Основні макроекономічні показники

 

Система національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників, за допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки. Загальні макроекономічні показники можна поділити на:

1. Показники загального національного розвитку – НБ (національне багатство), ВВ (валовий випуск), ВНП (валовий національний продукт), ВВП (валовий внутрішній продукт), ЧНП (чистий національний продукт), НД (національний доход), ОД (особистий доход);

2. Соціальні показники – зайнятість, безробіття, рівень безробіття, рівень життя;

3. Фінансові показники – загальний рівень цін, індекс цін, інфляція, номінальний та реальний рівень зарплати, відсоткової ставки тощо.

Національне багатство (НБ) – сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, а також природні ресурси.

У складі НБ виділяють суспільне (створене працею) багатство і природне (природні ресурси). Також розрізняють матеріальне й нематеріальне багатство.

Головними елементами матеріального багатства є:

- основні фонди (виробничі та невиробничі);

- матеріальні оборотні фонди (запаси сировини, матеріалів, палива, залишки незавершеного виробництва, запаси виробленої продукції);

- товарні запаси народного господарства;

- державні резерви;

- предмети тривалого використання у населення (транспортні засоби, меблі);

- природні ресурси (земля, ліси, води, багатства земельних надр).

До нематеріального багатства відносять:

- науковий потенціал,

- освітній потенціал;

- кваліфікаційний потенціал;

- культурний потенціал.

НБ є найважливішим узагальнюючим показником економічної могутності країни.

Валовий випуск (ВВ) - це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. При цьому під базовими цінами розуміють ціни, які складаються із собівартості та прибутку і не включають в себе продуктові податки (акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін.).

ВВ – означає повну вартість, він включає в себе проміжну продукцію:

ВВ = РП + З₁ – З₂, (2.1)

де РП - вартість реалізованої продукції;

З₁ – вартість продукції, що спрямована в запаси, включаючи й незавершене виробництво, за цінами на момент спрямування її в запаси;

З₂ – вартість продукції, що була використана із запасів, за цінами на момент її використання.

Розрізняють два типи валового випуску: ринковий та неринковий.

Ринковий ВВ включає:

- товари та послуги, що реалізуються шляхом продажу або бартеру;

- товари та послуги, що надаються працівникам як оплата праці в натуральній формі;

- товари та послуги, що виробляються одним підрозділом даного підприємства, який знаходиться на самостійному балансі, й надаються іншим підрозділам цього ж підприємства для використання у виробництві;

- готову продукцію й незавершене виробництво, які надходять у запаси матеріальних оборотних засобів у виробника.

Неринковий ВВ включає:

- товари та послуги, що вироблені економічними одиницями для їх власного кінцевого споживання й нагромадження;

- товари та послуги, що надаються безкоштовно іншим інституційним одиницям і суспільству в цілому;

- продукцію й незавершене виробництво, що призначені для невиробничого використання й надходять до запасів матеріальних оборотних коштів у виробника.

  Валовий внутрішній продукт (ВВП) – вимірює вартість продукції та послуг, вироблених на території даної країни за визначений період, незалежно від того, знаходяться чинники виробництва у власності громадян даної країни або належать іноземцям.

Якщо до ВВП додати різницю між надходженнями від факторів виробництва (факторними доходами) з-за кордону та факторними доходами, які отримали закордонні інвестори в країні, то одержимо показник валового національного продукту (ВНП).

Чисті факторні доходи з-за кордону визначаються як різниця між доходами, отриманими громадянами даної країни за кордоном (надходження за фактори з-за кордону), і доходами іноземців, отриманими на території даної країни (платежі за фактори решті світу).

До факторних доходів належать: винагорода за працю, доходи власників, рентні доходи, прибуток корпорацій, відсоток. Якщо надходження в країну за фактори виробництва від решти світу переважають над платежами за фактори решті світу, та ВНП країни перевищує її ВВП, і навпаки.

	Чисті факторні доходи		Надходження за факторами з-за кордону		Платежі за факторами решті світу

                           

                 =                            -                       … (2.2)

 

Валовий національний продукт (ВНП) – вимірює вартість продукції та послуг, вироблених чинниками виробництва за визначений період, що знаходяться у власності держави або громадян даної країни (резидентів), в тому числі й на території інших країн.

У переглянутому варіанті СНР 1993 р. ВНП називається валовим національним доходом (ВНД). Нова термінологія, проте, не змінює суті.

ВНП (ВНД) = ВВП + ЧФДК, (2.3)

де ЧФДК – чисті факторні доходи з-за кордону

Доходи, які отримують резиденти даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів перерозподілені нерезидентами. І навпаки, доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів передаватися резидентам даної країни. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВННД).

ВННД = ВНД + ТОК – ТСК, (2.4)

де ТОК – трансферти, отримані з-за кордону;

ТСК – трансферти, сплачені за кордон.

Трансферти (отримані і сплачені) включають: платежі зі страхування від нещасних випадків, поточні податки на доходи та майно, відрахування на соціальне страхування, допомогу з соціального забезпечення, що надходить від інших країн, обов'язкові збори і платежі від домогосподарств, добровільні внески, штрафи і пені тощо.

