Дія ударної хвилі (за Г.М.Іващенком)

Ø Гіперемія шкіри, висипи, точкові крововиливи.

Ø Поява пухирів на шкірі за рахунок відшарування епідермісу.

Ø Екскоріації, порушення цілісності епітелію, зрив рогового шару.

Ø Розриви шкіри та підлеглих тканин: клітковини, м’язів, розвиток підшкірної емфіземи.

Ø Руйнування лицевого скелету.

 

Особливості вогнепальних ран обличчя:

Ø Близькість головного мозку і часті його ушкодження різного характеру і ступеня в поєднанні з ушкодженнями ЩЛД.

Ø Зосередження на обличчі практично усіх (крім тактильного) видів та органів чуття (зір, слух, нюх, смак) та часте їх поєднане ушкодження.

Ø Безпосередня близькість до тканин і органів ЩЛД великих судинних та нервових стовбурів, ушкодження яких може призвести до тяжких ускладнень (кровотеча, параліч, контрактури, втрата чутливості та ін.)

Ø Початкові відділи дихальної (гортань, трахея) і травної (глотка, верхня третина стравоходу) систем, ушкодження яких так само викликають ускладнення різного ступеня.

Ø Велика кількість судинних сіток èмасивна кровотеча.

Ø Наявність мімічних м’язів è зяяння рани.

Ø Наявність зубів è вторинні снаряди, сприяння виникненню ускладнень запального характеру, позитивне è опора для фіксуючих та іммобілізуючи нижню щелепу конструкцій.

Ø Наявність добре вираженої клітковини, широка венозна сітка, анастомози її із судинами очних ямок та синусами мозку è розвиток менінгітів, енцефалітів, тромбозу синусів та ін.

Ø Поранення бокових відділів обличчя è параліч мімічної мускулатури, стійки слинні нориці.

Ø Етико-соціальна функція обличчя.

Ø Тканини обличчя мають високу регенераторну здатність, стійкість до «місцевої» інфекції, загоєння з утворенням рубців, що містять невелику кількість грубоволокнистих елементів è багата іннервація, значне кровопостачання, висока напруженість клітинного імунітету.

Ø Спеціальне харчування, особливий догляд.

Ø Необхідність особливої конструкції протигазу.

Ø Ушкодження органів слуху, зору, порожнини рота è утруднення в спілкуванні х оточуючими та орієнтації у просторі.

При складанні плану лікування слід враховувати:

Ø Вид, характер та кількість снарядів.

Ø Локалізація, напрямок, характер ранового каналу.

Ø Вид поранення: сліпе, наскрізне, дотичне та ін.

Ø Обсяг і вид ушкодження окремих тканин і органів ЩЛД.

Ø Співвідношення рани з прилеглими органами і тканинами лицевої і мозкової частин голови.

Ø Наявність чи відсутність комбінованих чи поєднаних ушкоджень.

Ø Функціональний стан життезабезпечувальних систем.

Ø Психоемоційний стан хворого.

 

Особливості ПХО вогнепальної рани:

– Обробляючи рани при ротової ділянки èвідновлення форми губ і колового м’язу рота è першим швом відновити неперервність червоної кайми è петлеподібним швом з’єднати коловий м’яз рота è шви на шкіру та слизову оболонку;

– При значних дефектах кута рота та прилеглих тканин щоки è обшити її краї по периферії, з’єднуючи шкіру та слизову оболонку;

– При наскрізних ушкодженнях, що проникають у порожнину рота, розривах щоки è починають з ушивання слизової оболонки з боку порожнини рота (пам’ятати про слинну протоку);

– При ушкодженні паренхіми залози è пошарово ушивають залозисту тканину, капсулу залози, клітковину та шкіру è гострокінцевим скальпелем протикають слизову щоки èвиводять гумовий випускник чи трубчастий дренаж è профілактика слинних нориць.

– При пораненні периферичних гілок трійчастого нерва è обробка рани в умовах спеціалізованого центру.

       Дотичні поранення належать до легких, для них характерно ушкодження лише м’яких тканин, зяяння рани. Діагностика не викликає труднощів.

       Сліпі поранення мають лише вхідний отвір, у рановому каналі є стороннє тіло, що становить небезпеку ушкодження великих судин, нервів, головного мозку, гортані è основа виникнення гнійних ускладнень у віддалені терміни. Діагностика проводиться на основі скарг, даних анамнезу, об’єктивного дослідження, рентгенологічного дослідження (як правило у 2-х проекціях, при не рентгенконтрастних сторонніх тілах è контрастування ранового каналу або із зондом в каналі.

