Передвісники родів та їх клінічні ознаки

 

 

 

У вагітних самок незадовго до настання родів проявляються характерні клінічні ознаки або симптомокомплекс, на підставі якого можна прогнозувати приблизно по­чаток родового процесу, але встановити точно цей час практично не можливо. У са­мок різних видів тварин вищезгаданий симптомокомплекс має свої особливості.

Кобила. В кінці вагітності спостерігається набряк і гіперемія статевих губ, за­падають крижі (чітко спостерігається западина поміж основою хвоста і сідничними горбами) і з'являється незначний набряк живота. Добре помітний набряк спостеріга­ється у кобил, які мали недостатню кількість прогулянок і активного моціону. Поряд з цими ознаками, відбувається помітне звисання живота під тиском плода на розпу­шені і м'які черевні стінки. Приблизно за 5-7 діб до родів молочна залоза кобили наповнюється молозивом, яке навколо отворів дійкових каналів засихає у вигляді ян­тарних крапель. Зменшення довжини шийки матки, яке виявляють при ректальному дослідженні кобил, свідчить про початок її розкриття. Короткочасним у кобил буває розрідження густого слизового корка шийки матки і його витікання за межі вульви у вигляді ниток тягучого слизу.

Корова. В кінці вагітності спостерігається звисання живота, особливо у тварин з неодноразовими родами. За 12-36 годин до початку виведення плода таз корови пе­ретворюється із "звичайного" в "родовий" за рахунок розслаблення його зв'язкової системи (зв'язки таза стають розпушеними і збільшуються на 1/3 - 1/4 їх довжини). Сідничо-крижова зв 'язка, яка до родів при натискуванні на неї в ділянці підхвостової складки пальпується у вигляді міцного непіддатливого тяжу, безпосередньо перед родами розслаблюється і її можна охопити пальцями та відтягнути на бік, легко змі­щуючи; в окремих випадках її контури згладжуються настільки, що вона взагалі не промацується. Западини між основою хвоста і сідничними горбами виразно збільшу­ються ("западання крижа").

Іноді у окремих тварин зв'язки таза розслаблюються лише перед самим початком родів, або, навпаки, за 2-3 тижні до їх початку. Статеві губи збільшуються і набряка­ють, шкіра їх стає гладенькою і гіперемованою, складки розправляються.

За 1-2 доби до родів густий слизовий корок шийки матки та густий липучий слиз піхви розріджуються і виділяються за межі вульви у вигляді "поводків" чи тяжів в'яз­кого слизу, які звисають із зовнішніх статевих органів. Інколи аналогічна ситуація у 30-40 % корів може спостерігатися в кінці четвертого або на п'ятому місяці вагіт­ності, що більшістю авторів пояснюється різкими перебудовами і змінами в гормональній системі самок, а точніше, включенням у систему гормоногенезу сформованої плаценти. Малодосвідчені тваринники сприймають такі ознаки за прояви статевого циклу і навіть проводять осіменіння таких тварин, викликаючи аборт.

За 2-3 доби до родів, інколи й раніше, а в деяких випадках під час або навіть після родів вим'я наповнюється молозивом.

В останній місяці, тільності корів простежується тенденція до незначного підвищення загальної температури, але за 10 50 годин до почіпку родового процесу температура тіла тварини може знижуватись на 0,4 -1,2 PC; за 2-3 години до початку родів зменшується довжина шийки матки, що можна виявити при ректальному дослідженні.

За 1 - 2 доби до родів наступають відповідні зміни і в поведінці тварини: вини­кає занепокоєння, вона оглядається на живіт, переступає з ноги на ногу, часто лягає і встає з підлоги, мукає, у неї знижується апетит, з'являється спрага.

Коза і вівця. За 3-4 тижні до родів починає збільшуватися вим'я, в останні 1-3 дні перед родами воно набрякає. Молозиво у молочній залозі з'являється за 1-2 доби, але найчастіше - безпосередньо перед родами, за 1-2 доби до окоту таз перетворю­ється н "родовий".