До резидентів країни відносять усіх тих фізичних осіб, хто проживає на її території більше року, незалежно від громадянства (туристи, сезонні робітники, дипломати до резидентів країни не належать); щодо юридичних осіб, то всі підприємства, що створені відповідно до законодавства країни і здійснюють свою виробничу діяльність на території цієї країни, належать до її резидентів, навіть якщо вони повністю перебувають у власності іноземців; органи держави вважаються резидентами навіть тоді, коли вони ведуть свою діяльність за кордоном, наприклад, посольства, є резидентами своєї країни.

ВВП (ВНП) – головний індикатор економічного розвитку й найбільш повний показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період.

ВВП (ВНП) використовують при:

- міжнародних порівняннях розвитку різних країн;

- вимірюванні національного добробуту населення (визначається як відношення ВВП на душу населення);

- вимірюванні продуктивності праці (визначається як відношення ВВП на одну годину відпрацьованого робочого часу) тощо.

Але ВВП (ВНП) має певні недоліки, ВВП (ВНП) не включає в себе:

- вартість витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії та інших);

- наданих господарськими одиницями послуг, які виступають проміжним продуктом;

- фінансові операції;

- перепродаж товарів;

- тіньову економіку;

- якість продукції;

- контрабанду, нелегальну торгівлю зброєю;

- результати праці у домогосподарствах;

- якість урбанізації;

- результати економічного відтворення та стан навколишнього середовища тощо.

Показники ВВП і ВНП відображають діяльність у сфері матеріального виробництва та послуг. Визначаються вони як вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць).

Чистий національний продукт (ЧНП) – ВНП за відрахуванням тієї частини виробленого продукту, що необхідна для заміщення засобів виробництва (амортизаційні відрахування):

ЧНП = ВНП - А, (2.5)

де А – амортизація, вартість зношеного капіталу.

Цей показник відбиває ринкову оцінку кінцевої продукції та послуг, що йде в споживання після заміни списаного устаткування. Але він має певні недоліки, оскільки містить у собі суму непрямих податків, яка викривляє реальний обсяг виробництва, бо є простим додатком до ціни продажу товарів.

Чистий економічний добробут (ЧЕД) – показник величини скоригованого валового національного продукту, отриманий вирахуванням з нього вартісної оцінки негативних факторів випуску й обліку незадекларованих і неринкових доходів. Також одним із найважливіших показників якості життя є вільний час (дозвілля), який враховується у ЧЕД, але ніяк не враховується у ВНП.

ЧЕД = ВВП – (НЕН + ПРД + РТЕ + ГЕ), (2.6)

де НЕН – негативні екологічні наслідки у грошовому еквіваленті;

ПРД – позаринкова діяльність домогосподарств у грошовому вимірі;

РТЕ – результати тіньової економіки у грошовому вимірі;

ГЕ – грошовий еквівалент вільного часу та якості відпочинку.

Негативними екологічними наслідками є забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо. Наприклад, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не враховується.

Позаринкова діяльність домогосподарств (неринкові операції) – безоплатна робота волонтерів, праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю, ремонт власного будинку. Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте вони не враховуються при розрахунку ВВП.

В Україні тіньова економіка займає, на жаль, дуже великий відсоток від легальної економіки, (станом на 2006 рік – 58%) але вона ніяк не враховується при розрахунках ВВП, що призводить до зниження офіційного рівня ВВП.

У ВВП не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу), а також погіршення чи покращання якості товарів, а це є одним із мірил економічного добробуту.

ЧЕД не підраховується на підставі тієї інформації, що маємо в нашому розпорядженні. ЧЕД не є офіційним показником, він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим, але це поки що найкращий макроекономічний показник, яким користується весь світ.

Особистий доход (ОД) – складається з первинних доходів (заробітної плати, ренти, прибутку, відсотка) та вторинних, які не зароблені, а отримані в результаті перерозподілу (трансфери):

ОД = (W – СП) + R + % + D + ЗД + Т_Р, (2.7)

де W – заробітна плата;

СП – страхові платежі з заробітної плати;

R – рента як доход від користування землею;

% - чистий відсоток (доход від фінансових активів);

D – дивіденди як доход від участі в акціонованому капіталі;

ЗД – змішаний доход, тобто від індивідуальної діяльності;

Т_Р – трансферні платежі, перерозподіл національного доходу через державний бюджет і виплати у вигляді пенсій, стипендій, субсидій, допомог населенню.

Особистий доход – це доход, отриманий приватними особами, який поділяється на споживання, заощадження й виплату податків.

Велике значення має показник особистого безподаткового доходу, або просто безподаткового доходу (БД).

Безподатковий доход (БД) (доход кінцевого використання) – це різниця між особистим доходом та особистими податками (ОП):

БД=ОД – ОП, (2.8)

де ОД – особистий доход,

ОП – особисті податки - (особисті прибуткові податки на майно, на спадщину).

Безподатковий доход залишається в розпорядженні домогосподарств, він витрачається на споживання та заощадження.

Валові інвестиції – містять у собі всі інвестиції, що йдуть на відшкодування устаткування, й ті, завдяки яким відбувається збільшення кількості устаткування.

Чисті інвестиції – інвестиції на купівлю нового обладнання.