Лікування корів, хворих на мастит

Спосіб лікування корів, хворих на мастит, залежить від виду маститу, його псребігу та загального стану тварини. При цьому застосовують ті чи інші види терапії, розрахованої на пригнічення життєдіяльності хвороботворних мікробів та їх токсинів; вогнищі запалення, видалення з ураженої частки запального ексудату, підвищення загального тонусу організму, відновлення функції ураженого вим'я, попередження дії етіологічного фактора на інших причин. З цією метою застосовують засоби етіотропної, фізичної, патогенетичної та симптоматичної терапії, керуючись такими принципами:

1) чим раніше застосоване лікування, тим воно ефективніше;

2) хвору тварину необхідно ізолювати, перевести на ручне доїння, уражені част­ки видоювати в останню чергу в окремий посуд із знищенням видоєного секрету та знезараженням посуду;

3) добрі результати можна отримати лише при комплексній терапії, розрахова­ній на нормалізацію порушених складних нейросудинних взаємовідносин та трофіки тканин вим'я. З цією метою застосовують фізичну, етіотропну, патогенетичну та ді­єтотерапію;

4) перед проведенням будь-якої лікувальної процедури вим'я слід помити те­плою водою з милом і висушити рушником;

5) потрібно поліпшити умови утримання та догляду тварини, обов'язково змі­нити її раціон годівлі - вилучити з нього соковиті корми, замінити їх високоякісним сіном, зменшити даванку концентрованих кормів, обмежити водопій.

Зупинимось на особливостях лікування корів при окремих формах маститу.

При серозному маститі.

1. Корову ізолюють, забезпечують їй спокій, у пасовищний період переводять її на стійлове утримання, вилучають з раціону соковиті корми, зменшують даванку кон­центратів, годують лише сіном, обмежують водопій.

2. Для зменшення внутрішньотканинного тиску застосовують обережне часте здоювання (через кожні 4-6 тод., крім ночі).

Для повнішого видалення секрету з ураженої частки перед її здоюванням можна ввести корові окситоцин, пітуїтрин, гіфотоцпн по 5-6 ОД на 100 кг маси тіла. Перед застосуванням гормональних препаратів хвору частку спочатку здоюють вручну. Піс­ля внутрішньовенного введення препаратів корову здоюють зразу, а після внутріш-ньом'язового чи підшкірного введення- через 7-10 хвилин. При затруднснні здою­вання скупченням у молочній цистерні згустків та пластівців казеїну в її порожнину вводять 50-60 мл 2 %-го розчину натрію гідрокарбонату, підігрітого до 25-30 °С, лег­ко масажують вим'я і через 20-25 хв. здоюють.

3. Масаж проводять знизу догори, по ходу лімфатичних судин, по 10-15 хв., 3-5 разів на добу.

4. Масаж можна поєднувати з втиранням у шкіру вим'я кремів, мазей (креми-емульсії ДЕ, ДЕК, протимікробний крем "Доктор", мастисан, мазь Вишневського. синтоміцинова, стрептоцидна емульсії чи інші протизапальні мазі) та лініментів. Після масажу доцільно нанести на шкіру ураженої частки аерозоль полькахтолон чи оксикорб.

5. В перші доби захворювання, для зменшення больової реакції на випотіванпя сироватки крові, можна застосувати холодові процедури (обливання ураженої частки холодною водою, змазування її рідкою глиною з оцтом (2-3 столових ложки на 1 л води), а з 3-5-го дня - для прискорення розсмоктування запального інфільтрату - за­стосовують тепло - накладання зігріваючої пов'язки, теплі укутування, припарки, спиртові компреси, аплікації парафіну чи озокериту, застосування тіосульфатної гріл­ки, опромінення вим'я лампою солюкс чи інфраруж і т. д. Слід пам'ятати, Ідо темпе­ратура вим'я нижче температури тіла (32,3 °С), тому при маститі потрібно захистити орган від переохолодження. Теплові процедури, викликаючи гіперемію, активізують

обмін речовин і сприяють нейтралізації токсичних продуктів.

Теплові процедури можна доповни­ти відволікаючими втираннями чи за­стосуванням послаблюючих засобів.

6. Для пригнічення розвитку у вим'ї мікрофлори застосовують анти­септичні засоби. Широкого розповсю­дження у свій час набули антибіотики. Нині вважають, що їх застосування буде найефективнішим після попереднього