Загальна профілактика абортів.

Організаційно-профі­лактичні заходи щодо зберігання вагітності у тварин бу­вають різні. Слід проводити ранню діагностику вагіт­ності. Якщо самка не вагітна, треба робити повторне осіменіння або спаровування. Вагітних тварин забезпечують повноцінним збалансованим раціоном і моціоном до настання родів. До раціону не можна включати гнилі, запліснявілі і мерзлі корми.

Вагітним тваринам влаштовують щоденний активний моціон по відведеній трасі з відстанню 3—4 км в обидва кінці. Його здійснюють також на спеціально обладнаних ектромеханізованих майданчиках. Моціон позитивно впливає на загальний стан, обмін речовин і розвиток плода.

Залежно від пори року вагітних самок утримують у приміщеннях або літніх таборах згідно з рекомендованими санітарно-гігієнічними нормами. Тварин закріплюють, за штатними працівниками.

Своєчасно і правильно треба запускати вагітних самок (корів за 45—60 днів). Перед запуском корів обстежують на приховані мастити, розчищають і обрізують птиці та роги. Бажано у 3—5% поголів'я провести дослідження сечі (наявність кетонових тіл і білка), крові Легальний білок, кальцій, фосфор, каротин, резервна Лужність, гемоглобін, еритроцити, лейкоцити).

Тварин з хворобами матки та її шийки не осіменяють, тому що вони не запліднюються, а якщо запліднюються, то абортують. Хворих тварин потрібно вилікувати, а по­тім осіменяти.

При появі в господарствах абортів тварин треба виз­начити основні причини і приділити увагу заходам запобігання їм. З цієї метою складають план, у якому пе­редбачають систему дослідження: 1) встановити харак­тер аборту, виключивши інфекційне та інвазійне походження його (бруцельоз, вібріоз, паратиф, трихомоноз та ін.); 2) ретельно дослідити кожен абортований плід, його оболонки та визначити вік; 3) виключити алі­ментарні і травматичні аборти; 4) виявити фактори, які зумовлюють інші ідеопатичні і симптоматичні аборти.

При будь-якому аборті слід виключити аборт інфек­ційного або інвазійного характеру. Самку, що абортува­ла, негайно ізолюють від інших тварин і здійснюють від­повідний ветеринарний нагляд і лікування. Приміщення, де стався аборт, дезинфікують. Плід і навколоплідні оболонки вміщують у посудину і відправляють у вете­ринарну лабораторію для дослідження. У господарствах, де у самок спостерігалися аборти, тварин осіменяють штучно спермою здорових плідників, інструменти перед кожним осіменінням знезаражують.

Ветеринарні спеціалісти в міру потреби проводять певні профілактичні щеплення та обробки тварин. Захо­ди щодо ліквідації у господарствах інфекційних і інва­зійних абортів регламентуються відповідними ветеринар­ними інструкціями.

? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Які патологічні процеси спостерігаються у вагітних самок?

2.Яку лікувальну допомогу слід надати тварині при передчасних переймах та потугах?

3.Яку допомогу необхідно надати вагітній корові при її залежуванні?

4.Які розрізняють види випадіння піхви у корів і яку допомогу надають при цьому?

5.Що розуміють під додатковою та позаматковою вагітністю?

6.Згадайте класифікацію абортів А.П. Студєнцовим.

7.Які причини ранної ембріональної смертності?

8.Які основні ознаки муміфікації плода і яку допомогу слід надати тварині?

9.Які основні ознаки мацерації плода і яку допомогу слід надати тварині?

10.Які ознаки петрифікації плода і яку допомогу слід надати тварині?

11.Які причини ідіоматичних незаразних абортів?

12.Які причини ідіоматичних інфекційних та інвазійних абортів?

13.Які основні причини симптоматичних незаразних абортів?

14.Які основні причини симптоматичних інфекційних та інвазійних абортів?

15.Які заходи проводять у господарстві при виникненні абортів у тварин?