За 3-4 доби до родів спостерігається гіперемія та припухання вульви, розріджен­ня слизового корка вагітності (пускання повідків); за 12-24 години до окоту кози чи вівці стають занепокоєними, часто гребуть підстилку, оглядаються на живіт, відмов­ляються від корму і жалібно мекають.

Свиноматка. У свині в кінці поросності відмічається висока ступінь звисання живота. За 10-12 годин до початку родів її таз перетворюється із звичайного в родо­вий за рахунок розслаблення крижово-сідничних зв'язок, втрачаючи випученість та округлість крупа у ділянці сідничних горбів. Зовнішні статеві органи піддаються гі­перемії і набрякають. За 1-2 доби до виведення плодів у свині розкривається шийка матки, а густий слизовий корок, який її закривав під час вагітності, розріджується і витікає за межі вульви у вигляді ниток тягучого слизу. За 24-48 годин до початку ро­дів у молочних залозах з'являється молозиво, у свиноматок, які мають світлу шкіру, відмічається почервоніння молочної залози.

Приблизно за добу, особливо за 6-12 годин до родів, проявляється так званий "ін­стинкт" наближення родів - свиноматка часто лягає і встає, риє підстилку, переносить її в роті, підготовлюючи у певному місці станка "гніздо".

Сука. У цих тварин помічається теж обвисання живота, розслаблення тазових і крижових зв'язок, набряклість статевих губ і готування в затишному місці гнізда. Дуже характерною ознакою в кінці вагітності є зниження температури тіла. Воно по­чинається поступово, переважно за 2-3 дні до настання родів, але в окремих випадках зниження температури буває раптове. Проте завжди температура тіла за 24 години до настання родів досягає субнормальні межі (нижче 37 °С). Якщо врахувати, що в здо­рових собак нормальна температура коливається між 38-39 °С, то температура падає па 1-2 °С. З настанням потуг температура тіла швидко підвищується до норми.

Кішка. За тиждень до родів кішка починає часто вилизувати себе, особливо ді­лянку живота і зовнішніх статевих органів. Вона стає дуже роздратованою, а інколи й агресивною, особливо в присутності сторонніх осіб, шукає місця схованки для обла­штування свого гнізда, яким можуть бути шафи, темні місця, скриньки та інші меблі, де накопичений одяг або взуття, "перериває" господарське ліжко або диван, риє гніздо в саду чи допоміжних будівлях, в тому числі й сусідських, стає сильно збудженою.

За 10-30 годин до родів газ кішки перетворюється в "родовий". За 3-5 діб до родів вульва набрякає і збільшується. За 2-3 доби густий слизовий корок шийки матки розріджується і витікає за межі статевої щілини, пакети молочних чалої збільшуються і набрякають, в них з'являється молозиво.

За 15-40 годин до родів загальна температура тіла знижується на 0,4-1,2 ºС.

Кролиця. За 1-3 доби до родів кролиця стає збудженою, бігає по клітці, висмикує на животі і грудях свій пух і готує "гніздо для родів". Апетит знижується, з'являються ознаки спраги. За 1-2 доби до родів пакети молочних залоз збільшуються і набряка­ють, в них з'являється молозиво.

Нутрія. Апетит нутрії за декілька днів до родів погіршується, живіт перед родами стає майже круглим; самки важко пересуваються, більше сидять у будиночку і тіль­ки на короткий час виходять купатися або для годівлі. Для нутрій гніздо утворюють штучно, закладаючи в будиночок сіно або солому, ущільнюючи підстилку руками до­верху, в якому нутрія робить прохід і в глибині влаштовує своє гніздо, яке захищає її новонароджених від холоду, особливо в зимову пору року. В основному роди у нутрії відбуваються вночі або дуже рідко вдень.

Сріблясто-чорна лисиця. За 1-2 доби до родів підвищується спрага. Поведінка самок перед родами буває різною: одні поводять себе спокійно, інші бігають з виском по клітці, шкребуться в будиночку. За 1-1,5 доби до родів самки вискубують пух на молочних залозах, а деякі обскубують увесь живіт і навіть хвіст. За 5-8 діб до щеніння у самок знижується апетит, що є ознакою нормальних (фізіологічних) родів. За 1-2 доби до родів молочні пакети у лисиць збільшуються і набрякають, в них з'являється молозиво. Іноді молозиво може з'являтися набагато раніше.

