Тема: устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу

Тема  № 3

Тема: УСТАТКУВАННЯ, УТРИМАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

План:

1. Загальні відомості.

2. Навчальні та навчально-виробничі приміщення.

3. Освітлення навчальних та навчально-виробничих приміщень.

4. Повітряно-тепловий режим у приміщеннях.

5. Водопостачання та каналізація.

6. Обладнання основних приміщень.

7.  Організація навчально-виховного процесу

8.  Організація медичного обслуговування

Загальні відомості.

Державні санітарно-гігієнічні правила та норми (ДСанПіН 5. 2.2.008-01) (5-вимоги до споруд, 2- вимоги до обладнання), погоджені Листом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 05.06.2001 р. № 1/12-1459, становлять гігієнічний стан­дарт для всіх типів середніх загальноосвітніх навчально-вихов­них закладів незалежно від форм власності.

Улаштування, обладнання будинків та споруд дитячих дошкільних закладів, що будуються, реконструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-4-97 та навчальних закладів - ДБН В.2.2-3-97..

Державні будівельні норми «Будинки та споруди навчальних закладів»  стосуються насамперед:

· загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв та інших середніх на­вчальних закладів (далі - школи);

· професійних навчально-виховних закладів (далі - профтехучи­лища), навчальних закладів професійного навчання та перепідґотовки робітників та спеціалістів на виробництві (далі - нав­чальні комбінати);

· вищих навчальних закладів;   

· навчальних закладів післядипломної освіти (далі - інститути підвищення кваліфікації);

· навчальних комплексів (центрів), що включають декілька на­вчальних закладів одного або різних рівнів освіти, міжшкіль­них навчально-виробничих комбінатів.

У будинках навчальних закладів залежно від типу навчального закладу передбачаються такі функціональні групи приміщень:

- класи (у школах), навчальні кабінети, лабораторії та аудиторії; - зали креслення (у професійних та вищих навчальних закладах);

- навчально-виробничі;

- навчально-наукові (у вищих навчальних закладах);

- фізкультурно-спортивні;

- бібліотека;

- клубно-видовищні;

- громадського харчування;

- медичного обслуговування;

- адміністративно-службові;

- допоміжні та підсобні (вестибюль, гардероби, рекреації, санвуз­ли, комори та ін.).

Перелік і площі приміщень визначаються завданням на прое­ктування з урахуванням контингенту учнів (студентів), штатно­го розкладу адміністративно-викладацького та допоміжного пер­соналу, навчальних планів, особливостей організації навчально-виховного процесу.

Приміщення професійних навчальних закладів слід групува­ти з виділенням навчального, громадсько-побутового та навчаль­но-виробничого корпусів.

Допускається розміщення навчальних та громадсько-побутових приміщень в одному будинку з виділен­ням навчально-виробничих майстерень в ізольовану секцію, при­будований блок або відокремлений корпус при дотриманні навчально-технологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Допускається проектування гуртожитків у спільному об'ємі з будинками навчальних закладів при дотриманні протипожежних

вимог.

У навчальних приміщеннях з постійним перебуванням людей, окрім необхідних систем вентиляції, слід передбачати наскрізне або кутове провітрювання приміщень (у тому числі через рекреації, коридор або суміжне приміщення).

Вікна повинні бути обладнані пристроями механічного відчинення фрамуг чи кватирками на доступній для відчинення висоті.

Входи в навчальні приміщення слід передбачати з боку передніх столів чи парт. Кількість навчальних приміщень із входами з боку задніх столів чи парт не повинна перевищувати 50%.

Поверховість будинків належить приймати:

- не більше 3-х поверхів - загальноосвітніх навчальних закладів (у значних і найзначніших містах, крім районів із сейсмічніс тю 7-8 балів, допускається будівництво 4-поверхових будин­ ків шкіл);

- не більше 4-х поверхів - профтехучилищ.

Навчальні корпуси вищих навчальних закладів та інститутів Підвищення кваліфікації слід передбачати висотою від рівня землі, визначеною біля входу в будинок, до підлоги останнього поверху не більше 26,5 м.

