Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості кровообігу плода
Кровообіг плода відрізняється від кровообігу дорослої тварини. Кров плода з плаценти пупковою веною потрапляє в печінку зародка, де змішується з кров'ю ворітної вени, яка багата на вуглекислий газ. З печінки по печінкових венах змішана кров вливається в задню порожнисту вену, яка несе кров у праве передсердя. Частина крові потрапляє в правий шлуночок, а частина, яка надійшла в праве передсердя, через овальний отвір — у ліве передсердя. Оскільки легені у плода не функціонують, то кров з правого шлуночка по легеневій артерії до них не потрапляє, а йде через артеріальну протоку в аорту і розноситься по всьому організму. Частина цієї крові тече пупковими артеріями до плаценти, через її капіляри вона знову збагачується поживними речовинами і потрапляє в пупкові вени. Так відбувається безперервна циркуляція крові від плаценти до плода і від плода до плаценти. GПід час родів пуповина розривається. Втрачається зв'язок плода з материнським організмом. У крові плода нагромаджується вуглекислота, яка подразнює центр дихання. Плід робить перший вдих, і кров по легеневій артерії потрапляє в легені. Артеріальна протока і дистальні ділянки пупкових артерій запустівають, перетворюються у зв'язки, овальний отвір між правим і лівим передсердям заростає. У плода встановлюється мале і велике кола кровообігу. Розміщення плода в матці. Воно істотно відрізняється від положення, яке він займає під час родів. У великої рогатої худоби плід переважно розвивається в правому розі. З другого місяця вагітності він росте в довжину. У однородящих тварин плід займає один з рогів, а другий — це плодові оболонки. Матка і плід розміщуються за принципом найменшого тиску, так, щоб плід перебував у стійкому положенні. Плоди при вагітності обернені спиною до великої кривизни матки, яка у різних тварин розміщена по-різному. У жуйних тварин плоди виношуються спиною догори (займають верхню позицію), оскільки кривизна матки обернена до хребта. Наприкінці вагітності плід набуває верхньобічної позиції. У кобил плід виношується спиною донизу, бо велика кривизна матки опущена до черевної стінки. Під час родів у всіх тварин плід набуває верхньої позиції. Роди у тварин будуть нормальними тоді, коли плід відповідає-за своїми розмірами розмірові таза і займає правильну позицію в родових шляхах.
ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ВАГІТНОЇ САМКИ З настанням вагітності в організмі відбуваються значні анатомічні й фізіологічні зміни. Вони стосуються обміну речовин, змін у статевих органах та появи інших ознак. У такій перебудові домінуюча роль належить центральній нервовій системі, а також гормонам жовтого тіла й плаценти. Гормон прогестерон, що виділяється жовтим тілом, сприяє імплантації ембріонів до ендометрія матки та запобігає викиданням. Він знижує чутливість матки до різних подразників, стимулює розвиток і секрецію маткових залоз. Підвищується якість маткового молока, яке необхідне для живлення плода. Під впливом прогестерона гальмується утворення молока. Зміцнюється зв'язок плода з маткою. Анатомо-фізіологічні зміни спостерігаються в передній частці гіпофіза, щитовидній, надниркових і підшлунковій залозах. Плацента синтезує такі гормони: естрогени, гестагени (прогестерон), частково релаксин, плацентарний лактотропін і хоріогонін. У кобил з 40-го дня жеребності в крові з'являється гонадотропний гормон, який має назву гонадотропін сироватки жеребної кобили (ГСЖК). Виділення плацентою гормонів різнобічно впливає на статеву діяльність, генний апарат, молочну залозу, метаболізм та інші фізіологічні процеси. Зміни в обміні речовин. Основою життя є білок, його багато витрачається на підтримання життєдіяльності самки, ріст матки, молочної залози, утворення і розвиток плода. У вагітної тварини відкладається глікоген у печінці, м'язах материнської плаценти й зародка. Це своєрідний запас енергетичного матеріалу. Перегодовування вагітних самок концентрованими кормами, жомом, бардою, пивною дробиною порушує рубцове травлення. Запаси глікогену зменшуються. Порушується живлення тканин і органів (дистрофія) статевої системи. Печінка зазнає жирової дегенерації. Змінюється жировий, мінеральний та водно-сольовий обміни. У вагітних більше витрачається солей кальцію і фосфору, оскільки вони використовуються на побудову кістяка плода, а нестача їх призводить до остеодистрофії і прискореного стирання зубів. Вода більше затримується у тканинах, що спричинює фізіологічні набряки піхви, матки, плаценти тощо, інтенсивнішим стає газообмін у матері, між плодом і вагітною твариною. Усі процеси асиміляції підвищуються. Це сприяє розвитку плода. Продукти дисиміляції нейтралізуються, знешкоджуються і підлягають виведенню з організму. Печінка і нирки працюють напружено, забезпечуючи знезаражуючу і видільну функції.