 

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ПЛОДА І РОДОВИХ ШЛЯХІВ

Нормальний перебіг родів можливий, по-перше, коли розміри тіла плода відпо­відають розмірам родових шляхів матері, а по-друге, при відповідному розміщенні плода в родовому каналі. Звичайно розміщення плода в утробі матері істотно відріз­няється від того, яким воно було в період вагітності. Знання цих особливостей самок має важливе значення при наданні родової допомоги тваринам.

З цього погляду слід розрізняти і користуватися такими акушерськими поняттями або термінами: положення, передлежання, позиція і членорозміщення плода.

 

 

 

 

 

Динаміка родового процесу

Правильне розуміння родового акту, а також трактування причин, що обумовлю­ють його порушення не можливе без розуміння механізму та ролі окремих факторів у їх перебізі; перш за все необхідно знати особливості будови родових шляхів материн­ського організму і плода, а також їх співвідношення.

Особливості будови кісткової основи родових шляхів наведені вище.

Плід як об'єкт родів. У плода домашніх тварин є три об'ємних відділи (анато­мічні ділянки), які можуть спричинити затягування родового процесу: це - голова, плечовий і газовий пояси. Найбільша ширина черепа у плода співпадає з лінією, що з’єднує вершини скулових дуг (у кобили, свині і суки), або лобних відростків (жуй­ні). Максимальна ширина плечового поясу - між плечовими суглобами, а тазового поясу між маклоками. Умовна прима лінія, проведена вздовж тулуба плода через кінцеві точки вищезгаданих відділів плода, при правильному його положенні і членорозміщенні буде знаходитись у верхній третині або дещо вище середини висоти голови, плечового і тазового поясів.

Найбільш непіддатлива ділянка - голова плода, оскільки кісткові шви його черепа на час родів (за винятком м'ясоїдних) практично зрослися і нерухомі. Плечовий пояс може зменшуватися в об'ємі за рахунок пружності грудної клітки, а таз - внаслідок ще залишкової рухомості хрящових швів його кісток і витягнення тазових кінцівок.

Найбільша висота в ділянці голови вимірюється відстанню від тім'яних кісток (у жуйних - від лобних) до кута нижньої щелепи; в ділянці плечового поясу - від холки до грудини і в ділянці тазу - від крижових хребців до тазового зрощення.

Родові сили. Початок, тривалість і завершення родового акту визначаються родо­вими силами. Такими силами є скорочення м'язів матки (перейми) і черевного пресу (потуги), які відбуваються ритмічно і послідовно, змінюючись так званими періодами пауз, тобто перейми, потуги і паузи між ними - це складний цілеспрямований і необ­хідний пристосувальний механізм, що забезпечує народження живого плода. Відсут­ність же пауз між скороченнями (тетанія матки) приводить до загибелі плода з причин його кисневого голодування внаслідок перетискання судин хоріону і обмеження кровозабезпечення плаценти. Перейми і потуги супроводжуються подразненнями нервових елементів матки, її шийки та тазової порожнини, а також інших ділянок материнсько­го організму, пов'язаних із статевою системою самки (зони Хеда), що призводить до виникнення сильних больових відчуттів у роділлі тривалістю від 30 до 80 сек., після чого відбувається пауза тривалістю від 1 до 5 хвилин. Потуги виникають в родовому процесі в той час, коли родові шляхи розкриті і починається виведення плодів.

За силою і тривалістю скорочень у різні періоди родового процесу розрізняють: а) перейми розкриваючі (підготовчі); б) перейми і потуги вивідні (родові); в) перейми і потуги послідові.

Розкриваючі (підготовчі) перейми характеризуються скороченням тільки м'язів матки. Перші перейми короткотривалі, вони змінюються довгими паузами (20-30 хв.). Впродовж родів перейми посилюються і стають довшими (до 2-5 сек.), а па­узи між ними коротшають (1-5 хв.). Розкриваючі перейми забезпечують розкриття | каналу шийки матки і повернення плода з бокової (теляти) або нижньої (лошати) j позиції у верхню.