Висоту поверхів навчальних приміщень загальнотеоретично­го профілю від підлоги до підлоги наступного поверху належить приймати не менше 3,6 м.

Висоту поверхів, на яких розміщуються лекційні потокові аудиторії місткістю від 50 місць і більше, головні вестибюлі і зальні рекреації, лабораторії обчислювальної техніки, лабораторії і майстерні з великогабаритним устаткуванням, а також актових залів та фізкультурно-спортивних споруд належить приймати за технологічними, гігієнічними та архітектурно-композиційними вимогами, але не менше 4,2 м.

Навчальні, навчально-виробничі і навчально-допоміжні приміщення навчальних закладів повинні розташовуватись, як пра­вило, в надземних поверхах. 

У підземних поверхах допускається розміщувати книгосхови­ща, навчальні тири, комори, крім приміщень з легкозаймистими речовинами, інженерно-технічні приміщення.

У цокольних поверхах (підлога яких розташована не нижче 0,5 м від планувальної відмітки тротуару або вимощення) допускається розміщувати ті самі приміщення, що й у підземних поверхах, а також навчально-виробничі майстерні і лабораторії з важ­ким і великогабаритним устаткуванням (без влаштування підва­лу під ними), басейни, сауни, фізкультурно-спортивні і актові зали, фойє, дискотеки, танцювальні зали, їдальні, вестибюлі, гар­деробні, душові, роздягальні та інші приміщення.

Відповідальність за виконання санітарних правил накладаєть­ся на керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Таблиця 2.4

Майстерні	Кількість учнів (не більше)	Площа на 1 учня, студента (не менше), м²
А. У загальноосвітніх школах Ручної праці для учнів початкових класів Для учнів 5-9 класів - з обробки металу - з обробки деревини - комбінована (з обробки металу та деревини) - електротехнічних робіт З обслуговуючих видів праці: - з обробки тканин - з кулінарії Б. У міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, профтехучилищах, вищих навчальних закладах Загальнослюсарної підготовки Слюсарно-інструментальна, слюсарно-складальна (вузлове складання), електромонтажна Слюсарно-складальна (загальне складання) Механічна (токарна, фрезерувальна) Електрозварювальна	25   15 15 15 15   15 15   12 12   12 12 12	3,6   6 6 7 6   5 4,5   6 7,5   8,2 12,0 12,0

.

Поверхові сходи слід проектувати з природним освітленням. Висота приступця проектується в 15 см, ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше 30°. Не допускається горизонтальне роз­міщення елементів огорожі сходів. Висота поручнів повинна бути не більша 0,6 м для школярів молодшого віку і 0,8 м - для учнів середніх і старших класів. Ширина маршу сходів -1,8 м.

Приміщення для організації продовженого дня для учнів за­гальноосвітніх навчальних закладів слід передбачити із розрахун­ку 20 відсотків від загальної кількості учнів 1-4 класів і 10 відсо­тків - учнів 5-9 класів.

Ширина рекреаційних приміщень при однобічному розміщенні навчальних приміщень повинна бути не меншою 2,8 м. Площа ре­креаційних приміщень розраховується для кожного поверху і по­винна бути не меншою 2,0 м³ на одного учня. При будівництві або реконструкції загальноосвітнього навчального закладу слід нада­вати перевагу рекреаційним приміщенням зального типу.

Медичний блок слід розміщувати на першому поверсі. Меди­чний блок складається із таких приміщень: кабінет лікаря завдо­вжки 7 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів), площею не менше 16 м²; кабінет зубного лікаря площею не менше 16 м², обладнаний витяжною шафою; процедурний кабінет площею 10+8 м²; кабінет психофізіологічного розвантаження площею не менше 18 м².

Гардероб розміщується на перших поверхах блоків начально­го закладу з обов'язковим обладнанням секцій для кожного класу.

Для учнів 1-4, 6-7, 8- 9 класів слід передбачати самостійні входи в школу при блочній забудові, в інших випадках - не менше 2-х виходів для постійної експлуатації. Висота шкільних приміщень від підлоги до стелі (у чистоті) повинна бути не менше З м. Вхід до навчальних приміщень слід передбачати тільки збоку пе­редніх столів або парт.