У зв'язку з плацентарним кровообігом кількість крові в організмі матері зростає. Кількість кровоносних судин і їхній просвіт збільшуються. Змінюється рефлекторна діяльність. Зміни в статевих органах. Матка збільшується в об'ємі, потовщується стінка її шийки, слизова оболонка набрякає і гіпертрофується. Секрет, що виділяється слизовою оболонкою, стає густим, каламутним. Він щільно закриває канал шийки і виступає у вигляді слизової пробки в просвіт піхви. Потім шийка матки зміщується на край таза. Яйцепроводи і широкі маткові зв'язки товщають і довшають. Яєчники з жовтими тілами збільшуються і трохи змінюють своє положення, оскільки матка опускається. Маткові артерії збільшують просвіт і починають вібрувати. Матка поступово виходить з тазової порожнини і наприкінці вагітності опускається до нижньої стінки черевної порожнини. Збільшується внутрішньочеревний тиск, від чого черевні стінки розтягуються. В цей період прискорюється дихання, частими стають сечовиділення і дефекація. Інші зміни у вагітної тварини. Запліднена тварина стає краще вгодованою. В другій половині вагітності самка худне через те, що плід інтенсивно розвивається. Такі зміни у загальному стані позначаються на рості рогів і копит. Утворення кілець на рогах вагітної тварини пов'язано з першою половиною вагітності. В другу половину вагітності з'являються кільцеві жолобки. За кільцями визначають вік корови і кількість отелень. Гіпофіз, серце і легені посилено працюють. Наприкінці вагітності маткові зв'язки стають пухкими. Тварини менш рухливі, але більш обережні і спостережливі. Зазначені зміни в організмі вагітної самки є біологічно закономірними явищами, пов'язаними з розвитком плода.
ТРИВАЛІСТЬ ВАГІТНОСТІ
Період від запліднення до настання родів називають тривалістю вагітності. Строк вагітності обчислюють у днях. Абсолютно точно встановити початок вагітності у тварин не можна, через те що неможливо проконтролювати запліднення яйцеклітини. Тварини мають неоднакову тривалість вагітності (табл. 4), що характерно навіть для самок того самого виду. На строки вагітності впливають умови, порода і вік. У тварин скороспілих порід роди настають раніше, ніж у пізньоспілих. Молоці самки схильні переношувати плід порівняно зі старими. Міжпородне схрещування позначається на тривалості вагітності в бік скорочення або подовження. У самок з вгодованістю, нижчою за середню, тривалість вагітності скорочується. Якщо в матці одноплідних тварин розвиваються два-три і більше плодів, то строк вагітності скорочується. Розвиток чоловічих особин подовжує період плодоношення. Великі плоди народжуються раніше, ніж звичайно розвинені.
