Концепції розвитку цив зак-ва РФ на сучасному етапі

ідея на Д рівні – ідея перегляду цивільного зак-ва проводиться експертиза того що було позитивним і негативним.

Указ Президента Российской Федерации от 18 июля 2008 года N 1108 г. Москва О совершенствовании Гражданского кодекса Российской Федерации

згівдно ним обовязки по удосконаленню основних інститутів покладено на Раду.

НА 2009 р було прийнято ряд концепцій:

-Концепція розвитку зак-ва про цінні папери і фінансові угоди

-удосконалення Р 6 ЦК РФ – міжнародне прив пр

-удосконалення Р 7 право на результатити інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації

-розв зак-ва про речові права

- про ю.о.

-удосконалення заг положень зобовязального права Росії.

Подальший розвиток основних засад цивільного законодавства Російської Федерації, відповідних нового рівня розвитку ринкових відносин; відображення в Цивільному кодексі Російської Федерації досвіду його застосування і тлумачення судом; зближення положень Цивільного кодексу Російської Федерації з правилами регулювання відповідних відносин у праві Європейського союзу; використання в цивільному законодавстві Російської Федерації новітнього позитивного досвіду модернізації цивільних кодексів ряду європейських країн, підтримання однаковості регулювання цивільно-правових відносин у державах - учасницях Співдружності Незалежних Держав; забезпечення стабільності цивільного законодавства Російської Федерації.

КУЗНЄЦОВА

В 1991 році (26 липня) були прийняті Основи цивільного законодавства СРСРі союзних республік. З'явилася приватна власність і регулювання підприємницьких відносин.

Виникло 2 глобальних питання:

1) чи може існувати приватна власність на засоби виробництва?

2) чи може власник використовувати найману працю?

Виділили державну власність, власність колективну (юридичної особи) та індивідуальну (згодом - приватна). Приватна власність є односуб'єктною. Не відразу дали позитивну відповідь на 2 вищевказаних питання. 1987 рік - Закон «Про кооперацію в СРСР», який закріпив ідею, що є члени кооперативу, а є наймані працівники. Все це сприяло тому, що виникла необхідність перегляду цивільного законодавства. Основи цивільного законодавства 1991 року були визнані чинним нормативним актом і почалися роботи по підготовці нового Цивільного кодексу. 1992 - створений Дослідницький центр приватного права при Президентові РФ. Він об' єднав багатьох вчених. Ідея підготовки нового Цивільного кодексу не зустріла належної підтримки, адже на перший план виступало регулювання зовсім інших відносин (політичних).

До весни 1993 року роботи по підготовці нового Цивільного кодексу проходили дуже повільно. Виникла ідея підготовки окремо Торговельного кодексу. Одним з ініціаторів був професор Лаптєв, як представник господарсько-правових поглядів. Розробники Цивільного кодексу прийшли до висновку про прийняпя нового Цивільного кодексу частинами. І частина ЦК була винесена на розгляд Уряду в жовтні 199З року. Потім розглядалася Адміністрацією Президента, а зокрема ее Алексєєвим і Б.М. Єльциним. Обоє були зі Свердловська, добре знали один одного, проект ЦК був прийнятий. у травні 1994 року відбулося перше читання ЦК.

Багато хто виступав проти прийняття нового ЦК з декількох причин:

~ небажання змінювати тіньові відносини на законодавчо врегульовані;

~ ідеологічне несприйняття нового ЦК;

~ в Росії були сепаратистські настрої, пов'язані з державним устроєм, повноваженнями суб'єктів федерації.

21 жовтня 1994 року - Державна Дума прийняла І частину ЦК, яка складалася з:

=./ Загальної частини;

=./ Права власності (+ право приватної власності на землю);

=./ Загальних положень про зобов'язання (+ загальне вчення про договір).

30.11.1994 року -І частину підписав Президент.

 01.01.1995 року І частина введена в дію (але не повністю). Положення, що стосуються права приватної власності на землю були введені в дію з прийняттям Земельного кодексу РФ.

З 1994 року У РФ діяли всі види юридичних осіб, визначені кодексом, діяла приватна власність на засоби виробництва, були закладені основи обороту (торгівлі і т.д.). І частина ЦК заклала І'рунтовні підвалини для подальшого розвитку законодавства. у квітні 1995 року був готовий проект 11 частини цк. у травні відбулися парламентські слухання. До розробників ЦК залучилася група фахівців країн СНД (Довгерт, Шевченко, Кузнєцова). у грудні 1995 року була прийнята 11 частина ЦК - окремі види зобов'язань (набрала чинності з 01.0З.1996 року).

3начення 11 частини: були закріплені засади цивільного обороту. 1995-2001 роки - робота над ІІІ частиною ЦК. Проблематичним виявився інститут права інтелектуальної власності. Проти регулювання ЦК цИХ відносин виступало ВОІВ і ВТО. У 2001 році була прийнята ІІІ частина ЦК (спадкове право, міжнародне приватне право). Але до цієї частини так і не увійшов інститут права інтелектуальної власності, який по суті регулювався старим ЦК. 26.11.2006 року - прийняли IV частину ЦК (Meдведев).

ВИТЯГИ ІЗ КОНЦЕПЦІЇ:

5. К настоящему времени назрела необходимость внесения в ГК двух принципиальных изменений системного характера.

