Поняття, особливі ознаки та система господарського законодавства

 

Господарське законодавство – це система чи сукупність нормативних актів, що регулюють господарську діяльність та господарські відносини.

Нормативний акт – це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норм господарського права. Визначення основних нормативно-правових актів та органів, які їх приймають, представлені у додатку 1.1.

Ознаками господарського законодавства є:

1. Комплексний зміст основних нормативних актів господарського законодавства. Ці акти містять переважно норми двох і більше галузей права (наприклад, ГК України).

2. Господарське законодавство включає значну кількість нормативних актів обмеженої сфери дії (одногалузевих, відомчих, регіональних, локальних) (наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 р. № 1011 «Про особливості закупівлі лісоматеріалів»).

3. Множинність нормативних актів господарського законодавства. Ця множинність обумовлена наступними причинами:

а) господарське законодавство регулює різні види господарської діяльності та господарських відносин;

б) у сфері економіки діють різні форми власності;

в) на території України застосовуються нормативні акти, прийняті до проголошення незалежності нашої держави (наприклад, Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.), так і ті, що прийняті після її проголошення (наприклад, Господарський та Цивільний кодекси України від 16.01.2003 р.)

4. Поєднання господарського законодавства України з господарським законодавством інших держав. Це поєднання здійснюється на основі наступних принципів:

а) принцип пріоритету норм міжнародних господарських договорів над нормами господарського права України;

б) надання нормам міжнародних економічних договорів статусу національного законодавства України;

в) право сторін зовнішньоекономічних відносин обирати господарське право тієї країни, згідно з яким вони будуть здійснювати свою діяльність.

Господарське законодавство як система має свою вертикальну та горизонтальну структури.

Принципом побудови вертикальної структури системи господарського законодавства виступає «юридична сила законів» (див. рис. 1.1).

Принципом побудови горизонтальної структури системи господарського законодавства виступає предмет регулювання господарського права в широкому розумінні: господарські відносини, сфери господарювання.

Структурними підрозділами цієї системи виступають законодавчі інститути – сукупність нормативних актів, предметом регулювання яких виступає комплекс однорідних чи споріднених видів господарської діяльності чи господарських відносин. Наведемо як приклад декілька законодавчих інститутів цієї системи:

1. Система статусних, або компетенційних законів: закони України «Про Національний банк України», «Про господарські товариства» та ін.

2. Законодавство про ЗЕД: Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Митний кодекс України та ін.

3. Законодавство, що регулює ринок капіталів: закони України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ін.

4. Законодавство про інвестування: закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» та ін.

5. Господарське законодавство, що регулює відносини власності, а також відносини щодо управління, володіння, користування, розпорядження майном в економіці: закони України «Про оренду державного та комунального майна», «Про фінансовий лізинг» та ін.

6. Законодавство про монополізм та конкуренцію у підприємницькій діяльності: закони України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції» та ін.

 

 

Рис. 1.1. Вертикальна структура системи господарського законодавства