Внутрішні чоловічі статеві органи ( organa genitalia masculina interna )

Передміхурова залоза

Голотопія. Передміхурова залоза є непарним м’язово-залозистим органом, який за формою нагадує плід кінського каштана. Розміри залози —3х4 см, розташована вона в передній частині малого таза між сечо-статевою діафрагмою і дном сечового міхура.

Будова передміхурової залози. У залозі розрізняють основу, верхівку, передню, задню та нижньобічну поверхні. Вона містить у своєму складідві частки (праву та ліву) і перешийок, який їх з’єднує. На задній поверхні залози між частками пролягає добре виражена вертикальна борозна, або вирізка (incisura prostatica), яку можна легко пропальпувати під час ректального дослідження. Вона є інформативною щодо патологічних змін у передміхуровій залозі. Основа органа обернена догори і зрощена із шийкою сечового міхура (м’язова частина передміхурової залози бере участь у формуванні внутрішнього м’яза — замикача сечового міхура), верхівка обернена вниз до сечо-статевої діафрагми. На основі залози позаду сечівника є заглибина — лійка передміхурової залози, на дні якої в орган входять сім’явиносні протоки. Між лійкою і сечівником розташований перешийок залози, або середня частка, гіпертрофія якого призводить до перекриття сечівника. Залоза містить 30—40 часточок, вивідні протоки яких відкриваються в передміхуровий відділ сечівника збоку від сім’яного горбика. Передміхурова залоза оточена щільним фасціальним листком,який утворює передміхурову капсулу (capsula prostatica, Пирогова — Ретціуса),з’єднану з лобковими кістками за допомогою лобково-передміхурових зв’язок (lig. puboprostaticum). Задня частина капсули утворена черевно-промежинним апоневрозом, нижня зрощена з верхнім листком фасції діафрагми таза, верхня — з фасцією сечового міхура. Простір між фасціальною капсулою і залозою називають “ложе передміхурової залози”. В ньому міститься венозне сплетення органа.

Синтопія передміхурової залози. Передня поверхня залози відділена передміхуровою клітковиною від лобкового симфізу, задня оберненадо прямої кишки та відмежована від неї черевно-промежинним апоневрозом і шаром клітковини. Основа передміхурової залози зрощена з шийкою сечового міхура. До задньої ділянки основи залози прилягають нижні відділи сім’яних пухирців. Через товщу залози проходять сечівник і сім’явиносні протоки.

Кровопостачання передміхурової залози здійснюють нижні міхурові, а також середні прямокишкові артерії. Відтік венозної крові відбувається в міхурове та прямокишкове венозні сплетення.

Лімфа від залози відтікає в двох напрямках: у крижові лімфатичні вузли та у вузли за ходом клубових артерій.

Іннервацію забезпечують гілки підчеревного нервового сплетення, що утворюють нервове сплетення передміхурової залози.

Сім’яні пухирці

Голотопія. Розташовані сім’яні пухирці в малому тазу, вище передміхурової залози, та прилягають до задньої стінки сечового міхура.

Будова. Сім’яний пухирець має форму ампули завдовжки 6—7 см і завширшки 3 см. Нижній кінець його звужується, переходячи у видільну протоку завдовжки 0,5—1 см, яка з’єднується з ампулою сім’явиносної протоки (ampulla ductus deferentis),утворюючи сім’явипорскувальну протоку(ductus ejaculatorius),що проходить через передміхурову залозу в сечівник.

Синтопія. Сім’яні пухирці розташовані між сім’явиносною протокою і сечоводом. Знизу вони зв’язані з передміхуровою залозою, спереду прилягають до дна сечового міхура, ззаду — через черевно-промежинний апоневроз та очеревину прямокишково-міхурової заглибини — до прямої кишки. Зверху пухирці вкриті очеревиною і прилягають до органів, які розташовані у зазначеному закутку, або до прямої кишки.

Кровопостачання сім’яних пухирців здійснюють нижні міхурові та середні прямокишкові артерії. Венозна кров від них відтікає в міхурове венозне сплетення.

Лімфовідтік відбувається в підчеревні лімфатичні вузли.

Іннервацію сім’яних пухирців забезпечують гілки підчеревного нервового сплетення через нервове сплетення передміхурової залози.