В круг отношений, регулируемых гражданским законодательством и определяющих его предмет (статья 2 ГК), следует включить корпоративные отношения. Этим, в известной мере условным, названием охватывается уже достаточно четко обособившаяся группа интенсивно развивающихся отношений по созданию юридических лиц корпоративного типа, участию в них и связанным с таким участием обязательствам. Определение корпоративных отношений в качестве особого предмета гражданско-правового регулирования будет способствовать выявлению стабильных закономерностей их регулирования и дальнейшей кристаллизации этих закономерностей в виде соответствующих общих норм гражданского законодательства. В отличие от большинства развитых западных правопорядков в российском законодательстве не создана система стабильных вещных прав на землю и другие природные ресурсы.

С этой целью в Концепции предлагается широкий спектр мер, направленных на укрепление нравственных начал гражданско-правового регулирования  - введение в гражданское законодательство принципа добросовестности в качество одного из наиболее общих и важных принципов гражданского права, конкретизацию лишаемых правовой защиты «иных форм злоупотребления правом», введение в ГК института  преддоговорной ответственности по принципу culpa in contrahendo, существенная  модификация многих норм о недействительности сделок и др.

Этой же цели должны служить многочисленные намеченные в Концепции шаги по усилению и повышении эффективности гражданско-правовой ответственности.  В числе многих предложенных в Концепции с этой целью мер введение солидарной ответственности лиц, составляющих орган юридического лица (пункт 3 статьи 53 ГК), возможность «снятия корпоративных покровов» по статье 56 ГК независимо от наступления несостоятельности юридического лица, установление ответственности юридического лица за несвоевременную и ненадлежащую актуализацию данных в Едином реестре юридических лиц, значительное усиление ответственности банков за ненадлежащее осуществление расчетов, ответственность без вины за передачу поддельной ценной бумаги, и др.

Концепция содержит также ряд положений об усилении компенсаторной функции гражданского законодательства, значение которой выходит за рамки гражданско-правовой ответственности и которая направлена, главным образом, на поддержание стабильного гражданского оборота. С этой целью предусмотрено введение общих правил об исчислении и возмещении «абстрактных убытков», о случаях и условиях компенсации правомерно причиненных убытков, и др.

8. В Концепции предлагается несколько по иному взглянуть на соотношение частных и публичных элементов в гражданском праве. Поиск баланса между указанными элементами характерен для всей истории развития гражданского права. Концепция предлагает свое видение этого баланса, основанное на достижениях европейской доктрины частного права и учитывающее отечественные реалии, которые отражаются в судебной практике.

В ряде случаев предлагается отказаться от публичных элементов регулирования в пользу частноправовых подходов. Таковы предложения об отказе от санкции конфискационного характера, содержащейся в статье 179 ГК, и об ограничении сферы применения аналогичной санкции для противонравственных сделок (статья 169 ГК). Сюда же относятся правила, допускающие соглашения участников хозяйственных обществ. На это направлено и ограничение круга ничтожных сделок, смещение акцента на оспоримость сделок, когда лишение их юридической силы зависит от частной воли участников правоотношения.

По целому ряду вопросов предлагается ужесточение регулирования, придание ему большей императивности. Особенно это проявляется в вещном и корпоративном праве.

В корпоративном праве предлагается ужесточить требования к регистрации юридических лиц, требования к видам и размеру вкладов в уставный капитал, допустить использование корпоративных форм, ограничивающих ответственность учредителя по долгам юридического лица, лишь при условии существенного вклада учредителя в уставный капитал.

При этом Концепция исходит в целом из того, что гражданское право является правом частным, и частноправовой метод регулирования должен в нем преобладать, что не исключает применения средств воздействия публичного (административного, уголовного) права, предусмотренных соответствующим законодательством.

Гражданское зак-во

В ГК отсутствует указание на такой общий принцип гражданского права как добросовестность. Встречающиеся в ГК указания на добросовестность поведения субъектов отдельных правоотношений недостаточны для эффективного правового регулирования.

Принцип добросовестности должен распространяться на действия (поведение) участников оборота при: а) установлении прав и обязанностей (ведение переговоров о заключении договоров и т.д.); б) приобретении прав и обязанностей; в) осуществлении прав и исполнении обязанностей; г) защите прав. Принципу добросовестности должна подчиняться и оценка содержания прав и обязанностей сторон.

1.2. С точки зрения предмета гражданского законодательства необходимо включить в пункт 1 статьи 2 ГК еще одну группу отношений, регулируемых гражданским законодательством, а именно корпоративные отношения, под которыми следует понимать отношения, связанные с «правом участия» в корпорации, а также соответствующие обязательственные отношения между учредителями (участниками) и корпорацией.

Нормы, регулирующие корпоративные отношения, могут также применяться на субсидиарной основе и к юридическим лицам некорпоративного типа, если иное не вытекает из существа таких отношений.

1.3. В статье 5 ГК в качестве источника гражданского права назван обычай делового оборота. Между тем обычай широко применяется не только в предпринимательской деятельности, например, в отношениях, связанных с определением гражданами порядка пользования общим имуществом. В статью 5 ГК необходимо внести соответствующие дополнения.