Тривалість вагітності у тварин
Тривалість вагітності |
Види тварин |
Тривалість вагітності | |||||||||
ДНІВ | коливання | ДНІВ | коливання | |||||||||
Корова | 285 | 275-285 | Соболиха | 265 | 260-270 | |||||||
Вівця, коза | 150 | 146-160 | Ведмедиця | 200 | ||||||||
Свиня | 114 | 110-140 | Тигриця | 154 | ||||||||
Кобила | 340 | 307-412 | Вовчиця | 62 | ||||||||
Ослиця | 380 | 360-390 | Лисиця | 52 | 50-55 | |||||||
Верблюдиця | 365 | 335-395 | Куниця | 255 | ||||||||
Буйволиця | 307 | 300-315 | Зайчиха | 51 | 50-52 | |||||||
Слониха | 660 | Норка | 52 | 42-78 | ||||||||
Кролиця | 30 | 28-33 | Ондатра | 25 | ||||||||
Кицька | 58 | 55-60 | Песець | 52 | 50-55 | |||||||
Сука | 62 | 59-63 | Білка | 35 | ||||||||
Самка північного оленя | 225 | 195-243 | Дельфін | 300 | ||||||||
Самка кита | 456 |
Визначення віку плода
Вік зародка і плода, міс. | Довжинасм | Маса | Інші ознаки |
Велика рогата худоба | |||
1 | 0,9-1,3 | 0,1-0,3 г | Невеликі виступи на місцях кінцівок; помітне закладання рота і очей, зяброві щілини |
2 | 6-7 | 17-20 г | Зародок набуває характерних для виду ознак, видно зачатки молочної залози |
3 | 12-16 | 135-150 г | Дуже збільшений живіт, у самців оформлена мошонка |
4 | 22-26 | До 2 кг | Рідкі волосинки на верхній губі та бровах; формуються діафізи трубчастих кісток та кістки голови |
5 | 35-40 | 2,5-4 кг | З'являються окремі волосинки на кінчиках вух; сім'яники опускаються в мошонку |
6 | 45-60 | 3,5-6 кг | На шкірі губ та надбрівних дуг густі волосинки; з'являються вії, рідкі волосинки в ділянці кінцівок до скакальних і зап'ясних суглобів |
7 | 50-75 | 10-14 кг | Добре розвинений волосяний покрив у ділянці губ, надбрівних дуг, на периферії кінцівок, хвості; подекуди волосинки на кінцях вух і шкірі вздовж хребта |
8 | 60-85 | 16-20 кг | Густий волосяний покрив по всьому тулубу |
9 | 80-100 | 20-74 кг | Поверхня тіла вкрита густим волосяним покривом, добре виражені всі різці, на верхній і нижній щелепах прорізу - ються премоляри |
Дрібні жуйні | |||
1 | 1 | 7,7 г | Чітко помітні зяброві щілини; грудна й черевна порожнини закриті, закладені усі органи |
2 | 8 | 80 г | Починається відкладення солей у кістках кінцівок |
3 | 16 | 900 г | Ніздрі закриті |
4 | 20-25 | До 2,9 кг | З'являються волосинки на губах і надбрівних дугах |
5 | 30-50 | 4,0- 4,3 кг | Шкіра вкрита звивистою вовною; різці та премоляри прорізані |
Свині | |||
1 | 1,6-1,8 | 15-20 г | Закладені всі органи, зародок набуває видових ознак |
2 | 8 | 90-190 | Починається окостеніння трубчастих кісток, помітні статеві відмінності |
3 | 14-18 | 700-900 | З'являються волосинки на губах, надбрівних дугах, хвості та вухах, прорізаються різці |
4 | 20-25 | 1-2 кг | Вся шкіра плода вкрита щетиною, є різці й ікла Коні |
|
ПЛОДЮЧІСТЬ ТВАРИН
Вона визначається рядом видових ознак, що склалися еволюційно і успадковані від диких предкових форм. До цих ознак належить: кількість малят, що народжуються одночасно, тривалість плодоношення, сезонність розплоду, лактаційне гальмування статевих функцій у підсисний період та ін.
Людина змінює природу тварин і підпорядковує її своїм господарським інтересам. З поліпшенням годівлі і утримання частішають випадки жереблення кобил двійнями, отелення корів та окіт овець і кіз двійнями, трійнями, у свиней в опоросі може бути 15—18 і більше поросят. Прихована здатність до багатоплідності зберігається в природі тварин. Про це свідчать масовість розвитку фолікулів в яєчниках та множинність пакетів молочних залоз в одноплідних тварин.
Плодючість залежить і від індивідуальних особливостей самок і самців, одержаних від багатоплідних пометів, а тому молодняк від них треба залишати на відтворення.
Плодючість самок залежить і від процесу дроблення зиготи. Бувають випадки, коли під впливом певних причин у стадії дроблення яйцеклітини на два бластомери вони роз'єднуються і кожен з них розвивається як зародок. Такі двійні називають однояйцеві.
G Багатоплідність —народження двох і більше дрібних плодів, як виняток багатоплідність можлива у великих тварин.
Більше плодів можна одержати в свиней, собак, коли їх осіменяти кількома самцями (суперфекундація). Для підвищення плодючості тварин використовують і гормональні препарати.
ЗАПУСК І СУХОСТІЙНИЙ ПЕРІОД
Фізіологічне значення двох періодів для корів відіграє значну роль. Вони необхідні для відпочинку організму від лактації, для підвищення продуктивності, жирномолочності, відновлення сили, маси тіла, сполучної і секреторної тканини вимені, планування надою і нормального розвитку плода.