Для будівництва шкіл слід використовувати цеглу або матері­али, які дозволені Міністерством охорони здоров'я України.

Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчаль­ но-виховним процесом, не дозволяється.

 

Природне освітлення

Природне освітлення приміщень навчальних закладів слід проектувати з урахуванням вимог відповідних нормативних документів.

Допускається у потокових лекційних аудиторіях та кабінетах курсового і дипломного проектування, навчально-виробничих майстернях і лабораторіях з великогабаритним обладнанням передбачити тільки верхнє природне освітлення.

Необхідно передбачати сонцезахисні пристрої при орієнтації вікон: для районів України північніше 48º пн.ш. – на сектори горизонту 90 - 160º і 200-275 º; для районів України 45 - 48º пн.ш. - на сектор горизонту 75 - 285 º. Сонцезахисні пристрої повинні виконуватись із негорючих матеріалів.

Допускається проектувати без природного освітлення актові зали, конференц-зали, кінолекційні потокові аудиторії, кулуари, гардеробні, книгосховища, санітарні вузли (крім туалетів при навчальних секціях шкіл, шкіл-інтернатів та профтехучилищ), снарядні та роздягальні при фізкультурно-спортивних залах і басейнах, радіовузли, кіноапаратні, лабораторії фотодруку, стрілецькі тири, кімнати для зберігання навчальної зброї, інвентарні, холодильні камери при кухні, приміщення для персоналу їдалень (гардеробна, білизняна, санітарні вузли та душові).

Природне освітлення коридорів необхідно передбачати згідно з вимогами нормативних документів.

У будинках шкіл для світлопрозорого заповнення дверей та фрамуг (у дверях, перегородкахта стінах) для додаткового освітлення необхідно використовувати травмобезпечне або армоване скло. На засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати пависоту не менше 1,2 м.

Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва.

При загальній площі класної кімнати 64 м² і більше обов’язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0 - 6,5 м, то необхідне двобічне освітлення.

Висота вікна при правосторонньому освітленні має бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається використовувати  матове скло для освітлення внутрішньої  світлонесучої стіни на висоті 0,8 – 1,0  м від глухої перегородки і далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті засклення 2,2 м ).  Мож ливе додаткове освітлення через прохідні коридори (не рекреаційні), умивальні, роздягальні при спортивних залах.

Орієнтація вікон навчальних приміщень повинна відповідати ви могам ДБН В.2.2-3-97. Для приміщень продовженого дня ре­ комендується східна орієнтація, для занять у першу зміну - захід­ на. Забороняється орієнтувати навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів образотворчого мистецтва та креслення, де не­ обхідно рівномірне освітлення).

При стрічковому заскленні, а також орієнтації на південь-схід, південь-захід, захід обов'язкове облаштування сонцезахисними засобами (штори з тканини з достатніми світло пропускними мож­ливостями - поплін, штапель, підйомно-поворотні жалюзі тощо). Природне освітлен­ня повинно бути  рівномірним і не створювати блиску.

Коефіцієнт природного освітлення (КПО) у навчальних при­міщеннях повинен дорівнювати 2,5% на робочих місцях 3-го ряду парт (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні  мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт.

Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мі­німального рівня освітлення до максимального) повинна склади не більше 0,3.

Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світло­вим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконника 0,8 м, шириною 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою 0,5 м, ви­сота підвіконня - 0,8 м, СК -1:4-1:5. Для забезпечення оптимально­го природного освітлення слід передбачити: кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не мен­шим 5°; коефіцієнт затінення менше 3. Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях високих кімнатних квітів.

Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеле­ним або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні час­тини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, ко­ефіцієнт відбиття якого 0,8; у кабінетах технічних засобів навчан­ня (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрану (телевізор, кінопроектор) повинна бути пофарбована в жовтий або бежевий колір з коефіці­єнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієн­том відбиття 0,1—0,2.