Вивідні (родові) перейми і потуги складаються із скорочень м'язів матки та черев­ного пресу. Перейми і потуги в цей час бувають дуже сильними, довгими, тривалими (до 5 хв.), а паузи - короткими (до 1-3 сек.). Разом вони значно тиснуть на плід, про­штовхуючи його по родових шляхах.

Потуги і перейми послідові розпочинаються через деякий час після виведення плода і забезпечують відокремлення плодових оболонок (посліду) і зігнання їх, разом із залишками навколоплідної рідини, з порожнини матки. Послідові перейми коротко­тривалі і чергуються з довгими паузами.

Стадії родів

Відповідно до характеру перейм і потуг, а також з урахуванням змін, які відбува­ються в статевих органах під час родів розрізняють три стадії родів:

а) підготовча або стадія розкриття шийки матки;

б) стадія виведення плода або родова;

в) послідова або стадія виведення посліду.

G Підготовчий період або стадія  розкриття  шийки матки  розпочинається з по­яви перших перейм, а також скорочення широких маткових зв'язок рогів матки, які заважають виведенню плодів. При кожному черговому скороченні м'язів матки, її стінка потовщується за рахунок так званої м'язової ретракції (нашарування шарів один на одний), коли скорочені м'язи не повертаються до попереднього стану.

Перейми в період відкриття не тільки сприяють розширенню родових шляхів, але завдяки їм відбувається і обертання плода і він приймає верхню позицію (в період пити пості плід займає у кобил звичайно нижню позицію, а у корів бокову) (рис. 80). У цей же час ніжки і голівка (при головному передлежанні) поступово розправляються і входять у родові шляхи, а задні ніжки не розгинаються. При тазовому передлежанні, навпаки, розгинаються тазові кінцівки, а голівка і передні кінцівки бувають зігнуті. Н такому переміщені плода відіграє роль обертовий рух навколоплідної рідини, який виникає під впливом перейм. Під час потуг плодові оболонки, просуваючись по ко­нічно звуженому каналу, набувають форми лійки. Як і під час проходження рідини через звичайну лійку, так і в плодовому міхурі відбувається обертовий рух, який по-перше плід навколо поздовжньої осі і примушує розгинатися частини тіла плода, що лежать перед виходом (рис. 81).

Безперечно, що в механізмі зміни позиції і членорозміщення плода під час перейм і потуг велике значення мають активні його рухи, в результаті яких він пристосовуєть­ся до форм матки і таза. Ці рухи виникають під впливом порушення газообміну між матір'ю і плодом, внаслідок чого підвищується кількість вуглекислоти в крові плода і подразнюються рухо­ві центри його.

 

Положення, позиція і членорозміщення при головному передлежанні теляти (А) і лошати (Б) до родів.

При нормальному відкритті шийки мі­хур, що знаходиться в піхві, розривається, і плодові води з нього витікають. Іноді пло­довий міхур виступає із статевої щілини назовні (через стінки його можна бачити ніжки плода) і розри­пається. Дуже рідко міхур лишається цілим, і плід виходить назовні в оболонці. Ясно, що його негайно треба розірвати, бо інакше плід загине від асфіксії.

 

Зміна членорозміщення (А) та позиції (Б)

G Стадія виведення плода або стадія власне родів. Одночасно з оболонками пло­да і навколоплідними рідинами в шийку матки після її розкриття проникають і пе-редлежачі частини тіла плода ("вклинювання" плода), які викликають подразнення барорецепторів дорсальної частини шийки матки, що стимулює скорочення м'язів черевного преса, тобто приєднанням до перейм родових потуг.

Під час вагітності плід самок (кобила, корова) знаходиться в повздовжньому положенні, головному або тазовому (рідше) передлежанні, у нижній або боковій позиції із зігнутими кінцівками.

Під час родів ці взаємовідношення піддаються відповідним змінам і плід прони­кає в тазову порожнину у верхній позиції з витягнутими передлежачими кінцівками, набуваючи форми клину або циліндра з конусоподібною передлежачою частиною оболонки.