Строк запуску встановлюють виходячи із записів про осіменіння і дослідження тварин на вагітність. Тривалість запуску становить 7—10 днів залежно від індивідуальних особливостей тварин і добового надою. У деяких господарствах запуск починають із зміною звичних для тварин обставин (наприклад, коли тварину переводять у другий станок тощо).
Запуск здійснюють так. Із раціону корів виключають соковиті корми, а у високоудійних — концентровані. Іноді у останніх зменшують даванку води, кількість доїнь. З триразового режиму доїння переходять на дворазове, а потім на одноразове. Під час доїння неповністю видоюють молоко. Одноразове доїння проводять через день, а потім припиняють зовсім. Якщо корова за 2 міс до отелення дає 3—5 кг молока, то її запускають відразу, припиняючи доїння. Протягом кількох днів стежать за станом вимені, щоб не виникло запалення. Після запуску починається сухостійний період.
|
G Сухостійний період — це час від запуску самки до родів. Нормальний сухостійний період для вгодованих корів триває 50—60, для ослаблених — 70—75 діб.
Для тварин організовують різноманітну годівлю, міняючи набір кормів у раціоні 2—3 рази. Згодовують поживні, багаті на вітаміни і мінеральні речовини корми.
У цей час у молочній залозі відбуваються два взаємних і нерозривних процеси — інволюція і регенерація. Це зумовлює фізіологічні зміни в молочній залозі. Кожен процес триває 20—30 діб. З припиненням молоко-утворення залозистий епітелій і сполучна тканина атрофуються, і процес набуває зворотного розвитку. Дрібні молочні протоки спадаються, а деякі руйнуються. Вим'я ущільнюється і зменшується в об'ємі.
Через 3—4 тижні залозистий епітелій починає регенерувати. Утворюються нові альвеоли і дрібні молочні протоки, їхній просвіт заповнюється секретом, який нагадує молозиво. Процес перебудови вимені відбувається протягом 50—60 діб. Зменшення сухостійного періоду негативно позначається на молочній продуктивності корови після отелення.
На молочних комплексах для утримання сухостійних корів є спеціальні цехи (для них планують 14 % місць від загальної кількості поголів'я тварин), де корови утримуються за 50—60 днів до отелення. Цех має 4 секції. В першій секції тільна корова перебуває за 50—60 днів до отелення, в другій за 30—45, і в третій — протягом 10—30 днів до родів. У четвертій секції розміщують нетелей.
У сухостійний період, незважаючи на вид утримання (безприв'язне, на прив'язі та стійлово-вигульне), тваринам надають моціон. Відсутність моціону негативно позначається на вагітних самках і може призвести до тяжких родів, затримання посліду та інших післяродових хвороб.
Слід доглядати за вим'ям тварин. Нетелей привчають до дотику пальцями рук і доїльними стаканами. Вим'я періодично підмивають теплою водою і витирають чистим рушником. За 30 днів до отелення масаж вимені у нетелей припиняють.
Збільшення або зменшення сухостійного періоду економічно невигідне для господарства, оскільки в наступні лактації у тварин знижується молочна продуктивність. При збільшенні сухостійного періоду зменшується тривалість лактаційного періоду.
ГОДІВЛЯ, ДОГЛЯД І УТРИМАННЯ ВАГІТНИХ ТВАРИН
Повноцінна годівля, належний догляд і утримання вагітних тварин сприяють народженню нормально розвиненого і життєздатного молодняка. Ріст і розвиток плода відбувається за рахунок енергетичних ресурсів матері. В першій половині вагітності плід розвивається повільно, а в другій він росте і розвивається інтенсивно, тому самці потрібно значно більшу кількість поживних речовин.
Годівля корів. У сухостійний період корова повинна набрати втрачену під час лактації масу (25—50 кг), створити певний запас поживних речовин, фосфору, кальцію і деякий запас жиру. Рівень майбутньої молочної продуктивності корів та нетелей цілком залежить від годівлі, живої маси і стану вгодованості. Наприклад, денний раціон сухостійної корови продуктивністю понад 3000 кг молока за лактаційний період має містити 8 кормових одиниць, 960 г перетравного протеїну, 90 г кальцію, 50 г фосфору, 400 мг каротину. Добову даванку кормів на 10—15 % збільшують первісткам, тваринам низької вгодованості і після другого отелення.