Усі полімерні матеріали, які використовуються при будів­ництві та реконструкції загальноосвітніх навчальних закладів, а також оздоблення приміщень, настил підлоги, повинні мати по­зитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Оптимальне відношення яскравості для: «зошит-парта» - 4:1, «класна дошка-зошит» - 1:5-1:6,5, вікно-зошит» - 7:1, «класна дошка-вікно» -1:12. Допустимими рекомендуються такі співвід­ношення яскравості для поверхні: «зошит-парта» -2:1-3:1, «кла­сна дошка-зошит» - 1:3, 1:8-1:10, «вікно-зошит» - 15:1-17:1, «класна дошка-вікно» -1:5.

Штучне освітлення

В Україні з вересня до травня необхідно підвищувати рівень освіт­лення навчальних приміщень за допомогою штучного освітлення. Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях передбачати окреме включення другого від вікон ряду електроламп. Рівень штучного освітлення і електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні від­повідати ДБН В.2.5-28-2006, ДБН В.2.2-3-97 (додаток 2.1).

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповід­ною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпеч­ною та надійною. Рівень штучного освітлення навчальних примі­щень шкіл при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лкпри лампах люмінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк 300-500 лк. У всіх приміщеннях школи слід передбачати систе­му загального освітлення.

Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання - повністю відбите світлорозповсюдження.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід надава­ти перевагу люмінесцентним лампам (ЛТБ та ін.) і що мають пози­тивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Із люмінесцентних світильників для навчальних приміщень можна використовувати серії ЛСО-02 (підвісний світильник роз­сіяного світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дошок слід використовувати люмінес­центні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світ­ла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується використовувати, зокрема, штучні випромінювачі з 3500° К неза­лежно від принципу генерування видимої радіації. У класних при­міщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору), освітлення ЛБ (білого кольору), ЛХБ (холодно білого кольору), ЛТПЦ (тепло-бі­лого кольору), МОД (2x40 Вт), ШПД (2x40 Вт).

Дня ламп розжарювання найбільш раціональні світильники переважно відбитого світлорозподілу.

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікна на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2м.- від класної дошки, 1,6м- від задньої сті­ни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.

Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 24-28 Вт/м², при лампах розжарювання - 48 Вт/м².

При освітленні приміщення люмінесцентними лампами повинно бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальни­ми лампами із світильниками несиметричного світлорозповсюджен­ня; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи.

У приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ - 2x40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно викорис­товувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень ком­бінованого освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою природного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими потоками від вікна і штучного освітлення пови­нно бути 2:1.

У навчальних майстернях,  крім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстатів. У майстернях з обробки дере­ва і металу з метою дотримання правил техніки безпеки, профілак­тики травм слід передбачати подвійне включення електрооблад­нання в електромережу.

Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу складає 400лк  на рівні підлоги. Освітлювальна арматура, вікна та опалювальні прилади у спортивному залі повинні бути закриті металевими сітками.

Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна -1 раз у півріччя.

Тема  № 3

Тема: УСТАТКУВАННЯ, УТРИМАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

План:

1. Загальні відомості.

2. Навчальні та навчально-виробничі приміщення.

3. Освітлення навчальних та навчально-виробничих приміщень.

4. Повітряно-тепловий режим у приміщеннях.

5. Водопостачання та каналізація.

6. Обладнання основних приміщень.

7.  Організація навчально-виховного процесу

8.  Організація медичного обслуговування

Загальні відомості.

Державні санітарно-гігієнічні правила та норми (ДСанПіН 5. 2.2.008-01) (5-вимоги до споруд, 2- вимоги до обладнання), погоджені Листом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 05.06.2001 р. № 1/12-1459, становлять гігієнічний стан­дарт для всіх типів середніх загальноосвітніх навчально-вихов­них закладів незалежно від форм власності.

Улаштування, обладнання будинків та споруд дитячих дошкільних закладів, що будуються, реконструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-4-97 та навчальних закладів - ДБН В.2.2-3-97..

Державні будівельні норми «Будинки та споруди навчальних закладів»  стосуються насамперед:

· загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв та інших середніх на­вчальних закладів (далі - школи);

· професійних навчально-виховних закладів (далі - профтехучи­лища), навчальних закладів професійного навчання та перепідґотовки робітників та спеціалістів на виробництві (далі - нав­чальні комбінати);

· вищих навчальних закладів;   

· навчальних закладів післядипломної освіти (далі - інститути підвищення кваліфікації);

· навчальних комплексів (центрів), що включають декілька на­вчальних закладів одного або різних рівнів освіти, міжшкіль­них навчально-виробничих комбінатів.