Внутрішньоматковий тиск на плід зростає до максимуму (у великих самок до 2,3 кг на 1 см2 площі тіла або 640 кг на всю поверхню плода і 78 кг на вихід з тазу), а це сприяє врізанню, а тоді вклинюванню плода в родові шляхи в напрямку до вульви відбувається так зване врізання плода. Черговими переймами і потугами передлежачі органи плода проштовхуються через щілину вульви і наступає їх прорізання, піс­ля якого виведення плода, як правило, закінчується швидко, його пупковий канатик розривається. В порожнині матки залишаються лише плодові оболонки та залишки навколоплідної рідини. В родову стадію роділля буває сильно збудженою, занепокоє­ною, переступає ногами, стогне, лягає і швидко встає, оглядається на живіт, вигинає спину, хоча у деяких самок вищезгадані клінічні ознаки можуть бути відсутні.

У цій стадії потуг плід просувається краще, якщо роділля лежить, бо участі. черевного преса при цьому більша. Голівка плода при цьому лежить у лошат па путових суглобах, а у телят - на капральних, що спричиняє прорізуванню голівки через шийку матки.

 

 

Під час прорізування голінки родові по­туги досягають максимального напруження і повторюються одна за одною. Тому й не див­но, ідо багато тварин під час прорізування го­лівки плода часто стогнуть і потіють. Корови мукають від сильного болю.

Коли пройшла голівка плода через роз­ширену шийку матки, дальший процес родів відбувається без особливих труднощів. Прав­да, іноді вульва, незважаючи на розслаблен­ня, на дуже короткий час затримує роди. В цій частині родових шляхів копитця кінцівок легко проходять назовні, а відносно велика І голівка або тазовий поясок (при тазовому предлежанні) виходять порівняно повільно. У таких випадках можуть спостерігатися в тій чи іншій мірі розрив промежини.

G Послідова стадія або стадія виведення посліду. Після виведення плода на деякий час породілля заспокоюється, у неї припиняються на декілька хвилин перейми і потуги, а тоді перейми поновлюються, але вже на фоні слабких потуг або взагалі без них. Це сприяє спочатку витіканню решток
Плодових вод, змішаних з кров'ю. Потім починається виділення плодових оболонок (у великих тварин, овець і кіз затримуються звичайно всі оболонки, а у собак і сви­ней - судинна і частково сечова), які мають назву посліду.
Перейми спостерігаються до повного зігнання плодових оболонок (посліду).
Послід виділяється звичайно після виходу плода у кобил через 3-15 хв., у дріб­
них жуйних тварин - через 2-4 години, у свиней - через 0,5-1 годину і тільки в корів може затримуватися до 6 годин і більше.

Виділенню посліду сприяє різке зниження внутрішнього тиску у ворсинках, криптах карункулів матки після виведення і розриву судин пуповини. Крім того, скорочення матки витискають ворсинки з крипт (заглибин карункулів матки). Сповільнене виділення посліду у жуйних, порівняно з іншими видами тварин, пояснюється перш за все котиледонним типом плаценти до того ж карункули розміщені на тонких ніжках, і в них немає м'язів; а ворсинки судинної оболонки розгалужені і глибоко проникають у крипти карункулів матки. По-друге, відокремлений послід виділяється у виверненому стані, тобто та сторона, що була прикріплена до слизової оболонки, виявляється завернутою всередину. Це пояснюється тим, що відокремлення судинної оболонки починається від задніх відділів матки.

Під час відокремлення посліду у більшості тварин не спостерігається кровотечі, бо ворсинки судинної оболонки виходячи з крипт, не розриваючи судин, неначе пальці з рукавички, a y м'ясоїдних і кролів відокремлення посліду супроводжується кровотечею, внаслідок порушення цілості слизової оболонки матки. Але ця кровотеча буйне незначною, бо матка швидко скорочується.

Зрілим вважається плід, що після народження, здатний продовжувати свій розви­ток у звичайних умовах. У практичній роботі знання ступеня зрілості плода дозволяє відрізнити нормально розвинений від недорозвиненого.

Під час перебування плода в порожнині матки відбувається окостеніння його ске­лета, що дає можливість йому утримувати на кінцівках свою масу тіла.

Маса зрілого плода залежить від живлення матері і породності батька. У разі ва­гітності корови двійнями, трійнями кожний із зрілих плодів важить менше, ніж серед­ня маса одного плода, але маса взятих разом перевищує масу одного зрілого плода. Новонароджені, двійні або трійні розвиваються так само, як і ті, що народилися по­одиноко. Плоди чоловічої статі мають при народженні трохи більшу масу, ніж жіно­чої. Маса зрілого плода свійських тварин дуже коливається, і на її підставі неможливо визначити ступінь дозрілості плода.

У багатоплідних тварин перші новонародженні плоди часто бувають слабшої кон­ституції, ніж наступні.

Лошата народжуються покриті густою шерстю. При народженні вони здебіль­шого мають 12 молочних кутніх зубів. Маса новонародженого коливається від 25 до 50 кг і більше.

Телята родяться покритими густою шерстю. При народженні вони мають 4-6 молочних різців і 12 кутніх зубів. Маса народженого коливається від 20 до 45 кг і більше.

Козенята і ягнята народжуються також покритими густою шерстю. При народжен­ні вони звичайно мають різці. Маса народженого коливається від 3,5 до 5 кг.

Поросята народжуються з дуже короткою і ніжною щетиною. При народженні вони мають такі зуби: кутові різці і ікла. Маса кожного новонародженого поросяти в середньому від 1 до 1,5 кг. Маса всіх плодів у гнізді становить близько 10 % маси ма­тері. Об'єм тіла навіть у найширших ділянках звичайно менший від розміру тазового каналу роділлі, що має дуже важливе значення при родах.

Цуценята і котенята народжуються з густою, але короткою шерстю, навіть у дов­гошерстих порід. При народженні вони не мають зубів. Повіки і слуховий прохід за­криті. Вушні раковини короткі і товсті. В середньому маса плодів у великих порід становить 1-2 %, у дрібних - 5-7 % від маси матері. Тому у сук карликових порід часто спостерігаються ускладнені роди, при яких потрібна акушерська допомога.

Кроленята народжуються голими, сліпими і зовсім безпорадними. Серед них не­рідко бувають недорозвинені і мертвонароджені, яких негайно слід забрати від кро­лематки.

Тривалість родів

Встановити тривалість родів дуже важко, бо на початку родового акту дуже слабкі перейми звичайно проходять непомітно, а зміни поведінки тварини наступають пізніше,

Кобила. Стадія розкриття шийки матки триває близько 12 годин, виведення пло­да 15 - 30 хв., послідова від 5-15 до 30 хв.; разом роди тривають 12-18 годин.

Корова. Стадія розкриття шийки матки триває в середньому 12-24 годин, народження плода - в середньому 3-6 годин; при двійнях другий плід народжується після першого через 1-2 години, а іноді достатньо буває кількох посилених потуг, щоб вийшов і другий плід; послідова стадія триває до 12 годин; разом роди тривати, 36-48 годин.

Коза. Стадія розкриття шийки матки триває не довше, ніж у корів, народження плода - від 15 хв. до 2 годин, при двійнях другий плід виходить через 0,5-1 годину, Виділення посліду - 2-4 години; разом роди тривають 24-30 годин.

Вівця. Стадія розкриття шийки матки і виведення плода проходять трохи швид­ше, ніж у кіз. Тривалість родів залежить від кількості плодів.

Свиня. Стадія розкриття шийки матки триває від 2 до 6 годин, стадія народження плодів залежить від кількості поросят і триває від 2 до 6 годин, а іноді затягується до 24-х годин і довше.

Сука і кішка. Стадія розкриття шийки матки триває від 3 до 10 годин, виведення плодів - від 1 до 6 годин; роди тривають 12-16 годин.

Кролиця. Роди тривають від 5 хв. до 1 години і залежать від кількості плодів.

Роди у всіх тварин закінчуються виділенням посліду, який виходить відразу або через кілька годин після народження плода.