації на суму 750 млн. грн. Як зміниться пропозиція кредитних грошей, якщо комерційні банки повністю використають свої кредитні можливості за умови, що норма обов'язкових резервів – 18%?

 

Задача 16. У базовому році відсоткова ставка за облігаціями дорівнює 15%, ціна облігацій – 100 грн. В аналізованому році ціна облігацій зросла на 20% порівняно з базовим роком. Чому дорівнює відсоткова ставка за облігаціями в аналізованому році?

Рекомендована література

1. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Навч. пос. – К.: Атіка, 2002. – С. 208 – 233.

2. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Макроэкономика: Учебник. – К.: О-во „Знання“, КОО, 2004. – С. 246 – 272.

3. Круш П. В., Тульчинська С. О. Основи макроекономіки: Матеріали для вивчення курсу та підготовки до практичних занять. – К.: Політехніка, 2004. – С. 68 – 79.

4. Круш П.В., Тульчинська С.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – С. 241 – 277.

5. Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Вікар, 2006. – С.127 – 142.

6. Макроекономіка: Навч. пос. / П. Ю. Буряк, Л. Л. Цимбал, У. Д. Балагурак та ін. – Львів: ІНТЕРЕКО, 2001. – С. 241 – 261.

7. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник у 2-х ч. /За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 2001. – С. 321 – 343.

8. Небова М. І. Теорія макроекономіки: Навч. пос. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2001. – С. 193 – 211.

9. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. пос. – К.: Либідь, 2001. – С. 182 – 203.

10. Радіонова І. Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. – К.: Таксон, 2004. – С. 206 – 249.

11. Савченко А. Г. та ін. Макроекономіка: Підручник. – К: Либідь, 1999. – С. 366 – 377.

12. Солоненко К. С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів спец. вищих навч. закладів. – К.: ЦУЛ, 2002. – С. 157 – 174.