Поняття, види та функції господарського договору 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття, види та функції господарського договору



 

Вперше термін «господарський договір» було введено у господарсько-правову практику Арбітражним процесуальним кодексом України (тепер Господарським процесуальним кодексом України) стосовно вирішення спорів між підприємствами, установами та організаціями, які виникають під час укладення та виконання господарських договорів.

Однак чинне законодавство не містить визначення господарського договору, хоча у ГК України є ціла глава 20 «Господарські договори», а ЦК України та ГПК України оперують лише терміном «договір».

Господарський договір – це угода суб’єктів господарювання, що спрямована на встановлення, зміну або припинення між ними господарських зобов’язань і передбачає їх співробітництво в досягненні визначених нею господарських (комерційних) результатів. Господарський договір – це правовий документ, у якому фіксується факт угоди та зміст зобов’язань сторін.

Різноманітність господарської діяльності зумовлює широке коло господарських договорів. Тому їх класифікують за кількома критеріями.

1. За суб’єктним складом:

двосторонні – договори між двома господарюючими суб’єктами (наприклад, договір поставки продукції, купівлі-продажу);

багатосторонні – договори між трьома і більше суб’єктами господарювання (наприклад, договір підряду на капітальне будівництво).

2. Залежно від розподілу прав і обов язків:

односторонньозобовязувальні – тільки одна сторона зобов’язана вчинити певні дії на користь іншої, а інша має лише права (наприклад, договір позики);

двосторонньозобовязувальні – обидві сторони пов’язані взаємними правами та обов’язками (наприклад, договір купівлі-продажу).

3. Залежно від характеру переміщення матеріальних благ:

відплатні – дія однієї сторони обов’язково потребує відповідної майнової дії з боку іншої (наприклад, договір купівлі-продажу, поставки);

безоплатні – надання майна здійснюється лише однією стороною без одержання зустрічних дій з боку іншої сторони (наприклад, договір безоплатного користування майном).

4. Залежно від юридичної підстави укладення договору:

плановані – укладають на підставі державних замовлень, обов’язкових для прийняття певними господарськими суб’єктами, наприклад, державними підприємствами, підприємствами-монополістами;

вільнорегульовані – укладають на підставі господарських намірів сторін, юридично виражених істотними умовами договорів.

5. Залежно від способу та часу виникнення правовідносин:

консенсуальні – для їхнього укладення потрібне узгодження волі сторін за усіма суттєвими умовами (наприклад, договір купівлі-продажу, поставки);

реальні – для їхнього укладення необхідне не тільки узгодження волі сторін, а й виконання певних дій: передача речі – об’єкта договору (наприклад, договір позики, договір перевезення).

6. За способом оферти та визначення змісту:

договір вільного волевиявлення – коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірний договір – рекомендований органом управління суб’єктам господарювання для використання у разі укладення ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його;

типовий договір – затверджений Кабінетом Міністрів України;

договір приєднання – запропонований однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тому іншій стороні залишається або прийняти умови такого договору, або не вступати в договір (наприклад, перевезення вантажів, страхування тощо).

7. За регулятивними функціями:

попередній договір – визначає умови, на яких сторони зобов’язуються у певний строк укласти в майбутньому господарський договір. Такий договір породжує обов’язок укласти до визначеного терміну основний договір, а у разі ухилення від його укладення – відшкодувати збитки потерпілій стороні;

основний договір – це договір, укладення якого передбачене попереднім договором.

8. Залежно від періодів виконання обов'язків:

генеральні договори – укладають на весь період діяльності, яка регулюється. Генеральний договір визначає суттєві умови співробітництва сторін протягом усього періоду здійснення відповідної діяльності (наприклад, будівництво АЕС);

поточні (разові) договори – укладають на підставі генерального договору як такі, що розраховані на певні (короткі) проміжки часу. Поточні договори зазвичай не включають умови, що передбачені генеральним договором, а лише їх конкретизують.

9. За строками дії:

разові договори – укладають на одну господарську дію, містять зазвичай лише майнові елементи (наприклад, договір купівлі-продажу);

короткострокові договори – строком дії до 1 року; у цих договорах переважають майнові елементи (наприклад, договір короткострокового кредитування);

середньострокові договори – строком дії від 1 до 5 років; у цих договорах організаційні елементи урівноважені з майновими (наприклад, договори підряду на капітальне будівництво);

довгострокові договори – укладають на строк понад 5 років; у таких договорах організаційні елементи переважають над майновими (наприклад, концесійні договори).

Господарський договір виконує в економіці такі функцій:

1) регулятивна – договір регулює відносини між сторонами на підставі закону, але з урахуванням специфіки конкретного господарського зв’язку;

2) координаційна – договір виступає як засіб узгодження, координації дій сторін відповідно до їхніх економічних інтересів і намірів;

3)  інформаційна – договір завдяки формальній визначеності його умов охоплює інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна цим сторонам, у відповідних випадках юрисдикційним органам, третім особам;

4)  контрольна – за допомогою договору контролюють за ефективністю діяльності суб’єктів господарювання;

5) гарантійна – лише завдяки договору включають в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов’язань: неустойка, завдаток, застава тощо;

6) правозахисна – договір є правовою формою відносин, тобто формою, у межах якої забезпечується примусове виконання зобов’язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-01-08; просмотров: 58; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.237.255 (0.008 с.)