Раціони в літній період повинні бути різноманітними і містити більше соковитих та зелених кормів. Набір незамінних амінокислот, вітамінів, мінеральних речовин та мікроелементів — одна з умов доброго раціону. В пасовищний період тварин слід випасати. На пасовищі вони активно рухаються, що сприяє загартуванню і зміцненню їхнього організму і забезпечує правильну підготовку до родів. У погану погоду вагітних тварин випасати не слід.
Взимку у раціоні тільних корів має бути сіно, сінаж, силос, коренеплоди і концентрати. З концентрованих найкращим комбінованим вважається корм, який містить овес і макуху. Раціон повинен містити набір вітамінів, мінеральних речовин і мікроелементів. Зимою корми втрачають від 50 до 90 % каротину. Тому до раціону доцільно додавати 500—700 г борошна з хвої. Хвоя містить 200—250 мг/кг каротину. Добавка хвої стабілізує перебіг вагітності, родовий і післяродовий періоди. Годують корів 3 рази за день.
У разі потреби з кормом згодовують олійні концентрати ретинолу (вітамін А), кальциферолу (вітамін Д), токоферолу (вітамін Е) або сипкі вітаміни — ретинол (вітамін А), рибофлавін (вітамін В2) і токоферол (вітамін Е). Кальциферол застосовують з профілактичною (2 тис. МО) і лікувальною (6—10 тис. МО) метою. Ретинол призначають вагітним самкам за 90 днів до отелення у дозі 500 тис. МО. Обидва препарати застосовують один раз на тиждень. Внутріматковому розсисанню ембріонів запобігають призначаючи токоферол (вітамін Е).
Ультрафіолетове опромінювання підвищує загальну стійкість організму, зменшує мікробну забрудненість шкіри, повітря і діє профілактично проти післяродових захворювань. Вагітних тварин опромінюють спеціальними апаратами. Доза опромінення залежить від марки апарату і способу утримання тварин. Його виконують у Вільний від технічних процесів час на фермі, обов'язково дотримуючи правил безпеки.
Відповідно до умов потоково-цехової системи виробництва молока сухостійних корів і нетелей утримують у секціях спеціального технологічного цеху. На великих фермах створюють окремі технологічні групи з сухостійних тварин. Допускається безприв'язний і прив'язний способи утримання корів у сухостійному періоді.
Коли тварин переводять із стійлового утримання на пасовище і навпаки, дотримуються поступовості у використанні кормів. Щоденний моціон сприяє зберіганню здоров'я і нормальному перебігу вагітності. Корова, яка мала добрий відпочинок у період сухостою, даватиме більший удій молока в наступну лактацію порівняно з твариною, що має малу тривалість сухостійного періоду. За цей період жива маса тварини повинна збільшитися на 10 %.
GГодують свиней за нормами годівлі, складеними залежно від маси тіла, фізіологічного стану, продуктивності тощо.
До раціону супоросної свиноматки старше 2 років (масою 200—250 кг) у зимовий період уводять: 2—2,2 кг сумішки концентратів, 4—5 кг соковитих кормів, 0,5— 1 кг трав'яного і сінного борошна, 40 г крейди або три-кальційфосфату, 30 г натрію хлориду.
Влітку до раціону включають зелену масу бобових трав, 2,3—2,5 кг сумішки концентратів і 35 г натрію хлориду. В другу половину супоросності кількість концентрованих кормів доводять до 3,1—3,5 кг на свиноматку.
За добу поросній матці згодовують 1,5—2 кг червоної моркви, комбінований силос, 150—300 кг рибного бо м'ясокісткового борошна. З білкових кормів дають биране молоко і відвійки. Корми для поросних свино-аток повинні бути якісними. Напувати маток холодною водою не можна, бо це призводить до абортів.
Поросних свиней утримують індивідуальним і груповим методами. Розміщуючи тварин, враховують їхню живу масу, вгодованість і строк поросності. При груповому утриманні в станку перебуває 10—15 голів. За тиждень опоросу маток переводять в індивідуальні станки, де й відбуваються роди. Влітку свиноматок утримують у таборах, випасають на пасовищах, що забезпечує потребу тварин у зелених кормах і моціоні. Взимку поросним свиноматкам щодня (протягом 1—1,5 год) організовують моціон.
GГодівля овець і кіз. Маток у літній період випасають на пасовищах. У перші 2 міс суягним маткам у стійловий період дають 2 – 2,5 кг якісного сіна. Крім того, вівцям можна згодовувати гілки тополі, берези, липи, клена, верби, з концентрованих кормів дають у плющеному вигляді овес, кукурудзу, а також висівки і жмих. Кітним вівцям до раціону вводять силос, а також мінеральні корми та корми тваринного походження (натрію хлорид, крейда і кісткове борошно).
Раціони для вівцематок першої половини кітності тонкорунних, вовнових і вовново-м'ясних порід з живою масою тіла 50—70кг повинні містити 0,85—1,15 кормової одиниці, що становить:. 70—100 г перетравного протеїну, 8—10 г натрію хлориду, 2,7—4,5г кальцію, 1,9 — З г фосфору, 10—12мг каротину.
В останні два місяці вагітності норми годівлі збільшують. Загальна потреба в кормах має становити 1,15— 1,50кг кормових одиниць, тобто 105—145г перетравного протеїну; 10—12г натрію хлориду; 7,5—9,5г кальцію; 3,5—5,5г фосфору; 15—20г каротину. Раціони для молодих маток ітварин з вгодованістю, яка нижча за середню, збільшують на 15—20процентів.
GГодівля кобил. Для годівлі кобил використовують грубі корми (сіно, полову, солому), концентровані (овес, ячмінь, висівки), соковиті (моркву, буряки, картоплю, зелені корми і мінеральну підкормку). При згодовуванні корму звертають увагу на його якість ізабезпеченість вітамінами.
Жеребним кобилам з живою масою 500кг потрібно згодовувати за добу 10кг сіна, 1,5— вівса, 0,5— висівок, 0,3— макухи і 2—2,5кг моркви. Взимку щодня дають 200—300 г пророщеного вівса. Згодовування грубого корму зменшують за 10 днів до жереблення. В перші дні після жереблення кобиломаткам дають пійло з висівок. Вміст концентрованих кормів у раціоні збільшують поступово.
Жеребних кобил утримують у денниках або стійлах. У першу половину жеребності кобили можуть виконувати звичайну повсякденну роботу. На легкі роботи1 їх переводитьпісля 6місяців жереблення. Кобилам дозволяють виконувати не більш як 2/3встановленої норми. За два місяці до родів і 15днів після них кобилу звільняють від будь-якої роботи. У разі неправильної експлуатації кобил у них можливі аборти. Жеребній кобилі надають 2—3-годинний моціон кожного дня.
ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ
Рання діагностика вагітності у тварин відіграє велику роль у проведенні планової роботи щодо відтворення поголів'я. Застосовуючи ранню діагностику вагітності, можна виявляти вагітних, невагітних і неплідних тварин, контролювати ефективність і результати осіменіння, своєчасно готувати самку до родів, встановлювати норми годівлі відповідно до строків вагітності. В умовах інтенсивного ведення скотарства встановлення ранньої вагітності значно полегшує боротьбу з неплідністю, тому майбутні зооветспеціалісти повинні добре оволодіти методами ранньої діагностики вагітності.
Розпізнавання вагітності грунтується на анатомо-топографічних та фізіологічних змінах, які відбуваються в організмі вагітної тварини. Її проводять клінічним бо лабораторним методами. До клінічної діагностики вагітності відносять рефлексологічний метод, зовнішнє та внутрішнє (вагінальне та ректальне) дослідження.
GМетоди лабораторної діагностики вагітності вважають допоміжними. До них входять дослідження цервікального, або піхвового слизу, дослідження крові, сечі, молока, виявлення гормонів.
Вітчизняні вчені М. П. Мишкін, А. Ю. Тарасевич,. П. Студенцов, Н. О. Флегматов, X. І. Животков,. О. Волосков, А. А. Журавель та інші зробили великий внесок у розробку методів діагностики вагітності у великих тварин.
Топографія вагітної матки.
Матка поступово збільшує свій об'єм. Цьому сприяє розвиток плода, його оболонок і нагромадження навколоплідної рідини. Додатково розвиваються сполучна і гладка м'язові тканини, маса органа значно збільшується, хоч стінка матки тоншає. Вагітний ріг матки з трохи зігнутою верхівкою назад починає вип'ячуватися за межі прикріплення широких маткових зв'язок і тазової порожнини. Він спрямований до діафрагми. Невагітний ріг матки залишається біля вагітного.
У корів вагітним найчастіше буває правий ріг матки. Він рубцем відтісняється вправо, через що значно вип'ячується права черевна стінка. З розвитком плода збільшується його маса, нагромаджуються навколоплідні води і матка опускається в черевну порожнину. Збільшується і маса матки.
До кінця вагітності матка досягає діафрагми. З 4-го місяця тільності промацуються карункули. Збільшується кількість кровоносних судин у матці, з 4—5-го місяця тільності виникає їх вібрація (дзюрчання). У кобил лівий вагітний ріг матки знаходиться по середині черевної порожнини. Ріг міститься усередині колін ободової кишки. У корів та кобил матка набуває асиметричного вигляду. При багатоплідності в овець і кіз плоди займають обидва роги матки. У свиней та сук вагітні роги стають довшими і утворюють завороти, які лежать на черевних стінках. Вагітний ріг матки має ампулоподібні розширення для кожного плода. Нижче спинимося на методах внутрішнього дослідження самок на вагітність.
МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ВАГІТНОСТІ
КЛІНІЧНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ВАГІТНОСТІ
Анамнезом встановлюють імовірні та справжні ознаки вагітності. Ймовірними (неспецифічними) є ознаки, які з'являються з настанням вагітності. В окремих випадках та чи інша ознака може бути неспецифічною для вагітності. Наприклад, збільшення об'єму живота буває під час вагітності і деяких захворюваннях терапевтичного характеру. Аналізуючи записи у журналах обліку осіменінь, уточнюють дату та кратність осіменіння тварини.
Під час збору анамнезу в обслуговуючого персоналу з'ясовують такі питання: чи спостерігались у тварини чергове статеве збудження, тічка й охота, яка у неї поведінка, апетит; чи підвищилась вгодованість вагітної самки у першій половині вагітності, чи спостерігаються зниження надоїв, зміни запаху та смаку молока, чи є набряки на черевній стінці, кінцівках вимені, чи змінилась конфігурація живота, як часто у тварини відбуваються акти дефекації та сечовиділення. Справжні ознаки (рухи, серцебиття плода) властиві тільки вагітним тваринам. Анамнестичні дані дуже важливі для визначення діагностики вагітності у тварин іншими методами.
GРефлексологічним методом виявляють можливу охоту у самок самцями-пробниками 1—2 рази за день. Перевірку починають у корів з 10-ї доби, овець — з 10— 12-ї, свиней — з 15-ї, кобил — з 8-ї і у кіз — з 5 до 30-ї доби після осіменіння.
Самок, виявлених в охоті, осіменяють. Кількість проб визначають за тривалістю охоти у самки. Корову або телицю вважають тільною, якщо вона не виявила ознак охоти протягом 1—2 статевих циклів підряд. Ефективність методу у початковій стадії становить 95—100 %.
ЗОВНІШНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВАГІТНІСТЬ
Метод включає зовнішній огляд тварини, пальпацію та аускультацію серця плода крізь стінку живота.
Зовнішнім оглядом встановлюють ознаки вагітності, зміну конфігурації нижньої третини живота з правого боку в другій половині вагітності, зализування твариною волосся на правому боці, набряк вульви, кінцівок, вимені, нижньої стінки живота. Надійними ознаками вагітності є поштовхи плода, які добре помітні після напування тварини холодною водою.
Пальпацією виявляють поштовхи плода. У корови плід промацують справа по прямій лінії, яку проводять умовно від колінного суглоба до підребер'я. Долонею лівої руки вдавлюють черевну стінку і тим самим зміщують частини плода з місця. Потім різко послаблюють тиск долонею на черевну стінку, і плід з поштовхом повертається на те саме місце, що відчувається долонею.
Аускультацією визначають биття серця плода. Серцевих скорочень у плода майже вдвоє більше, ніж у дорослих тварин. Серцеві тони вислуховують через рушники у тому самому місці, де проводять пальпацію плода. Гірше чути биття серця плода через фонендоскоп, стетоскоп або стетофонендоскоп. Іноді биття серця у плода корів не відчувається через велику товщину тканини.
До зовнішнього дослідження корів на тільність вдаються лише в другій половині вагітності. Вагітність, встановлена за цим методом, у більшості випадків е достовірною.