У будинках навчальних закладів залежно від типу навчального закладу передбачаються такі функціональні групи приміщень:

- класи (у школах), навчальні кабінети, лабораторії та аудиторії; - зали креслення (у професійних та вищих навчальних закладах);

- навчально-виробничі;

- навчально-наукові (у вищих навчальних закладах);

- фізкультурно-спортивні;

- бібліотека;

- клубно-видовищні;

- громадського харчування;

- медичного обслуговування;

- адміністративно-службові;

- допоміжні та підсобні (вестибюль, гардероби, рекреації, санвуз­ли, комори та ін.).

Перелік і площі приміщень визначаються завданням на прое­ктування з урахуванням контингенту учнів (студентів), штатно­го розкладу адміністративно-викладацького та допоміжного пер­соналу, навчальних планів, особливостей організації навчально-виховного процесу.

Приміщення професійних навчальних закладів слід групува­ти з виділенням навчального, громадсько-побутового та навчаль­но-виробничого корпусів.

Допускається розміщення навчальних та громадсько-побутових приміщень в одному будинку з виділен­ням навчально-виробничих майстерень в ізольовану секцію, при­будований блок або відокремлений корпус при дотриманні навчально-технологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Допускається проектування гуртожитків у спільному об'ємі з будинками навчальних закладів при дотриманні протипожежних

вимог.

У навчальних приміщеннях з постійним перебуванням людей, окрім необхідних систем вентиляції, слід передбачати наскрізне або кутове провітрювання приміщень (у тому числі через рекреації, коридор або суміжне приміщення).

Вікна повинні бути обладнані пристроями механічного відчинення фрамуг чи кватирками на доступній для відчинення висоті.

Входи в навчальні приміщення слід передбачати з боку передніх столів чи парт. Кількість навчальних приміщень із входами з боку задніх столів чи парт не повинна перевищувати 50%.

Поверховість будинків належить приймати:

- не більше 3-х поверхів - загальноосвітніх навчальних закладів (у значних і найзначніших містах, крім районів із сейсмічніс тю 7-8 балів, допускається будівництво 4-поверхових будин­ ків шкіл);

- не більше 4-х поверхів - профтехучилищ.

Навчальні корпуси вищих навчальних закладів та інститутів Підвищення кваліфікації слід передбачати висотою від рівня землі, визначеною біля входу в будинок, до підлоги останнього поверху не більше 26,5 м.

Висоту поверхів навчальних приміщень загальнотеоретично­го профілю від підлоги до підлоги наступного поверху належить приймати не менше 3,6 м.

Висоту поверхів, на яких розміщуються лекційні потокові аудиторії місткістю від 50 місць і більше, головні вестибюлі і зальні рекреації, лабораторії обчислювальної техніки, лабораторії і майстерні з великогабаритним устаткуванням, а також актових залів та фізкультурно-спортивних споруд належить приймати за технологічними, гігієнічними та архітектурно-композиційними вимогами, але не менше 4,2 м.

Навчальні, навчально-виробничі і навчально-допоміжні приміщення навчальних закладів повинні розташовуватись, як пра­вило, в надземних поверхах. 

У підземних поверхах допускається розміщувати книгосхови­ща, навчальні тири, комори, крім приміщень з легкозаймистими речовинами, інженерно-технічні приміщення.

У цокольних поверхах (підлога яких розташована не нижче 0,5 м від планувальної відмітки тротуару або вимощення) допускається розміщувати ті самі приміщення, що й у підземних поверхах, а також навчально-виробничі майстерні і лабораторії з важ­ким і великогабаритним устаткуванням (без влаштування підва­лу під ними), басейни, сауни, фізкультурно-спортивні і актові зали, фойє, дискотеки, танцювальні зали, їдальні, вестибюлі, гар­деробні, душові, роздягальні та інші приміщення.

Відповідальність за виконання санітарних правил накладаєть­ся на керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу.