Організація навчально-виховного процесу

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх ти­пів і форм власності розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Тривалість навчального року для учнів початкової школи не може бути меншою 176 робочих днів, а в загальноосвітніх навча­льних закладах II—III ступеня - 190 робочих днів, без урахування часу на складання заліків та випускних іспитів, тривалість яких не може перевищувати трьох тижнів.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семес­трами) та тривалість навчального тижня встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управ­ління освітою.

Протягом навчального року для учнів визначені канікули; осінні, зимові і весняні - загальним обсягом не менше 30 днів. Для учнів перших класів чотирирічної та трирічної початкової шко­ли загальноосвітнім навчальним закладом встановлюються додат­кові тижневі канікули, які є обов'язковими. Така тривалість на­вчального року базується на класичних кривих річної працездат­ності учнів.

Для загальноосвітніх навчальних закладів гранично допусти­ме навантаження регламентується таким чином (табл. 2.7).

Допустиме тижневе навантаження учнів                         Таблиця 2.7.

Класи	Допустима сумарна кількість годин інваріантної і варіантної частин навчального плану (уроків)
	5-ти денний навчальний тиждень	6-ти денний навчальний тиждень
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10-12	20,0 22,0 23,0 23,0 28,0 31,0 32,0 33,0 33,0 33,0	22,5 23,0 24,0 24,0 30,0 32,0 34,0 35,0 36,0 36,0

 

Факультативні, групові та індивідуальні заняття слід прово­дити в дні з найменшою кількістю уроків.

Введення 5-денного робочого тижня для учнів 5-12-х класів усіх видів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів здійснюється при додержанні гранично до­пустимого навантаження. Для решти шкіл організація 5-денного робочого тижня дозволена за умови роботи школи не більш ніж у дві зміни.

Тривалість року в першому класі чотирирічної початкової школи становить 35 хв, в усіх інших класах - 45 хв. Для уроків з трудового навчання, художньої праці, образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури доцільною є тривалість 45 хв в усіх класах.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідно­шення навчального навантаження протягом тижня, а також до­цільне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці й фізичного виховання.

Спарені уроки в початковій школі, як правило, не проводяться, за винятком занять з художньої праці, де образотворча і практична діяльність взаємодоповнюються, занять з хореографії, плавання.

Для учнів 5-9-х класів спарені уроки допускаються під час проведення лабораторних і контрольних робіт, написання творів, уроків трудового навчання. В 10-12-х класах допускається про­ведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін.

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня (додаток 2.2).

Найвища активність розумової діяльності в дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому в розкладі, особливо для молодших школярів, уроки з навчальних предметів, що по­требують значного розумового напруження, повинні проводити­ся на 2-му та 3-му уроках. Розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер.

Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів стано­вить 10 хв, великої перерви (після 2-го уроку) - ЗО хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштовува­ти перерви по 20 хв кожна.

Під час перерв слід організовувати перебування учнів на сві­жому повітрі.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках письма, мови, читання, математики та інших не­обхідно виділяти час для фізкультхвилинок та гімнастики очей.

При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу до­машніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості уч­нів та педагогічні вимоги. У 1-му класі чотирирічної початко­вої школи та першій чверті 1-го класу трирічної початкової школи домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не переви­щували у 1-му класі трирічної та 2-му класі чотирирічної поча­ткової школи 45 хв; у 3 (2) класі - 1 години 10 хв; 4 (3) класі - 1 год. 30 хв; у 5-6 класах - 2,5 год.; у 7-9 класах - 3 год.; у 10 -11 (12) класах - 4 год. У початкових класах домашні завдання не слід задавати на вихідні й святкові дні.

Початок занять ^загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується розпочинати не раніше 8 год. ЗО хв. і не піз­ніше 9 год.

У школах, які працюють у дві зміни, учні початкових класів, п'ятих, випускних і класів компенсуючого навчання повинні на­вчатися в першу зміну.

Навчання в загальноосвітніх навчальних закладах з поглибле­ним вивченням предметів організовується лише в першу зміну. До 1-го класу приймаються діти 7-го або 6-го року життя згідно з ба­жанням батьків та функціональною готовністю дитини до школи.

Обов'язковою вимогою для прийому до школи дітей 6-річного віку є виповнення їм на 1 вересня поточного навчального року повних 6 років.

Формування класів-комплектів у малокомплектних школах здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливос­тей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявності вчителів. При об'єднанні двох класів кількість учнів у класі-комплекті не повинна перевищувати 25, при об'єднанні трьох - 15, а при об'єднанні чотирьох - 10 дітей.

У малокомплектних школах перевага надається створенню двох об'єднаних класів-комплектів.

Оптимальним є об'єднання в один комплект учнів 1-3-х кла­сів, 2-3-х класів, 2-4-х класів.

При об'єднанні в один комплект учнів 1-4-х класів доцільно запроваджувати такий графік навчальних занять для дітей різного віку, який дозволив би проводити частину уроків окремо для кож­ного класу. Особливо це необхідно для учнів першого класу. і При використанні в навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних засобів навчан­ня (ТЗН) тривалість їх застосування встановлюється залежно від

віку дітей (табл. 2.8):

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН не по­винна перевищувати для учнів початкової школи 3-4, старшокласників - 4-6.

 

Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання Таблиця 2.8.

 

 

Класи			Тривалість перегляду (хв)
	діафільми		кінофільми		телепередачі
1-2	7-15		15-20		15
3-4	15-20		15-20		20
5-7	20-25		20-25		20-25
8-11(12).	20-25		25-30		25-30

При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперер­вна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміна­лом і проведення профілактичних заходів повинні відповідати вимогам ДСанШН 5.5.6.008-98 «Влаштування і обладнання кабі­нетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах».

На уроках з трудового навчання необхідне чергування різних за характером завдань. Неприпустимим є виконання протягом уроку завдань одного виду діяльності.

В групах продовженого дня прогулянка для школярів має бути не меншою ніж 1,5 години. Самопідготовку розпочинати після 16-ї години.

Найкращим поєднанням видів діяльності дітей в групах про­довженого дня є рухлива активність на повітрі до початку само­підготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно корисна праця на пришкільній ділянці), а по завершенні самопід­готовки - участь у заходах емоційного характеру (робота в гурт­ках, ігри, відвідування видовищних заходів, підготовка і прове­дення концертів самодіяльності, вікторин та ін.).

Радіус обслуговування загальноосвітнього навчального закла­ду повинен становити не більше 1 км пішохідної доступності» Допускається розміщення шкіл на відстані транспортної доступ­ності: для учнів шкіл І ступеня -15 хв (в один бік), для учнів шкіл II — III ступенів - не більше 30 хв (в один бік).

У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для уч­нів І ступеня радіус доступності не більше 2 км пішки і не біль­ше 15 хв (в один бік) при транспортному обслуговуванні.                                                                                     

Для учнів шкіл II і III ступенів радіус пішохідної доступності не повинен перевищувати 4 км, а при транспортному обслугову­ванні ~ не більше 30 хв (в один бік).

Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-Ш ступе­нів не повинен бути більшим 15 км.

Транспортним обслуговуванням охоплюються учні, які про­живають на відстані від школи понад 3 км.

Відстань пішохідного підходу до місця збору на зупинці не по­винна бути більшою 500 м.  

Для учнів, які проживають на відстані, більшій за максима­льно допустимі межі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбача­тися пришкільний інтернат із розрахунку 10% місць від загаль­ної місткості закладу.

При зниженні температури повітря до -20°С та швидкості руху повітря вище 5 м/с, а також підвищенні вологості вище 80% для учнів початкової школи та -24°С для учнів 5-12-х класів, а також у надзвичайних ситуаціях органи місцевої виконавчої влади при­ймають рішення про тимчасове припинення навчання учнів.

При виникненні масових епідемічних захворювань навчальні заняття припиняються органами місцевої виконавчої влади за погодженням з органами охорони здоров'я.