Катетеризація сечового міхура ( cateterisat іо vesi сае и r іпа r іае)

Показання. Гостра затримка сечовипускання рефлекторного або механічного характеру за неефективності консервативних методів лікування.

Техніка уведення гумового та металевого катетерів у жінок. Катетеризація сечового міхура може бути проведена за допомогою гумового (виконує середній медичний персонал або лікар) і металевого катетера (лікарська маніпуляція у чоловіків через ризик розриву сечівника). Під час введення гумового та металевого катетера у жінок лікар стає зліва від пацієнтки, пальцями лівої руки розсуває соромітні губи й обробляє присінок піхви серветкою, просякнутою розчином фурациліну. За допомогою анатомічного пінцета фіксує катетер на відстані 2 см від його переднього кінця, а мізинцем правої руки затискає задній кінець і вводить його у вічко сечівника до пінцета. Перехоплює катетер рукою і просуває на 5—7 см до появи сечі. Металевий катетер уводять у сечівник, фіксуючи пальцями правої руки. Введення не зумовлює труднощів, окрім випадків, коли уретра має звивистий хід внаслідок випадання матки та піхви.

Техніка введення гумового катетера у чоловіків. Катетеризація у чоловіків є складнішою маніпуляцією через більшу довжину сечівника та наявність згинів.

Під час уведення гумового катетера лікар фіксує статевий член ІІІ і IV пальцями лівої руки, відтягує передню шкірочку й обробляє головку та зовнішнє вічко сечівника серветкою, просякнутою розчином фурациліну. І і ІІ пальцями лівої руки розкриває зовнішнє вічко сечівника і закапує 2 краплі стерильного вазелінового масла. Підтягує член догори і за допомогою пінцету уводить кінець катетера, змащеного вазеліновим маслом, і перехоплюючи пінцетом, просуває його на глибину 15—20 см до виділення сечі.

Техніка введення металевого катетера у чоловіків. Маніпуляцію проводять за неможливості введення гумового катетера. Використовують металевий катетер середнього розміру: № 16—18 за шкалою Шар’єра (одиниця шкали Шар’єра дорівнює 1/3 мм). Лікар стає ліворуч від хворого, обробляє головку статевого члена серветкою, просякнутою розчином фурациліну, і захоплює орган пальцями лівої руки в ділянці шийки. Правою рукою фіксує катетер за вушка та розміщує паралельно пахвинному згину дзьобом униз. Занурює дзьоб катетера в сечівник і одночасно натягує на нього статевий член. Заглиблюючи катетер, повертає його павільйон до середньої лінії, щоб по завершенні повороту кінець дзьоба був розташований під лобковим зрощенням. Продовжуючи натягувати статевий член, плавним, маятникоподібним рухом відхиляє катетер від живота в бік стегон. У цей час дзьоб катетера проходить перетинчасту частину сечівника, переборює опір зовнішнього та внутрішнього м’язів — замикачів сечівника і заходить у сечовий міхур. За потреби можна залишити катетер у сечовому міхурі, прив’язавши його за вушко до стегна, але не більше ніж на 30—40 хв (через ризик розвитку пролежнів). Видаляючи катетер, потрібно щільно закрити його отвір пальцем і повторити рухи в зворотному порядку.

Пункція сечового міхура (ри n с t іо vesi сае ur і n а r іае)

Показання. Затримка сечі, при якій за допомогою катетера спорожнити сечовий міхур не вдається.

Техніка операції. Шкіру в ділянці лобка потрібно поголити та продезінфікувати. Хірург вказівним пальцем лівої руки зміщує шкіру вбік і по серединній лінії, безпосередньо над лобковим симфізом, вколює довгу (8—10 см) і тонку голкою на глибину 6—8 см до відчуття «провалювання» в порожнину сечового міхура (мал. 294). Напрямок голки має бути перпендикулярним до поверхні тіла, що запобігає пораненню сусідніх органів. Виконують пункційну пробу й отримують сечу. Після чого максимально спорожнюють сечовий міхур. У разі, якщо сеча не витікає, її потрібно відсмоктати за допомогою шприця.