       Наскрізні поранення мають вхідний та вихідний отвір, який більший за вхідний. За напрямком ранового каналу поранення можуть бути поперечні, сагітальні та вертикальні.

6. Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

№ п/п	Основні завдання. Вивчити.	Вказівки
1.	Етіологія травм м’яких тканин	Перелічіть етіологічні фактори, що сприяють виникненню травми.
2.	Класифікація вогнепальних та невогнепальних ран м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки	Навести класифікації вогнепальних та невогнепальних ран м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.
3.	Клінічні перебіг вогнепальних та невогнепальних ран м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки	Перелічити клінічні прояви, що супроводжують вогнепальні та невогнепальні рани м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.
4.	Перша медична допомога при вогнепальних та невогнепальних ранах м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки	Навести схеми лікувальних заходів при першій медичній допомозі.
6.	Перша лікарська допомога при лікуванні вогнепальних та невогнепальних ранах м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки	Навести схеми лікувальних заходів при першій лікарській допомозі.
7.	Кваліфікована допомога при лікуванні вогнепальних та невогнепальних ранах м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки	Навести схеми лікувальних заходів при кваліфікованому лікуванні вогнепальних та невогнепальних ран м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.
8.	Спеціалізована допомога при лікуванні вогнепальних та невогнепальних ранах м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки	Навести схеми лікувальних заходів при спеціалізованому лікуванні вогнепальних та невогнепальних ран м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.

Б. Задачі для самоконтролю:

1. Військовослужбовцю з проникаючим пошкодженням щічної ділянки втручання проведено через 18 годин після поранення, а шви на рану накладені на другий день після втручання. Який вид первинної хірургічної обробки мав місце у цьому випадку і який за строком вид швів було накладено?

(Відповідь: рання первинна хірургічна обробка, первинний відстрочений шов)

2. Після проведення первинної хірургічної обробки рани під нижньощелепної ділянки, яку одержано 2 доби тому, хірург наклав на рану глухі шви та призначив антибіотики. Яка помилка має місце в діях лікаря?

(Відповідь: накладання глухих швів)

3. Надаючи допомогу хворому з множинним пошкодженням м‘яких тканин обличчя, лікар почав втручання з хірургічної обробки і накладання швів в ділянці щоки, а в останню чергу наклав шви на рану нижньої губи. Чи була помилка в його діях?

(Відповідь: при множинному пошкоджені обличчя в першу чергу накладають шви в ділянці природних отворів)

В. Матеріали для тестового контролю. Тестові завдання з одиничною правильною відповіддю (α = ІІ):

1. Яке пошкодження називають раною:

А. порушення шкіри, яке супроводжується кровотечею

В. з порушенням цілісності шкіри

С. з порушенням цілісності шкіри та слизової оболонки

D. з порушенням неперервності кістки

E. з порушенням слизової оболонки

(Правильна відповідь: С)

2. Вогнепальні поранення щелепно-лицевої ділянки за характером пошкодження діляться на:

А. наскрізні, сліпі, дотичні, проникаючи у порожнини роту, носу, придаткові пазухи

B. забиті, розчавлені, колоті, різані, рублені, укушені

C. поранення нижньої щелепи, верхньої щелепи, вилицевих кісток, кісток носу, декількох кісток

D. кульові, осколочні, міно вибухові, поранення кулеподібними та стрілоподібними елементами

E. ізольовані травми м’яких тканин, травми кісток щелепно-лицевої ділянки, сполучені травми

(Правильна відповідь: А)

3. Вогнепальні поранення щелепно-лицевої ділянки за видом зброї поділяються на:

А. наскрізні, сліпі, дотичні, проникаючи у порожнини роту, носу, придаткових пазух

B. забиті, розчавлені, колоті, різані, рублені, укушені

C. поранення нижньої щелепи, верхньої щелепи, вилицевих кісток, кісток носу, декількох кісток

D. кульові, осколочні, міно вибухові, поранення кулеподібними та стрілоподібними елементами

E. ізольовані травми м’яких тканин, травми кісток щелепно-лицевої ділянки, сполучені травми

(Правильна відповідь: D)

Г. Навчальні задачі 3-го рівня (нетипові задачі):

Навчальна задача № 1.

У хворого 45 років після вогнепальної рани в привушній ділянці сформувалась слинна нориця. Який спосіб хірургічного лікування застосовано, якщо вздовж зонда, введеного на максимальну глибину, висікають рубець, виділяють норицевий хід і в глибині рани накладають кисетний шов, після цього норицевий хід висікають, а шов стягують і зав’язують. Потім на м’які тканини накладають пошарово шви. (Відповідь: метод Сапожкова)

Навчальна задача № 2.

У хворого 25 років після первинної хірургічної обробки наскрізної рани щоки на місці поранення з'явилася нориця, із якої (особливо в момент прийому їжа) виділяється прозора рідина. З боку порожнини рота з протоку привушної слинної залози слина не виділяється. Поставте діагноз. (Відповідь: повна слинна нориця)

Навчальна задача № 3.

Постраждалий із проникаючим у порожнину рота кульовим пораненням був госпіталізований через 42 години після поранення. Загальний стан не порушений. У лівій щічній ділянці рана 2,0х1,5см. Назвіть вид шва, що використовується в цьому випадку. (Відповідь: первинний відстрочений шов)

Література.

1. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2т. – Т.2/В.О.Маланчук, І.П.Логвіненко, Т.О.Маланчук, О.Л.Ціленко – К.: ЛОГОС, 2011. – С. 12-13, 20-26.

2. Клиническая оперативная челюстно-лицевая хирургия: Руководство для врачей / Под ред. проф. В.Н.Балина и проф. Н.М.Александрова. 4-е изд., доп. и испр. – СПб.: СпецЛит, 2005. – С. 10-16, 75-107, 543-547, 548-563.

3. Щелепно-лицева хірургія: підручник / О.О.Тімофєєв. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. – С. 370-380.

4. Хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия. Национальное руководство / под ред. А.А.Кулакова, Т.Г.Робустовой, А.И.Неробеева. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010 – С. 724-725.

5. Стоматологія надзвичайних ситуацій з курсом військової стоматології: [підруч. Для студентів ВМНЗ III-IV рівнів акредитації] / Г.П.Рузін, В.П.Голік, О.В.Рибалов, С.Г.Демяник. – Харків: Торнадо, 2006. – С. 120-127.

6. Неотложная диагностика и лечебная тактика в ургентной хирургии: учебное пособие для студ. мед. ВУЗов и врачей-интернов / под ред. В.Д.Шейко – Полтава, 2007. – С. 38-42, 104-108.

 

 

Міністерство охорони здоров’я України

Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

 

 

                                                                                                «Затверджено»

                                                                                           на засіданні кафедри

                                                                                     хірургічної стоматології

                                                                                та щелепно-лицевої хірургії

                                                                   з пластичною та реконструктивною

                                                                                      хірургією голови та шиї

 

                                                                                              Завідувач кафедри

                                                                       д. мед. н. Аветіков Д.С.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ самостійної роботи студентів

під час підготовки до практичного

(семінарського) заняття

 

Навчальна дисципліна	Хірургічна стоматологія
Модуль №	4
Змістовний модуль №	4
Тема заняття	Пошкодження нижньої щелепи в мирний час, в екстремальних умовах: анатомія пошкоджень, класифікація, клінічний перебіг, діагностика, медична допомога пораненим на місці травми, на етапах медичної евакуації. Хірургічна обробка ран при пошкодженнях нижньої щелепи,принципи пластичної хірургії. Досягнення вітчизняних вчених, співробітників кафедри.
Курс	ІV
Факультет	Стоматологічний

 

 

Полтава – 2012

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Однією з важливих проблем сучасної щелепно-лицевої хірургії є клініка, діагностика, лікування та профілактика пошкоджень щелепно-лицевої ділянки, зокрема, переломів нижньої щелепи мирного часу, що складають найбільший відсоток серед усіх пошкоджень обличчя та шиї мирного часу. Це повязано зі значним збільшенням частоти дорожньо-транспортних пригод, побутових травм, використання різних видів холодної зброї та зростання вуличної злочинності і напруги в суспільстві. Вивчення даної теми дозволить майбутньому лікарю чітко орієнтуватися в питаннях клініки, діагностики, методах надання першої допомоги потерпілим з травмою нижньої щелепи, що в подальшій практиці дозволить уникати численних ускладнень в першу чергу пов‘язаних з неправильними діями лікаря на перших етапах надання допомоги (пізня діагностика, неправильна та неповна невідкладна допомога та ін.).

2.Конкретні цілі:

1.1. Аналізувати клінічні прояви ознайомитися зі статистикою переломів нижньої щелепи мирного часу.

1.2. Пояснити етіологічію та патогенез виникнення переломів нижньої щелепи мирного часу.

1.3. Запропонувати методи обстеження хворих з переломами нижньої щелепи мирного часу.

1.4. Класифікувати переломи нижньої щелепи мирного часу.

1.5. Трактувати патогенез перелому нижньої щелепи.

1.6. Малювати схеми переломів верхньої щелепи

1.7. Проаналізувати стан хворого з переломом нижньої щелепи.

1.8. Скласти план лікування хворих з переломами нижньої щелепи мирного часу.