GЗовнішнє дослідження кобили на вагітність доцільно проводити з 7-го місяця жеребності. Йoro починають з огляду тварини. Кобилу ставлять на рівному місці. Спеціаліст стає на кілька кроків позаду тварини, щоб краще оглянути контур черева. У жеребної кобили відмічають зміну конфігурації черевної стінки (випинання) зліва. Наприкінці жеребності спостерігається відвисання нижньої частини черевної стінки, набряки кінцівок і нижньої стінки живота, збільшення вимені, набряк і збільшення піхви, розслаблення зв'язок таза; крім того, помітні рухи плода крізь черевні стінки. Особливо помітне здригання черевної стінки після напування кобили холодною водою.
Пальпацію проводять так: спеціаліст стає зліва обличчям до крупу тварини. Ліву руку кладе на холку або на спину. Долоню правої руки розміщує по лінії, яка йде від колінного суглоба до пупка, і надавлює на черевну стінку, а потім швидко відпускає в попереднє положення. Поштовхи плода об черевну стінку відчуваються долонею руки.
GАускультація серцевих тонів (120—130 скорочень за 1 хв) у плода кобили майже не дає результатів. Роботу серця заглушає перистальтика кишок.
Зовнішнє дослідження овець і кіз. Вагітність визначають за зовнішніми ознаками та методом зовнішнього дослідження.
До зовнішніх ознак вагітності належать: відсутність охоти через 20—30 днів після покриття, поліпшення апетиту. В першій половині вагітності тварини мають кращу вгодованість, ніж у другій. Спостерігаються збільшення об'єму живота та зміна його контурів, відвисання і вигинання ділянки черевної стінки справа. Остання ознака не є характерною для вагітності старих тварин — у них живіт мас відвислу конфігурацію.
Якості молока погіршуються, і воно стає гіркувато-солоним. У самок, які раніше були вагітними, вим’я набрякає за 15—30 днів до родів, а в тих, що ягняться вперше,— за 45—60 днів до родів. За кілька днів до родів у вимені з'являється молозиво.
Перед тим як провести зовнішнє дослідження, тварину витримують на голодній дієті протягом 12 год. Її ставлять так, щоб задня частина тулуба була вища від передньої. При такому положенні кишки і рубець змішуються до діафрагми, що полегшує дослідження.
Плід промацують різними прийомами. Один з них полягає у промацуванні твердих частин плода кінчиками пальців з обох боків стінок живота. З одного боку живота можна натискувати долонею, а з другого — пальпувати кінчиками пальців.
Масове дослідження овець і кіз на вагітність проводять так. Акушер, присівши біля тварини, праву ногу, зігнуту в коліні, підводить під нижню стінку живота, а правою рукою знаходить тверді частини плода. До 3-х місяців вагітність важко встановити через нагромадження навколоплідних вод та невеликі розміри плодів.
Зовнішнє дослідження свині. Щоб свиня лягла на лівий бік, їй чухають живіт. Пальпацією на 3-му місяці вагітності на рівні двох останніх дійок виявляють плоди. Цим методом можна визначити супоросність у погано вгодованих і нежирних свиней.
Зовнішнє дослідження на вагітність крільчих проводять починаючи з 12-го дня сукрільності методом пальпації. Крільчиху кладуть на стіл головою до ветеринарного працівника, який її досліджує. Для фіксації розміщують великі пальці рук на крижі, а інші просувають між кінцівками і стінкою живота. Обережно стискують черевну стінку з обох боків, виявляють м'які ампулоподібні розширення в матці. При дослідженні треба бути уважним, щоб грудочки калу не вважати за ампулоподібні розширення в матці.
ВАГІНАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ТІЛЬНОСТІ
Методика полягає в дослідженні піхви, шийки матки та її каналу. В піхву вводять підготовлене піхвове дзеркало. Візуально визначають стан слизової оболонки піхви. Вона у вагітної самки суха і бліда, іноді з ціанотичним відтінком. Слизову оболонку піхви вкриває в'язкий та липкий слиз. Оглядаючи канал шийки матки, виявляють слизовий густий корок. Шийка матки виступає вперед і трохи опущена в черевну порожнину.
Рис. матка корови при тільності в один місяць (за Бенешом)
| Поделиться: |
Читайте также:
Последнее изменение этой страницы: 2021-03-10; просмотров: 483; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!
infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.157.45 (0.087 с.)